ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЦІЛЕЙ БАЗОВОЇ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВА



 

Стадія життєвого циклу Базова стратегія Інвестиційна стратегія
Народження Проникнення на ринок Забезпечення достатнього обсягу основного капіталу і початкових обігових коштів
Дитинство Закріплення на ринку Завершення формування капіталу (основного і оборотного)
Юність Розширення свого сегмента на ринку Розширення діяльності за рахунок формування інвестиційного портфеля
Рання зрілість Суттєве розширення сегмента і регіональна диверсифікація Істотне розширення інвестиційного портфеля
Кінцева зрілість Галузева диверсифіка­ція Розширення фінансового інвестування, створення дочірніх підприємств
Старіння Забезпечення стабільного обсягу діяльності Інвестування збереження досягнутого обсягу виробництва і продажів
Відродження Істотне оновлення напрямів діяльності і ринків збуту Диверсифікація інвестиційного портфеля, додаткове інвестування

Тема 9: Використання інвестицій

Ресурсозабезпечення інвестицій.

Освоєння інвестицій.

Сутність моніторингу інвестиційного проекту.

Обґрунтування доцільності санації виробництва. 5.Обґрунтування необхідності закриття проекту.

 

Ресурсозабезпечення інвестицій.

Для нормального функціонування запроектованого виробництва важливою умовою є забезпечення обладнанням, матеріалами, сировиною та іншими ресурсами.

Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту — це складний процес, який включає:

систему матеріально-технічного забезпечення проекту;

визначення потреби в ресурсах;

організацію збалансованості їх обсягів з виробництвом;

розміщення замовлень на поставки та здійснення їх у строки відповідно до вимог безперервності та ритмічності інвестиційного процесу.

Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проектувключає:

• постачання матеріальних ресурсів для реалізації проектів на стадії освоєння інвестицій;

• оптову торгівлю технологічним обладнанням, будівельними матеріалами, конструкціями та деталями. З метою забезпечення споживачів матеріально-технічними ресурсами без квот (лімітів) вона здійснюється безпосередньо підприємствами-виробниками або організаціями матеріально-технічного забезпечення на основі прямих замовлень споживачів-фірм (будівельних фірм, підприємств, організацій та населення);

• торгівлю будівельними матеріалами, конструкціями та деталями через систему будівельних бірж, торгових домів та посередницьких підприємств тощо.

Таким чином, матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту здійснюється через систему закупівлі та поставок.

Ця система передбачає поставку матеріалів, конструкцій та деталей, технологічного обладнання, виконання будівельно-монтажних робіт та інших послуг (наприклад консультаційних).

Вирізняють такі організаційні форми закупівлі:

- пряма закупівля, за якої існують правові зв'язки між двома суб'єктами купівлі-продажу через укладання договору поставок;

- посередницька закупівля, за якої особа, що здійснює проект, вступає у правові відносини з посередником, тобто особою, яка сприяє забезпеченню проекту необхідними ресурсами;

- біржова закупівля,за якої особа, що здійснює проект, самостійно або через брокерів на товарних чи універсальних біржах укладає контракти на поставку необхідних матеріально-технічних ресурсів.

Організація матеріального забезпечення може здійснюватися

через систему виробничо-технологічної комплектації. Ця система передбачає єдність комплектного виготовлення конструкцій та виробів, поставки та транспортування всіх матеріальних ресурсів відповідно до технологічної послідовності реалізації проекту, сприяє найбільш раціональному та ощадливому використанню ресурсів.

На стадії розроблення проекту (планування) створюється модель технологічної комплектації. У складі планів проекту розробляється уніфікована нормативно-технологічна документація (УНТД) — комплекс документів, який є нормативною базою виробничо-технологічної комплектації. Комплекти конструкцій, виробів та матеріалів постачаються централізовано, як правило, у повній технологічній готовності для виробничого споживання, у контейнерах та пакетах безпосередньо у робочу зону проекту.

Поряд з розвитком виробничо-будівельної комплектації через будівельні організації подальший розвиток одержала форма постачання будов через територіально-посередницькі підприємства (оптторги) на замовлення проектних команд замовника.

Останнім часом у сфері матеріально-технічного забезпечення проектів почали використовуватися нові методи та технології, які ґрунтуються на концепції логістики.

Логістика— це наука управління матеріальними потоками від початкового джерела до кінцевого споживача з мінімальними витратами, пов'язаними з товарним рухом та потоком інформації. Основою логістики є логістичні ланки, по яких проходить товарний та інформаційний потоки від постачальника до споживача, а саме: постачання матеріалів, сировини та напівфабрикатів; збереження продукції та сировини; виробництво товарів; розподіл, включаючи відвантаження товарів зі складу готової продукції.

Розрізняють логістику, пов'язану із забезпеченням виробництва матеріалами, — закупівельну логістику, виробничу логістику, збутову, або маркетингову, логістику.Вирізняють також транспортну логістику, яка за змістом є складовою частиною кожного з трьох видів логістики.

Невід'ємною частиною всіх видів логістики є також обов'язкова наявність логістичного інформаційного потоку, який включає в себе збір даних про товарні потоки, їх передавання, оброблення та систематизацію з наступною видачею готової інформації. Таку систему називають комп'ютерною логістикою,

Важливим у процесі забезпечення матеріально-технічними ресурсами проектів є визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах,

яке проводиться за такими напрямами:

> визначаються види і кількість матеріалів, сировини та комплектуючих виробів, що перероблятимуться;

> вивчається ринок відповідних матеріалів, сировини та комплектуючих виробів і підбираються такі умови їх постачання, які будуть найбільш сприятливими щодо якості, кількості, вартості, доступності та надійності поставок;

> передбачається альтернативний варіант забезпечення кожним видом ресурсів;

> розраховуються можливі втрати матеріалів і сировини під час транспортування та зберігання;

> складається оптимальна програма поставок матеріалів сировини та устаткування, яка б задовольняла умовам якості, кількості та вартості.

Крім того, з кожного виду ресурсів, таких як електроенергія, вода, теплоенергія, слід визначити джерела постачання та їх доступність, надійність, можливий вплив роботи державної електромережі на роботу підприємства та вплив перебоїв у забезпеченні ресурсами.

Необхідно проаналізувати і зробити оцінку стану транспортних зв'язків (автомобільного, залізничного тощо), наявність ліні енергопостачання, трубопроводів для води та інших ресурсів.

Серед питань, що сприяють забезпеченню робочою силою, потрібно:

визначити необхідну кількість робітників та службовців для всього проекту;

вивчити можливі джерела залучення управлінських, технічних кадрів, кваліфікованої та некваліфікованої робочої сили;

з'ясувати можливості перепідготовки місцевого персоналу, оцінити продуктивність його праці;

проаналізувати та оцінити ставки заробітної плати у минулому, чинні та на майбутнє.

Потреби в матеріально-технічних ресурсах для реалізації інвестиційних проектів визначаються, аналізуються та уточнюються на стадії підготовки ТЕО як у кількісному, так і у якісному вигляді Виконуючи цю роботу, необхідно розглядати соціально-економічні, фінансові та технічні чинники, які можуть суттєво вплинути на види, кількість та якість ресурсів. До них, зокрема, відносять:

> соціально-економічні чинники: соціальне та культурне середовище, соціально-економічну політику та регулювання, інфраструктурну мережу, систему транспорту та комунікацій;

> комерційні та фінансові (економічні) чинники: розмір проекту, кваліфікацію та продуктивність праці персоналу, вимоги ринку до якості продукту, матеріалів, сировини тощо;

> технічні чинники: сферу промисловості, технологію та технологічний процес, тип машин та обладнання, виробничу потужність та розрахунковий обсяг виробництва.

Найважливіший етап у забезпеченні матеріально-технічними ресурсами проекту є забезпечення будов технологічним обладнанням, яке класифікується за такими ознаками:

• виробниче призначення;

• особливості конструювання та умови виготовлення;

• умови надходження, зберігання та монтажу;

• строки експлуатації та умови виведення з виробництва та інші.

Організація комплектування обладнання для підприємств, що будуються або реконструюються, здійснюється з урахуванням таких специфічних особливостей:

· тривалість циклу виготовлення обладнання потребує ретельного розроблення документації та попереднього замовлення обладнання на заводах відповідної галузі промисловості. Це передбачає тісний взаємозв'язок дій проектної команди замовника, проектувальника та виробника обладнання;

· поставка обладнання (насамперед основного технологічного) для об'єкта, що будується або реконструюється, здійснюється одночасно;

· складність та велика відповідальність комплектації обладнання окремими елементами, частками, вузлами та комплектуючими виробами за кооперацією, що випускаються підприємствами-співвиконавцями, у кілька разів збільшується у разі переходу до великоблокового постачання; поставка більшої частини обладнання у вигляді збільшених вузлів та блоків, монтаж яких потребує ряд виробничих передзбірних операцій;

· необхідність чіткої узгодженості планів комплектування з планами фінансування капітального будівництва, планами будівельно-монтажних робіт та планами виробництва машинобудівних заводів;

· необхідність узгодженості планів комплектування з планами розподілу продукції різними збутовими організаціями.

Комплектування будівель обладнанням здійснюється методом за елементами або методом збільшених комплектних поставок обладнання підвищеної заводської та монтажної готовності.

Найбільш поширеними є поставки комплектних технологічних ліній (КТЛ).Це найбільш висока ступінь організації машинобудівного виробництва та більш прогресивний метод комплектування будівель обладнанням. Сутність цього методу в тому, що постачальником усього обладнання, у тому числі нестандартизованого,а також усіх комплектуючих виробів, які входять у технологічну лінію або установку, незалежно від того хто їх виготовляє, виступає одна комплектуюча організація. Комплектні поставки технологічних ліній, установок та агрегатів здійснюються на основі прямих договорів між постачальниками та замовникам за умови дотримання черговості поставок та проведення технічного нагляду й шефмонтажних робіт.

Поставки обладнання у вигляді КТЛ та агрегатів забезпечують:

· скорочення строків поста підвищення рівня комплектності та ступеня заводської готовності до монтажу обладнання, що поставляється;

· використання прогресивних форм планування та контроль за поставкою обладнання;

· раціональну організацію служби технічного нагляду та шефмонтажу.

Матеріально-технічне постачання інвестиційних проектів здійснюється за графіками, які чітко пов'язані зі строками виконання будівельно-монтажних робіт. Графіки є обов'язковим додатками до договорів. Замовник або за його дорученням проектна команда узгоджують з підприємствами-виробниками технічні умов іншу технічну документацію на виготовлення та поставку окремих видів матеріально-технічних ресурсів, а також розглядає технічні питання, пов'язані з розміщенням замовлень на виготовлення ресурсів.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!