Межі перегляду судом апеляційної інстанції



 

 Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

 

Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні

 

 Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

 

 За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

  • залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;
  • змінити постанову суду;
  • скасувати її та прийняти нову постанову суду;
  • скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;
  • визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;
  • скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

 Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та

ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

 Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

  • правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;
  • вирішення не всіх позовних вимог або питань.

 

 Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

  1. неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
  2. недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
  3. невідповідність висновків суду обставинам справи;
  4. порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

 

 Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

 

 Суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо:

  • справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
  • в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
  • судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглянув справу.

 

 З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

 

 Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

 

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

 

 Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

 

 Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

 

 Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства - з дня складення постанови в повному обсязі.

 

Вимоги до касаційної скарги

 

 Касаційна скарга подається в письмовій формі. У касаційній скарзі зазначаються:

  • найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
  • ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
  • судові рішення, що оскаржуються;
  • обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;
  • вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
  • у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
  • перелік матеріалів, які додаються.

 

 Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цього не було зроблено в суді першої чи апеляційної інстанції. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

 

 Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження та одночасно витребовує адміністративну справу.

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 359; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!