Судово-психіатрична оцінка судинних захворювань головного мозку.
Атеросклероз судин головного мозку. Атеросклероз є загальним захворюванням при якому переважно пошкоджуються артерії серця, мозку та інших органів за рахунок відкладення в їх стінках ліпоїдів і розростання сполучної тканини, в результаті чого відбувається порушення кровопостачання окремих органів. Атеросклероз мозкових судин розвивається здебільшого в похилому віці. Причинами, що сприяють його виникненню, можуть бути спадковість, психогенні, черепно-мозкові травми, інтоксикації (в т. ч. алкоголь, паління), спосіб життя і харчування.
Відзначається певна клінічна послідовність (стадійність) розвитку це-ребрального атеросклерозу. Одним із найбільш ранніх проявів захворювання є неврастеноподібний синдром. При цьому характерні скарги на слабкість, підвищену стомлюваність, розлади сну, головні болі, головокружіння, парестезії, шум і дзвін у вухах. Послаблюються запам’ятовування та фіксація нового матеріалу. Настрій знижується, з’являються сльозливість, тривожність, іпохондричні побоювання. Підсилюються і загострюються особистісні особливості, наприклад, особи, схильні до певного неспокою, стають особливо тривожними, вразливими, акуратні – підкреслено педантичними і т. д.
Гіпертонічна хвороба. Основною її клінічною ознакою є підвищеннартеріального тиску, яке обумовлене нервово-функціональними порушеннямирегуляції судинного тонусу. Ця хвороба є хронічним захворюванням з різнимиклінічними проявами залежно від стадії її розвитку і переважної локалізаціпошкодження судин (серця, мозку чи нирок). На початковій стадії, прицеребральній формі захворювання, психічні зміни нестійкі, відображають зв’язок іколиваннями рівня артеріального тиску і переважно відповідають неврозоподібномусиндрому. Нерідко виникають різного роду настирливі явища: спогади, сумнівистрахи, особливо страх смерті.
|
|
|
Судово-психіатрична оцінка. Особи з початковими стадіями судинних захворювань, як ті, що не виявляють виражених психотичних порушень, стосовно скоєних ними правопорушень визнаються осудними. Неосудними визнаються лише особи з явищами вираженого слабоумства або ті, котрі скоїли інкриміноване їм діяння в стані судинного психозу. Враховуючи труднощі, які нерідко виникають при встановленні ступеня та глибини психічних змін в осіб із судинними захворюваннями головного мозку, їх потрібно направляти для проведення судово-психіатричної експертизи в стаціонар.
Винесення судово-психіатричного висновку може бути утруднене при виникненні реактивних станів в осіб із судинними захворюваннями головного мозку. Іноді такі стани в осіб із церебрально-судинною недостатністю можуть набувати дуже тривалого та несприятливого перебігу, на тлі якого прогресує судинний процес із наростанням органічного зниження. У таких випадках рішення експертних питань остаточно потрібно відкласти до ліквідації реактивних нашарувань, що може бути досягнуто проведенням лікування в період стаціонарної судово-психіатричної експертизи або шляхом направлення цих хворих у психіатричні лікарні до виходу з хворобливого стану. Якщо несприятливий перебіг судинного захворювання зі схильністю до повторних мозкових крововиливів і наступного швидкого наростання слабоумства виник в осіб після скоєння правопорушення, але до винесення вироку, то потрібно ставити питання про застосування ч. 3 ст. 19 ККУ. Післяінсультне слабоумство, що розвинулось у засуджених під час перебування їх у місцях позбавлення волі, дає привід для дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
|
|
|
Стосовно заходів медичного характеру щодо осіб із судинними захворюваннями, визнаними неосудними, то з них лише деякі, з явищами деменції або психозів з маячним синдромом потребують направлення на примусове лікування, зокрема, злобні, експлозивні, збуджені, з маяченням ревнощів і переслідування.
|
|
|
Більшість хворих, що скоїли нетяжкі діяння, в повелінні яких домінує в’ялість, мала активність, можуть бути направлені в психіатричні лікарні на загальних засадах або передані на опікування рідних і під нагляд психдиспансеру. Визначення дієздатності осіб із судинними захворюваннями головного мозку в зв’язку з їх тенденцією, з одного боку, до прогресування і наростання психоорганічної симптоматики, з іншого – до певної хвилеподібності перебігу з коливаннями вираженості хворобливих проявів, нерідко є утрудненим. Справа ускладнюється й тим, що це питання часто стосується минулого часу, виникає після смерті особи, котра склала заповіт або оформила якийсь інший юридичний документ чи акт. Також є складними для судово-психіатричної оцінки стани, що розвинулися у хворих після мозкового крововиливу. При цьому в гострому періоді, який протікає з порушенням свідомості, глибокими розладами пам’яті, порушеннями мови та іншими симптомами, хворі повинні визнаватися недієздатними, а вчинені ними угоди чи інші оформлені юридичні акти – недійсними.
У хронічному періоді експертна оцінка визначається ступенем і глибиною психічних змін, що виникли в наслідків мозкового крововиливу. При цьому наявність післяінсультного слабоумства виключає дієздатність, відсутність же значних залишкових психопатологічних симптомів не перешкоджає визнанню особи дієздатною.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!