С. Це спастичний стан нижнього відділу стравоходу
D. Це злоякісне новоутворення стравоходу
Ахалазією кардії хворіють люди.
А. Молодого віку
В. Середнього віку
С. Похилого віку
D. Вік не має значення
Ахалазією кардії хворіють частіше.
А. Жінки
В. Чоловіки
С. Стать не має значення
D. Новонароджені
Ахалазія кардії -це.
А. Нервово-м’язове захворювання нижньої третини стравоходу
В. Вип’ячування слизової оболонки нижньої третини стравоходу
С. Доброякісна неоплазма нижньої третини стравоходу
D. Гіперпластичний процес стравоходу
Найбільш ефективним способом лікування ахалазії кардії є.
А. Лапароскопічна кардіоміотомія з фундоплікацією.
В. Відкрита кардіоміотомія.
С. Пневматична дилатація стравоходу
D. Балонна дилатація стравоходу
Характерною рентгенологічною ознакою ахалазії кардії IV ступеня буде.
А. Сегментарний спазм стравоходу
В. S-подібна дилатація стравоходу
С. Розширення стравоходу до 4,5 – 5 см.
D. Блискавична евакуація контрастної маси по стравоходу.
Ендоскопічними ознаками ахалазії кардії будуть.
А. Гіперемія нижньої третини стравоходу
В. Спазмована середня третина стравоходу
С. Спазмована нижня третина стравоходу
D. Гіперемія стравоходу
Характерними ознаками ахалазії кардії є.
А. Анорексія
В. Дисфагія
С. Печія
D. Безсоння
Характерними ознаками раку стравоходу є.
А. Анорексія
В. Дисфагія
С. Поліфагія
|
|
|
D. Безсоння
10. Рак стравоходу встановлюється на підставі:
А. Скарг пацієнта
В. Біохімічних аналізів
С. Результату гістологічного дослідження
D. Загально-клінічних даних
Рак стравоходу необхідно диференціювати з
А. Раком антрального відділу шлунку
В. Стравоходом Баретта
С. Ахалазія кардії
D. Кістою підшлункової залози
12. Рак стравоходу слід диференціювати з:
А. Грижею стравохідного отвору діафрагми
В. Ахалазією кардії III-IV ступеня
С. Ерозивним гастритом
D. Ерозивним езофагітом
13. Паліативною операцією при раку стравоходу є:
А. Видалення стравоходу
В. Резекція стравоходу
С. Встановлення стенту
D. Хіміотерапія
14. Радіотерапія при раку стравоходу призначається:
А. За пів року до операції
В. Під час операції
С. За 2-3 тижні до операції
D. Радіотерапія не призначається хворим на рак стравоходу
Тести – заняття 12 Медіастиніти:
1. Медіастеніт – це запалення:
A. жирової клітковини шиї;
B. лімфовузлів шиї;
C. жирової клітковини середостіння;
D. лімфовузлів середостіння;
2. Середостіння в хірургії розділяється на :
A. 3 відділа;
B. 2 відділа;
C. 4 відділа;
D. немає відділів;
3.Границя між верхнім та нижнім середостінням проходить на рівні:
|
|
|
А. 4 грудного хребця;
B. 5 грудного хребця;
C. 1 грудного хребця;
D. 7 шийного хребця;
4. У хворого на післяопіковий стеноз стравоходу після чергового сеансу бужування виникли лихоманка, тахікардія, біль за грудниною. Рентгенологічно – горизонтальний рівень рідини в задньому середостінні. Сформулюйте найбільш вірогідний діагноз:
A.гострий задній медіастеніт
B.параезофагальна грижа
C.гостра емпієма плеври
D.гострий передній медіастеніт
5.Основними лікувальними заходами при гострому медіастеніті є:
A. Дренування середостіння з промиванням гнійного вогнища
B. Корекція серцево-судинних та дихальних розладів
C. Дезінтоксикаційна терапія
D. Масивна антибіотикотерапія
E.Усі наведені
6. Причиною виникнення медіастеніту, здебільшого є:
A. рефлекс-езофагіт;
B. неспецифічна гнійна інфекція;
C. рак стравоходу;
D. дивертикул стравоходу;
7. Ідіопатичний хронічний медіастиніт характеризується:
A. поступовим розповсюдженням гнійного процесу по середостінню;
B. прогресивним розростанням щільної сполучної тканини по клітковині середостіння;
C. прогресивним розростанням щільної сполучної тканини з переходом на міокард;
D. розвитком прогресивних ознак езофагіту.
|
|
|
8 Лікування хронічного неспецифічного медіастиніту без наявності осумкованного гнійника в середостінні полягає:
A.в проведені симптоматичного лікування;
B. в проведенні дезінтоксикаційної та протизапальної терапії;
C. в усуненні причини, що підтримує запальний процес;
D. проведення антибактеріальної протизапальної терапії.
9. При наявності осумкованного гнійника середостіння показано:
A. антибактеріальна та дезінтоксикацій на терапія;
B. протизапальна терапія;
C. оперативне лікування;
D. пункція гнійника ;
10. Вторинно-хронічний неспецифічний медіастиніт зазвичай є результат
A. хронічного тонзиліту;
B. гострого медіастиніту;
C. дивертикулу стравоходу;
D. рефлекс-езофагіту;
11. Постгеморрагіческій хронічний медіастиніт виникає:
A. після травми грудної клітки внаслідок організації гематоми;
B. після перенесеного плевриту;
C. після перенесеної кровотечі з вен стравоходу;
D. після перенесеного гемотораксу.
12. Крім загальних і місцевих клінічних ознак велике значення в розпізнаванні медіастеніту має:
A. рентгенологічне дослідження;
B. езофагоскопія;
C. лабораторні дослідження;
|
|
|
D. електрокардіографія.
13. При гострому гнійному медіастиніті необхідно:
A. інтенсивна антибактеріальна терапія;
B. раннє хірургічне лікування;
C. антибактеріальна та дезінтоксикаційна терапія;
D. консервативна терапія, а при неефективности оперативне лікування;
14. Без своєчасного надання хірургічної допомоги гострий гнійний медіастиніт майже завжди закінчується:
A.переходом в хронічний процес;
B. виникненням серцевої недостатності;
C. виникненням нориці;
D. летальним результатом.
Тести – заняття 13 Варикозна хвороба нижніх кінціво:
1.Венозну систему нижніх кінцівок складають:
а) Велика підшкірна вена;
б) Мала підшкірна вена;
в) Вена цефаліка;
г) Глибокі вени гомілки та стегна ;
д) Вена базиліка
.
2.Напрямок течії крові по комунікантних венах в нормі
а) З поверхневих вен в глибокі
б) З глибоких вен в поверхневі
в) В обох напрямках
.
3. Причини зворотрьої течії крові по комунікантним венам
а) Недостатність клапанів поверхневих вен;
б) Недостатність клапанів комунікантних вен;
в) Закупорення проксимальних відділів глибоких вен;
г) Варикозне розширення вен;
4. Якою пробою оцінюється прохідність глибоких вен
а) Троянова-Тренделенбурга;
б) Б) Гаккенбруха-Сікара
в) В) Дельбе-Пертеса;
г) Г) Панченка;
5. Ведуче значення в патогенезі варикозного розширення вен нижніх кінцівок мють, і особливо
а) вроджена слабкість венозної стінки;
б) аномалія артеріо-венозних анастомозів;
в) інфекційні захворювання;
г) шкідливі звички;
6. Поверненню крові до серця з нижніх кінцівок до серця сприяє все крім:
а) залишковий артеріальний тиск;
б) дихальних рухів;
в) скорочення м’язів кінцівок;
г) клапанів вен;
д) високого внутрішньочеревного тиску.
7.Покращенню венозного відтоку з нижніх кінцівок сприяє:
а) заняття важкою атлетикою;
б) кашель;
в) заняття велоспортом;
г) довготривале стояння на ногах
д) підвищення внутрішньочеревного тиску.
8. Компресійна терапія включає все перераховане крім:
а) пов’язка Унна;
б) гіпсові лонгетки;
в) еластичні бинти;
г) компресійні колготки;
д) компресійні гольфи.
9. Радикальність операції при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок визначається:
а) ретельністю виконання операції Троянова-Тренделенбурга;
б) повнотою видалення змінених вен;
в) якістю виявлення та перев’язки перфорант;
г) якістю перев’язки витоків змінених вен;
д) всі відповіді вірні.
10. Консервативна терапія варикозного розширення вен нижніх кінцівок не ставить завдання:
а) сповільнити прогресування захворювання;
б) зменшити флебогіпертензію і її вплив на тканини;
в) усунути набряк, свербіж, біль;
г) досягти повного заживлення язв;
д) вилікувати варикозне розширення вен.
11. Які проби проводяться для визначення стану клапанів поверхневих вен?
а) Броді-Троянова-Тренделенбурга;
б) Дельбе-Пертеса;
в) Панченка;
г) Шайніса;
д) Гаккенбрухта.
12. Які проби проводяться для визначення прохідності перфорантних вен?
а) Пратта;
б) Дельбе-Пертеса;
13. Виберіть основні причини утворення тромбу.
а) порушення току крові;
б) переїдання;
в) фізичні навантаження;
г) пошкодження стінки судин;
д) порушення коагулятивних властивостей крові.
14. Який препарат відноситься до прямих антикоагулянтів?
а) ацетилсаліцилова кислота;
б) урокіназа;
в) плавікс;
г) гепарин;
д) варфарин.
15. Назвіть клінічні прояви, які характерні для гострого тромбозу глибоких вен.
а) набряк;
б) гіперемія шкіри;
в) біль;
г) синюшність шкіри;
д) відсутність тактильної чутливості.
Тести – заняття 14 Облітеруючі захворювання судин:
1. Хворий 28 років скаржиться на постійний біль у правій ступні, оніміння, відчуття охолодження, що посилюється під час ходьби. Довгий час працював в умовах низької температури та підвищеної вологості. Пальці ступні бліді, пульсація на ступні не визначається.
Який ймовірний характер захворювання?
А.* Нейрогуморальні розлади
В. Порушення в'язкості крові
С. Порушення ліпідного обміну
Д. Запалення периферійної нервової системи
Е. Післятравматичний парез судин
2. Хворий, 27 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу облітеруючого ендартеріїту. Хворіє протягом 2-х років. Ефекту від консервативного лікування не відмічає. Яке оперативне втручання може бути найбільш ефективним?
A. Поперекова симпатектомія*
B. Периартеріальна симпатектомія
C.Видалення ІІ –ІІІ грудних симпатичних вузлів
D. Резекція наднирника
E.Видалення ІV –V поперекових симпатичних вузлів
3. Пацієнт 28 років, скаржиться на болі в ногах при ходьбі, мерзлякуватість ступнів, пальців. Хворіє протягом року. Об’єктивно: шкіра ніг бліда, прохолодна, тургор знижений, гіпотрихоз. Пульсація на стегнових і підколінних артеріях ослаблена, на артеріях ступнів пальпується після нітрогліцеринової проби. Реографічний індекс <1.Кут α =70 °. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Облітеруючий ендартеріїт
B. Хронічний тромбофлебіт
C. Облітеруючий атеросклероз
D. Хвороба Рейно
E. Хвороба Бюргера
4. Хворий Д., 29 років, поступив із скаргами на швидку втому, відчуття холоду в нижніх кінцівках, появу болю в м'язах гомілок при проходженні відстані до 300 м. Вважає себе хворим протягом 6 років і пов'язує початок хвороби із переохо-лодженням. Шкірні покриви нижніх кінцівок на рівні стоп та нижньої третини гомілки з блідим відтінком, прохолодні на дотик, з бідним оволосінням на гомілці, витончені, сухі. Пульсацію на артеріях обох нижніх кінцівок визначено на стегновій артерії, на підколінній пульсація ослаблена, на артеріях ступні – відсутня. Який з попередніх діагнозів найбільш ймовірний?
А. *Облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок.
В. Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок.
С. Хвороба Рейно.
Д. Неспецифічний аорто-артериїт.
Е. Діабетична ангіопатія.
5. Хвора В., 68 років, скаржиться на біль при ходінні до 200 метрів в лівої нижньої кінцівці, почуття затерпнутості в лівої ступні у нічній час. При об ективному огляді – ліва ступня має зниження шкіряної температури, артеріальна пульсація відсутня на підколінеї артерії ліворуч. Зазначте діагноз.
А.* Облітеруючий атеросклероз судин нижних кінцівок
В. Гостре порушення мозкового кровообігу
С. Гострий тромбофлебіт поверхових вен лівої нижньої кінцівки
Д. Ендартеріїт судин нижних кінцівок
Е. Лімфагоіт судин нижних кінцівок
6. Хворий 30 років, скарги на біль в правій ніжній кінцівкі протягом року, переміжну кульгавість через 50-100 м, периодично нічні болі. При огляді кінцівка бліда, холодна. Артеріальна пульсація відсутня на гомільці. Який найбільш імовірний діагноз?
А. * облітеруючий ендартеріїт.
В. Синдром Леріша.
С. Синдром Рейно.
Д. Емболія аорти.
Е. Тромбоз аорти.
7. Хворий 30 років скаржиться на біль в гомілках обох ніг, який посилюється при ходьбі. Хворий змушений зупинятися через 50–70 м. Переміжна кульгавість з’явилась рік тому, відстань між зупинками скоротилася. Обидві ступні бліді, прохолодні. Пульс на тильних артеріях ступнів відсутній. Шкіра суха, на підошвах гіперкератоз, нігті потовщені, легко ламаються, матового кольору. На гомілках –ділянки облисіння. Яка стадія облітеруючого ендартеріїту у даного хворого?
A. ІІ стадія – стадія субкомпенсації
B. І стадія – стадія функціональної компенсації
C. ІІІ стадія – стадія декомпенсації*
D. ІV стадія –стадія деструктивних змін
E.V стадія
8. Хворий 30 років протягом 10 років страждає облітеруючим ендартеріїтом, отримував відповідну медикаментозну терапію. Останнє загострення почалося місяць тому, коли з’явився біль у спокою, гангрена І пальця стопи. На нижніх кінцівках пульсація відсутня тільки на артеріях стопи. Які Ваші пропозиції відносно подальшого лікування.
А.* Некректомія в сполученні з поперековою симпатектомією.
В. Ампутація кінцівки на рівні верхньої треті стегна.
С. Ампутація кінцівки на рівні середньої треті стегна.
Д. Тромбендартеректомія.
Е. Профундопластика.
9. Пацієнт 30 років, що тривалий час працює будівельником, скаржиться на різке поблідніння пальців рук на холоді, оніміння, появу болю. У теплі з'являється цианоз кістей. Пульсація на променевих артеріях задовільна. Які міри попередження подальшого розвитку захворювання?
А. * Зміна характеру професії та діспансерізація
В. Приймати щоденно непрямі антикоагулянти
С. Обмежити фізичне навантаження
Д. Приймати щоденно спазмолітики
Е. Пройти курс фізіотерапії
10. Хворий 42 років скаржиться на біль в нижніх кінцівках, особливо при ходінні, перемежаючу хромоту, почуття знеміння в пальцях ступнів, похолодоння кінцівок, неспроможність пройти більше 100 м. Спить з опущеною ногою. Пацієнт палить з 16 років, зловживає алкоголем, стрждає на ІХС, 5 років тому переніс відмороження лівої ступні. Ліва нижня кінцівка холодніша за праву, виявляється сухість шкіри кінцівок, пульсація на артеріях ступнів не визначається, на стегнових артеріях збережена.
А.*Облітеруючий ендартеріїт
В. Діабетична ангіопатія
С.Синдром Леріша
Д.Хвороба Рейно
Е. Глибинний трмбофлебіт
11. Хворий К.35 років, курець, після переохолодження рук скаржиться на періодичні болі в пальцях рук, які посилюються при хвилюванні та в холодну пору року. Об’єктивно: пальці кінцівок синюшного кольору з незначними набряками. Пульсація на магістральних артеріях збережена. Глюкоза крові 5,5 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Хвороба Бюргера
B. Облітеруючий ендартеріїт
C. Облітеруючий атеросклероз
D. Хвороба Рейно*
E. Вузликовий периартеріїт
12. Хворий К.65 років, курить протягом 30 років, скаржиться на періодичні болі в гомілках, які посилюються при ходьбі, особливо в холодну пору року. Об’єктивно: пальці синюшного кольору, ступні та гомілки холодні, шкіра на них витончена, пульсація на стегнових та підколінних артеріях різко ослаблена. Найбільш імовірний діагноз?
A. Облітеруючий атеросклероз*
B. Хвороба Бюргера
C. Облітеруючий ендартеріїт
D. Хвороба Рейно
E. Вузликовий периартеріїт
13. Хворого К., віком 25 років, турбує періодичний біль в гомілках. Об’єктивно: на гомілках та стегнах численні синюшні плями з явищами запалення, локальні набряки, які місцями переходять в некротичні ділянки. Пульсація на магістральних артеріях знижена. Ht –45 %, протромбіновий індекс –90 %, фібриноген А –5,33 г/л, фібриноген В (++). Який з наведених діагнозів є найбільш імовірний?
A. Облітеруючий атеросклероз
B. Облітеруючий ендартеріїт
C. Хвороба Бюргера*
D. Хвороба Рейно
E. Вузликовий периартеріїт
14. У хворого 68 років раптово виник гострий біль в лівій нозі, її похолодіння, оніміння, збліднення шкіри. Появу болю пов’язує з підвищеним фізичним навантаженням. З анамнезу з’ясовано ,що на протязі 4-х років відзначає утруднену ходьбу. Лікар діагностував синдром гострої артеріальної непрохідності кінцівки. Яка причина гострого захворювання у хворого?
A. Облітеруючий ендартеріїт кінцівки
B. Деформуючий артрозо-артрит кінцівки
C.Остеохондроз поперекового відділу хребта
D. Облітеруючий атеросклероз кінцівки*
E. Хронічна венозна недостатність кінцівки
15. Хворому віком 60 років, з атеросклерозом нижніх кінцівок та оклюзією правого стегново-підколінного сегмента, що супроводжується ішемією ІІІ ступеня, виконана операція стегново-підколінного шунтування. Які заходи профілактики тромбозу шунта необхідно провести в ранньому післяопераційному періоді?
A. Призначення непрямих антикоагулянтів
B. Призначення спазмолітиків
C. Призначення прямих антикоагулянтів*
D. Призначення фібринолітиків
E. Призначення анальгетиків
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 1541; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!