Застосування карти страт-их груп в аналізі серед-ща.
Аналіз страт-их груп виконується за допомогою так званих «карт страт-их груп галузі» у такій послідовності: 1) обирають найсуттєвіші хар-ки прод-тів або п-ств галузі (згідно з метою аналізу). Виокремлюють два з них; 2) складають матрицю-карту з цими двома хар-ками. Важливо, щоб вони не корелювали одна з одною; 3) розраховують обрані хар-ки по прод-ту або п-ству, після чого прод-ти або п-ства розміщують на «карті»; 4) об'єкти, які опинились близько один до одного, об'єднують в одну страт-у групу; 5) навколо кожної страт-ої групи малюють коло. Доцільно, щоб загальний обсяг продажу п-ств страт-ої групи в галузі був пропорційний радіусу кола. Розміри кола приблизно відбивають частку ринку, що обслуговується окремою страт-ою групою.
Карт страт-их груп буде стільки, скільки обрано пар хар-к, параметрів, за якими порівнюються п-ства. Наявність карт з різними парними оцінками може сприяти виявленню рівня та типу конк-ції як у галузі загалом (кількість, склад страт-их груп та їхні позиції), так і в межах однієї страт-ої групи.
Основними конкурентами є п-ства, що входять до складу однієї страт-ої групи, але якщо страт-і групи займають на карті близьке положення, спостерігається конк-ція і між п-ствами різних страт-их груп. Посилення або ослаблення позицій окремих груп і п-ств усередині групи пов'язано з набуттям або втратою окремих конкурентних переваг. Зміни хар-к п-ств можуть створювати умови для переходу їх з одної страт-ої групи до іншої. Перехід до іншої групи потребує перегляду страт-ого балансу, цілей та стратегій п-ства. Особливе значення має оцінка місця та ролі п-ства в новій для нього страт-ій групі, а також аналіз нових конкурентів.
__________________________
17. Сутність, основні елементи та етапи застосування SWOT-аналізу.
SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій п-ства з урахуванням їхніх особл-тей: відповідно до змісту стратегії — адаптації до (чи формування впливу на) серед-ща.
SWOT–аналіз – це певне поєднання сильних і слабких сторін п-ства, загроз та можл-тей з боку зов-нього серед-ща, при якому п-ством розроблені заходи по подоланню загроз та реалізації можл-тей на конкретному проміжку часу.
Сильні сторони — внутр-ні можл-ті (навички, потенціал) чи ресурс, що можуть зумовити форм- конкурентної переваги.
Слабкі сторони — види д-ності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підс-ма потенціалу, що не правильно викор-ються,
Можл-ті — альтернативи, що їх може використати п-ство для досягнення страт-их цілей (рез-тів).
Загрози — будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху п-ства чи орг-ї в напрямку досягнення своїх місії та цілей.
Простежити співвідношення факторів зов-нього та внутр-нього серед-ща, що трактується в категоріях SWOT -аналізу, можна за допомогою певної матриці.
На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучення, що їх треба враховувати надалі в ході розробки стратегій певного типу: 1) поле перетину сильних сторін та можл-тей — потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін п-ства в напрямку реалізації шансів зов-нього оточення; 2) поле перетину сильних сторін та загроз — передбачення стратегій викор-я сильних сторін п-ства з метою пом'якшення (усунення) загроз; 3) поле перетину слабких сторін та можл-тей — розробка стратегій подолання слабостей п-ства за рахунок можл-тей, що їх надає зов-нє серед-ще; 4) поле перетину слабких сторін та загроз — іноді називають «кризовим полем», тому що тут поєднуються загрози серед-ща зі слабкістю п-ства. З огляду на це існує нагальна потреба розробки стратегій як подолання загроз, так і усунення слабкості п-ства
Етапи застосування SWOT-аналізу:
| Аналіз поточної ситуації (діагноз) | Аналіз майбтнього (прогноз) |
| 1) аналіз критичних внутр-ніх і зов-ніх факторів; 2) оцінка зов-ніх факторів (експертиза); 3) оцінка внутр-ніх факторів (експертиза); 4) хто ми є і які наші конкурентні перваги (недоліки)? | 5) прогнозування тенденцій розвитку для кожного обраного зов-нього фактора; 6) розробка вимог до рекомендацій, які посилюють переваги та усувають недоліки кожного з внутр-ніх факторів; 7) якими ми бажаємо та можемо бути? 8) формування стратегії для кожного напряму господарської д-ності. |
__________________________
18. Функції прогнозування в системі страт-ого упр-ня. Зв`язок прогнозів з цілями і стратегіями п-ства.
Мета будь-якого прогнозу — виявити процеси та передбачити розвиток подій у майбутньому. Передбачене майбутнє дає змогу підготуватися як до позитивних, так і до негативних тенденцій, мак-симізувати рез-ти і мінімізувати збитки.
Найважливішими функціями прогнозування в с-мі страт-ого план-ня є: 1) визначення можливих цілей і напрямків розвитку об'єкта прогнозування; 2) оцінка соц-х, ек-них, наукових, технічних та екологічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку об'єктів прогнозу; 3) визначення змісту заходів щодо забезп-ня реалізації можл-тей та послаблення загроз кожного з можливих варіантів розвитку прогнозованих подій; 4) оцінка необхідних витрат і ресурсів для впровадження розроблених заходів і наслідків щодо обмежень у с-мі «час — гроші».
Зв’язок прогнозів з цілями і стратегіями п-ства:
Ринковий прогноз технологічний прогноз
Політико-правовий прогноз
Орг-йний Виробничий
прогноз прогноз
Ек-ний прогноз
Які умови Чи зможе надалі Які зміни
необхідні? існувати під-во? необхідні?
Стратегія
Стратегія цілі під-ва змін і розвитку
__________________________
Основні методи прогнозуван-ня, що викор-ються в страт-ому план-ні.
Основними методами прогнозування, що викор-ються в страт-ому план-ні, є: методи екстраполяції; експертні методи; методи моделювання.
Методи екстраполяції базуються на припущенні про незмінність або відносну стабільність наявних тенденцій розвитку. Інакше кажучи, гіпотеза ек-ного передбачення базується на схожості та спадковості глобальних умов існування п-ств у минулому, теперішньому та майбутньому. В цьому й полягає обмеженість даного підходу, оскільки чим тривалішим є період прогнозування, тим більш імовірним є змінність тенденцій розвитку під впливом різних факторів.
Експертні методи базуються на знаннях та досвіді спеціалістів різної кваліфікації.
В основу експертних методів покладено п'ять основних умов групового вибору рішень: 1) універсальність, тобто наявність достатньої різноманітності можл-тей вибору (>3) експертів (>2) та можл-тей визначення для них індивідуальних профілів переваг; 2) наявність позитивного зв'язку колективних та індивідуальних переваг, при якому відмова (або доповнення) від однієї альтернативи в індивідуальних перевагах окремого експерта не повинна змінити направленості переваги відносно колективної; 3) незал-ість непов'язаних альтернатив; 4) наявність суверенності експертів, тобто відсутність «нав'язаного» товариством ступеня переваг; 5) відсутність диктаторства.
Методи моделювання являють собою досить широкий спектр ек-ко-математичних, економетричних та інших моделей, що мають спільну рису — спробу побудувати моделі об'єктів реальної дійсності, особливо (в межах можл-ті) їхньої динаміки, щоб на їх основі створити підвалини для відпрацювання оптимальних упр-ських рішень. Ці моделі поділяються на види: 1) логічні моделі-образи (історичні аналоги, метод сценарію); 2) математичні моделі (статистико-ймовірнісні, ек-ко-математичні, функц-но-ієрархічні); 3) інф-ійні (на базі патентної інф-ії, на основі потоків науково-методичних матеріалів, міжнаукової взаємодії).
Сьогодні більшість авторів погоджуються з тим, що лише комбінація методів може дати більш-менш надійне передбачення майбутнього.
__________________________
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!