СПОСОБИ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ
Частина 1.
ГОСПОДАРСЬКІ РІШЕННЯ У РІЗНИХ СФЕРАХ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Тема 1. Сутнісна характеристика господарських рішень
План:
1.1. Господарські рішення та їх види
1.2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень
1.3. Якість і ефективність господарських рішень
Доповідь:
Особливості управління ризиками господарської діяльності
Л-1,Ст. 222-229.
ГОСПОДАРСЬКІ РІШЕННЯ ТА ЇХ ВИДИ
Від прийняття господарських рішень, їх якості, раціональності й обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна діяльність. Звідси випливає необхідність розуміння сутності господарських рішень, вивчення основних правил, прийомів і наукових методів їх розробки.
Рішення як процес характеризується тим, що, відбуваючись у часі, здійснюється в декілька етапів (підготовка, формування, прийняття й реалізація). Воно містить окремі, але тісно взаємопов'язані елементи: постановку мети та планування діяльності за кращою альтернативою її досягнення; розподіл часу, ресурсів і дій, необхідних для вирішення завдання; мотивацію чи спонукання до дій; координацію та регулювання процесу; здійснення обліку й контролю зробленого, аби переконатися, що результати відповідають запланованим.
Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору особою за допомогою визначених правил.
|
|
|
Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту).
Існування рішення як такого передбачає наявність певних елементів:суб'єкта, що приймає рішення (менеджер, відділ, підприємство в цілому); об'єкта - виконавця рішення (підлеглий, відділ, підприємство в цілому); предмет рішення; мета й причини розробки рішення.
Господарське рішення (ГР)— це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства.
Загалом господарське рішення характеризують такі ознаки:
- можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернативи, то немає і вибору, а отже, немає і рішення);
- наявність мети (безцільний вибір не вважається рішенням);
- необхідність вольового акту особи, що приймає рішення (ОПР) стосовно його вибору, оскільки ОПР формує рішення через боротьбу думок і мотивів.
Господарські рішення мають місце в управлінні процесами всередині організації, процесами взаємодії організації із зовнішнім середовищем, в безпосередньому управлінні організацією.
Сутність господарських рішеньпроявляється в різних аспектах, які засвідчують вплив цих рішень на економічні, організаційні, правові та технологічні інтереси підприємства.
|
|
|
Згідно з економічною сутністюна розробку та реалізацію будь-якого рішення необхідні фінансові, матеріальні й інші витрати. Тому кожне рішення має реальну вартість, а його реалізація повинна приносити підприємству прямий чи опосередкований прибуток. Помилкове або неправильно сприйняте підлеглими рішення може завдати компанії збитків чи навіть призвести до банкрутства.
Організаційна сутністьполягає в тому, що для розробки та реалізації рішення підприємство повинно мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов'язки та відповідальність працівників і самого підприємства; налагоджену систему контролю, а також здійснювати координацію роботи персоналу.
Соціальну сутністьзакладено в механізмі управління персоналом задля узгодження їхньої діяльності всередині колективу.
Правова сутністьрішень полягає в можливості здійснення певних заходів у рамках законодавчого поля (виходячи із законодавчих актів України, міжнародних зобов'язань, статутних та інших документів власне підприємства).
Технологічна сутністьрішень проявляється в можливості забезпечення персоналу, що здійснює розробку та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами.
|
|
|
Рішення, що приймаються в господарській практиці, характеризуються різноманітністю. Тож необхідність класифікації зумовлена потребою у визначеності термінологічного апарата, виборі оптимальних методів прийняття й обґрунтування рішень.
Класифікацію господарських рішень за певними ознаками наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ
| Ознака | Види господарських рішень |
| За ступенем невизначеності (повноти інформації) | • прийняті в умовах визначеності; • прийняті в умовах невизначеності; • прийняті в умовах ризику |
| За ступенем унікальності | • рутинні; • нетворчі; • унікальні (творчі) |
| За типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань | • автоматичні (прийняті миттєво: питання — відповідь); • бліц-рішення (прийняті за кілька хвилин); • експрес-рішення — приймаються протягом кількох годин; • лонгіровані - вироблення рішень впродовж тижнів і місяців |
| За стадією життєвого циклу товару | • рішення на стадії НДДКР; • рішення на стадії виробництва тощо |
| За функціональною спрямованістю | • розроблювані для здійснення планових заходів у компанії, підрозділі; • спрямовані на розв'язок організаційних проблем функціонування підприємства; • розроблювані за різними аспектами діяльності працівників підприємства; • координаційні (необхідні для узгодження мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають на меті гармонізацію діяльності підприємства); • контрольні (служать для оцінки результату тих чи інших дій підлеглих і спрямовані на забезпечення своєчасного виконання планів та намічених цілей); • інформативні (спрямовані на впорядкування інформаційного поля для працівників компанії та надання їм необхідної інформації); • регулювальні (найчастіше наказують спосіб здійснення у визначених ситуаціях тих чи інших дій і виражаються в різного роду правилах, розпорядках, графіках, нормах, нормативах тощо) |
| За сферою дії | • технічні (приймаються з приводу об'єктивних факторів діяльності • використання устаткування, технологій тощо); • економічні (пов'язані з витратами підприємства й зумовлені ними); • соціальні (приймаються стосовно умов праці персоналу, її оплати, пільг, гарантій) |
| За метою | • комерційні; • некомерційні |
| За рівнем управління | • прийняті на вищому рівні; • прийняті на середньому рівні; • прийняті на нижчому рівні |
| За масштабністю | • комплексні; • часткові |
| За організацією розробки | • колегіальні; • корпоративні; • індивідуальні; • змішані |
| За терміном дії | • стратегічні (розробляються на тривалий строк (5 — 10 років) з охопленням ключових елементів підприємства (структура, виробництво)); • тактичні (розробляються на 1 — 3 роки з охопленням частини ключових елементів компанії); • оперативні (короткострокові рішення, які розробляються в разі виникнення ситуацій, що заважають реалізації тактичних рішень) |
| За ступенем складності | • стандартні; • нестандартні |
| За глибиною дії | • однорівневі; • багаторівневі |
| За компетентністю | • на основі здорового глузду; • професіональні |
| За часом дії | • тривалої дії; • разові; • неперервної дії; • для розв'язання певних завдань |
| За прогнозованою ефективністю | • ординарні — за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю отриманого результату відповідає нормам і нормативам, прийнятим для даної галузі, напряму діяльності; • синергічні — за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю здобутого ефекту різко зростає (ефект має яскраво виражений характер непропорційного зростання); • асинергічні — призводять до непропорційного зниження ефективності системи/операції |
| За складністю реалізації | • прості (реалізуються для виконання однієї дії); • процесні (реалізуються для виконання деякої сукупності взаємопов'язаних дій) |
| За ознакою врахування або неврахування зміни умов реалізації рішення | • гнучкі, алгоритми реалізації яких уже під час прийняття рішень передбачають різні варіанти дій залежно від умов; • жорсткі (мають єдиний варіант реалізації за будь-яких умов або станів суб'єктів чи об'єктів) |
| За ознакою управлінських функцій | • рішення функції планування; • рішення функції організаційної діяльності; • рішення функції мотивації учасників; • рішення функції контролю |
| За кількістю цілей | • одноцільові; • багатоцільові |
| За рівнем прийняття | • рішення організації в цілому; • рішення структурних підрозділів; • рішення функціональних служб; • рішення окремих працівників. |
| За напрямом вирішення | • приймаються всередині організації як системи; • рішення, що виходять за межі організації |
| За тривалістю періоду реалізації | • довгострокові (понад 5 років, прогнозні, зумовлені баченням майбутнього, що випливає з умов і потреб сьогодення); • середньострокові (від одного року до 5-ти, відбиваються в обов'язкових для виконання планах і програмах, згідно з якими здійснюються конкретні практичні заходи); • короткострокові (до одного року, відображаються, як правило, в усних чи письмових наказах, розпорядженнях; приймаються без попередньої підготовки) |
| За ступенем обов'язковості виконання | • директивні (розробляються вищими органами управління в стабільних умовах; стосуються найбільш важливих поточних і перспективних проблем організації та призначені для обов'язкового виконання на її нижчих рівнях); • рекомендаційні (готуються органами ради (комітетами, комісіями); їх виконання бажане, але необов'язкове, оскільки ті, кого ці рішення стосуються, не є підлеглими тих, хто їх приймає); • орієнтаційні (призначені для нижчих рівнів управління, що перебувають під значним впливом центру) |
| За характером прийняття | • вибіркові (стосуються одного чи кількох близьких аспектів розглянутої проблеми); • систематичні (охоплюють проблему в цілому, в усьому її різноманітті та взаємозв'язках) |
| За способом прийняття | • консультативне (припускає, що особа, котра його приймає остаточно, радиться з підлеглими або експертами, а потім, з урахуванням висловлених рекомендацій, робить власний вибір); • спільне (приймається в результаті взаємної згоди всіх учасників на основі консенсусу); • парламентське (приймається в результаті взаємної згоди більшості) |
| За широтою охоплення | • загальні (стосуються однакових проблем усіх (декількох) підрозділів організації (наприклад, про час початку та закінчення робочого дня); • спеціальні (стосуються вузьких проблем одного підрозділу чи групи працівників) |
| 3 погляду зумовленості | • запрограмовані (приймаються в стандартних регулярно повторюваних ситуаціях); • незапрограмовані (приймаються в неординарних обставинах і вимагають індивідуального творчого підходу, що інтегрує досвід, дані спеціальних досліджень, мистецтво та чуття менеджера) |
| 3 погляду принципового підходу до варіантності | • безальтернативне (приймається в тому випадку, якщо все зрозуміло, та зі становища, що склалося, є тільки один вихід (як правило, характерно для нескладних стандартних ситуацій і проблем)); • бінарне (має на увазі альтернативу); • багатоваріантне (припускає можливість вибору з досить великої кількості способів дії); • інноваційне (приймається на основі штучного комбінування окремих найбільш придатних і не-суперечних один одному характеристик тих рішень, що були в цілому відхилені) |
|
|
|
У цілому будь-яке господарське рішення має задовольняти певні вимоги. Перелік основних вимог та умови їх досягнення представлено в табл.1.2.
Таблиця 1.2
ВИМОГИ ДО ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА УМОВИ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ
| № | Вимоги до господарського рішення | Умови досягнення |
| 1. | Відповідність чинному законодавству та статутним документам підприємства | Контроль з боку юриста, референта |
| 2. | Вчасність (не можна поспішати або запізнюватися) | Знання та інтуїція керівника |
| 3. | Наявність чіткої цільової спрямованості та адресності (виконавці мають розуміти, на що спрямовано рішення та які засоби будуть використані) | Формування та доведення цілей, строків виконання до кожного працівника |
| 4. | Відсутність у тексті рішення суперечностей самому собі або раніше реалізованим | Контроль з боку юриста, референта |
| 5. | Організаційна виконуваність | Висновок експертів або спеціалістів |
| 6. | Наявність параметрів для зовнішнього або внутрішнього контролю його виконання | Складання робочих документів |
| 7. | Урахування можливих негативних наслідків в економічній, соціальній, екологічній та інших сферах у разі реалізації рішення | Висновок зовнішніх експертів |
| 8. | Наявність у керівників відповідних повноважень (прав та обов'язків) для реалізації господарських рішень | Впровадження посадових інструкцій та положень про відділи та служби |
| 9. | Наявність можливостей обґрунтування позитивних результатів | Низка розрахунків та припущень |
Господарське рішення має бути оптимальним, ефективним і результативним.
Оптимальність ГР — властивість ГР бути найкращим відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності.
Ефективнимє рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів.
Результативнимможна назвати рішення, реалізація якого приводить до остаточних результатів.
СПОСОБИ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ
У разі прийняття певного господарського рішення необхідно визначити оптимальні форми його вираження та реалізації. Залежно від умов розробки господарських рішень можуть використовуватися форми, наведені в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
ОСНОВНІ ФОРМИ ВИРЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ
| Форма вираження | Визначення |
| Акт | Рішення широкого кола державних і суспільних організацій; може мати міжнародний характер |
| Акцепт | Рішення щодо прийому пропозицій про укладання угод на запропонованих в оферті умовах |
| Бюлетень | Рішення керівника щодо короткого повідомлення підлеглих про стан справ; суспільне значення |
| Вказівка | Рішення методичного, технологічного характеру, яке реалізується у формі настанов та роз'яснень |
| Декларація | Урочиста програмна заява керівника |
| Договір | Рішення щодо проведення спільних робіт із зазначенням взаємних прав і зобов'язань у комерційних та некомерційних сферах діяльності |
| Закон | Рішення державної влади, яке має загальнообов'язковий та незмінний характер |
| Заява | Офіційна заява керівника найвищого рангу |
| Інструкція | Рішення, яке встановлює порядок та спосіб виконання будь-якої дії |
| Кодекс | Збірка законів |
| Концепція | Система поглядів керівника, відображена в будь-якому документі |
| Модель (процесу або явища) | Рішення, що завдяки певним елементам і зв'язкам із визначеною точністю відтворює реальні процеси чи події |
| Наказ (письмовий або усний) | Нормативний документ — рішення керівника організації або її великого підрозділу; обов'язкове для виконання |
| Норма | Чинний закон держави, у галузі чи компанії, порядок дій в будь-якій галузі, наприклад, норма права, норма поведінки |
| Огляд | Стисла інформація стосовно будь-яких процесів або явищ |
| Оферта | Рішення, зазвичай комерційного характеру, з пропозицією будь-якій особі укласти угоду на вказаних умовах. Оферта й акцепт складають контракт |
| Перелік | Інформація, класифікована в якомусь порядку |
| План | Рішення, яке відображає цілі та конкретні задачі діяльності, засоби, методи та час їх реалізації |
| Положення | Рішення, що включає певний набір законів, правил та інструкцій, які регламентують певний вид діяльності |
| Постанова | Колективне або індивідуальне рішення вищого органу влади для будь-якої організації; статус постанови переважає статус наказу |
| Правила | Рішення, з урахуванням традицій організації, у формі набору сталих норм поведінки й діяльності певних груп працівників |
| Прейскурант | Довідник, який включає ціни, тарифи на товари, послуги |
| Прес-реліз | Спеціальний бюлетень для термінової публікації в засобах масової інформації, який формується урядовими установами, міжнародними організаціями та прес-бюро |
| Протокол | Рішення, що відображають будь-які події |
| Розпорядження | Рішення керівника, не наділеного адміністративними функціями щодо питань технології, організації праці та техніки безпеки |
| Статут | Набір правил, які регулюють діяльність організацій |
| Угода | Рішення, що формує загальну позитивну інфраструктуру будь-якої діяльності |
| Указ | Рішення глави держави, затверджене парламентом; має силу закону |
Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом господарювання, може відбуватися в таких формах:
- ділова бесіда — спеціально організована керівником зустріч із підлеглим (групою підлеглих) для обміну думками за заздалегідь обумовленою тематикою, актуальною для компанії;
- ділова гра (тренінг) — спеціально організована інтенсивна діяльність робітників з підготовки та реалізації господарських рішень на основі імітаційних моделей реальних процесів;
- засідання — вузькопрофесійна нарада для розв'язання в основному організаційних питань (засідання профкому, президії тощо);
- звіт (у письмовій та усній формі) - рішення спеціаліста щодо результатів індивідуальної або колективної роботи з реалізації господарських рішень;
- методика — сукупність методів для професійного виконання будь-якої діяльності;
- навчання - ділова бесіда; проводиться керівником для надання новітніх знань або інформації стосовно виконання будь-якої діяльності;
- нарада — колективна ділова бесіда; проводиться керівником для оперативного доведення до підлеглих конкретних задач, використання колективного розуму, обміну інформацією та накопиченим досвідом стосовно здійснення важливих господарських рішень.
- настанова — ділова бесіда; проводиться керівником і має на меті навчити, передати досвід щодо успішного виконання господарського рішення;
- особистий приклад — дії керівництва у сфері підпорядкування, за заздалегідь підготовленим сценарієм, для розвитку у підлеглих ефекту наслідування авторитетам у техніці здійснення господарських рішень;
- порада — ділова бесіда; проводиться керівником для того, щоб поділитися власними поглядами з виконавцями рішення щодо його виконання; є необов'язковою для виконання підлеглими;
- примушування - ділова бесіда; ведеться керівником у вигляді погроз або підвищення платні для спонукання працівника до виконання господарських рішень;
- рекомендований лист — рішення авторитетного спеціаліста поручитися за будь-яку людину, компанію або діяльність перед потенційним або конкретним роботодавцем, постачальником чи споживачем;
- роз'яснення - ділова бесіда; проводиться керівником і має на меті пояснити, зробити більш зрозумілим суть і склад господарського рішення.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 582; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!