Форми державного регулювання ринку цінних паперів. Яким чином здійснюється контроль за діяльністю інституційних інвесторів?
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:
1. прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;
2. регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;
3. видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;
4. заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;
5. реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;
6. контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;
7. створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;
8. контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;
9. встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням
|
|
|
10. пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії;
11. контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;
контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;
12. проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Корпоративні права в системі управління: основні економічні риси. Яка роль саморегулівних організацій на ринку цінних паперів?
Корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Управління державним корпоративним сектором в Україні можна поділити на три блоки:
1) створення загальної нормативно-правової бази функціонування економіки; полягає в розробці законів та підзаконних актів економічної спрямованості, оскільки усі підприємства здійснюють діяльність у цьому нормативно-економічному полі. Заходи здійснюються органами центральної державної влади, які мають право приймати рішення, що мають законодавчу силу.
|
|
|
2) пряме управління державними підприємствами; застосовується у випадках, коли держава є єдиним власником акціонерного товариства і керує його діяльністю через менеджмент підприємства. Заходи впроваджуються лише органами виконавчої влади
3) управління певною державною часткою статутного фонду господарських товариств. впливає на діяльність корпорації відповідно до наявності державного пакета корпоративних цінних паперів. Заходи впроваджуються лише органами виконавчої влади
Об’єкти, що потрапляють під пряме управління державної влади:
— майно державних підприємств, установ і організацій, закріплене за ними на праві повного господарського відання або оперативного управління;
— акції (паї, частки), що належать державі у майні господарських товариств;
— майно підприємств, які перебувають у процесі приватизації;
— майно, передане у користування органам самоврядування;
— майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) майна державних підприємств.
|
|
|
Державні акціонерні компанії створюються трьома основними шляхами: акціонування державних підприємств, заснування державної акціонерної компанії, придбання державою відповідних пакетів акцій у інших власників.
Від імені держави засновником та акціонером державної акціонерної компанії є визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об’єктами державної власності. У разі, коли державі належать усі акції державної акціонерної компанії, повноваження загальних зборів здійснює як єдиний акціонер відповідний орган, уповноважений управляти об’єктами державної власності.
Саморегулівна організація (СРО)- це некомерційна недержавна організація, створювана професійними учасниками ринку цінних паперів на добровільній основі у формі асоціації з метою представлення та захисту їх професійних інтересів, а також створення умов для більш ефективного функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
Саморегулівна організація створюється у організаційно-правових формах, передбачених законодавством, діє на основі Статуту, установчого договору (якщо це передбачено для обраної організаційно-правової форми) (далі - установчі документи), а також правил цієї організації.
|
|
|
Статус саморегулівної організації можуть одержати об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів.
Метою заснування саморегулівної організації є:
1) забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників ринку цінних паперів;
2) представництво учасників саморегулівної організації та захист їх професійних інтересів;
3) професійна підготовка та підвищення кваліфікації фахівців - учасників саморегулівної організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами;
4) інформування своїх учасників стосовно законодавства про цінні папери та про всі зміни, що вносяться до нього;
5) розроблення та контроль за дотриманням норм та правил поведінки, регламентів, правил здійснення операцій з цінними паперами, вимог до професійної кваліфікації фахівців - учасників саморегулівної організації, уповноважених здійснювати операції з цінними паперами, та інших документів, передбачених законодавством;
6) впровадження ефективних механізмів розв'язання спорів між учасниками саморегулівної організації і учасниками саморегулівної організації та їх клієнтами;
7) розроблення та впровадження заходів щодо захисту клієнтів учасників саморегулівної організації та інших інвесторів, а також додержання етичних норм та правил поведінки учасників саморегулівної організації у їх взаєминах з клієнтами.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 347; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!