ІІІ. Препарати, які використовуються при ферментативній недостатності підшлункової залози



Залежно від складу, ферментні препарату діляться на наступні|слідуючі| групи:

1. Панкреатичні ензими, до складу яких входить амілаза, ліпаза, трипсин (панкреатин, креон|, мезим-форте, трифермент|, панкурмен|, пангрол|).

2. Складні ферменти, які містять|утримують| панкреатин, компоненти жовчі, геміцеллюлозу| (дігестал|, фестал|, ензістал|, панстол|).

3. Комбіновані ферменти (панзінорм-форте (комбінація ліпази, амілази, трипсину, хімотрипсину, холевої кислоти, амінокислот).

Перша групапрепаратів (панкреатичні ензими) застосовують при наявностіі клінічних симптомів|вияві| панкреатичної недостатності (стеаторея, нудота, блювота, бурчання в животі, метеоризм, біль в лівому підребер’ї|, втрата ваги).

Панкреатин у вигляді порошку або пігулок|таблеток| застосовується 3-4 рази на день перед їжею|їдою| або під час їжі|їди|.

Креон – панкреатин, що містить|утримує| ліпазу, амілазу, протеазу|. У капсулах призначають по 3-4 рази разом з їжею.

Препаратидругої групи містять|утримують| компоненти жовчі і геміцелюлозу|, що сприяє розщеплюванню рослинної клітковини в тонкому кишечнику, підсилюють|посилюють| моторику шлунково-кишкового тракту. Екстракт жовчі діє холеретично|, забезпечуючи емульгування жирів. Ці препарати призначають при недостатності екскреторної| функції підшлункової залози в поєднанні з|із| патологією печінки, жовчовивідної системи.

Третя група (ферменти підшлункової залози і компонентів жовчі, пепсину і гидрохлоридов| амінокислот) забезпечують нормалізацію процесів травлення у|в,біля| хворих з|із| гипоацидным| і анацидним гастритом (панзинорм|).

 

Критерії ефективності і безпеки застосування|вживання| ферментних препаратів.

Лабораторні: копрограма: визначення кількості жиру в калі (норма менш за 5 г/добу при перебуванні дорослого на раціоні, який містить не менш 100 г жиру на день), кількості м’язових волокон (норма – менш за 10 м’язових волокон у полі зору при вживанні 200 г м’яса на день ), реакції на крохмаль, слиз, йодофільну флору; визначення рівня еластази-1, лейкоцитів. Визначення рівня амілази та ліпідів в крові. Проведення лактозного та ксилозного тестів.

Параклінічні:дуоденальне зондування, ультразвукове сканування.

Клінічні: залежно від захворювання. При гіпоацидному гастриті - динаміка таких симптомів, як анорексія, неприємний присмак у роті, відрижка повітрям, «тухлим», нудота, важкість в епігастрії. При панкреатичній недостатності – динаміка креатореї, стеатореї, симптомів диспепсії, метеоризм, біль у лівому підребер’ї, анорексія, схуднення. 

 

 

Алгоритм невідкладної допомоги при печінкової кольці.

 

Печінкова коліка

Скарги

- нудота, блювання, метеоризм

- раптова біль

Анамнез

- порушення дієти

- фізичне перевантаження

Об’єктивні дані

- біль в правому підребір’ї

- симптоми Ортнера, Мерфі, Кера

Обсяг допомоги

 спазмолітична та знеболююча терапія (ренальган або баралгін, трамадол)

 


t, Ps, АТ, ЕКГ

(симптом ЖКХ чи дискінезії жовчних шляхів)

К 80

 

 

 

ПНМД

Нагляд поліклініки,

 

 

2. Конкретні цілі:

1.Аналізувати причини виникнення гострих і хронічних
захворювань печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

2. Визначати основні біохімічні і патогенетичні механізми, які є об'єктом медикаментозного впливу при зазначеній патології.

3. Аналізувати фармакокінетичні та фармакодинамічні параметри гепатопротекторів, препаратів, які впливають на утворення та виділення жовчі, ферментів.

4. Вміти проводити вибір холеретиків та холекінетиків в залежності від клінічної ситуації.

5. Проаналізувати можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання.

6. Проводити вибір схеми фармакотерапії (раціональної комбінації лікарських засобів) у конкретній клінічній ситуації, виходячи з рекомендацій, наведених у протоколах надання медичної допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія».

7. Обґрунтовувати тривалість курсу основної та підтримуючої фармакотерапії.

8. Визначати критерії ефективності та безпеки застосування гепатопротекторів, препаратів, які впливають на утворення та виділення жовчі, ферментів.

9. Вивчити алгоритм ургентної диференційованої медикаментозної допомоги при нападі печінкової кольки, наведений в протоколах надання медичної допомоги за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».

10. Виписати та проаналізувати рецепти на препарати, які застосовуються при гострих і хронічних захворювань печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 548; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!