Особливості техніки коректурних знаків
Коректурні знаки – це умовні графічні знаки, які застосовують для розмітки оригіналу, виправлення помилок. Є стандарт: СИБИД. ГОСТ 7.62-90 (1 січня 1991 року набув чинності) «Знаки для раз метки оригиналов и исправления корректурных и пробних оттисков» - ці вимоги є обов’язковими. Відповідно до стандарту коректурні знаки поділяються на:
- Знаки для текстової
- Знаки для ілюстративної частини оригіналу
Для текстової – це основний масив системи, поділяють на такі групи:
*знаки заміни
*знаки вставки
*знаки видалення
*знаки перестановки
*знаки зміни проміжків (пробілів)
*знаки шрифтових виділень і змін
*знаки виправлення технічних дефектів складання
*знак відміни зробленого виправлення
*знаки, які поєднують одразу кілька вказівок
Для ілюстративних – є для чорно-білих фотокарток, є для кольорових, окремі для всього.
Правила використання коректурних знаків:
1. Вносити виправлення слід лише за допомогою спеціальних знаків. Не дозволяється заклеювати \ забілювати \ стирати речення чи слова.
2. Знаки необхідно розташовувати на рівні опрацьованого рядка.
3. Лінії знака повинні перекреслювати, або проходити впритул до елемента в якому виконується виправлення.
4. Певний знак може повторюватись на одній шпальті лише через 8-10 рядків.
5. При читанні коректури одноколонкової верстки знаки виносяться на правий берег. При читанні технічного складання одно колонкової верстки великого формату, або багатоколонкової верстки, виправлення можна виносити на правий або лівий береги. Вибір берегу залежить від того, до якого краю знаходиться ближче помилка.
|
|
|
6. Прапорці спрямовують на бік того берега, на який виноситься знак.
7. Якщо в одному рядку здійснюється кілька виправлень, то вносять їх наступним чином:
- Визначають візуальну середину рядка і групи помилкових елементів, що опиняються праворуч і ліворуч від цієї умовної осі;
- На правому березі знаки розташовуються зліва направо, у послідовності виправлень, на лівому березі вони будуть з права наліво. Перший знак ставлять найближче до першого виправлення, а останній – найвіддаленіший.
8. Якщо на шпальті 2 або більше рази повторюється одна і та ж помилка, то однотипні помилкові елементи закреслюють у тексті одним і тим самим коректурним знаком, цей знак виносять на берег з правильним варіантом, а поруч, у кружечку, зазначають скільки разів слід зробити на шпальті таке виправлення.
Коректура за допомогою сполучних ліній
Коректура за допомогою сполучних ліній – використовується при підготовці видань із багатоколонковим верстанням. Дозволяється здійснювати коректуру за допомогою сполучних ліній згідно з параграфом 3.2.5 ГОСТ 7.62-90 «Знаки для раз метки оригиналов и исправления корректурных и пробных оттисков. Общие требования».
|
|
|
Сполучні лінії – це спеціальні лінії, що сполучають помилкові елементи з вказівками щодо виправлень, винесеними на береги, бо інші незаповнені частини коректурного відбитку. Цю техніку називають «коректура на віжках» или «корректура на поводырях».
Техніка сполучених ліній простіша, але має підпорядковуватись наступним вимогам:
- Віжки необхідно використовувати для внутрішніх колонок.
- Не потрібно вести віжки від помилкових елементів у верхніх і нижніх рядках зверстаного тексту. Помилки у цих рядках позначаються на верхньому і нижньому берегах коректурного відбитка.
- У самому тексті помилковий елемент закреслюємо відповідним коректурним знаком.
- Лінія віжка має бути тоненькою, проходити між рядками тексту н закреслюючи їх. Лінію доводимо на берегах впритул до правильного написання.
- Бажано віжки виконувати пастою різних кольорів.
- Якщо у вас велика кількість виправлень, варто вносити тільки коректурні знаки.
|
|
|
У загальній методиці коректури існують спільні універсальні положення і для коректурних знаків і для сполучних ліній:
- Коректуру слід побіжно оглянути оком, зорієнтуватись про зміст, жанр і стиль викладу.
- Перед читанням коректури слід перевірити комплектність, наявність усіх сторінок оригіналу і відповідних коректурних відбитків зі складання.
- Неможна використовувати пасту червоного кольору, бо вона втомлює очі і психологічно це дратує автора.
- Бажано виконувати темною пастою краще сприймається оком синя і фіолетова, чорну не бажано через те, що вона зіллється з текстом.
- Бажано щоб кожний учасник видавничо-редагувального процесу вносив правку ручкою свого кольору.
- Якщо коректор вважає необхідним дати пояснення оператору комп’ютерного набору якісь речі, то це слово слід обвести в овал.
- Коректор повинен контролювати дотримання технічних вказівок шрифт, формат рядка, величини абзацних відступів тощо.
- Лінійка має бути дерев’яною і як формат а4.
- Виправлення мають бути акуратними, чіткими і економними.
- Якщо у слові 2 і більше помилок, краще замінити саме слово.
Віталій Шевченко
Помилки можуть бути значущими (спотворюють інформацію) і незначущими (які не спотворюють зміст). Не плутати значущість помилок із вагою помилок (до чого призведе наявність помилок у повідомленні).
|
|
|
Юридичні помилки – назвати підозрюваного винуватим, назвати таємні дані (адресу, ім’я тощо).
Естетичні – залежить від рівня сприйняття редактор, коректора. Відповідає чи ні музичне оформлення, візуальне оформлення, ілюстративне.
Етичні – в газеті для пенсіонерів писати про те, як легко для декого купити щось дуже дороге.
Композиційні –
Інформаційні
Лінгвістичні (орфографічні, синтаксичні
Логічні –
Видавничі –
Поліграфічні –
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 268; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!