Пускові рідини, розчинники та мийні засоби.
Пускові властивості двигунів значною мірою залежать від якості палив і олив, що застосовуються на практиці. Пуск двигунів при низьких температурах полегшується при використанні бензинів з більшим вмістом легких фракцій, дизельних палив — з високим цетановим числом і моторних олив — з невисокою в’язкістю при низьких температурах. Але навіть дуже добрі палива не можуть забезпечити одночасно і пуск двигуна при низьких температурах, і безперебійну роботу прогрітого двигуна. У зв’язку з цим все більш широко застосовуються спеціальні рідини, призначені для полегшення пуску двигунів при низьких температурах навколишнього середовища (нижче мінус 20-25 °С). Вони повинні добре випаровуватись при низькій температурі і швидко займатись (від іскри) або самозайматись (від тиску), відзначатись високими антикорозійними і протизношувальними властивостями, бути стабільними при тривалому зберіганні.
Для того, щоб мати такі властивості, пускові рідини включають такі компоненти: етиловий ефір, суміш вуглеводнів з невисокою температурою кипіння, ізопропілнітрат і оливу з протизношувальними і протизадирними присадками.
Етиловий ефір —це обов’язковий компонент більшості пускових рідин. Він має низьку температуру самозаймання, високий тиск насиченої пари і широкі межі займання (за концентрацією горючої суміші).
Ізопропілнітрат займається дещо пізніше за етиловий ефір, але раніше за основне паливо. Суміш вуглеводнів з невисокою температурою кипіння, повністю випарувавшись у циліндрі, займається дещо пізніше за ізопропілнітрат, але також раніше за основне паливо. Наявність такого послідовного ланцюжка забезпечує підготовку основного палива до займання, що суттєво понижує швидкість наростання тиску.
Застосування пускових рідин дозволяє запускати холодні двигуни без підігріву при температурі повітря до мінус 40 °С. При цьому необхідно застосовувати загущені або малов’язкі моторні оливи. При температурах нижче мінус 40 °С двигуни можна запускати тільки після попереднього їх розігрівання.
Розчинники
Розчинники використовуються в сільському господарстві для миття і знежирювання металевих поверхонь с.-г. техніки, розчинення і екстракції органічних сполук.
Розчинникаминазивають рідини, що здатні розчиняти тверді та рідкі речовини і при цьому зберігати свій хімічний склад. Чим більш різноманітна гама речовин, які може розчинити той чи інший розчинник, тим вища його якість.
Вуглеводні (бензин, гас, бензол та ін.) належать до слабополярних органічних сполук і у відповідності з вищенаведеним правилом, розчиняють речовини подібні собі — оливи, бітуми тощо.
Спирти — сильнополярні розчинники, в них добре розчиняються полярні смоли — каніфоль, шелак тощо.
Ацетон —прозора без кольору рідина з характерним запахом. Змішується в будь-яких співвідношеннях з водою, спиртом, бензином та деякими іншими розчинниками. В техніці ацетон застосовується для знежирювання слабозабруднених деталей. Його доцільно використовувати у тих випадках, коли одночасно з жировими забрудненнями необхідно видалити старе лакофарбове покриття. В цьому випадку ацетон застосовують як компонент у спеціальних розчинах.
Нафтові розчинникишироко застосовуються в різних галузях народного господарства для розчинення і екстракції органічних сполук. Основними споживачами цього виду розчинників є гумова, лакофарбова, лісохімічна, олійноекстрактна промисловість.
Нафтові розчинники поділяються на розчинники з невисокою температурою кипіння (википають до 150 °С) (бензинові), і розчинники з високоютемпературою кипіння (википають вище 150 °С) (гасові). Залежно від вуглеводневого складу розчинника, вихідної сировини і технології одержання нафтові розчинники поділяються на такі групи:
П — парафінові— з вмістом нормальних парафінових вуглеводнів, більше 50 %;
И — ізопарафінові —з вмістом ізопарафінових вуглеводнів більше 50 %;
Н — нафтенові— з вмістом нафтенових вуглеводнів більше 50 %;
А — ароматичні —з вмістом ароматичних вуглеводнів більше 50 %;
С — змішані —з вмістом кожної з груп вуглеводнів до 50 %.
В залежності від вмісту ароматичних вуглеводнів групи нафтових розчинників (крім ароматичних) поділяються на підгрупи (0 – 5).
Ароматичні вуглеводні. Бензол нафтовий, Ксилол нафтовий технічний, Толуол нафтовий.
Хлорорганічні розчинники(трихлоретилен і чотирихлористий вуглець) належать до групи негорючих.
Хлорорганічні розчинники при взаємодії з парами води (вологеповітря) і контакті з відкритим вогнем розкладаються, утворюючи токсичну речовину — фосген. Тому очищення деталейздопомогою цих розчинників рекомендується проводити в герметичних установках, без доступу вологи.
Мийні засоби
У процесі експлуатації сільськогосподарської техніки на зовнішніх та внутрішніх поверхнях деталей машин відкладаються забруднення: рослин ні залиш ки, оливно-грязеві відкладення, старі лакофарбові покриття, залиш ки отрутохімікатів, продукти корозії, лакові відкладення, нагар тощо. Якщо забруднення перших двох груп можна видалити з допомогою води, то для видалення інших необхідно застосовувати спеціальні мийні засоби, які існують у трьох типах: органічні розчинники і розчинно-емульгую чі засоби, кислотні розчини та синтетичні мийні засоби.
Основні види розчинників і їх суміші були розглянуті вище. Нарівні з ними для очистки деталей машин застосовують розчинно-емульгуючі засоби (РЕЗ) — суміш розчинників з поверхнево-активними речовинами (ПАР) і добавками води.
Розчинникам і РЕЗ притаманні суттєві недоліки: більшість з них пожежонебезпечні, шкідливо діють на організм людини, їх компонентами є невідновлювальні в природі нафтопродукти. Тому, враховуючи все це, їх для очистки сільськогосподарської техніки застосовують все рідше.
Розчини органічних і неорганічних кислотзастосовують для видалення таких специфічних забруднень, як продукти корозії, накип тощо.
Інгібітори — це речовини, які утворюють на металевій поверхні захисні молекулярні плівки, що ізолюють метал від навколишнього середовища і руйнують систему гальванічних мікроелементів на його поверхні. Інгібована кислота видаляє продукти корозії та інші забруднення, не пошкоджуючи метал. Прикладом сучасних інгібіторів кислотної корозії можуть служити препарати КаталінА, К та інші.
Синтетичні мийні засоби (СМЗ)технічного призначення (табл. 5.11) — це багатокомпонентні композиції, обов’язковим складовим елементом яких є поверхнево-активні речовини, які, активно адсорбуючись на межі розділу фаз і понижуючи поверхневий натяг, визначають основні технологічні властивості їх водних розчинів.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 188; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!