Поняття, параметри і показники конк.спр-ності прод-ту.
Конк.спр-ність продукції. Виразом конк.спр-ності п-ства є продукція, яку воно виготовляє. Більшість моделей, що викор-ються для аналізу «портфелю п-ства», базується на визначенні конк.спр-ності продукції. Кожний з етапів життєвого циклу товару має специфічні хар-ки конк.спр-ності. Так, на перших етапах — зародження та вихід на ринок — ними можуть бути швидкість проектних робіт і час виходу на ринок. Далі на перший план виходять показники рентабельності, прод-тивності тощо.
Кожний прод-т або послуга цінні настільки, наскільки вони можуть задовольняти потреби споживача, тому в усіх показниках, що характеризують той чи інший прод-т або послугу, будуть викор-ватися об'єктивні та суб'єктивні, кількісні та якісні параметри й показники, які більшою чи меншою мірою відбивають рівень задоволення потреб. Чим вищий цей рівень, тим більш конк.спр-ний прод-т випускає п-ство.
Потрібно розрізняти параметри і показники конк.спр-ності. Параметри конк.спр-ності — це найчастіше кількісні хар-ки властивостей товару, які враховують галузеві особл-ті оцінки його конк.спр-ності. Розрізняють окремі групи параметрів конк.спр-ності: технічні, ек-ні, нормативні (різних типів).
Товар — це прод-т, що вироблений для продажу.
Технічні параметри є хар-кою технічних і фізичних властивостей товару, що визначають особл-ті галузі та способи Його викор-я, а також функції, які виконує товар у процесі його викор-я.
|
|
|
Ек-ні параметри визначають рівень витрат на вир-во та ціни споживання через витрати на купівлю, обслуговування, споживання, утилізацію товару.
Нормативні параметри визначають відповідність товару встановленим нормам, стандартам і вимогам, що обумовлені законодавством та іншими нормативними док-тами.
Показники конк.спр-ності —це сукупність с-мних критеріїв кількісної оцінки рівня конк.спр-ності товару, які базуються на параметрах конк.спр-ності.
Перелік показників конк.спр-ності залежить від об'єкта досліджень, а також від обраної методики визначення конк.спр-ності.
__________________________
Методи оцінки конкурентоспроможності продукту.
Ідеї К. Омаї щодо формування та використання ключових факторів успіху, сформульовані ним як побажанння:
¨ конкуруйте мудро, викор-ючи свої унікальні властивості, яких не торкаються конкуренти; стара, успішна стратегія, дає змогу зберегти досягнуті рубежі; базована на ній нова, творча стратегія забезпечить у майбутньому певний рівень свободи д-ності;
¨ уникайте жорсткої конк-ції, що може призвести до взаємного знищення при орієнтації на аналогічні, другорядні переваги.
Основна ідея цієї моделі полягає в орієнтації п-ств на створення і розвиток ключових факторів успіху, відсутніх у конкурентів. П-ство, виходячи з поглядів автора, може й повинно створювати та підтримувати попит на продукцію з унікальними властивостями. Ці властивості можуть формуватись як на стадії вир-ва, так і на стадії розподілу та обслуговування. Це все підвищує якість споживання. Аргументи щодо уникнення конк-ції щодо прод-тів, які відзначаються тим, що викор-ють слабкості конкурентів і примхи споживачів, полягають у ненадійності та короткостроковості існування конкурентних переваг такого типу, оскільки зрозуміло, що конкуренти постійно працюють над тим, щоб уникнути слабкостей, а споживачі можуть раптом змінити свої прихильності.
|
|
|
Особливу увагу треба приділяти конкурентному паритету, який являє собою ситуацію, коли два або більша кількість конкурентів досягли в своєму розвитку одних і тих самих конкурентних переваг, викор-ючи однакові «сильні сторони».
__________________________
Конкурентний статус п-ства. Методи визначення, фактори і показники, які визначають конк.спр-ність п-ства.
Конк.спр-ність п-ства. Конк.спр-ні прод-ти — це рез-т фнкц-ня конк.спр-ної орг-ї, здатної їх створити, виготовити та забезпечити необхідний рівень споживання у замовників. Основне тут — наявний потенціал, уміння його еф-о викор-вати та розвивати.
|
|
|
Конк.спр-ність орг-ї не є її постійною хар-кою, вона визначає здатність вести успішну конкурентну боротьбу, протистояти у певний період основним конкурентам. Зі змінами у зов-ньому та внутр-ньому серед-щах змінюються також порівняльні конкурентні переваги щодо інших п-ств галузі. Виходячи з цього можна стверджувати, що конк.спр-ність орг-ї — це поняття відносне, оскільки його можна визначити лише на основі зіставлення окремих хар-к п-ства з хар-ками інших, аналогічних фірм. Конк.спр-ність п-ства залежить від об'єкта порівняння, а також від факторів, які застосовуються для оцінки конк.спр-ності. Не можна говорити про абсолютну конк.спр-ність п-ства: воно може бути «номером один» у своїй галузі в національній економіці й бути неконк.спр-ним на міжнародних ринках.
В умовах ринкової ек-ки зібрати всю необхідну й повну інф-ію про конкурента неможливо, проте доцільно ретельно аналізувати поточний стан конкурента, його конкурентну позицію в галузі, потенціал конкурента та стратегію його викор-я, а також цілі конкурента на коротко- та довгостр-вий період.
|
|
|
Найчастіше викор-ється функц-ний підхід до оцінки потенціалу конкурента та стратегій його викор-я. При цьому об'єктами аналізу є: стратегії «портфеля продукції» з його різноманітними техніко-ек-ними хар-ками; маркетинг, вир-во, с-ми розподілу, дослідження та розробки (підс-ма НДДКР), фінанси, кадри, с-ма упр-ня. Тобто аналіз конкурентів здійснюється такими самими методами, що й аналіз внутр-нього серед-ща п-ства.
М. Портер пропонував оцінювати конкурентів за такими параметрами: 1) фін-і цілі; 2) відношення до ризику; 3) цінності орг-ї; 4) с-ми контролю та стимулювання; 5) орг-йна стр-ра; 6) с-ма бухгалтерського обліку; 7) типи вищих керівників і стиль їхнього упр-ня; 8) уявлення про шляхи розвитку фірми; 9) склад ради директорів; 10) обмеження з боку держави і зобов'язання фірми, що зменшують свободу вибору рішень і поведінки.
А. Роу з співавторами пропонують такі чинники для аналізу конкурентів: 1) страт-а орієнтація (політика); 2) якість прод-ту; 3) орг-я збуту та реалізації; 4) маркетингові можл-ті; 5) виробничий потенціал; 6) фін-а ситуація; 7) рівень наукових досліджень і розробок; 8) забезп-ість енергією та сировиною; 9) географічна локалізація с-ми вир-ва та збуту; 10) витрати; 11) якість підготовки керівників і персоналу; 12) марка (імідж) фірми.
Наведені показники показують, що різні автори роблять акценти на джерела переваг конк.спр-ності (М.Портер) або на більш чіткі показники, що розраховуються для порівняння конкурентів (А.Роу).
Аналіз конкурента має дати відповідь про напрямки д-ності та способи ведення конкурентної боротьби, однак це пов'язано з певними труднощами, оскільки галузь може характеризуватись д-ністю десятків або сотень п-ств.
Практика страт-ого аналізу довела необхідність викор-я групування п-ств для підвищення якості здобутих аналітичних даних.
__________________________
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!