Вимоги до виконання та перевірки самостійної роботи студентів (СРС)
1. Оформляється у зошитах з самопідготовки.
2. Питання самостійної роботи включені у підсумкові модульні контролі.
3. Наявність та якість самостійної роботи перевіряється викладачами на практичних заняттях з біохімії.
4. В кінці роботи викладач вносить зауваження, ставить дату перевірки і підпис.
Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента
При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:
„5” – 15 балів, „4” – 12 балів, „3” – 9 балів, „2” – 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.
Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів (9 × 8 = 72).
Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав за тести і теоретичні питання не менше 50 балів.
Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю
Підсумковий модульний контроль складається з 3 етапів:
І етап - письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожний пакет містить 40 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модуля. Один правильний тест – один бал (максимальна кількість балів за тести – 40).
|
|
|
ІІ етап - письмова відповідь на 4 теоретичні питання; III-етап - перевірка практичних навичок – 1 питання.
Теоретичні питання та питання з практичних навичок оцінюються:
«5» - 8 балів, «4» - 7 балів, «3» - 6 балів, «2» - 0 балів.
Кількість балів за модульний підсумковий контроль: мінімальна – 50, максимальна – 80.
Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.
Тема № 1. Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.
Мета заняття:Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль у матричних синтезах. Уміти провести якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів.
Актуальність теми:Нуклеопротеїни – це складні білки, в яких небілкова частина представлена нуклеїновими кислотами (ДНК і РНК). ДНК, що локалізується в ядрі, зберігає генетичну інформацію про особливості будови всього організму. Різні види РНК відіграють важливу роль у біосинтезі білка.
Конкретні завдання:
Ø Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль в процесах біосинтезу білка.
|
|
|
Ø Знати фізико-хімічні властивості нуклеїнових кислот
Ø Вміти виділити нуклеопротеїни з тканин і провести якісні реакції на їх складові компоненти: а) біуретова проба на поліпептиди; б) реакція Тромера на пентози; в) срібна проба на пуринові основи; г) молібденова проба на фосфатну кислоту.
Теоретичні питання
1. Структура та номенклатура азотистих основ, нуклеозитів і нуклеотидів. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди.
2. Вільні біологічно активні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь у метаболічних реакціях (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ) та їх регуляції (циклічні нуклеотиди – 3’,5’-АМФ, 3’,5’-ГМФ).
3. Нуклеїнові кислоти: структура, властивості, історичні етапи вивчення. Первинна структура нуклеїнових кислот, полярність полінуклеотидів, особливості первинної структури ДНК та РНК.
4. Будова, властивості та біологічні функції ДНК. Експериментальне доведення генетичної ролі ДНК (феномен трансформації). Молекулярна маса, розміри та нуклеотидний склад молекул ДНК вірусів, прокаріотів та еукаріотів.
5. Вторинна структура ДНК, роль водневих зв’язків у її утворенні (правила Чаргафа, модель Уотсона-Кріка), антипаралельність ланцюгів.
|
|
|
6. Третинна структура ДНК. Фізико-хімічні властивості ДНК: взаємодія з катіонними лігандами; гіпо- і гіперхромний ефект; денатурація та ренатурація ДНК.
7. Будова, властивості й біологічні функції РНК. Типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК; особливості структурної організацїї (вторинної та третинної) різних типів РНК.
8. Молекулярна організація ядерного хроматину та рибосом еукаріотичних клітин. Хроматин: нуклеосомна організація, гістони та негістонові білки. Рибосоми: субодинична структура, склад білків та РНК.
Практична робота
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 377; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!