Алгоритм визначення вартості бізнесу відповідно до витрат.підходу



Витратний підхід грунтуєтьсяна врахуванні принципів корисності і заміщення. Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості ви-трат на відтворення або заміщення об’єкта оцінки з подальшим її ко-ригуванням на суму зносу (знецінення).

Простий балансовий метод

Використання даного методу передбачає порівняння суми (вартості) майна підприємства (активів) та суми його зобов’язань (пасивів).
Алгоритмвизначення вартості бізнесу відповідно до даного методу включає такі етапи:
Етап 1. Визначення дати оцінки, збір, систематизація та гармонізація облікової звітності щодо активів підприємства (формування підсумкових вартісних показників шляхом агрегації первісних облікових даних, отриманих у ході інвентаризації об’єктів цілісного майнового комплексу).
Етап 2. Узгодження дати оцінки, збір, систематизація та гармонізація облікової звітності щодо пасивів підприємства (вартісна оцінка зобов’язань відповідно до прийнятих та законодавчо закріплених методів системи обліку).
Етап 3. Визначення вартості бізнесу як суми власного капіталу підприємства, що розраховується як різниця між обліковою вартістю майна підприємства та розміром його зобов’язань

2. Метод регулювання балансу (метод нагромадження активів). Вартість підприємства визначається підсумовуванням реальної вартості усіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов'язань (боргів). Метод нагромадження активів припускає оцінку ринкової вартості підприємства по ринковій вартості його майна, очищеної від вартості заборгованості підприємства ( тобто за вартістю капіталу бізнесу в економічній інтерпретації). При цьому в розрахунках беруть участь не тільки активи, відбиті на балансі підприємства, але та інші види, що мають вартісну оцінку активів, що перебувають у її власності або розпорядженні. Цим метод нагромадження активів відрізняється від методу чистих активів, що враховує тільки балансові активи.

Даний метод застосовується для розрахунків ринкової вартості діючих підприємств (вартості бізнесу), коли:

відсутні ретроспективні дані про виробничо-господарську діяльність (наприклад, недавно створене підприємство);

благополуччя підприємства в значній мірі залежить від контрактів, що укладаються їм (або у фірми відсутні постійні замовники-клієнти);

значну частину активів підприємства становлять фінансові активи (гроші, цінні папери й ін.);

є можливість і необхідність в оцінці холдингових або інвестиційних компаній (які самі не створюють масу чистого доходу).

Метод нагромадження активів має, по суті, дві модифікації.

Перша, основна, розрахована на визначення вартості фірми, у якій ліквідовується її бізнес, або власне ліквідаційної вартості цієї фірми.

Друга модифікація призначена для оцінки вартості фірми як дію­чого підприємства (on-going-concern).

Зі змісту цього методу стає ясно, що він має відношення тільки до оцінки фірми і не застосовується для оцінки вартості її майнового комплексу, хоча може створитися враження, що оцінка бізнесу саме на основі оцінки його активів (тобто майна) більшою мірою належить до встановлення вартості майнового комплексу.

3. Метод вартості заміщення – це один з методів оцінювання вартості активів цілісного майнового комплексу, який базується на визначеності вартості витрат, необхідних для відтворення всіх аналогічних активів, що належать до складу майна підприємства. При цьому калькулюють усі види витрат, пов'язаних з будівництвом, а також з придбанням і монтуванням кожного виду активів (вартість проектних робіт, матеріалів, витрат на оплату праці тощо). Для отримання сукупної оцінки вартості цілісного майнового комплексу до вартості заміщення всіх матеріальних і нематеріальних активів додають сальдо фінансових активів та фінансових зобов'язань підприємства.. Вартість підприємства визначається підрахуванням вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу у поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог. Метод вартості заміщення орієнтований тільки на оцінку матеріальних активів і прийнятний для капіталомістких підприємств. Вартість підприємства оцінюють виходячи з витрат на повне заміщення його активів, зберігаючи при цьому господарський профіль підприємства. Розрахунки вартості заміщення укладається у визначенні поточної питомої або повної вартості підприємства-аналога, що базується на визначенні поточних витрат на будівництво сучасного підприємства, аналогічного оцінюваному. Під вартістю заміщення мають на увазі вартість будівництва в поточних цінах на останню дату оцінки об'єкта з корисністю, рівної цінності розглянутого об'єкта, однак із застосуванням нових матеріалів відповідно до діючих стандартів, дизайну й плануванням. Метод вартості заміщення надає оцінку бізнесу, виходячи з витрат на повне заміщення її активів при збереженні його профілю. Метод орієнтований тільки на оцінку матеріальних активів і прийнятний для капіталомістких форм бізнесу.

Ідея методу вартості заміщення полягає в тому, що максимальна вартість певного нематеріального активу визначається мінімальною ціною, яку необхідно заплатити за придбання активу аналогічної корисності або аналогічної споживчої вартості.

4. Метод ліквідаційної вартості. Вартість підприємства дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу); або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства. Визначається три види ліквідаційної вартості підприємства: упорядкована, примусова і кінцева. Метод ліквідаційної вартості заснований на ринкових цінах, але не з погляду покупки активів, а з погляду їх швидкої реалізації. Дозволяє оцінити нижній рівень вартості підприємства. Для розрахунків ліквідаційної вартості підприємства необхідно визначити й підсумувати ліквідаційну вартість його накопичених активів (терміновий продаж), віднімаючи з отриманої суми балансову вартість підлягаючих терміновому погашенню зобов'язань і витрати на його ліквідацію. Ліквідаційна вартість визначається як різниця між доходами від ліквідації підприємства, отриманими в результаті роздільного розпродажу його активів, і видатками на ліквідацію. Метод ліквідаційної вартості використовується у випадку, коли бізнес згортається, припиняється виконання операцій, розпродаються активи й погашаються зобов'язання. Метод дає нижчу межу оцінки вартості не бізнесу, а лише окремих елементів майна, на якому він базувався.

Метод ліквідаційної вартості, згідно якому чистий виторг, одержуваний після ліквідації активів й виплат заборгованості, приводиться до поточної вартості, і який застосовується, переважно, при швидкій ліквідації бізнесу або банкрутстві власника.

За цим методом визначається:

— упорядкована ліквідаційна вартість, за якою експозиція активів не обмежується часом та обставинами, що сприяє отриманню адекватної ринкової ціни;

— примусова ліквідаційна вартість, що встановлюється за рішенням суду шляхом роздільного розпродажу майна з аукціону;

— ліквідаційна вартість припинення існування активів, визначення якої зводиться до визначення залишкової вартості об'єктів, що знаходяться в робочому стані, та металобрухту за винятком витрат на утилізацію. Така оцінка можлива лише при умові, що виробнича база бізнесу розміщувалася на орендованій ділянці, інакше земля, як діючий актив, буде реалізована у загальному порядку, і вартість її потрібно буде визначати згідно відповідної методики за принципом найкращого використання.

У будь-якому разі метод ліквідаційної вартості не можна застосувати до діючого бізнесу. Вій стосується лише майна, на якому цей бізнес було засновано, й негативне значення ліквідаційної вартості бізнесу можливе лише коли до нього не було приєднано землі (або вона зіпсована, як от за наслідками Чорнобильської катастрофи), та рештки не покривають витрат на їх утилізацію

5. Метод чистих активів. Вартість підприємства визначається вирахуванням зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності. Метод чистих активів може бути різновидом методу нагромадження активів (якщо за вихідну інформаційну базу оцінки ухвалюються активи, відбиті на балансі підприємства). Ринкова вартість підприємства (майнового комплекту бізнесу) методом чистих активів визначається як різниця між сумами ринкових вартостей усіх активів підприємства і його зобов'язань. Попередньо проводиться оцінка обґрунтованої ринкової вартості кожного активу окремо, потім визначається поточна вартість зобов'язань і, нарешті, їхньою різницею визначається оцінна вартість власного капіталу підприємства (чистих активів). Цей метод використовується найчастіше в процесі приватизації, а також у сфері оподатковування підприємств.

Метод чистих активів включає кілька етапів:

оцінюють нерухоме майно підприємства по обґрунтованій ринковій вартості;

установлюють достовірну ринкову вартість машин і встаткування;

виділяють і оцінюють нематеріальні активи;

обчислюють ринкову вартість фінансових активів: довгострокових і короткострокових;

матеріально-виробничі запаси оцінюють по поточній вартості;

оцінюють дебіторську заборгованість із позиції реальності її погашення;

оцінюють видатки майбутніх періодів;

зобов'язання підприємства перераховують у поточну вартість;

установлюють вартість власного капіталу за допомогою вирахування з обґрунтованої ринкової вартості активів поточної вартості зобов'язань. Метод скоригованої балансової вартості (аналог методу чистих активів) — вдосконалений метод оцінки бізнесу, який враховує результат переоцінки залишкової вартості активів за коефіцієнтом інфляції. При визначенні вартості бізнесу провадиться переоцінка її активів із введенням отриманого результату з одночасним корегуванням пасивів на резерв переоцінки.

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 203; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!