ІV. Прийняття зміни в умовах завдання з аудиту.



ЛЕКЦІЯ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

МСА 200 “Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту”
МСА 210 “Узгодження умов завдань з аудиту”
МСА 220 “Контроль якості аудиту фінансової звітності”
МСА 230 “Аудиторська документація”
МСА240 “Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності”
МСА 250 “Розгляд законодавчих та нормативних актів при аудиті фінансової звітності”
МСА 260 “Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями”

 

Самостійна робота:

 

Дати відповідь на питання: Елементи системи контролю якості роботи аудиторських фірм

 

Хвилини

 


 

МСА 200 “Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту”

 

 

Цей стандарт розглядає:

– загальну відповідальність незалежного аудитора під час проведення аудиту фінансової звітності відповідно до МСА.

– цілі незалежного аудитора

– пояснює характер та обсяг аудиту.

 

МСА 200 пояснює сферу застосування, статус і структуру МСА

 

 

МСА написані в контексті аудиту фінансової звітності, тобто історичної фінансової інформації.

 

Мета аудиту – підвищення ступеня довіри користувачів до фінансової звітності.

Для цього аудитор висловлює думку про те, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовуваної концептуальної основи фінансової звітності.

 

 

Що входить у фінансову звітність?

 

 

Хто складає фінансову звітність?

 

Аудит фінансової звітності не звільняє управлінський персонал, що склав звітність, від їхньої відповідальності.

 

Аудитор повинен бути достатньо впевнений в тому що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки.

 


МСА містять цілі вимоги та пояснювальні параграфи щодо отримання достатньої впевненості, зокрема передбачають наступне:

1) Необхідність ідентифікації ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки виходячи з розуміння суб’єкта господарювання;

2) Необхідність отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів щодо існування суттєвих викривлень, розробляючи відповідні дії на оцінені ризики;

3) Формулювання думки про фінансову звітність виходячи з висновків зроблених на основі отриманих доказів.

 

 

Загальні цілі аудитора:

1) Отримати достатню впевненість у тому що звітність не містить суттєвих викривлень;

2) Надати звіт про фінансову звітність і повідомити інформацію згідно МСА.

 

Вимоги до аудиту:

1) Етичні вимоги що стосуються аудиту фінансової звітності

2) Професійний скептицизм;

3) Професійне судження

4) Достатні та прийнятні аудиторські докази і аудиторський ризик

5) Проведення аудиту відповідно до МСА (дотримання МСА доречних для аудиту, розуміти цілі встановлені в окремих МСА, дотримуватися доречних вимог)

 

 

ДИВ СТОР 90-106 МСА п. Д14-Д76 (ЗАКОНСПЕКТУВАТИ)


 

МСА 210 “Узгодження умов завдань з аудиту”

 

Розглядає відповідальність аудитора під час узгодження умов завдання з аудиту;

Це охоплює обґрунтування наявності певні передумов для проведення аудиту, відповідальність яку несе управлінський персонал і за потреби ті, кого наділено найвищим повноваженнями.

 

Мета аудитора:

1. Обґрунтувати наявність передумов для проведення аудиту

2. Підтвердити взаєморозуміння між аудитором та управлінським персоналом щодо умов завдань з аудиту

 

Вимоги МСА:

І. Передумови проведення аудиту:

1) Аудитор визначає прийнятність концептуальної основи фінансової звітності;

2) Аудитор отримує згоду управлінського персоналу щодо його відповідальності в частині складання звітності та внутрішнього контролю;

3) Забезпечення аудитора: доступом до всієї інформації на підставі якої складалася фінансова звітність, до додаткової інформації, на яку аудитор може зробити запит до управлінського персоналу; щодо необмеженого доступу до отримання необхідних аудиторських доказів.

ІІ. Згода на умови завдання з аудиту

Складається лист-зобов’язання з аудиту та інші форми домовленості, де міститься:

1. Мета та обсяг аудиту фінансової звітності;

2. Відповідальність аудитора;

3. Відповідальність управлінського персоналу;

4. Ідентифікацію застосовуваної концептуальної основи фінансової звітності для її складання;

5. Посилання на очікувану форму й зміст будь-яких звітів, що надасть аудитор і констатація того що можуть бути обставини які відрізнятимуть від очікуваної форми та змісту.

ІІІ. Постійні аудити.

ІV. Прийняття зміни в умовах завдання з аудиту.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 375; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!