ЛЕКЦІЯ 2. ОЗСЖ студента. Ритми. 4 страница
Протисудомні засоби також впливають на ГАМК-ергічні рецепторні системи (барбітурати, вальпроєва кислота, бензодіазепіни) та діють як периферійні міорелаксанти (дифенін, етосуксемід, карбамазепін). Паркінсонізм пов`язаний зі зменшенням продукції дофаміну, у тому числі в нейронах чорної субстанції смугастого тіла, що дає перевагу холінергічної регуляції; використовують леводопу – похідне попередника дофаміна. Ноотропи, або церебропротектори, активують метаболізм мозку, це антигіпоксанти (пірацетам або ноотропіл, аміналон або ГАМК, мексидол). Спазм судин або патологічна вазоділятація порушують мозковий кровообіг, що призводить до ішемії мозку; використовують препарати, що прямо впливають на гладенькі м`язи судин (цінаризин – блокатор кальцієвих каналів, пірацетам, папаверин, похідні вітаміну РР) або гальмують вазомоторні центри (а-адреноблокатори, дигідроергокристин), інгібітори фосфодіестерази цАМФ (кавінтон), метилксантини (пентоксифілін). Засоби для наркозу інгібують висхідну активуючу ретикулярну формацію (загальні анестетики – барбітурати, каліпсол, інгаляційні форми: галотан, ефір, хлороформ, закис азоту) або впливають на ліпідні та білкові компоненти мембран нейронних шляхів (місцеві анестетики – новокаїн та схожі препарати); для премідікації використовують опіати. Дихальні аналептики (коразол, кордіамін) стимулюють при використанні анестетиків центри довгастого мозку, насамперед дихальний та серцево-судинно-руховий.
|
|
|
Слід відмітити, що ефекти дії психотропних препаратів залежать від особливостей метаболізма мозку, що має генетичне підґрунтя. Але це вже питання фармакогенетики. Наркоманії, алкоголізм, тютюнопаління теж мають генетичну базу.
Наркоманії. Препарати, що впливають на психіку можна класифікувати так. 1) Пригноблюючі ЦНС – етиловий спирт, морфін з опійного маку), героїн, метадон, барбітурати (фенобарбітал, гексенал, тіопентал, нембутал, амінтал натрію, пентотал); вони знімають психо-емоційну напругу, але викликають яскраво виражену фізичну залежність, є снодійними. 2) Збудливі ЦНС – ефедрин, амфетамін, кокаїн, метедрін, екстезі (метілендіоксидметіламфетаміна), табакокуріння (містить нікотин, а в американських сортах індійців був галлюциноген в-карболін); вони стимулюють настрій, самооцінку, працездатність, але дуже впливають на серцево-судинну систему (тахікардія, гіпертонія), призводять до подальшої депресії, навряд викликають фізичну залежність. 3) Галюціногени – а) деліріанти (клеї, лаки, розчинники); б) малі психоделіки: тетрагідроканабінол (гашиш, марихуана), елеменін (мускатний горіх), бананадін (шкірка банану); в) великі психоделіки: диетіламідлізергинової кислоти (ЛСД), мескалін, псилобіцин, ібогаїн, гармалін (все з грибів і кактуса пейотля); викликають кольорові галюцинації, дають відчуття легкості тіла і польоту. Середовищні чинники наркоманій – не сумістність із соціальним довкіллям, стреси з подальшою депресією; генні чинники – зниження експресії генів ендорфінів і енкефалінів, які зв'язуються з опіатними рецепторами, що дає норму настрою (аналоги цих нейромедіаторів морфін і героїн легше і більш міцно зв'язуються з опіатними рецепторами); зниження синтезу серотоніна сприяє недостатній уяві; нестача сенсорного досвіду у художніх людей сприяє нестачі природнього андаміду, що утворюється у мозку з арахідонату, та компенсується галюциногенами-замісниками типу ЛСД, чинниками з коноплі, грибів мухоморів і кактусів пейотлів). Блокатор мембраних натрієвих каналів тетродотоксин з риби фугу сприяє зомбуванню людини.
|
|
|
Тютюнопаління пов'язане з подібними механізмами – нікотин діє на N-холинергичні рецептори, нормалізуючи ЦНС (адренергічні рецептори працюють при екстремальних ситуаціях стресу), гіпоксія стимулює роботу мозку; виявляється особливо в осіб із підвищеною тривожністю через мутацію гена в 17 хромосомі.
|
|
|
В нормі нашої популяції печінка може переробити (знешкодити) 20 г етанолу за добу (С2Н5ОН дає СО2 та Н2О). Прийом постійно більших доз призводить до алкоголізму. Алкоголізм має стадії неврастенічну, наркотичну, енцефалопатичну. Етиловий спирт в організмі алкогольдегідрогеназою перетворюється на оцтовий альдегід, який альдегиддегідрогеназою, ксантиноксидазою, каталазою, цитохромом Р-450 перетворюється на оцтову кислоту, яка є нормальним метаболітом і згорає, даючи енергію. Оцтовий альдегід дуже токсична речовина, в сім`янниках зв'язується з ДНК, викликаючи мутації потомства (п'яне зачаття), а в мозку зв'язується з нейромедіаторами, утворюючи сполуки з галюціногенним і наркотичним ефектами, сприяючи виробництву ендорфінів. Лікування – отруєння шляхом блокади ферментів, що перетворюють оцтовий альдегід (тетурам або антабус з горілкою, аналогічно діють деякі гриби) для вироблення умовного рефлексу проти пияцтва. У людей є декілька варіантів гену альдегиддегідрогенази із зниженою активністю – в Європі таких людей до 20%, в Японії до 95%, гомозиготи по цьому варіанту не п'ють, споживають в 10 разів менше алкоголю, ніж носії інших форм гена, гетерозиготи споживають в 3 рази менше алкоголю. Інші форми гена навпаки підвищено активні і фермент швидко переробляє оцтовий альдегід, такі люди мають великий ризик захворіти на алкоголізм. Алкоголізм (до 4% населення) може бути двох типів, залежно від дії інших генів. Алкоголізм 1 типу помірний, розвивається пізно, пасивно-особистий, неагресивний, має великий вплив середовища, тому що за рахунок зміни гена в 17 хромосомі носій має високу тривожність. Алкоголізм 2 типу рано починається, агресивний і пов'язаний із злочинністю, на нього майже не впливає середовище, при цьому послаблений контроль над імпульсами жорстокості і антисоціальної поведінки, що пов'язане з мутацією промоторної частини гена МАО-А. Для жіночого алкоголізму конкордантність 70% і розвивається швидше, ніж у чоловіків і проходить важче, особливо у незаміжніх. Алкоголізм батьків (середовище) знижує ризик алкоголізму дітей через негативний приклад. (За Т.Парацельсом – немає отруйних речовин, є отруйні концентрації).
|
|
|
Тютюнопалíння (або просто паління) — вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність.Тривале і часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров'ю курців[1], та оточуючих їх людей, що не палять[2] i тварин[3].
Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів[4].
Історія розвитку куріння
12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, яку очолював Христофор Колумб, приплила до невідомого острову, який вони вважали східним берегом Індії. Коли матроси висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі.
Європейців вразив вигляд аборигенів, які випускали з рота дим, після того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Куріння було невід'ємною частиною релігійних церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі до тих пір, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух».
Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних подарунків, привезених з Нового Світу, було і листя тютюну. Родріго де Херес — Перший європейський курець, матрос з команди Джеймса Кука, був заарештований за підозрою в одержимості дияволом, оскільки співвітчизники вирішили, що дим, що валив з рота Родріго — явна ознака одержимості дияволом. Хереса посадили у в'язницю, де він пробув цілих сім років, поки його не випустили у зв'язку з тим, що куріння тютюну легалізували на всій території Іспанії.
Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і куріння. Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн заставляли курити для профілактики.
У 1571 році іспанський лікар Ніколас Мондарес написав книгу про цілющі властивості тютюну, в якій описав 36 хвороб, від яких лікує тютюн. Через 17 років, житель Вірджинії Томас Харрієт почав пропагувати щоденне паління тютюну як шлях до загального оздоровлення організму. Проте він сам помер від раку.
Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. В різних країнах почалися заборони на куріння.
Наприклад, в 1680 році король Франції Людовик XIV видав наказ, згідно з яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. В цьому ж році в Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. Там за цей злочин саджали на кілок.
В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. В Персії — виривали ніздрі.
В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від Церкви. А одного разу був випадок, коли п'ятьох монахів, яких звинуватили у курінні, замурували живцем у стіну, як урок для нащадків. У Царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев'яна Москва.
Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру.
Амністію для тютюну ввів цар Петро I, після поїздки до Голландії. Від тоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.
В Україні до тютюну відношення було також лояльне. Лише згадайте слова з пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться». Навряд чи користь від тютюну в поході або на війні була великою, але життя не одного козака він загубив.
«Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ» Оноре де Бальзак
Через 100 років після Бальзака в XX столітті Адольф Гітлер, пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, для слов'ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн»[Джерело?].
Сучасна ситуація
Країни світу за споживанням сигарет на душу населення (тільки дорослі, дані по населенню за 2007 рік)
Факти про куріння
На нашій планеті палять приблизно 1,3 мільярди людей
За 1 секунду на Землі викурюється 300 000 цигарок
Куріння викликає 6 % смертей в усьому світі
Щорічно від паління вмирає 3 мільйони людей
Загальна маса недопалків на планеті за 1 рік становить 2 520 000 тонн
«Тютюнова» статистика Європи
Згідно з дослідженнями соціологічного центру Єврокомісії «Євробарометра», опублікованого напередодні Всесвітнього дня без тютюну 2010 року, найзавзятіші курці в Європі — греки та кіпріоти. Так, в середньому кіпріоти викурюють по 21,7 сигарети на день. Греки посідають перше місце в Європі за процентним відношенням курців до загальної кількості громадян країни — 42 %, при тому, що для Євросоюзу цей показник в середньому становить 29 %. Встановлено, що середньостатистичний курець в ЄС викурює 14 цигарок на день. При цьому тютюн стає причиною смерті половини курців. За словами єврокомісара з охорони здоров'я і захисту прав споживачів Джона Даллі, тютюн вбиває 650 тисяч європейців щороку[5].
«Тютюнова» статистика України
В Україні щоденно курить 45 % дорослих чоловіків і 9 % дорослих жінок[6][7]; серед молоді курить 45 % юнаків і 35 % дівчат[8];
68 % курців заявили, що зацікавлені у відмові від куріння, а серед тих, хто будь-коли курив щодня, 26 % вже є колишніми курцями;
Понад 90 % населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях;
Підтримка повної заборони реклами тютюну серед населення — 70 %;
31 % вважає, що куріння кальяну призводить до серйозних захворювань;
Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;
Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців;
Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців;
Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років;
Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більш 30 % юнаків і дівчат;
Україна займає ІІ місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно;
Розрахунки Всесвітнього банку свідчать про те, що економічні збитки України від тютюну[Джерело?] складають близько 2 мільярдів доларів щорічно;
За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов'язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.
Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2010 вже 45 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %.
За даними ВООЗ та МОЗ України
Дослідження показує: якщо молодь віком 12-17 років віку палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить.
Якщо молодь 12-17-літнього віку випалює більше пачки цигарок, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.
Приголомшливий факт: молодь, яка ніколи не палила, майже ніколи не вживає героїн або кокаїн[Джерело?].
Шкідливість
Біохімія тютюнового диму і дія його на організм
При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що є неоднорідною (гетерогенною) сумішшю, що складається в середньому з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі). В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59 %), кисню (13,4 %), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6 %), оксид вуглецю (II) (4 %), водяна пара (1,2 %), ціаністий водень (0,1 %), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4 %), гліцерин та спирти (0,1 %), альдегіди і кетони (0,1 %), вуглеводні (0,1 %), феноли (0,003 %), нікотин [2] (0,002 %) та ін.
За основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі й впливають на організм, об'єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут — 210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).
Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).
Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається біля 5 %, а інші 50 % потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.
Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.
Критична ішемія нижніх кінцівок – атеросклероз вражає судини ніг, кров перестає надходити до м'язів, це наслідок паління.
Головною причиною виникнення і розвитку «тютюнового» кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв'язаний з виділенням мокроти при кашлі.
Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.
Доведено, що більше 50 % всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю серцево-судинних захворювань[9].
Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.
Куріння, стать та покоління
Хоча боротьба з курінням на державному рівні у багатьох країнах призвела до зменшення курців [Джерело?], але кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись[Джерело?]. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоду всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства[10].
Боротьба з палінням
Основна стаття: Боротьба з тютюнопалінням
Історія
У допетровській Росії тютюн вважався «диявольським зіллям», а куріння каралося вириванням ніздрів. У новий час перше систематичне дослідження впливу тютюну на здоров'я було проведене в Третьому Рейху. Там же була вперше розгорнена державна програма боротьби з курінням.
Докладніше: Боротьба з курінням в нацистській Німеччині
Закрите приміщення для курців на залізничній станції в Японії. Має окрему систему вентиляції
Деякі дослідження
Існує ряд міфів про користь паління, які широко були поширені в першій половині 20 століття і які пропагували власне тютюнові компанії до появи грунтовних медичних досліджень. Ряд таких міфів побутує до цих пір, попри наявність кричущіх медичних фактів про шкідливі наслідки тютюнопаління.
Нікотин досить корисний і при всіляких алергійних захворюваннях[джерело не вказано 286 днів]. Діючи як м'який антидепресант, він охороняє курців від алергічного альвеоліту («легеня фермера» й «легеня голуб'ятника»), сінної лихоманки й кропивниці, полегшує плин виразкового стоматиту й виразкового коліту. Та й запальні захворювання шкіри обходять курців стороною.
У їхньому середовищі набагато рідше зустрічається герпес[джерело не вказано 286 днів]. Діючи аналогічно медіатору нервової системи ацетилхоліну, нікотин придушує продукцію специфічного білка й перешкоджає виникненню сепсису, запевняють американські вчені[джерело не вказано 286 днів]. Все це, втім, не означає, що можна спокійно курити далі. «Згадані сприятливі чинники не можуть виправдати тютюнокуріння, оскільки потенційна шкода значно перевищує користь», — пише доктор Барон.
Втім, непродумана антитютюнова кампанія, покликана налякати людей небезпеками паління, може привести до прямо протилежного результату.
В Україні
13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів[11].
ЛЕКЦІЯ 4. Алкоголізм
Алкоголи́зм — заболевание[1][2], разновидность токсикомании[3][4], характеризующееся болезненным пристрастием к алкоголю (этиловому спирту), с психической и физической зависимостью от него[5]. Негативные последствия алкоголизма могут выражаться психическими и физическими расстройствами, а также нарушениями социальных отношений лица, страдающего этим заболеванием[6].
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 264; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!