Агенти та інститути соціалізації.

Агенти соціалізації — кон­кретні люди, які навчають людину культурним нормам і допо­магають засвоювати соціальні ролі.

Агенти первинної соціалізації — люди, які складають най­ближче оточення особи(батьки, родичі, друзі).

Вони викону­ють багато функцій (батько — вихователь, друг, опікун, учи­тель тощо), їхні функції взаємозамінні (скажімо, батько за пев­них умов може взяти на себе виконання функцій матері щодо дитини).

Кожен агент дає індивіду в процесі соці­алізації саме те, що він може дати.

 Наприклад, батьки можуть дитині замінити друзів, але вони не зможуть навчити її того, що вона вчиться у своїх друзів: битися, хитрувати, порушувати певні соціальні норми, бути лідером у групі, поводитися з ро­весниками.

Агенти вторинної соціалізації — представники адмініст­рації школи, вищого навчального закладу, армії, підприємства, партій, засобів масової інформації та ін.Контакти з цими аген­тами є коротшими, а їхній вплив, як правило слабший, ніж в агентів первинної соціалізації.

 Кожен із них виконує не більше однієї-двох функцій. їхні функції спеціалізовані, а тому не можуть бути взаємозамінними (наприклад, функції міліціоне­ра і священика). Особливістю цих агентів є те, що вони, як правило, отримують грошову винагороду за виконання своїх функцій.

Інститути соціалізації — установи, які впливають на про­цес соціалізації, спрямовують його. Вони розвивають осо­бистість, розширюють її знання про світ, її розуміння того, якою є бажана і небажана соціальна поведінка.

Інститути первинної соціалізації— сім'я, компанія друзів, може бути колектив однокласників, чи одногрупників.

- Сім'яформує найперші і найміцніші суспільні зв'язки.

У сім'ї людина починає володіти мовою, засвоює головні еле­менти культури.

Психологи вважають, що 20 % майбутнього свого інтелек­ту людина набуває до кінця першого року життя, 50 % — до чотирьох років, 80% — до 8 років, а 92 % — до 13 років. При­пускають, що вже в цьому віці можна з достатньо високим ступенем ймовірності передбачити як сферу, так і "стелю" майбутніх можливих досягнень індивіда.

Якщо повернутися до нашого прикладу з "дівчинкою вовчицею", то очевидно, що перетворити її на людину не вдалося саме тому, що у ранньому дитинстві відбулася "соціалізація" Камали у зграї вовків. Активно спілкуючись з членами зграї, дівчинка набула достатньо завершену (а тому стійку) психі­ку вовка.

- Компанія друзів, на відміну від родини, складається з ін­дивідів однакового віку й однакового суспільного статусу.

Якщо суспільний статус у сім'ї особа набуває автоматично, то у групі ровесників його треба заробити.

Особливістю соціалізації в ком­панії друзів єте, що процес соціалізації тут відбувається без будь-якого плану, на відміну від сім'ї і школи, де соціалізація особи відбувається за певним планом.

Компанія друзів виконує функцію послаблення зв'язків дитини з сім'єю.

Інститути вторинної соціалізації — армія, суд, церква, за­соби масової інформації та ін.

- Школа— це соціальний інститут, який безпосередньо відпо­відає за надання особі певної інформації, формування вмінь, навичок і прищеплення цінностей, які суспільство вважає не­обхідними для життя у ньому.

Школа показує дитині цілком інше оточення, ніж те, яке вона пізнала у сім'ї.

У школі дитина прилучається до світу "чужих": вчитель трактує всіх дітей однаково, оцінює дітей за те, що вони роблять, а не за те, ким вони є.

 У школі діти зна­йомляться з формалізованою системою оцінювання: балами, та­белями, відзнаками, грамотами.

 Це докорінно інша система, ніж практика неформального оцінювання в родині. У школі діти вчаться також багатьох інших вмінь, що є важливими в міжособистісних стосунках: робити що-небудь почергово, ділитися з іншими.

 

Засоби масової комунікації (радіо, телебачення, кіно, книги, газети і журнали, Інтернет, касети і компакт-диски, тощо)впливають на соціалізацію.

Унікальний індивідуальний досвід.

Чому ж діти, які вирос­ли у тій самій сім'ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації?

 Тому що у них не було повністю ідентичного групового досвіду, їх досвід у чомусь був подібний, а чимось і відрізнявся.

Діти спілкуються з різними групами і навіть близнюки з однаковою спадковістю не можуть постійно зустрічатися з тими самими людьми, відчувати ті самі емоції.

 Кожна людина по-своєму, відпо­відно до власного досвіду, інтерпретує ті події, які відбувають­ся з нею, її близькими і знайомими, вони (події) як цеглинки з яких кожна людина вибудовує свою власну споруду.

Соціальна комунікація.

Соціалізація людей відбувається у процесі соціальних комунікацій.

Комунікація — це процес, за допомогою якого люди пере­дають один одному інформацію, ідеї, думки і душевні стани.

Вона допомагає людям координувати складну групову діяль­ність.

 Комунікація включає в себе вербальні і невербальні про­цеси, за допомогою яких людина надсилає і отримує послання.

Вербальна комунікація — це спілкування людей за допо­могою мови.

Невербальна комунікація. Багато науковців, які вивчають проблеми людської комунікації сходяться на думці, що біль­шість інформації ми отримуємо невербальним шляхом, навіть не задумуючись над тим, як ми це робимо.

 Наприклад, Реймонд Бердуїстелл вважає, що лише 30—35 % соціального значення розмовичи взаємодії передається за допомогою слів.

 Решта — за допомогою "мови тіла", "парамови", розміщення, дотиків, одягу, прикрас, макіяжу тощо.

"Мова тіла" — жести і пози, які відіграють роль сигналів. На цю тему написані монографії, мета яких — допомогти зро­зуміти сигнали, які ми транслюємо і сприймаємо неусвідомлено.

 Наприклад, руки, схрещені на грудях, свідчать про закри­тість людини, її небажання спілкуватися відверто тощо. Макі­яж, одяг також дуже красномовно розповідають про людину.

"Парамова" (пара — префікс у давньогрецькій мові, який означає поряд, повз) — невербальні звукові сигнали, які оформ­люють мову — тональність, звук, темп, паузи, зітхання тощо.

Навіть мовчанням люди здатні висловити презирство, осуд, схва­лення, повагу.

Розміщення. Те, як ми використовуємо соціальний простір, також є своєрідним повідомленням.

 Лідер, наприклад, завжди перебуває в центрі або на підвищенні і між ним і його оточен­ням існує незайнятий простір.

Використання тактильних елементів комунікації (дотики, поплескування) свідчить про взаємини, статус, ступінь дружби комунікантів.

Тут існують серйозні міжкультурні відмінності.

Наприклад, китайці і британці вважаються народами, які най­менше схильні до такого способу комунікації, тому невміло використаний тактильний комунікативний акт щодо представ­ника цих народів може бути сприйнятий навіть — як образа.

Визначення ситуації.

 Поведінка людей у щоденному жит­ті — прямий наслідок сприйняття ними того, що відбувається.

Якщо ми хочемо досягти порозуміння з іншими людьми, то всі повинні надавати тим самим ситуаціям однакового значення.

 І для соціалізації індивіда дуже важливим є інтерпретувати ситуації так само, як це роб­лять усі інші члени групи.

 Існує так звана тео­рема Томаса: "Якщо люди визначають ситуації як реальні, ці ситуації будуть реальними за своїми наслідками". Американський

 

соціолог Вільям Томас ілюстрував цю теорему таким прикла­дом: нью-йоркський параноїк-убивця переслідував перехожих тільки тому, що сприймав їх розмови між собою, як погрози на свою адресу.

Тобто люди реагують не тільки на об'єктивні характерис­тики ситуації, але й на значення, яке ці ситуації мають для них. І як тільки вони надали ситуації певне значення, їхня подальша поведінка визначається цими значеннями.

Напри­клад, уявіть собі таку ситуацію: про якийсь банк поширились плітки, що він на межі банкрутства. І хоча ці плітки не відпо­відали дійсності, але інвестори, які цього не знають, поспіша­ють зняти гроші з банківських рахунків і банк справді розо­ряється.

Етапи соціалізації.

У дитячому віці рання соціалізація інди­віда, як правило, відбувається плавно, без різких змін, але при вступі у доросле життя і в процесі дорослої, або так званої про­довженої соціалізації виділяють такі етапи, як:

- Десоціалізація — втрата старих ролей, цінностей, норм і правил поведінки.

- Ресоціалізація— вивчення нових ролей, цінностей, норм і правил поведінки.

Іноді людина потрапляє в такі екстремальні умови (тюр­ма, спецлікарня), у яких десоціалізація заходить настільки далеко, що доводиться говорити про руйнування основ особис­тості.

Ірвінг Гофман, досліджуючи виправні заклади тюремного типу в США, виділив такі ознаки ресоціалізації в екстремаль­них умовах:

- ізоляція від зовнішнього світу (стіни, грати, спецпере-пустки тощо);

- постійне спілкування з тими самими людьми;

- втрата попередньої ідентифікації, яка відбувається че­рез ритуал перевдягання у спецформу;

- перейменування, зміна колишнього Імені на "номер" і отри­мання статусу: солдат, монах, в'язень, хворий;

- відвикання від старих звичок, цінностей, норм і — зви­кання до нових;

- зміна обстановки на нову, знеособлену;

- втрата свободи дій.

Під час продовженої соціалізації виділяють певні кризові точки, коли відбувається своєрідний "перелом" у житті людини. Коли ви­никає така гостра проблемна ситуація, що старі механізми ви­рішення проблеми вже не діють, а нові — ще не готові, не осво­єні належним чином.

 У кожного можуть бути свої кризові ситуації: одруження, зміна місця роботи, призов в ар­мію. Проте, у житті більшості людей в процесі продовженої соціалізації виділяють три основні кризові моменти:

- 16—17 років. Закінчення школи і підготовка до вступу у вищий навчальний заклад або пошук роботи. Зробити свій вибір дуже складно, катастрофічно не вистачає знань, життє­вого досвіду.

- Криза середини життя (приблизно 45 років). Людина огля­дається на пройдений шлях і оцінює його. Людина зіставляє ідеальну траєкторію свого життя із реальною. Чим більша роз­біжність — тим більше невдоволення власним життям. Ще можна змінити спосіб життя, професію, але психологічно зро­бити це вкрай важко.

- Завершення трудової кар'єри і вихід на пенсію. З виходом на пенсію різко змінюється стиль життя людини, соціальний статус, становище у суспільстві.

 

 

---

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 212; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

⇐ Предыдущая12

---

Мы поможем в написании ваших работ!