Використання лізингу як методу довгострокового фінансування інновацій



 

Одним з інструментів кредитування різних операцій з купівлі машин, обладнання та інших товарів є лізинг. Це особливий вид оренди. Його застосовують передусім для швидкого промислового освоєння великих технічних новацій, що вимагає придбання дорогого обладнання.

Лізинг – довготермінова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд тощо на підставі договору між орендодавцем і орендарем, що передбачає можливість їх викупу орендарем.

Отже, лізинг є одним із способів ефективної інвестиційної діяльності, коли компанія, що має вільні фінансові кошти, може брати участь у фінансуванні підприємницьких проектів інших фірм (найчастіше малих та середніх), які не мають необхідних коштів для повномасштабного фінансування цих проектів.

Лізингова (орендна) операція визначається як господарча операція суб’єкта підприємницької діяльності (орендодавця), що передбачає передавання права користування матеріальними цінностями іншому суб’єкту підприємницької діяльності (орендарю) на платній основі та на визначений термін. При цьому право власності на зазначені матеріальні цінності на весь термін договору зберігається за орендодавцем і враховується на його балансі.

Об’єктами лізингу є рухоме і нерухоме майно, що належить за чинним класифікатором до основних засобів, крім майна, забороненого до вільного продажу на ринку.

За схемою лізингу беруть у довгострокову оренду переважно сучасне устаткування, діагностичну апаратуру, контрольно-вимірювальні прилади, цілісні технологічні комплекси та лінії, міні-заводи „під ключ”, медичне устаткування, сільськогосподарську техніку тощо. По закінченні терміну лізингового договору і виплати орендарем повної вартості майна й визначених відсотків це майно стає його власністю або, якщо це обумовлено умовами договору, повертається лізингодавцю.

Суб’єктами лізингу є юридичні особи, що беруть участь у лізинговій операції. До них відносять: лізингодавця – юридичну особу (найчастіше спеціально створену з цією метою лізингову компанію), що передає в лізинг за договором спеціально придбане для цього майно; лізингоодержувача – юридичну особу, що отримує за договором майно в тимчасове користування.

Особливості лізингових угод і операцій наведено в таблиці 4.4.

 

Таблиця 4.4 – Особливості лізингу

Риси лізингу Характеристики
Лізинг як форма фінансування Є проміжною формою між кредитуванням і прямим інвестуванням
Лізинг як комплекс відносин Є тристороннім комплексом відносин: лізингова компанія, що купує у виробника обладнання за вказівкою споживача, а потім здає споживачу в оренду. Можуть бути задіяні чотири юридичні особи: виробник, лізингова компанія, орендар, банк
Відмінність лізингу від банківських та кредитних операцій Відрізняється правом власності лізингової компанії на інвестиційний об’єкт. Рефінансування лізингових операцій на основі кредитів або часткової участі в капіталі
Потреби, що їх задовольняє лізинг Поєднує і задовольняє дві потреби: техніко-технологічне оновлення виробництва, кредитно-фінансове обслуговування підприємств
Лізинг і оренда Лізинг є одним з інструментів фінансування різних операцій з поставки машин, обладнання та інших товарів, збуту готової продукції, тобто особливим видом оренди
Лізинг як форма кредиту Особлива форма матеріального кредиту і послуга надання рухомого та нерухомого майна у користування
Лізинг як договір особливого виду Поєднує елементи двох типів договорів: орендного і договору про надання кредиту. Клієнт вносить протягом обумовленого терміну щомісячні внески у фінансуючий заклад, який для забезпечення погашення кредиту зберігає і фінансує об’єкт. Позик овець стає власником взятого у лізинг об’єкта по закінченні терміну дії договору
Особливості  оплати лізингу На відміну від орендатора клієнт сплачує лізинговій фірмі не щомісячну орендну плату, а повну суму амортизаційних відрахувань
Термін лізингу Зафіксований у договорі і не підлягає зміні термін, протягом якого обидві сторони мають гарантований правовий статус

 

З огляду на термін та повноту окупності витрат лізингодавця всі лізингові операції поділяють на оперативний лізинг і фінансовий:

- оперативний лізинг – лізинг з неповною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна, яке здають у лізинг, скуповуються лише частково за рахунок першого терміну оренди; по закінченні його майно передається іншому клієнту. При цьому ризик псування чи втрати майна лежить здебільшого на лізингодавцеві;

- фінансовий лізинг – лізинг з повною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна, яке здають у лізинг, скуповуються повністю за перший термін оренди; сума орендної плати достатня для повної амортизації майна і забезпечує фіксований прибуток лізингодавцеві.

Особливостями фінансового лізингу є:

- участь третьої сторони – виробника чи постачальника об’єкта лізингової угоди;

- об’єктом лізингу є, як правило, нове обладнання, цілеспрямовано придбане для потреб лізингоодержувача;

- висока вартість об’єктів лізингових угод;

- тривалість лізингової угоди наближена до терміну служби об’єкта угоди;

- технічне обслуговування устаткування здійснюється підприємством-постачальником або лізингоодержувачем.

З економічного погляду для учасників лізингової угоди кращим є фінансовий лізинг. Однак часто використовують оперативний лізинг, який є зручним за умов, коли фірма, що взяла в оренду обладнання, не цілком впевнена в успішності свого проекту і тому укладає угоду на короткий строк з наміром повернути обладнання, якщо потреби в ньому не буде.

Фінансовий лізинг здійснюють на різних умовах: з обслуговуванням, леверидж-лізинг, лізинг „у пакеті”.

Лізинг з обслуговуванням – це угода, яка передбачає виконання лізингодавцем низки додаткових послуг, пов’язаних з утриманням і обслуговуванням майна. Леверидж-лізингом є угода, за якою велику частку (за вартістю) майна, що здається в оренду, лізингодавець бере у третьої сторони. Лізинг „у пакеті” – це система, за якою лізингоодержувачу надається технологічний комплекс, за якого будинки і споруди він купляє в кредит, а обладнання бере за договором оренди.

Лізинг створює переваги усім сторонам, що беруть участь в лізинговій угоді. Для лізингодавця він є одним із способів ефективного вкладення капіталу, ризик втрати якого невисокий, оскільки обладнання перебуває на балансі лізингодавця протягом усього терміну дії договору оренди. Для виробника (машинобудівних заводів) лізинг сприяє розширенню ринків і обсягів збуту продукції.

Переваги лізингу для лізингоодержувача полягають у тому, що:

- за наявності рентабельного проекту підприємець-початківець має можливість одержати устаткування і почати нове виробництво без великих одноразових витрат, які на першому етапі покриває лізингова компанія (однією із форм їх наступного повернення може бути продаж продукції, виготовленої на обладнанні, взятому на умовах лізингу);

- лізингові платежі відносять на собівартість продукції (послуг), що дає змогу зменшити базу оподаткування і податкові платежі;

- фінансовий лізинг (на відміну від інших його форм) характеризується тим, що термін оренди дуже близький до терміну служби устаткування, що сприяє швидшому технічному оновленню виробництва.

Найважливішими факторами, які слід брати до уваги при визначенні конкретних термінів лізингових договорів, є:

- термін служби устаткування, обумовлений його техніко-економічними характеристиками;

- норми амортизаційних відрахувань, а також порядок їхньої індексації, що визначається законодавче;

- поява продуктивнішої техніки;

- кон’юнктура ринку позичкових капіталів і тенденції її розвитку.

Сучасні лізингові фірми дають орендарю право вибору постачальника необхідного йому устаткування, розміщення замовлення і приймання об’єкта угоди, що дає йому змогу вибрати найсучасніше обладнання і бути впевненим у його високих експлуатаційних характеристиках. Технічне обслуговування і ремонт цього устаткування залежно від умов договору здійснює підприємство-виробник або сам орендар (лізингоодержувач).

Розміри лізингових платежів завжди повинні бути обґрунтованими і прийнятними для обох сторін.

До основних елементів лізингового платежу належать:

- амортизація;

- плата за фінансові ресурси, залучені лізингодавцем для здійснення угоди;

- лізингова маржа – 1-3% (дохід лізингодавця за надані ним послуги);

- ризикова премія, величина якої залежить від видів і ступеня ризику, що несе за даним договором лізингодавець.

Розвиток лізингу в країні залежить від прийнятності умов оплати лізингового договору для лізингоотримувача. Сучасний ринок лізингових послуг – один з найдинамічніших. У США, наприклад, частка лізингу становить 25-30% загальної суми капітальних вкладень у машини й устаткування.

Лізинг може знайти широке використання і в Україні, оскільки для цього є певні умови:

- скорочення обсягів ліквідних коштів, спричинене труднощами на ринку грошей;

- незначний прибуток підприємств, що обмежує можливості фінансування розвитку виробництва за рахунок власних коштів;

- сприяння розвиткові лізингових операцій з боку урядових структур в інтересах стимулювання інноваційного розвитку економіки.

Лізинг розширює можливості залучення вільних коштів компаній у фінансування підприємницьких проектів інших фірм. Завдяки різноманітності його форм підприємці можуть обирати для себе найприйнятніший варіант фінансування освоєння технічних новацій.

Тестові завдання до теми 4

 

1 Планування інноваційних процесів передбачає:

а) визначення обсягу коштів, необхідних для здійснення усіх видів інноваційної діяльності та оцінювання можливості підприємства акумулювати їх у тих часових межах, які відповідають життєвому циклу інновації

б) вибір ефективних форм фінансування інноваційних програм і проектів забезпечує високу економічну віддачу інноватору та інвестору

в) визначення терміну повернення вкладених коштів

г) визначення загальної ефективності вкладення коштів до певного інноваційного процесу

2 Суб’єктами фінансування інноваційних процесів можуть бути:

а) суб’єкти інноваційної діяльності

б) установи, які займаються розробкою інноваційної продукції

в) самостійні підприємства, інноваційні фонди, банківські установи, інтегровані фінансово-промислові структури, територіальні органи управління, а також приватні особи

г) підприємства, що займаються впровадженням інновацій у виробничий процес

3 Система фінансування інноваційної діяльності на рівні держави покликана забезпечити вирішення таких завдань:

а) створення необхідних передумов для швидкого й ефективного впровадження технічних новинок в усі ланки господарського комплексу країни, забезпечення її структурно-технологічної перебудови; збереження і розвиток стратегічного науково-технічного потенціалу в пріоритетних напрямах економічної діяльності; створення необхідних матеріальних умов для збереження і розвитку наукового потенціалу країни, запобігання відпливу наукових кадрів за кордон

б) визначення обсягу коштів, необхідних для здійснення усіх видів інноваційної діяльності та оцінювання можливості підприємства акумулювати їх у тих часових межах, які відповідають життєвому циклу інновації

в) вибір ефективних форм фінансування інноваційних програм і проектів забезпечує високу економічну віддачу інноватору та інвестору

г) визначення терміну повернення вкладених коштів

4 Фінансова політика кожного підприємства має відповідати таким вимогам:

а) підприємство повинно фінансувати пошуково-дослідницькі роботи, спрямовані на створення і впровадження новацій, що забезпечать його розвиток разом із основною діяльністю

б) повинна бути дещо відокремленою, що виявляється у формуванні фінансової субстратегії щодо фінансування інноваційних програм і проектів

в) бути узгодженою зі стратегією розвитку організації; забезпечувати гнучкість підприємства, його здатність до перерозподілу фінансових потоків згідно з визначеними цілями; забезпечувати фінансову стабільність організації; бути здатною до акумулювання фінансових ресурсів та їх ефективного використання

г) передбачати залучення інвестицій у ті інноваційні програми і проекти, які забезпечують високу фінансову віддачу

5 Інноваційна програма – це:

а) програма інноваційної діяльності, яка спрямована на досягнення цілей розвитку і передбачає участь у її реалізації різних юридичних і фізичних осіб (в т. ч. іноземних), а також держави і міжнародних організацій

б) програма організації фінансування, в тому числі: оцінювання можливих форм фінансування і вибір такої, що відповідає вимогам інноватора; визначення організацій-інвесторів і структури джерел фінансування; контроль виконання плану й умов фінансування

в) програма вивчення доцільності інноваційної діяльності (за витратами і запланованим прибутком з урахуванням можливих ризиків)

г) довготермінові вкладення капіталу в різні сфери діяльності з метою отримання прибутку

6 Прямі інвестиції використовуються безпосередньо для:

а) придбання (чи виготовлення) нового обладнання, в т. ч. витрати на його постачання, встановлення і запуск; модернізацію діючого устаткування; будівництво і реконструкцію будівель і споруд; технологічні пристрої, що забезпечують роботу устаткування; нове технологічне оснащення і модернізацію наявного устаткування

б) вкладення в об’єкти, які пов’язані територіальне і функціонально з інноваційним об’єктом і які необхідні для його нормальної експлуатації (під’їзні колії, лінії електропередач, каналізація тощо), а також вкладення невиробничого характеру (охорона навколишнього середовища, соціальна інфраструктура)

в) забезпечення та супроводження проекту (матеріальні засоби (устаткування, стенди, комп’ютери і різноманітні прилади), необхідні для проведення перед проектних досліджень, а також оборотні кошти, наприклад, для забезпечення поточної діяльності НДІ чи вищого навчального закладу на замовлення підприємства)

г) реалізації інноваційного проекту (інвестиції в основні засоби (матеріальні та нематеріальні активи) і в оборотні кошти)

7 Супутні інвестиції – це:

а) нові та додаткові запаси основних і допоміжних матеріалів; нові та додаткові запаси готової продукції; збільшення рахунків дебіторів

б) вкладення в об’єкти, які пов’язані територіальне і функціонально з інноваційним об’єктом і які необхідні для його нормальної експлуатації (під’їзні колії, лінії електропередач, каналізація тощо), а також вкладення невиробничого характеру (охорона навколишнього середовища, соціальна інфраструктура)

в) придбання (чи виготовлення) нового обладнання, в т. ч. витрати на його постачання, встановлення і запуск; модернізацію діючого устаткування; будівництво і реконструкцію будівель і споруд; технологічні пристрої, що забезпечують роботу устаткування; нове технологічне оснащення і модернізацію наявного устаткування

г) забезпечення та супроводження проекту (матеріальні засоби (устаткування, стенди, комп’ютери і різноманітні прилади), необхідні для проведення перед проектних досліджень, а також оборотні кошти, наприклад, для забезпечення поточної діяльності НДІ чи вищого навчального закладу на замовлення підприємства)

8 До власних фінансових коштів відносяться:

а) емісія акцій, доброчинні внески

б) кредити, безвідсоткові позики, розміщення облігацій

в) грошова частка внесків власників підприємства (статутні фонди), мобілізація внутрішніх активів, накопичення, що утворені в результаті господарської діяльності

г) дольова участь, заснування спільних підприємств

9 До позикових фінансових коштів відносяться:

а) кредити, безвідсоткові позики, розміщення облігацій, дольова участь, заснування спільних підприємств

б) емісія акцій, доброчинні внески

в) грошова частка внесків власників підприємства (статутні фонди), мобілізація внутрішніх активів, накопичення, що утворені в результаті господарської діяльності

г) прибуток, амортизаційні відрахування

10 До залучених фінансових коштів відносяться:

а) грошова частка внесків власників підприємства (статутні фонди), мобілізація внутрішніх активів, накопичення, що утворені в результаті господарської діяльності

б) кредити, безвідсоткові позики, розміщення облігацій, дольова участь, заснування спільних підприємств

в) прибуток, амортизаційні відрахування

г) емісія акцій, доброчинні внески

11 Форфейтинг – це:

а) фінансова операція, що перетворює комерційний кредит на банківський

б) довгострокова оренда машин та обладнання

в) фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів в інноваційну діяльність

г) довгостроковий комерційний кредит, що надається на термін реалізації інноваційного проекту

12 Лізинг – це:

а) довгостроковий комерційний кредит, що надається на термін реалізації інноваційного проекту

б) фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів в інноваційну діяльність

в) довгострокова оренда машин та обладнання

г) фінансова операція, що перетворює комерційний кредит на банківський

13 Франчайзинг – це:

а) довгострокова оренда машин та обладнання

б) фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів в інноваційну діяльність

в) довгостроковий комерційний кредит, що надається на термін реалізації інноваційного проекту

г) фінансова операція, що перетворює комерційний кредит на банківський

14 Оперативний лізинг – це:

а) довгострокова оренда машин та обладнання

б) довгостроковий комерційний кредит, що надається на термін реалізації інноваційного проекту

в) лізинг з повною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна, яке здають у лізинг, скуповуються повністю за перший термін оренди; сума орендної плати достатня для повної амортизації майна і забезпечує фіксований прибуток лізингодавцеві

г) лізинг з неповною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна, яке здають у лізинг, скуповуються лише частково за рахунок першого терміну оренди; по закінченні його майно передається іншому клієнту

15 Фінансовий лізинг – це:

а) довгостроковий комерційний кредит, що надається на термін реалізації інноваційного проекту

б) лізинг з повною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна, яке здають у лізинг, скуповуються повністю за перший термін оренди; сума орендної плати достатня для повної амортизації майна і забезпечує фіксований прибуток лізингодавцеві

в) лізинг з неповною окупністю, за якого витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням майна, яке здають у лізинг, скуповуються лише частково за рахунок першого терміну оренди; по закінченні його майно передається іншому клієнту

г) довгострокова оренда машин та обладнання.

Література

Закони: 1 – 3, 6, 7

Основна: 2, 3, 6

Додаткова: 2 – 13


Модуль 2


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!