Розподіл балів, які отримують студенти
| Поточне тестування та самостійна робота | Модуль 2 ІНДЗ | Екзамен | Сума | |||||||
| ЗМ 1 | ЗМ 2 | 20 | 40 |
100 | ||||||
| Т 1 | Т 2 | Т 3 | Т 4 | Т 5 | Т 6 | Т 7 | Т 8 | |||
| 4 | 4 | 6 | 6 | 6 | 4 | 4 | 6 | |||
ЗМ 1 + ЗМ 2= 40 балів
| № | Тема | Конспект | Семінар | ІНДЗ | Модульна робота | Загалом |
| ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ | ||||||
| 1 | Політична психологія як наука, її становлення | 1 | 3 | 10 | 20 | 50 |
| 2 | Політична влада як головний об’єкт політичної психології | 1 | 3 | |||
| 3 | Психологічні аспекти політичної активності | 1 | 5 | |||
| 4 | Політична свідомість як психологічний феномен | 1 | 5 | |||
| СУБ’ЄКТИВНІ ВИМІРИ У ПОЛІТИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ | ||||||
| 5 | Політична психологія особистості і лідерства | 1 | 5 | 10 | 20 | 50 |
| 6 | Психологія груп у політиці | 1 | 3 | |||
| 7 | Політична комунікація | 1 | 3 | |||
| 8 | Психологічні аспекти соціальних криз | 1 | 5 | |||
| Всього | 8 | 32 | 20 | 40 | 100 | |
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТА
1. Конспектування = 8 балів
1 бал за тему за наявності тексту (конспект лекції та/або самостійно опрацьований матеріал).
2. Семінарські заняття = 32 бали
Робота на кожному занятті оцінюється у таку кількість балів:
Залежно від обсягу теми «відмінно» – «3» або «5»,
«добре» – «2» або «4»,
|
|
|
«задовільно» – «1» або «3».
«3» або «5» бали –студент ґрунтовно розкриває зміст питання на високому рівні, не користуючись жодними записами, відповідає на всі уточнюючі питання;
«2» або «4» бали – студент розкриває зміст питання на достатньому рівні, але не повністю або він часто підглядає у власний конспект, відповідає не на всі уточнюючі питання або він розкриває зміст питання на високому рівні, але читаючи з власного конспекту;
«1» або «3» бал – студент розкриває зміст питання на низькому рівні, не на всі уточнюючі питання відповідає, або він розкриває зміст питання на достатньому рівні, читаючи з власного конспекту;
«0,5» або «1,5» бали – доповнення та/або визначення одного основного поняття.
Кожна відмова відповідати – «–», доповнення (без оціненої відповіді) – «+». У підсумку за кожен «-» віднімається 2 бали, а за кожен «+» – додається 1 бал. Але загалом за роботу на семінарських заняттях студент отримує максимум 32 бали.
3. Модульна робота=40 балів
20 балів за роботу. За кожну правильну відповідь у роботі нараховується від 1 до 4 балів залежно від складності завдання.
4. Індивідуальна робота=20 балів
За складання тематичного словника опорних понять за кожною темою семінарських занять студент може отримати від 1 до 5 балів.
|
|
|
За письмову доповідь студент може отримати максимум 10 балів. Бали знімаються за неправильне оформлення списку літератури, за відсутність вступу та/або підсумку, за виконання роботи у друкованому вигляді, за малий обсяг роботи, неохайність, за невчасність подання роботи на перевірку. Загальна оцінка індивідуального навчально-дослідницького завдання є комплексною, виставляється із урахуванням самостійності, якості його виконання.
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
1. Обґрунтувати предмет, задачі та функції політичної психології.
2. Проаналізувати погляди сучасних вчених на предмет політичної психології.
3. Охарактеризувати аспекти політики
4. Обґрунтувати принципи політичної психології.
5. Проаналізувати методи політико-психологічного дослідження.
6. Розкрити зміст етичного кодексу політичного психолога.
7. Обґрунтувати взаємозв’язок політичної психології з іншими науками.
8. Проаналізувати особливості становлення західної політичної психології
9. Обґрунтувати політичні погляди психоаналітиків, представників біхевіоризму, когнітивізму, гуманістичної психології.
10. Проаналізувати роль «Чиказької школи» у становленні політичної психології.
|
|
|
11. Охарактеризувати вітчизняну психологію політики, вплив марксизму на становлення політичної психології.
12. Охарактеризувати сучасний стан політичної психології.
13. Проаналізувати погляди психологів на природу влади, сфери існування влади.
14. Охарактеризувати структуру, типи та методи здійснення влади.
15. Обґрунтувати функції, ознаки та властивості політичної влади.
16. Проаналізувати проблему ерозії політичної влади.
17. Охарактеризувати особливості легітимності влади, її рівні.
18. Порівняти феномени легітимності і легальності влади.
19. Обґрунтувати психологічні фактори легітимізації та делегітимізації політичної влади.
20. Проаналізувати погляди вітчизняних та зарубіжних психологів на проблему політичної діяльності. Політична поведінка та політична діяльність.
21. Охарактеризувати мотиваційно-цільовий, операційно-діяльнісний та результативний компоненти політичної діяльності.
22. Обґрунтувати суб’єктивні та об’єктивні чинники, які впливають на результати політичної діяльності.
23. Охарактеризувати особливості політичної участі в демократичному, авторитарному, тоталітарному суспільствах.
|
|
|
24. Проаналізувати форми політичної участі та неучасті.
25. Охарактеризувати психологічні складові політичної поведінки (інстинкти, навички, розумові дії).
26. Обґрунтувати фактори, що впливають на політичну поведінку.
27. Проаналізувати особливості мотивації політичної діяльності.
28. Порівняти поняття політичної свідомості та політичного менталітету.
29. Обґрунтувати особливості політичного менталітету українців.
30. Охарактеризувати масову, групову та індивідуальну політичну свідомість; науково-теоретичну та буденну форми політичної свідомості.
31. Проаналізувати особливості політичної самосвідомості, її суб’єктів та аспекти.
32. Встановити особливості політичного мислення, політичних ідеологій та громадської думки.
33. Обґрунтувати структуру політичного менталітету.
34. Охарактеризувати особливості формування політичної свідомості, особливості політичної свідомості підлітків.
35. Проаналізувати проблеми політичної психології особистості, її задачі, способи розв’язання кожної.
36. Обґрунтувати напрямки вивчення особистості в політиці.
37. Охарактеризувати структуру особистості з точки зору політичного процесу.
38. Проаналізувати особливості соціально-політичного статусу особистості.
39. Обґрунтувати проблему особистісно-професійного розвитку політика. Професіоналізм політика.
40. Охарактеризувати показники особистісно-професійної моделі політика.
41. Проаналізувати особливості політичної соціалізації, її етапи та агенти, особливості політичної соціалізації в сучасній Україні.
42. Охарактеризувати особливості політичного лідера як провідної особи політичного процесу, особливості регуляції ним взаємостосунків.
43. Проаналізувати теорії політичного лідерства.
44. Обґрунтувати ознаки політичного лідера.
45. Охарактеризувати структуру особистості політичного лідера.
46. Проаналізувати аспекти, які детермінують природу лідерства.
47. Обґрунтувати авторитет як основну політико-психологічну характеристику лідера
48. Охарактеризувати риси політичного лідера.
49. Проаналізувати типологію політичного лідерства.
50. Обґрунтувати з психологічної точки зору особливості політичної еліти.
51. Охарактеризувати типи груп у політиці.
52. Охарактеризувати етапи формування малих груп в політиці.
53. Проаналізувати особливості груп – команд лідера, його принципи при формуванні своєї команди, «парадокс лідера».
54. Обґрунтувати роль великих груп у політиці.
55. Проаналізувати особливості соціальних класів як суб’єктів політичного процесу.
56. Обґрунтувати рід, плем’я, народ, нація, раса, етнос як суб’єкти політичної діяльності.
57. Охарактеризувати маси як носії суспільної свідомості.
58. Обґрунтувати особливості масових рухів, їхні функції та види.
59. Дати психологічну характеристику політичним партіям.
60. Проаналізувати поняття політичної культури. Порівняти підходи до його трактування
61. Обґрунтувати елементи, рівні, компоненти, функції, чинники формування політичної культури.
62. Охарактеризувати особливості, принципи та функції політичної комунікації.
63. Проаналізувати способи передачі політичної інформації.
64. Дати психологічну характеристику політичним технологіям, їхнім видам.
65. Проаналізувати методи психологічного втручання в політику.
66. Обґрунтувати поняття соціальної кризи та проблему свободи громадян.
67. Охарактеризувати фактори, які гальмують формування активності громадян.
68. Проаналізувати особливості соціально-політичної напруженості, її рівні та показники
69. Охарактеризувати фактори, які сприяють поширенню насилля в суспільстві.
70. Обґрунтувати типологію політичного насилля.
71. Проаналізувати психологічні проблеми політичного тероризму.
72. Охарактеризувати психологічні особливості політичних конфліктів.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 168; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!