Платіжна матриця - це:         



А. Матриця виграшів гравця А

Б. Матриця програшів гравця В

В. Матриця виграшів гравця А (рядки) та програшів гравця В (колонки)

Г. Матриця стратегій гравця А (рядки) та стратегій гравця В (колонки) 

 

2.78. Ціна гри при сталих стратегіях гравців – це:

А. Сума всіх виграшів або сума всіх програшів

Б.  Максимальний з мінімальних  виграш або мінімальний з максимальних

   програш

В.  Стратегія гри

Г.  Розв"язок гри
2.79. Нижня ціна гри визначається як:        

А. Максимальна з мінімальних значень рядків платіжної матриці

Б. Максимальна з максимальних значень рядків платіжної матриці

В. Мінімальна з максимальних значень колонок платіжної матриці

Г. Мінімальна з мінімальних значень колонок платіжної матриці

 

Верхня ціна гри визначається як:        

А. Максимальна з мінімальних значень рядків платіжної матриці

Б. Максимальна з максимальних значень рядків платіжної матриці

В. Мінімальна з максимальних значень колонок платіжної матриці

Г. Мінімальна з мінімальних значень колонок платіжної матриці

 

2.81 „Грою з природою” є гра, в якій один із гравців є:

А. Зацікавленою інстанцією

Б. Незацікавленою інстанцією

В. Антагоністичною інстанцією

Г. Неантагоністичною інстанцією

 

2.82. Ризиком називається різниця між:

А. Виграшем при відомих та виграшем при невідомих умовах природи

Б. Виграшем при невідомих та виграшем при відомих умовах природи

В. Виграшем при відомих та програшем при невідомих умовах природи

Г. Програшем при відомих та виграшем при невідомих умовах природи

 

2.83. Якщо припускається, що ймовірності всіх станів природи однакові, то для вибору оптимальної стратегії використовується критерій:

А. Вальда

Б. Гурвіца

В. Лапласа

Г. Севіджа

 

2.84. Якщо припускається, що природа виступає як агресивний супротивник, то для вибору оптимальної стратегії використовується критерій:

А. Вальда

Б. Гурвіца

В. Лапласа

Г. Севіджа

 

2.85. Якщо при виборі оптимальної стратегії орієнтуються не на максимальний виграш, а на мінімальний ризик, то використовується критерій:

А. Вальда

Б. Гурвіца

В. Лапласа

Г. Севіджа

2.86. Якщо при виборі оптимальної стратегії рекомендується не керуватись крайностями (песимізм або оптимізм), то використовується критерій:

А. Вальда

Б. Гурвіца

В. Лапласа

Г. Севіджа

 

2.87. Оптимальна стратегія за критерієм Лапласа визначається за формулою:

А. min max rij

          i       j

Б. max min аij

             i       j

В. max {χ min аij + (1 - χ) max аij }

             j            i                                    i

Г. 1/ n ( ∑ аij )}

                     jÎN

 

2.88. Оптимальна стратегія за критерієм Вальда визначається за формулою:

А. min max rij

           i      j

Б. max min аij

             i     j

В. max {χ min аij + (1 - χ) max аij }

             j            i                                   i

Г. 1/ n ( ∑ аij )}

                     jÎN

2.89. Оптимальна стратегія за критерієм Гурвіца визначається за формулою:

А. min max rij

           i       j

Б. max min аij

         i       j

В. max {χ min аij + (1 - χ) max аij }

           j              i                                  i

Г. 1/ n ( ∑ аij )}

                     jÎN

 


2.90. Оптимальна стратегія за критерієм Севіджа визначається за формулою:

А. min max rij

           i       j

Б. max min аij

         i       j

В. max {χ min аij + (1 - χ) max аij }

           j              i                                  i

Г. 1/ n ( ∑ аij )}

                     jÎN

2.91. Предметом теорії управління запасами є розробка методики:

А. Функціонування постачальників

Б. Функціонування споживачів

В. Організації постачання продукції

Г. Організації виробництва продукції

 

2.92. Попит на запас - це:

А. Обсяг поставок продукції

Б. Потреба в продукції на період постачання

В. Потреба в продукції на один місяць

Г. Потреба в продукції на один рік

 

2.93. Поповнення запасів - це:

А. Проміжок часу між поставками продукції

Б. Період поставки всього обсягу продукції

В. Період поставки однієї партії продукції

Г. Період виконання замовлення на поставку всього обсягу продукції

 

2.94. Моделі управління запасами, в яких параметри можна однозначно визначити у часі, називаються:

А. Стохастичними

Б. Динамічними

В. Статичними

Г. Детермінованими

 

2.95. Моделі управління запасами, в яких параметри мають випадковий характер, називаються:

А. Стохастичними

Б. Динамічними

В. Статичними

Г. Детермінованими


2.96. Моделі управління запасами, в яких параметри не змінюються в часі, називаються:

А. Стохастичними

Б. Динамічними

В. Статичними

Г. Детермінованими

2.97. Моделі управління запасами, в яких параметри змінюються в часі, називаються:

А. Стохастичними

Б. Динамічними

В. Статичними

Г. Детермінованими

2.98. Вартість поставки однієї партії продукції залежить від:

А. Суми разових витрат, які не залежать від обсягу поставки

Б. Витрат, обумовлених обсягом поставки

В. Суми разових витрат і витрат, обумовлених обсягом поставки

Г. Витрат на зберігання однієї партії продукції

 

2.99. Штраф за дефіцит - це штраф за:

А. Одиницю продукції в дефіциті за одиницю часу

Б. Зверхнормативне зберігання одиниці продукції за одиницю часу

В. Зверхнормативне зберігання всього обсягу продукції

Г. Весь обсяг продукції в дефіциті

2.100. Страховий запас дорівнює:

А. Обсягу однієї поставки продукції

Б. Половині обсягу однієї поставки продукції

В. Математичному сподіванню обсягу запасу

Г. Обсягу запасу для безперебійного функціонування підприємства

2.101. Момент замовлення поставки продукції в стохастичних моделях управління запасами наступає, коли  рівень запасу досягає:

А. Критичного значення, щоб запобігти дефіциту

Б. Обсягу однієї поставки продукції

В. Обсягу запасу для безперебійного функціонування підприємства

Г. Обсягу запасу для термінового постачання продукції

 

2.102. Рівень обслуговування - це ймовірність:

А. Відсутності термінового постачання

Б.   Відсутності дефіциту

В. Наявності термінового постачання

Г. Наявності дефіциту


2.103. Основою методу розв"язання динамічної задачі є принцип оптимальності:

А. Лагранжа

Б. Белмана

В. Парето

Г. Джофріона

 

2.104. Розв"язання задачі заміни обладнання представляє собою:

А. Однокроковий процес

Б. Багатокроковий процес

В. Розрахунок значень невідомих

Г. Розрахунок значення цільової функції

 

2.105. Причиною виникнення багатокритеріальної задачі є:

А. Невизначеність мети

Б. Наявність суб"єктивізму при розв"язанні

В.   Відсутність алгоритму визначення невідомих

Г. Відсутність алгоритму визначення цільової функції

2.106. Методом розв"язання багатокритеріальної задачі є:

А. Метод гілок і меж

Б. Метод контрольних показників

В. Метод потенціалів

Г. Симплексний метод

2.107. Методом розв"язання багатокритеріальної задачі є:

А. Метод гілок і меж

Б. Діалоговий метод

В. Метод потенціалів

Г. Симплексний метод

2.108. Методом розв"язання багатокритеріальної задачі є:

А. Метод гілок і меж

Б. Метод потенціалів

В. Метод послідовних поступок

Г. Метод відтинання

2.109. Методом розв"язання багатокритеріальної задачі є:

А.  Метод гілок і меж

Б. Симплексний метод

В. Метод потенціалів

Г. Метод згортання критеріїв

2.110. Методом розв"язання багатокритеріальної задачі є:

А. Метод переведення критеріїв в обмеження

Б. Метод гілок і меж

В. Метод штрафних функцій

Г. Градієнтний метод


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 1430; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!