Е) широке вживання готових словесних формул.
ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
І. ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Виберіть правильні варіанти відповіді:
1. Мовлення – це:
а) код, відомий усім представникам певного мовного колективу;
б) система правил орфографії і пунктуації;
в) процес і результат спілкування, який матеріалізується у звуках, інтонації, жестах тощо;
г) засіб спілкування.
2. Вища форма загальнонародної мови – це:
а) територіальні діалекти;
б) наріччя;
в) сучасна українська літературна мова.
3. Державна мова – це…
а) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язкове в органах державного управління та діловодства;
б) єдина національна мова українського народу;
в) найважливіший універсальний засіб спілкування.
У Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня 1996 р.,
записано:
а) Державною мовою в Україні є українська мова;
б) Державною мовою в Україні є російська мова;
в) Державною мовою в Україні є українська і російська мови.
5. Мовний етикет – це:
а) використання різноманітних засобів вираження думок;
б) типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення;
в) виділення найважливіших місць свого висловлювання.
6. Зачинателем нової української літературної мови вважається:
а) Г. С. Сковорода; в) Т. Г. Шевченко;
б) І. П. Котляревський; г) І. Я. Франко.
7. Основоположником нової української літературної мови вважається:
|
|
|
а) Г. С. Сковорода; в) Т. Г. Шевченко;
б) І. П. Котляревський; г) І. Я. Франко.
8. Яка подія стала вирішальним етапом у становленні нової української літературної мови:
а) 1798 р. – вихід у світ перших трьох частин „Ененїди”
І. П. Котляревського;
б) 1840 р. – вихід у світ „Кобзаря” Т. Г. Шевченка;
в) 1918 р. – видання Центральною Радою „Головних правил українського правопису”;
г) 1991р. – проголошення незалежності України.
9. Комунікативна функція мови полягає у тому, що:
а) мова є засобом вираження волі співрозмовника;
б) мова є носієм культури народу-мовотворця;
В) мова є засобом спілкування між людьми.
10. Культурологічна функція мови полягає у тому, що:
а) мова є засобом вираження волі співрозмовника;
б) мова є носієм культури народу-мовотворця;
в) мова – це засіб спілкування між людьми.
11. Волюнтативна функція мови полягає у тому, що:
а) мова є засобом вираження волі співрозмовника;
б) мова є носієм культури народу-мовотворця;
в) мова – це засіб спілкування між людьми.
12. Пізнавальна функція мови полягає у тому, що:
а) мова є засобом вираження волі співрозмовника;
б) мова є засбом пізнання навколишнього світу;
|
|
|
в) мова є засобом спілкування між людьми.
13. Ідентифікаційна функція мови полягає у тому, що:
а) мова є засобом вираження волі співрозмовника;
б) мова є засобом ідентифікації мовців;
в) мова є засобом спілкування між людьми.
14. Накладання на людину, яку оцінюють, почуттів і думок людини, яка оцінює, - це типова помилка при оцінюванні іншої людини, яка називається:
а) відлуння; б) проекція;
в) атрибуція; г) віра у „перший погляд”.
15. Відповідне перенесення успіхів співрозмовника у певній галузі на іншу сферу діяльності – це типова помилка при оцінюванні іншої людини, яка називається:
а) відлуння; б) проекція;
в) атрибуція; г) віра у „перший погляд”.
16. Перше враження про людину найдостовірніше - це типова помилка при оцінюванні іншої людини, яка називається:
а) відлуння; б) проекція;
в) атрибуція; г) віра у „перший погляд”.
|
|
|
17. Підсвідоме приписування співрозмовнику якостей та рис іншої людини, яка зовні його нагадує – це типова помилка при оцінюванні іншої людини, яка називається:
а) відлуння; б) проекція;
в) атрибуція; г) віра у „перший погляд”.
18.Основними ознаками літературної мови є такі:
а) унормованість;
б) наявність усної і писемної форм існування;
в) наявність територіальних діалектів;
г) поліфункціональність;
д) наддіалектна форма існування;
е) функціонування у галузі державної та політичної діяльності.
19. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених в процесі суспільної комунікації, - це:
а) орфографічні правила;
б) граматичні правила;
в) мовні норми;
г) стилі української мови.
20. Мовний стиль – це :
а) різновид національної мови, що є засобом спілкування у географічно обмежених мовленнєвих колективах;
б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;
в) властивий художникові слова чи іншому носієві мови стиль, який стає об’єктом дослідження лінгвістів.
21. Сукупність зв’язків і взаємодій індивідів, груп , спільнот, під час яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками і результатами діяльності, – це:
|
|
|
а) комунікація;
б) спілкування;
в) навчання.
22. Смисловий та індивідуально- змістовий аспект соціальної взаємодії, обмін інформацією у різноманітних процесах соціальної взаємодії – це:
а) спілкування;
б) комунікація;
в) навчання.
23. Комунікація – це:
а) повідомлення, яке повинно забезпечити досягнення певної мети;
б) емоційно забарвлене повідомлення;
в) повідомлення, яке має прихований зміст.
24. Прихований, «тіньовий» зміст, поданий між рядками прямої інформації, - це:
а) фальсифікована інформація;
б) метакомунікація;
в) змістовна інформація.
25. Володіння учасниками спілкування нормами усного і писемного літературного мовлення, уміння використовувати зображувальні засоби мовного коду в різних умовах і сферах спілкування відповідно до мети і змісту комунікації – це:
а) культура спілкування;
б) культура поведінки;
В) культура мовлення.
26. Усне, словесне спілкування, учасники якого обмінюються висловлюваннями щодо предмета спілкування - це:
а) комунікація;
б) вербальне спілкування;
в) невербальне спілкування.
27.Обмін інформацією між людьми за допомогою немовних комунікативних елементів, які разом із засобами мови забезпечують створення, передавання і сприйняття повідомлень, – це:
а) комунікація;
б) вербальне спілкування;
В) невербальне спілкування.
28. Офіційно-діловий стиль обслуговує сферу стосунків:
а) ділових (місцевого, галузевого, державного діловодства), юридично-правових, виробничо-економічних, дипломатичних;
б) ділових (місцевого, галузевого, державного діловодства) та юридично-правових;
в) виробничо-економічних і дипломатичних.
29. Мовними особливостями ОДС є :
а) використання суспільно-політичної, емоційно забарвленої лексики;
б) використання канцелярської лексики;
в) широке застосування слів у переносному значенні;
г) гранично точний виклад;
д) переважання складносурядних речень;
е) широке вживання готових словесних формул.
30. Документ – це:
а) друкована стандартна форма ділового папера з реквізитами, що містять постійну інформацію.
б) основний вид ділового мовлення, що фіксує і передає інформацію, підтверджує її достовірність, об’єктивність;
в) сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності.
31. За походженням виділяють такі види документів:
а) вхідні, вихідні;
б) службові, особисті;
в) стандартні, індивідуальні.
32. Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, - це:
а) бланк;
б) формуляр-зразок;
В) штамп.
33. На бланках дату підписання документа ставлять:
а) під текстом зліва;
б) у правій верхній частині під назвою виду документа і заголовком;
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1324; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!