Мета художньо-педагогічної освіти
Мета художньо-педагогічної освіти: - на основі сучасних вимог методології викладання образхотворчого мистецтва готувати кваліфікованих викладачів мистецьких дисциплін, здатних проводити наукову, творчу та методичну роботу в процесі художньо-педагогічної діяльності, забезпечити естетичне виховання і розвиток творчих здібностей дітей у навчальних закладах І – V рівнів освітніх та освітньо-професійних програм.
Завдання: стратегічні – підготовити майбутніх фахівців на основі нових педагогічних технологій навчання до управління процесом естетичного виховання молоді в умовах загальноосвітніх шкіл, позашкільних та середніх навчально-виховних закладах, вузах; сформувати здібності творчо використовувати професійні знання та практичні уміння в галузі художнього виховання дітей і молоді та естетичної організації навколишнього середовища, високий рівень професійно – діяльнісної готовності виконувати завдання соціального замовлення, а також естетичну організацію навколишньої дійсності. Створюючи речі, предметне середовище, надаючи їм деякі функціональні та естетичні властивості, особливості, митець формує, або, як іноді говорять, “проектує” людину, що користується цими речами, живе в предметному середовищі, виховує в ньому відповідне ставлення до речей, а через них – до людини, суспільства, праці. Звідси – важлива виховна функція дизайну, його соціально-культурне значення в житті суспільства, у вихованні особистості.
|
|
|
Форми і методи викладання спецдисциплін
Методика викладання спецпредмету - це галузь педагогічної науки, що сформувалась на основі педагогіки та спец дисциплін і виділилась в окрему науку, яка розглядає раціональні способи і засоби керування процесом навчання і виховання. В результаті яких учні оволодівають свідомими і міцними знаннями, необхідними для освіченої людини взагалі, а також вміннями застосовувати ці знання на практиці. Але, треба враховувати те, що учні швидше зрозуміють навчальну інформацію та міцніше запам’ятають необхідний обсяг даної інформації, якщо викладач детально і обґрунтовано обере необхідні форми організації навчання та методи навчання.
Форми і методи навчання спецдисциплін художнього циклу взаємопов’язані: методи реалізуються в формах, форми забезпечують організацію і існування методів. Форма навчання являє собою організацію способів спілкування викладача і навчаючись по встановленому принципу.
Форма організації навчання повинна упорядковувати процеси викладання й навчання та також їх елементи як суб’єкти, предмети й продукти за ознаками кількості, розташування у просторі й реалізації у часі.
|
|
|
До основних організаційних форм навчання належать індивідуальна, індивідуально-групова, классно-урочна, метод проектів та інші. Однак найбільшого розповсюдження отримала классно-урочна система організації навчання. Вона стала класичною майже для всіх навчальних закладів.
Основні характеристики даної системи:
1. Всі учні згруповані в окремі групи ( класи) згідно їх віку та рівню знань.
2. Навчальний курс кожного предмету розбито на ряд окремих розділів і тем, а розділ і тема – на ряд рівномірно й послідовно розташованих частин – занять уроків), які йдуть один за іншим відповідно розкладу.
3. Навчання здійснюється за певною програмою.
4. Певний термін навчання завершується контролем (оцінювання).
У межах классно-урочної системи навчання існують також різноманітні форми організації навчальної роботи – це: учбові заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота учнів, практична підготовка, контрольні заходи. Учбове заняття - це колективна форма організації навчання, якій притаманні постійний склад учнів, певні часові межі, твердо встановлений розклад й організація навчальної роботи над одним й тим же навчальним завданням. Але для проведення будь – якої форми організації навчання викладачу необхідно користуватись певними методами навчання, щоб донести необхідну навчальну інформацію, формувати певні навички, активізувати пізнавальну діяльність тих, хто навчається.
|
|
|
Метод навчання - це спосіб навчальної роботи викладача й навчально-пізнавальної діяльності учнів за рішенням різноманітних дидактичних задач, спрямованих на оволодіння вивченим матеріалом.
Урок образотворчого мистецтва – організаційна форма, яка забезпечує розв’язання єдиного дидактичного завдання всією групою учнів в однакових навчально – виробничих умовах.
В професійній методиці обґрунтовано такі вимоги до уроків мистецьких дисциплін як форми організації процесу практичного навчання образотворчій діяльності:
1. Чіткість цілей і завдань. Кожний урок має чітку цільову настанову і для вчителя і для учнів, яка визначає, що нового додасться до практичних знань і умінь учнів, з чим вони будуть лише ознайомлені, що буде відпрацьовано ґрунтовно.
2. Визначеність ( відносна завершеність) змісту. Цю вимогу розглядають з двох боків:
- по – перше, зміст уроку визначає певний завершений ступінь у розв’язанні загального комплексу навчально – виховних завдань навчання і відповідно у вивченні матеріалу певної теми.
|
|
|
- по – друге, одночасно завершеність змісту уроку має відносний характер, бо кожний урок є невід’ємною ланкою в системі уроків з певної теми, спирається на попередню підготовку учнів і враховує дальшу перспективу навчання.
3. Керівна роль учителя мистецьких дисциплін. Учитель визначає зміст і організацію уроку, формує в учнів первісну орієнтовну основу їхніх дій, керує ними в процесі виконання вправ і самостійної роботи, приймає й оцінює виконання програмних завдань.
4. Постійність і однорідність складу учнів. Це дає змогу орієнтуватися на загальний рівень групи, визначати загальні підходи до побудови навчального процесу і забезпечувати фронтальне просування всіх учнів групи в оволодінні теоретичними знаннями і практичними навичками.
5. Обмеженість і визначеність у часі. Ця вимога пов’язана з розумінням уроку як частини завдання, що має певний завершений характер.
6. Регулярність проведення занять забезпечує планомірність оволодіння комплексом теоетичних знань і практичних навичок.
7. Організаційна чіткість передбачає: своєчасну і якісну підготовку навчально – матеріальної бази; своєчасний і організований початок і завершення уроку; оперативне розв’язання вчителем усіх організаційно – навчальних питань; дотримання протягом усього робочого часу зразкової дисципліни; старанність і активність учнів; чіткість дій учителя і вихованців.
Організація і методика проведення уроків з образотворчого мистецтва залежать від специфіки мети навчання на різних його етапах.
Класифікація уроків виробничого навчання
Уроки з образотворчого мистецтва розрізняють за змістом, місцем у навчальному процесі, цілями і завданнями.
У загальній дидактиці уроки як форму організації навчального процесу здебільшого поділяють на типи відповідно до провідної дидактичної мети: уроки засвоєння нових знань, уроки закріплення і вдосконалення знань і умінь; повторювально – узагальнюючі уроки і т.п.
Аналогічно уроки образотворчого мистецтва можна класифікувати так:
уроки формування нових знань;
уроки формування початкових умінь;
уроки формування навичок;
урок застосування знань та формування вмінь і навичок;
урок узагальнення та систематизації знань, умінь, навичок;
урок перевірки знань, умінь і навичок;
комбінований урок та ін.
Проте така класифікація не відображає реальних умов навчання , бо в уроці образотворчого мистецтва важко виділити переважальну мету, адже формування умінь і навичок на кожному уроці здійснюється в комплексі, поступово. До того ж типізація уроків за провідною дидактичною метою не завжди узгоджується з періодом навчання, а це дуже важливо для навчання образотворчому мистецтву.
Література
1. Антонович Є.А., Проців В, Свид. Художні техніки у школі – К., 1997
2. Беда Г.В. Основи изобразительной грамоты. - М; 1969
3. Бєлкіна Е.В., ПоліщукА.А.., Фесенко Л.В. Образотворче мистецтво 5 клас. Посібник для вчителя – Тернопіль., 2007
4. Бєлкіна Е.В., ПоліщукА.А.., Фесенко Л.В. Образотворче мистецтво 6 клас. Посібник для вчителя – Тернопіль., 2007
5. Бучинський С.Л. Основи грамоти образотворчого мистецтва –К., 1981
6. Програми Образотворче мистецтво 1-4 ,5-7 класи
7. Кардашов В.М. Теорія і методика викладання образотворчого мистецтва –К.,2007
8. Коновець С.В. Образотворче мистецтво в школі. Методичний посібник -К., 2000
9. Марчук Ж.С. Авторські уроки з образотворчого мистецтва 5-7 –Харків., 2005
10. Програми з профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009
11. Програми факультативних курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009
12. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусетва в школе-М., 1980
13. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 5 клас Харків, 2008
14. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 6 клас Харків, 2008
15. Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 7 клас Харків, 2008
16. Чен Н.В. Методичні рекомендації до вивчення "Шкільного курсу образотворчого мистецтва та методики його викладання" — Харків, 2001
17. Хворостов А.А. Декоративно-прикладное искусство в школе -М., 1981
18. Ж-ли «Мистецтво та освіта" № 2001 – 2010 рр.
Тема №2
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 408; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!