Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів
Переважна більшість інноваційних промислових проектів передбачає випуск нової продукції. Реалізація інноваційних проектів вимагає значних фінансових вкладень. Обґрунтування можливості повернення витрат є основою розрахунку економічної ефективності інноваційного проекту.
Економічна ефективність інноваційного проекту визначається розміром доходів чи прибутку, отриманих за рахунок реалізації інновацій протягом ЖЦ проекту. При прийняті рішень щодо реалізації інноваційного проекту слід враховувати вартість капіталу, залученого з різних джерел на різних стадіях ЖЦ інноваційного проекту і очікуваний прибуток від реалізації інновації продукції.
При розрахунках економічної ефективності слід обов’язково враховувати зміну вартості грошей в часі, оскільки реалізація проекту потребує тривалого часу.
При розрахунках необхідно дотримуватись таких принципів:
· оцінювання ефективності використання інвестованого капіталу здійснюється зіставленням грошового потоку, який формується в процесі реалізації проекту та початкових інвестицій. Проект вважається ефективним, якщо забезпечується повернення початкової суми інвестицій і обумовлена дохідність для інвестора;
· інвестований капітал і грошові потоки зводяться до теперішнього розрахункового періоду, який, як правило, визначається роком початку реалізації проекту;
· процес дисконтування капіталовкладень і грошових потоків здійснюється за різними ставками дисконту, які визначаються залежно від особливостей інноваційних проектів. При визначенні ставки дисконту враховується структура інвестицій і вартість окремих складових капіталу.
|
|
|
Результат порівняння двох проектів з різним розподілом витрат і вигод у часі може істотно залежати від норми дисконту. У стабільній ринкові економіці величина норми дисконтування стосовно власного капіталу визначається депозитним відсотком за вкладами з урахуванням інфляції та ризиків проекту.
У разі змішаного капіталу норму дисконту можна визначити як середньозважену вартість капіталу розраховану з огляду на структуру капіталу, податкову систему, умови виплат. За умов перехідної економіки, коли депозитний відсоток по вкладах не визначає реальної ціни грошей для оцінювання ефективності проекту норма дисконту визначається суб’єктом господарської діяльності з урахуванням альтернативних і доступних на ринку вкладень зі схожим ризиком.
На практиці використовують методи оцінювання економічної ефективності, які включають в розрахунок кілька показників:
· Інтегральний показник ефективності розрахований на основі чистої теперішньої (дисконтованої) вартості (ЧТВ);
|
|
|
· Індекс рентабельності інвестицій;
· Внутрішня норма рентабельності (доходності);
· Термін окупності;
· Точка беззбитковості.
Оцінювання економічної ефективності інновацій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
Підприємства не часто вдаються до радикальних інновацій або реалізації масштабного інноваційного проекту. Як правило значна частина інновацій носить поліпшувальний характер, тобто спрямована на вдосконалення технічних засобів з метою зменшення трудомісткості виконання операцій, економію матеріалів, енергії, оптимізація режимів. Впровадження таких заходів сприяє зниженню виробничих витрат, що важливо для підприємств, які реалізують стратегію мінімізації витрат або мають обмежені фінансові можливості. Як правило такі інновації мають локальний характер і розробляються працівниками підприємства.
Доцільність їх впровадження визначається порівнянням величини витрат за базовим і новим варіантом.
Розрахунок здійснюється двома способами:
· за показником відносної економічної ефективності капітальних вкладень;
· за сукупністю показників річної економічної ефективності.
|
|
|
Показниками річної економічної ефективності можуть бути:
· умовно річна економія витрат;
· фактична економія витрат;
· річний економічний ефект.
Умовно-річна економія витрат- оцінює величину прогнозованої економії від впровадження інновацій. Вона розраховується як різниця між валовою річною економією за усіма можливими напрямами і додатковими витратами(якщо вони є, пов’язані із модернізацією).
Валова річна економія витрат – в залежності від сутності інновацій охоплює економію заробітної плати, матеріалів, умовно постійні витрати.
(4)
Економія заробітної плати наявна за використання нового способу виконання робіт, який потребує менше часу ніж старий.
(5)
де, р1 і р0 - розцінки на операцію відповідно до і після впровадження інновації;
Д, Н- відсотки додаткової заробітної плати і нарахувань на заробітну плату;
В2- річний обсяг випуску продукції після впровадження інновації.
Економія витрат матеріалів розраховується у разі застосування дешевого замінника (зміна ціни матеріалу) або нового способу оброблення матеріалу завдяки чому зменшуються його питомі витрати.
|
|
|
(6)
де, Н1, Н2- норми витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно, до і після впровадження інновації;
Ц1, Ц2- ціна одиниці матеріалу.
Економія УПВ розраховується у разі збільшення обсягу продажу продукції, виготовлення із застосуванням інновації.
(7)
де, УПВ1 –умовно постійні витрати на одиницю продукції до впровадження інновації.
в- індекс зміни УПВ;
а – індекс зміни обсягу продажу продукції.
Додаткові експлуатаційні витрати наявні за збільшення вартості ОЗ внаслідок їх модернізації. Враховують зміну витрат на амортизацію, зміну витрат на утримання і експлуатацію, зміну витрат на електроенергію.
(8)
Перевищення прогнозної економії над додатковими витратами свідчить про доцільність реалізації запропонованого інноваційного рішення.
Фактична економія витрат розраховується шляхом приведення умовно річної економії до періоду використання інновації у даному році.
(9)
де, n- кількість місяців до кінця року з моменту впровадження інновації.
Річний економічний ефект -визначається приведенням капітальних витрат до поточних протягом умовного року.
(10)
де, ∆К- додаткові капітальні вкладення, які пов’язані з реалізацією інновацій;
Ен- показник нормативної економічної ефективності величина якого залежить від прийнятого для підприємства рівня віддачі від капітальних вкладень.
Розрахунок останнього показника необхідний у разі впровадження технологічних інновацій, амортизаційний період яких більший одного року.
Зниження рівня виробничих витрат може служити підставою для встановлення нижчої ціни на продукцію підприємства. Це підвищуватиме конкурентоспроможність продукції і може збільшити попит, тоді річний економічний ефект складатиметься як з економії приведених витрат так і з додаткового прибутку, який отриманий внаслідок збільшення обсягів продажу продукції.
(11)
Наведена методика може застосовуватись і для визначення ефективності інновацій, спрямованих на підвищення якості продукції. Як правило, це супроводжується зростанням виробничих витрат, однак, поліпшення якості продукції збільшує її споживчу вартість, що підвищує попит на неї і дає змогу виробнику встановлювати вищу ціну. Обсяг виручки зростатиме, що зумовить зростання прибутку.
Розрахунок річного ефекту здійснюють аналогічно, хоча матиме місце не економія витрат, а їх зростання, тому 
матиме “-” значення.
Отже, ефективність реалізації організаційно-технічних інновацій локального характеру, які не потребують значних інвестицій може бути визначена з деяким наближенням (без врахування зміни попиту на продукцію протягом терміну використання інновацій) за допомогою показників умовно річної економії та річного ефекту.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 808; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!