Джерела інноваційних можливостей
Для пошуку інноваційних ідей необхідно використовувати потенціал підприємства і сигнали зовнішнього середовища. Нові ідеї можуть з’явитися після спілкування із колегами чи друзями, бути наслідком цілеспрямованих досліджень поведінки споживачів або результатом спостереження за роботою інших фірм. Часто наштовхують на цікаву думку публікації у засобах масової інформації чи галузевих наукових виданнях, відвідування виставок, презентацій, участь у наукових конференціях та бізнес-форумах. Зокрема, П. Друкер радить звертати увагу на такі джерела інноваційних можливостей:
1. Несподівані події для фірми чи галузі поділяються на:
· несподіваний успіх відкриває найбільше можливостей і характеризується найменшими зусиллями на впровадження інновацій та найменшим ризиком.
· несподівана невдача. Потрібно звертати увагу на невдачі і провали, оскільки, деякі з провалів спричинені суттєвою зміною чи у сприйняттях споживачів чи у рівнях їхніх доходів, яку можна використати для успіху.
· несподівана зовнішня подія – це джерело вказує на необхідність інноваційних змін. Умовою успішного використання несподіваної події є її відповідність рівню знань і компетентності з питань власного бізнесу.
2. Невідповідність реальності уявленням про неї. Невідповідність – це розбіжність між тим, що є і тим що має бути за переконанням усіх. Вона є ознакою зміни, що вже сталася або може статися і галузі, виробничому процесі чи на ринку. Є кілька видів невідповідностей:
|
|
|
· невідповідність уявлень, бажань фактичним економічним умовам в певній галузі;
· невідповідність реального стану певної галузі промисловості тому яким його уявляють;
· невідповідність між уявними та дійсними цінностями і сподіванням споживачів.
3. Інновація, викликана потребою технологічного процесу. Необхідність у таких інноваціях виник в процесі роботи, яку доводиться виконувати.
4. Зміни в структурі галузі промисловості чи ринку, неусвідомлені всіма.
5. Демографічні зміни полягають у зміні вікової структури населення, від них суттєво залежить що буде купуватися і в яких кількостях.
6. Зміни у сприйняттях та значеннях. У математиці не існує різниці між термінами “склянка на половину повна” і “склянка на половину порожня’. Однак, значення цих двох визначень різне і тому реакція на них буде різна.
7. Нові знання. Інновації на базі нових знань надзвичайно важливі. Вони можуть принести інноватору суттєві вигоди. Однак, можуть мати тривалий термін впровадження і потребують значних коштів для цього.
Чотири перших джерела містяться на підприємстві і мають використовуватися його працівниками як індикатори змін, що вже мали місце або які можна здійснити без особливих зусиль. Інші три належать зовнішньому середовищу. Їх розпізнати дещо важче, але саме тому вони можуть відкривати значно більші можливості інноваторам.
|
|
|
Моніторинг інновацій і формування інноваційної політики
Вибір керівництвом підприємства перспективних напрямів інноваційної діяльності є основою формування його інноваційної політики. Залежно від потенційних можливостей підприємства вона може бути наступальною або захисною і спиратись на відповідні інновації. Реалізація наступальної політики можлива через створення та впровадження наукомісткої високотехнологічної продукції. Важливим чинником, що обумовлює успіх такої інноваційної політики, є забезпечення патентної чистоти нового виробу. Це означає, що ні сам новий продукт, ні його частини не є недозволеним копіюванням іншого винаходу. Для визначення перспективності новинки і наявності чи відсутності прав інтелектуальної власності на неї здійснюється патентний пошук.
Патентний пошук (лат. «відкритий, очевидний») – це вивчення охоронних документів різних країн з метою виявлення серед них патенту на винахід чи відкриття, аналогічних зробленому чи досліджуваному. Він є складною і копіткою справою. Нині у світі щорічно виходять більше 4 млн. публікацій з питань науки і техніки. Методика пошуку потрібної інформації ґрунтується на класифікації інформації. Усю технічну інформацію поділяють на науково-технічну і патентну.
|
|
|
Науково-технічна інформація – це інформація, розміщена в книгах, наукових статтях, депонованих рукописах, звітах про проведені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дисертаціях тощо.
Патентна інформація – це інформація у поданих, але ще не розглянутих заявках і виданих охоронних документах (патентах, авторських свідоцтвах тощо).
Допомогу в пошуку необхідної науково-технічної літератури надають різноманітні бібліографічні покажчики. За тематикою покажчики поділяються на галузеві і тематичні. За метою – інформаційні та рекомендовані. За способом і повнотою подання інформації на бібліографічні, анотовані, реферативні.
Україна власний патентний фонд почала формувати у 1992р. Патентні бібліотеки містять дані про науково-технічні рішення за останні 200 років. Патентна інформація в Україні сконцентрована в галузевих реферативних журналах, бюлетенях Державного департаменту інтелектуальної власності України, спеціалізованих галузевих виданнях, у фондах певних описів авторських свідоцтв і патентів на винаходи і корисні моделі. Надходження нових патентів на винаходи і корисні моделі систематизуються за певними ознаками за допомогою міжнародного патентного класифікатора (МПК) або універсального десяткового класифікатора (УДК). Для кожного винаходу і патенту вказується номер авторського посвідчення чи патенту, номер заявки на патент, дату заявки, індекс МПК або УДК, прізвище та ініціали винахідника, форму винаходу, креслення і схеми. Для пошуку патентної інновації обираються індустріально розвинені країни. Залежно від типу вихідної інновації взятої за основу пошуку виділяють: тематичний, нумераційний та іменний пошук.
|
|
|
Тематичний- це пошук інновації за темою дослідження.
Нумераційний – здійснюється, коли відомий номер охоронного документу і країна патентування. За іменним пошуком відшуковується документ,що належить конкретній особі чи фірмі.
Патентний пошук має бути ретельним, іноді подібні винаходи можуть бути запатентовані в різних галузях, необов’язково споріднених. Якщо проведений патентний пошук показує, що аналогів немає, а продукт є перспективний з розгляду його сприйняття споживачами, то завданням фірми є його патентний захист, швидке виведення на ринок, що можливе за умов наступ чи наступально-ризикової інноваційної політики.
10.4. Моніторинг інновацій в органах державного управління
Законом України ”Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16.01.2003р. серед інноваційних заходів передбачено здійснення моніторингу інноваційної діяльності шляхом систематизації збору, оброблення і аналіз інформації про перебіг інноваційних процесів. Згідно із законом усі міністерства і відомства України щорічно у І кварталі подають до КМУ звіти про заходи реалізації стратегічних і середньострокових інноваційних пріоритетів і досягнуті результати.
Узагальнена інформація містить такі показники:
1) обсяг інноваційних капіталовкладень щодо річного рівня амортизаційних відрахувань;
2) розмір доходу від інноваційних капітальних вкладень за рік відносно обсягу інноваційних капіталовкладень;
3) розмір сукупного фінансування науки і техніки відносно річного ВВП;
4) обсяг річного продажу новоствореної продукції відносно річного загального обсягу продажів;
5) кількість винаходів на 1млн. населення;
6) кількість впроваджених винаходів в рік відносно їх загальної кількості.
В Україні на рівні підприємств закуповуються спеціальні форми державних статистичних спостережень, збір і обробка яких здійснюється органами державної статистики. Для збору даних щодо інноваційної діяльності використовують такі форми:
· ф 2/5 НТ «Звіт про хід виконання найважливіших робіт з питань науки і технології» (піврічна);
· ф 4 НТ «Звіт про надходження і використання об’єктів промислової власності» (поштова, річна);
· ф 5 НТ (матеріали) – «Звіт про створення вперше в Україні нових видів сировини, матеріалів, речовин» (поштова, річна);
· Ф 5 НТ(оновлення) – «Звіт про оновлення продукції машинобудування» (поштова, річна);
· ф 6 НТ (ліцензії) – «Звіт про продаж ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності» (поштова, річна);
· Ф №1 інновація – «Обстеження технічних інновацій промислового підприємства» (поштова, річна);
· Ф №2 пром. (інновація) – «Звіт про інноваційну активність підприємств» (квартальна).
Для збору даних в сфері науки використовують такі основні форми:
· ф №1 наука «Звіт про виконання наукової і науково-технічних розробок» (квартальна);
· ф №3 наука «Показники наукової і науково-технічної діяльності» (річна);
· ф№5 наука «Звіт про виконання завдань науково-технічних програм» (квартальна).
Звітність щодо науково-технічної та інноваційної діяльності в сфері оборони країни відображається в формах:
· ф №1 НО «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт для потреб оборони і безпеки» (квартальна);
· ф №5 НО «Звіт про виконання державних оборонних замовлень на науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи» (квартальна).
У 2001р. в країнах ЄС розроблена і прийнята як стандарт нова система індикаторів науково-технічних розробок, яка складається з 18 основних показників, що дозволяє об’єктивно оцінювати рівень науково-технічних робіт країн-учасниць ЄС. Ці показники зведені в 4 групи:
1. Показники стану кадрового потенціалу (5 показників);
2. Рівні фінансування НДДКР і патентна активність (4 показники);
3. Рівні інноваційної активності у групі малих і середніх підприємств (3 показники);
4. Рівні поширення сучасних технологій в економіці (6 показників).
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 382; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!