ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК СИСТЕМА



План:

1. Організація: сутність і елементи

2. Завдання організації

3. Елементи організації

4. Системи управління організацією

5. Принципи управління та засоби управління

 

1.

 Управління персоналом здійснюється в межах організаційних структур, через які реалізується планомірний системний вплив на поведінку членів колективу, організації, та відносини між ними.

Вибір управлінського стилю і методів менеджменту зумовлює організаційні структури та форми, а організаційна форма, в свою чергу, впливає на формування організаційної поведінки членів колективу.

Відсутність організації унеможливлює цілеспрямоване управління виробничим процесом і персоналом. Однак, організація не самоціль, а засіб що допомагає управляти персоналом і розподілом праці.

Організація – це система, яка складається із сукупності упорядкованих, взаємопов’язаних, взаємодіючих частин цілого.

Поняття організації має кілька значень. З одного боку це узагальнене поняття інститутів усіх форм власності – приватних і суспільних, тобто будь-яке підприємство є організацією.

З іншого боку, це поняття має інструментальний характер і описує систему формальних правил та принципів, тобто будь-які підприємства, фірми, установи, мають певну організацію.

Організацію розуміють як діяльність і як результат. Структурування організації передбачає поєднання та розмежування завдань, їх носіїв і сфер діяльності.

Результатом структурування є організаційна структура, яка складається з організаційної структури та організаційної роботи.

 

2.

 

Завдання організації випливає із завдання виробництва, що полягає у пропонованих певних варіантів і послуг.

Очікуваних результатів виробництва досягають на основі розподілу праці. Тому завдання організації полягає у розподіл організаційної структури на підрозділи і здійснення вертикальної та горизонтальної координації їх діяльності.

Виробничий процес здійснюється через доцільну комбінацію виробничих факторів і систематизацію однотипних видів діяльності персоналу, що забезпечує розв’язання завдання організації.

Ефективність розв’язання завдання організації значною мірою залежить від якості організаційної структури, що дає змогу ефективно управляти персоналом і оптимально адаптуватися до умов ринку.

Виробниче завдання персоналу класифікується за певними категоріями:

 - за видами діяльності

 - за об’єктами залежно від продуктів, що виробляються, товарних груп, послуг та інше

 - за фазами процесу прийняття рішень, який передбачає реалізацію та контроль

 - за розміщенням виробництва

 - за часом (періодичні завдання та одноразові процеси)

 

3.

Завдання координації та управління персоналом в організації реалізують за допомого таких організаційних елементів:

 - завдань і їх носіїв

 - посад і їх формування

 - організаційної поведінки

 - повноважень і відповідальності

 - інстанцій та їх формування

 - допоміжних служб керівників

 - відділів

 - транспортної і комунікаційної мереж

 

4.

Організаційні системи управління, які застосовують на практиці, реалізуються за допомогою комбінацій сегментів організаційної поведінки персоналу.

Основні форми систем управління (від простого до складного):

1) Обєктно орієнтована організація та організація за видами діяльності

2) Якщо в процесі загального виробничого завдання за основу брати види діяльності, то поділ цього завдання на складові здійснюється за сферами діяльності. Таку форму організації називають функціональною

3) Якщо в процесі обробки одного об’єкта об’єднуються різні види діяльності, то здійснюється об’єктно - орієнтована організація.

4) Одно – та багатолінійна система управління

5) Лінійно-штабна система управління. Ця система об’єднує переваги одно та багатолінійних систем управління. Вона є однолінійною, але в ній використовуються переваги спеціалізації через організацію штабів

6) Секційна організація – є об’єктно орієнтованою системою, розподіленою за продуктами, споживчими групами чи регіонами. Така організація виникає переважно за високої диверсифікації виробництва. Окрім секцій часто створюють функціонально-орієнтовні центральні відділи. Переваги секційної організації – гнучкість та висока здатність до адаптації, простий механізм контролю, стимулювання, мотивації співробітників.

7) Матрична організація. Вона поєднує принципи функціонально та обєктно-орієнтованих систем.

8) Організація за принципом «команди». За такої організації повноваження передаються групам, тобто виникають плюралістичні плюралістичні інстанції.

Отже, ми розглянули масштаби та критерії формування організації. Елементами організації є завдання, люди структура, яка включає управління. Мета організації – поділ завдань персоналу на складові, передавання завдань певним носіям і розвиток системи управління та контролю.

 

5.

Принципи управління персоналом – це об’єктивні правила управлінської поведінки, що витікають із потреб об’єкта управління. Принцип науковості передбачає більш повне пізнання і використання у практиці управління об’єктивно діючих економічних законів, які повинні диктувати логіку поведінки і керівників і рядових робітників.

Принцип системності передбачає, що при формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати всі фактори, що впливають на систему управління, та вимагає взаємного узгодження окремих груп завдань і рішень.

Принцип економічності передбачає ефективну та економічну організаційну систему управління персоналу, за якої впливати на систему управління персоналом перекриватимуться ефектом у виробництві отриманим від їх впровадження.

Принцип ієрархічності та зворотнього зв’язку – в будь-яких вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна забезпечуватись ієрархічна взаємодія між ланками управління на основі зворотнього зв’язку.

Принцип узгодженості – взаємодія між ієрархічними ланками по-вертикалі та відносно самостійними підрозділами по-горизонталі повинні бути в цілому узгоджена з цілями організації та синхронізовані у часі.

Принцип перспективності та прогресивності – при формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати перспективи розвитку організації, передові вітчизняні і зарубіжні аналоги.

Методи управління персоналом – це конкретні способи та прийоми здійснення управлінської діяльності.

Залежно від міри примусовості методи управління персоналом можна поділити на:

 - силові методи

        - фізичний примус

        - правові методи

        - система законодавчих актів країни чи регіону

        - система нормативно-директивних документів фірми та конкретної організації

        - адміністративні

 - економічні

        - методи врегульовані на макрорівні – податкова система та фінансово-кредитний механізм держави

        - метод, що врегульовується на макрорівні – система матеріального стимулювання, система відповідальності за якість роботи

 - соціально-психологічні та виховні методи:

        - виявлення та врахування психологічних особливостей кожного члена трудового колективу

        - мотивація трудової діяльності

        - формування організаційної культури підприємства

        - встановлення сприятливої психологічної атмосфери

        - забезпечення можливостей для самореалізації

Усі принципи та методи менеджменту персоналу реалізуються у взаємодії. Їх поєднання залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом організації.


 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 410; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!