Економічне та науково-технічне співробітництво
Протягом 2010 р. Китай послідовно зміцнював свої позиції на світовому ринку, спочатку посунувши Німеччину з першого місця світових експортерів, а потім Японію з другого місця за розмірами ВВП. Сьогодні КНР – друга після США світова економіка та найбільший експортер світу.
За даними Державного комітету статистки України, у 2010 р. загальний товарообіг між Україною та КНР склав 6,02 млрд. доларів, з яких 1,32 млрд. доларів – український експорт, а 4,7 млрд. доларів – імпорт з Китаю. Основні статті українського експорту складають руди, шлаки та зола (67%), а також котли, машини, апарати (11,8%). Китай експортує до України переважно електричні машини й устаткування (17%), котли, машини й апарати (11%) та одяг трикотажний й текстильний (9%).
В ході державного візиту у вересні 2010 р. Україна і Китай ухвалили рішення про створення Комісії зі співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою зі співголовами на рівні віце-прем'єр-міністрів двох країн для підвищення ефективності двостороннього співробітництва. Перше засідання нового формату Комісії відбулося у Києві у квітні 2011 р. під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України А.П.Клюєва та віце- прем’єра держради КНР Чжана Децзяна.
У згаданій Спільній Заяві було зазначено, що між двома країнами існують широкі перспективи розширення співробітництва в торговельно-економічній, інфраструктурній, інвестиційній, транспортній та інших сферах. Сторони відзначили появу позитивних тенденцій зростання в двосторонньому торговельно-економічному співробітництві, яке подолало негативний вплив міжнародної фінансової кризи. Необхідно скористатися нинішнім сприятливим моментом для регулювання структури двосторонньої торгівлі та зміни моделі її зростання, докласти зусиль для збільшення обсягів торгівлі машино-технічною та високотехнологічною продукцією, упорядкувати торгівлю, побудувати сучасні логістичні та торговельні майданчики, активізувати обмін та співпрацю у сфері захисту прав інтелектуальної власності, прискорити реалізацію масштабних двосторонніх проектів з метою створення умов для здорового і стабільного розвитку українсько-китайського торговельно-економічного співробітництва.
|
|
|
Серед пріоритетних галузей українсько-китайського співробітництва, що обговорювалися на найвищому рівні, слід зазначити нафтогазову сферу та ядерну енергетику, будівництво енергетичних об’єктів, науково-технічну та інноваційну сфери, спільні дослідження в базових та високотехнологічних галузях, стимулювання промислового освоєння результатів наукових досліджень.
Окремо слід зазначити інвестиційний потенціал українсько-китайського
|
|
|
співробітництва. Китай має найбільший у світі золотовалютний резерв (понад 2 трлн дол. США, з яких третина номінована в цінних паперах США). Тиск на Китай з боку американського уряду та федеральної резервної системи США, спрямований на спонукання уряду КНР до зміцнення китайського юаню відносно американського долару, призвів до значної активізації китайського зовнішнього інвестування. Проте, за даними Державного комітету статистики України, у 2010 р. загальний обсяг китайських інвестицій склав 12,8 млн. доларів, з яких 57% спрямовано в переробну промисловість, 21% - торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів, 10% - у будівництво. Останніми роками Китай вкладає значні фінансові ресурси у потенційно цікаві для китайської економіки зарубіжні проекти. Саме з огляду на довгострокову перспективу слід розглядати участь китайських корпорацій у розвідці та розробці корисних копалин українського чорноморського шельфуНе менш важливим для Китаю є створення іноземних продовольчих баз, особливо на тлі загострення світової продовольчої кризи та співвідношення частки родючих земель й відсотка населення. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва у Китаї дуже висока, що дозволяє йому не тільки вирішувати продовольчу проблему всередині країни, але й експортувати велику кількість продовольчих товарів. Втім, у довгостроковій перспективі можливості китайського сільського господарства все ж значно обмежені природними чинниками, що привертає увагу китайського бізнесу до українського чорнозему. Роль найбільшого експортера у світі вимагає від КНР уваги до оптимізації міжнародних транспортних потоків та розвитку світової транспортної інфраструктури. Відродження «шовкового шляху», до якого уряд КНР активно залучає всі зацікавлені країни та міжнародні організації, має у першу чергу економічне підґрунтя. Таким чином, розвиток української транспортної мережі в контексті трансконтинентальних перевезень цілком відповідає стратегічним інтересам китайського експорту до Європи і, відповідно, має інвестиційну
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 245; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!