ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ



ТЕМА.1 ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

 

План:

1. Сутність педагогічної діяльності.

2. Поняття та особливості педагогічної майстерності

3. Елементи педагогічної майстерності.

4. Педагогічна ситуація та педагогічна задача.

5. Самовиховання вчителя.

 

ВСТУП

Поняття “педагогіка” розглядають у двох ракурсах: як науку і як мистецтво. Педагогіка як наука вивчається в курсі загальної педагогіки. Але що ж потрібно для того, щоб оволодіти педагогікою як мистецтвом?

Одні стверджують, що для цього потрібен великий досвід. Інші вважають, що потрібно мати талант, тобто народитися педагогом. Але, мабуть, не можна залишатися пасивним і чекати, поки накопичиться досвід або раптом виявиться талант до педагогічної професії.

Тому не варто чекати закінчення навчання, а вже зараз, у студентські роки намагатися набувати професіоналізму. Адже талант може і не виявитися, якщо вчитель не усвідомлює, задля чого він працює, не усвідомлює ролі особистості вчителя в педагогічному процесі, вимог, які ставить перед вчителем суспільство.

Звичайно, невірним буде стверджувати, що вивчення курсу “Основи педагогічної майстерності” одразу забезпечить досягнення вершин професійної майстерності. Проте заняття допоможуть студентам пізнати особливості обраної професії, краще взнати себе, свої можливості, здібності, усвідомити, над чим потрібно працювати, щоб стати майстерним педагогом.

У чому ж виявляється майстерність вчителя? Від чого вона залежить? Тривалий час вважалося, що виховання особистості майбутнього вчителя забезпечується засвоєнням певної системи знань. Тобто, чим більше вчитель знає, тим краще він підготовлений. Але одних теоретичних знань замало: потрібні ще вміння й навички. Тому в процесі Вашого навчання будемо розвивати певні здібності, формувати професійні якості та вміння, що згодом знадобляться Вам у вашій професійній діяльності.

СУТНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Управління педагогічним процесом здійснює вчитель. Саме він визначає мету і завдання процесу в конкретних умовах, програмує розвиток особистості учня, обґрунтовує систему педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, спрямованість на розв'язання конкретних педагогічних завдань. Діяльність, яку виконує вчитель, називається педагогічною.

 

Педагогічна діяльність - це особливий вид соціальної діяльності, що передбачає передавання від старших поколінь до молодших накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку і підготовки до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

 

Педагогічна діяльність як професійна здійснюється в спеціально організованих суспільством освітніх установах:

· дошкільних закладах,

· школах,

· професійно-технічних училищах,

· Середніх спеціальних і вищих навчальних закладах,

· закладах додаткової освіти,

· підвищення кваліфікації і перепідготовки.

Педагогічна діяльністьу широкому розумінні розглядається як діяльність, метою якої є виховання підростаючого покоління. Для кращого розуміння її сутності, роботу педагога часто порівнюють з діяльністю письменника чи актора. Приміром, вчитель, так само як і актор, змушений працювати перед аудиторією, починаючи творити “з дзвінком”, в той час коли письменник може собі дозволити чекати натхнення. Готуючи свою роль, актор керується готовим сценарієм, співпрацює з режисером. Вчитель змушений самостійно складати “сценарій” уроку, відповідно маючи можливість вносити корективи у хід заняття. Глядачі чи читачі здебільшого на власний розсуд обирають виставу, книгу, актора, письменника. Учні ж, зазвичай, не мають можливості обрати собі педагога. Разом з тим, вчитель, на відміну від актора чи письменника, змушений контролювати засвоєння матеріалу учнями, звертати увагу на їхню реакцію і т.п.

Зважаючи на складність педагогічної діяльності, варто спробувати розчленувати її на складові, що допоможе зрозуміти сутність діяльності вчителя. Так, структура педагогічної діяльностімістить ряд компонентів: мету, мотиви, об’єкт, суб’єкт, функції, засоби та результат.

Мета,з психологічної точки зору, – це прогнозований людиною результат її діяльності з певним об’єктом. Тому педагогічну мету слід розглядати як зміни, які прогнозує педагог у розвитку особистості учня в процесі навчання та виховання. Мета педагогічної діяльності визначається суспільством, інтерпретується педагогом, доводиться до учня і (в ідеалі) стає його метою. Мета завжди віддалена, тому її потрібно конкретизувати у завданнях сьогодення. Інакше кажучи, загальна мета визначає спрямованість роботи певної системи освіти (середньої загальноосвітньої школи, вищої освіти тощо).

Мотиви педагогічної діяльності – це внутрішні імпульси, що спонукають педагога до професійної діяльності. Мотивувати вчителя можуть ідеали, професійні інтереси, переконання, соціальні установки або професійні цінності. Проте в основу формування мотиву покладено насамперед потреби. Дослідження свідчать про те, що мотиви можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Внутрішні мотиви пов’язані зі змістом педагогічної діяльності і ґрунтуються на потребі у спілкуванні з учнями. Зовнішня мотивація зумовлена чинниками, які не мають безпосереднього зв’язку з професійною діяльністю. До таких мотивів належать, приміром, мотиви соціального престижу, потреба у владі тощо.

Складовими педагогічної діяльності є також об’єкт і суб’єкт. Об’єкт – це те, на що спрямована діяльність (матеріал, що підлягає перебудуванню, зміні). Він пасивний і залежить від активності суб’єкта – ініціатора й організатора процесу перетворення. Об’єктом педагогічної діяльності вважається учень. Але особливістю учня є те, що він одночасно виступає і суб’єктом, активним учасником навчально-виховного процесу. Вчитель, зазвичай, є суб’єктом педагогічної діяльності, але разом з тим виступає об’єктом, оскільки учні, як активні учасники педагогічного процесу, теж здійснюють свій вплив на педагога, чим спонукають його до певних змін. Важливим завданням вчителя у цьому контексті є допомогти дитині стати суб’єктом педагогічної діяльності.

У діяльності вчителя вчені-педагоги (Н.В.Кузьміна, В.О.Сластьонін, А.І.Щербаков) виділяють такі основні функції:

- конструктивну (відбір і визначення структури навчального матеріалу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, дидактичних принципів, вимог навчальних програм, а також розробка плану навчального процесу, відбір навчального обладнання, створення дидактичних засобів і т. ін.);

- організаторську (залучення учнів до різних видів навчальної роботи);

- комунікативну (встановлення ефективних взаємовідносин з учнями, їх батьками, педагогічним колективом);

- гностичну (забезпечення наукового підходу до вивчення педагогічних явищ, дослідження учня і учнівського колективу, навчального процесу і результатів педагогічної діяльності: пошук потрібної інформації, експерименти, аналіз власної практики і досвіду інших вчителів).

 

Успішність педагогічної діяльності великою мірою залежить від використаних засобів, що поділяються на дві групи:

1) матеріальні (обладнання, меблі, ТЗН тощо);

2) нематеріальні (методи, прийоми, форми, види роботи з учнями).

Особливої уваги заслуговує такий компонент педагогічної діяльності як результат. Основною відмінністю результату педагогічної діяльності є те, що він віддалений у часі і невизначений. Звичайно, плануючи свою роботу, ставлячи перед собою певну мету, вчитель прагне передбачити конкретний результат, побачити наслідки власної праці. Та успішність навчання чи виховання залежить не лише від діяльності вчителя, але й від діяльності самих учнів та багатьох інших факторів.

Педагогічна діяльність має позитивні та негативні сторони

До позитивних можна віднести:

- можливість професійного зростання; - багатство соціальних зв'язків (з колегами, учнями, батьками);  - різноманітність форм діяльності;  - можливість задовольнити творчі потреби; - гуманістичний характер (змушує займатись самовихованням, постійно розвиватися всебічно); - відпустка влітку, тривалістю 56 днів.

           До негативних:

- низька заробітна плата; - регламентація поведінки, підвищені вимоги до морального обличчя; - великі нервові затрати; - підвищена відповідальність перед суспільством.

 

ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Якою повинна бути діяльність вчителя, що забезпечуватиме досягнення поставленої мети, очікуваних результатів? Відповідати можна по-різному: успішною, вдалою, ефективною, професійною, результативною… Одним словом, майстерною, адже саме у діяльності може виявитися педагогічна майстерність вчителя.

Першим ввів поняття "майстерність вихователя” А.С.Макаренко у своїй статті "Деякі висновки з мого педагогічного досвіду": "Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом... але це спеціальність, якої треба навчитись, як треба навчати лікаря його майстерності, як треба навчати музиканта".

В.О.Сухомлинський продовжив розвиток теорії про педагогічну майстерність. У працях В.О.Сухомлинського "Сто порад учителеві", "Павлиська середня школа", "Як виховати справжню людину", "Розмова з молодим директором школи" та багатьох інших велика увага приділяється діяльності вчителя щодо формування у вихованців рис справжньої людини, громадянина, патріота. "Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що в житті, – з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя".

Сучасний погляд на проблему українськими вченими відображено таким чином: “педагогічна майстерність– це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі”.

Особливості пед.майстерності:

1) педагогічна майстерність у структурі особистості — це система, здатна до самоорганізації, системотвірним чинником є гуманістична спря­мованість;

2) підвалиною професійної майстерності є професійна компетентність
(спрямованість і професійні знання становлять той кістяк високого професіоналізму в діяльності, який забезпечує цілісність системи, що самоорганізовується);

3) педагогічні здібності забезпечують швидкість самовдосконалення;

4) техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити внутрішній потенціал учителя, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 272; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!