Українсько-японські відносини

Тема 3

1))Українсько-бразильське співробітництво (листопад 2010 р.)

Аналіз статистичних даних Державного комітету статистики України свідчить про позитивну динаміку розвитку співпраці в торговельно-економічній сфері у 2010 р.

Зокрема, у період січень-листопад 2010 р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 768,869 млн. дол. США, де український експорт становив 334,9 млн. дол. США (зростання на 239% у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р.), імпорт – 433,969 млн. дол. США (зростання на 37,4%).

Основним чинником зростання обсягу українсько-бразильської торгівлі стало пожвавлення взаємодії між зацікавленими у співпраці бізнес-структурами обох країн, що підтверджується активізацією обміну делегаціями в цій сфері.

Номенклатура бразильських товарів, які імпортує Україна, перевищила у 2010 році 100 позицій. Крім традиційних для бразильського експорту тютюну, кави, цукру з тростини, зросли поставки в Україну бразильської яловичини та свинини. Незважаючи на певні позитивні зміни в структурі двосторонньої торгівлі, необхідно відзначити все ще невеликий відсоток у ній високотехнологічної продукції. В експорті до Бразилії переважають традиційні товари, зокрема такі, як сечовина, гарячекатаний та інший стальний лист, нітрат та сульфат амонію.

Українсько-бразильське торговельно-економічне співробітництво здійснюється у відповідності з чинними двосторонніми документами, зокрема, Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Бразилії від 25.10.1995 р., інших договорів економічного характеру, а також Протоколів Першого, Другого та Третього спільних засідань Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва.

1 березня 2007 р. Палатою зовнішньої торгівлі Бразилії було прийняте рішення, відповідно до якого Бразилія визнає Україну країною з ринковою економікою.

В контексті надання поштовху подальшому співробітництву в торговельно-економічній сфері 5-6 червня 2008 р. в Києві відбулося Третє спільне засідання Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва (МК). Сторони підписали низку документів про розширення двосторонніх відносин між Україною та Бразилією, зокрема, Меморандум про взаєморозуміння у сфері метрології та Меморандум про створення спільної робочої групи з питань торгівлі та інвестицій в рамках МК. Таким чином було створено двосторонній механізм, робота якого покликана сприяти збільшенню обсягів та розширення номенклатури двосторонньої торгівлі, а також інвестицій. Окрім того, бразильська сторона запропонувала утворити спільну Комісію з координації двостороннього співробітництва в енергетичному секторі (на даний час опрацьовується українською стороною).

Аналіз статистичних даних Міністерства розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі Бразилії за підсумками 2008 року свідчить про досить суттєве збільшення обсягів двосторонньої торгівлі в порівнянні з 2007 роком (з 570,833 млн. дол. США у 2007 р. до 1,174.931 млрд. дол. США у 2008 р.). При цьому Бразилія експортувала в Україну товарів на 464,544 млн. дол. США, а імпорт українських товарів до Бразилії вперше досяг 710,387 млн. дол. США. Це найвищі показники з 1992 р., коли дві країни розпочали взаємну торгівлю.

Дані Державного комітету статистики України, хоча і відрізняються від бразильської статистики, також свідчать про помітне розширення двосторонніх ділових зв’язків: за 11місяців 2008 року товарообіг з Бразилією збільшився до 987,3 млн. дол. США (для порівняння - у відповідний період 2007 р. цей показник склав 725 млн. дол. США).

Номенклатура бразильських товарів, які імпортує Україна, перевищила у 2008 році 100 позицій. Крім традиційних для бразильського експорту тютюну, кави, цукру з тростини, зросли поставки в Україну бразильської яловичини та свинини. Незважаючи на певні позитивні зміни в структурі двосторонньої торгівлі, необхідно відзначити все ще невеликий відсоток у ній високотехнологічної продукції. В експорті до Бразилії переважають традиційні товари, зокрема такі, як сечовина, гарячекатаний та інший стальний лист, нітрат та сульфат амонію.

Бразильська сторона наголошує на зацікавленості у налагодженні та поглибленні співпраці з Україною у таких технологічних галузях, як машинобудування, в тому числі транспортне та металургійне, суднобудування, фармакологічна промисловість, що дає підстави сподіватися на можливі позитивні зрушення в номенклатурі експорту з України.

Проведення 6 червня 2008 року в Києвіспільного бізнес-форуму за участі представницької делегації бразильських підприємців дало змогу привернути їх увагу до економічних можливостей України та ще більше посилити їх інтерес до встановлення безпосередніх ділових зв’язків з Україною.

У 2007 році була розпочата активна робота з розвитку двостороннього співробітництва у галузі виробництва біопального. Так, станом на сьогодні українська науково-виробнича фірма “Сінтал’Д” (м.Харків), яка планує придбати завод з виробництва біоетанола, проводить переговори з бразильською стороною на предмет закупівлі та постачання з Бразилії відповідного обладнання. На виконання досягнутих в рамках ІІІ засідання МК домовленостей, у жовтні 2008 р. українська сторона погодила запропонований Бразилією проект Меморандуму щодо створення Консультативного українсько-бразильського комітету з питань сільського господарства та висловила прохання включити до нього пункт про створення робочої групи з питань співпраці в сфері виробництва та використання біопального.

Виходячи з важливості та перспективності запровадження альтернативних джерел енергії, особливо в умовах глобальних змін клімату, подальше нарощування зусиль з розвитку двосторонньої співпраці з виробництва біопального, є необхідним.

Значного поштовху подальшому розвитку торговельно-економічної та науково-технічної співпраці повинен надати спільний проект “Алкантара-Циклон-Спейс”, який перейшов у фазу практичного втілення у життя. У серпні 2007 року де-факто розпочалась робота спільного підприємства з реалізації згаданого проекту.

Наразі існує реальна перспектива здійснення першого запуску ракети “Циклон-4” у першій половині 2010 році, яка має вивести на орбіту бразильський геостаціонарний супутник, що забезпечуватиме безпеку польотів, послуги у сфері зв’язку, проведення метеорологічних досліджень тощо. Надалі бразильська сторона планує здійснювати комерційні запуски ракет і супутників, прибутки від яких будуть порівну ділитися між двома країнами.

Ще одним перспективним проектом українсько-бразильского співробітництва, започаткування якого відбулось у 2006 році шляхом підписання між фармацевтичним підприємством ДАТ “Індар” (м. Київ) та бразильською державною фармакологічною компанією “Фіокрус” (м. Ріо-де-Жанейро) Угоди щодо створення спільного підприємства з налагодження випуску в Бразилії інсуліну за українськими технологіями. Як перший етап його реалізації є постачання українського інсуліну до цієї країни, які успішно проводяться.

2))Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Мексиканськими Сполученими Штатами (2009)

Двосторонні торговельні відносини між Україною та Мексикою у 2009 році формувалися на фоні світової фінансової кризи. Так, за даними Держкомстату України, у 2009 р. товарообіг з Мексикою у порівняні з 2008 роком зменшився на 31,06% та склав 180,18 млн. дол. США, при цьому український експорт залишився на рівні 2008 року та становив 141,78 млн. дол. Імпорт скоротився на 56,05% та становив 38,4 млн. дол. Сальдо, як і в попередні роки залишилось позитивним та склало 103,38 млн. дол. США

Таким чином, Мексика посіла друге місце серед 33-х торговельних партнерів України в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну після Бразилії.

Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 14 січня 1992 р.

У травні 1993 р. для налагодження співробітництва між Мексикою й Україною у науково-технічній .сфері нашу країну відвідала перша офіційна делегація Мексики — Група членів мексиканського Національного комітету з питань науки та техніки. У липні того самого року з робочим візитом в Україні перебував заступник міністра сільського господарства Мексики.

24-26 вересня 1997 р. відбувся державний візит Президента України Л.Кучми в Мексиканські Сполучені Штати, який став переломним моментом у процесі становлення та розвитку українсько-мексиканських відносин, надав їм необхідного динамізму та спрямованості, заклав підвалини ддя всебічного розвитку двосторонніх зв'язків, співробітництва на міжнародній арені. У перебігу візиту започаткована договірно-правова база українсько-мексиканських відносин: підписано Декларацію про принципи відносин та співробітництва між Україною й Мексиканськими Сполученими Штатами, Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Мексиканських Сполучених Штатів щодо створення механізму консультацій з питань, які становлять взаємний інтерес, низку двосторонніх угод.

21 квітня 1999 р. в Києві відбулися перші українсько-мексиканські політичні консультації, які домовлено провадити на регулярній основі. Активізувалися контакти на рівні представників МЗС обох держав.

Серед перспективних галузей двосторонньої співпраці в економічній сфері слід виділити літакобудування, сільськогосподарське машинобудування, важке енергетичне машинобудування, телекомунікації й аерокосмічну промисловість, суднобудування, будівництво газосховищ, хімічну й фармацевтичну промисловість. Розпочалося співробітництво між Україною й Мексикою у науковій та гуманітарній сферах.

3))

Важливий напрямок ЗПУ – Латинська Америка. Вона охоплює 33 самостійні держави та 13 залежних територій, де проживає 360 млн. осіб. Після референдуму 1 грудня 1991р. почалося визнання незалежності України країнами Західної півкулі. Першою, 5 грудня 1991р., це зробила Аргентина. Ця країна, до речі, була єдиною державою регіону, яка у 1918р. визнала УНР.

Відносини з багатьма країнами цього територіально віддаленого від України регіону ще не налагоджені належним чином. Резерви розвитку економічних і культурних зв'язків залишаються величезними. Проте з деякими країнами відносини вже набули постійного й навіть інтенсивного характеру. Одна з них — Куба.

Республіка Куба визнала незалежність України 6 грудня 1991 р. 12 березня 1992 р. встановлено дипломатичні відносини між двома державами.

Куба однією з перших запропонувала Україні допомогу після аварії на Чорнобильській АЕС. З березня 1990 р. за особистою ініціативою Голови Державної Ради й Ради Міністрів Куби Ф.Кастро діє державна програма "Діти Чорнобиля", в рамках якої у лікувально-оздоровчому центрі ім. Хосе Марті в м.Тарара пройшли курс лікування та оздоровлення понад 18 000 українських дітей. Останніми роками кубинські лікарі працюють у Євпаторії — в дитячому медичному центрі реабілітації дітей, що постраждали від наслідків Чорнобильської аварії. У квітні 1999 р. Президент України Л. Кучма підписав указ про нагородження Голови Державної Ради й Ради Міністрів Республіки Куба Ф.Кастро "Орденом князя Ярослава Мудрого" 1 ступеня за значний особистий внесок у здійснення програми лікування та оздоровлення українських дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

У квітні 1994 р. Кабінет Міністрів України виділив кубинському народові гуманітарну допомогу в сумі 1 млн. 600 тис. доларів США, а 27 листопада 1996 р. прийнято Постанову Кабінету Міністрів України "Про надання гуманітарної допомоги Республіці Куба" — для ліквідації наслідків руйнівного урагану.

Підґрунтя для розбудови політичних і торговельно-економічних відносин між двома країнами було закладено у перебігу офіційного візиту міністра закордонних справ Куби Р.Робайни у травні 1995 р.

Надзвичайно важливою подією для розвитку українсько-кубинських стосунків став робочий візит на Кубу Президента України Л.Кучми 15-18 червня 2000 р. Керівник Української держави провів переговори з Головою Державної Ради й Ради Міністрів Республіки Куба Ф. Кастро та відвідав лікувально-оздоровчий центр "Тарара" ім. Хосе Марті.

У рамках співробітництва на міжнародній арені традиційними стали зустрічі міністрів закордонних справ України й Куби під час проведення сесій Генеральної Асамблеї ООН. Практика консультацій і взаємної підтримки існує в рамках різних міжнародних форумів та організацій.

Пріоритетними галузями економічного співробітництва між Україною й Кубою є охорона здоров'я, медико-фармацевтична промисловість, цивільна авіація (ремонт літаків та авіадвигунів на підприємствах обох країн; закупівля Кубою нових моделей українських літаків), машинобудування (Куба закуповує тракторні двигуни українського виробництва); енергетика; цукрова та хімічна промисловість; підготовка наукових кадрів.

Важливим механізмом розвитку двосторонніх стосунків у торговельно-економічній сфері є Міжурядова українсько-кубинська комісія з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.

Поступово налагоджується співробітництво між Україною й Кубою в гуманітарній галузі, яке за часів СРСР досягло досить високого рівня. В Україні вищу освіту отримали понад 17 тис. кубинців.

Триває формування договірно-правової бази українсько-кубинських відносин. Нині між Україною й Республікою Куба підписано 17 двосторонніх документів, ще ціла низка готова до підписання

4))Аргентинська Республіка першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України 5 грудня 1991 р. й першою в регіоні 6 січня 1992 р. встановила з нею дипломатичні відносини. Аргентина була також єдиною країною Америки, яка визнала Українську Народну Республіку 1921 р. й установила з нею дипломатичні відносини.

Визначальним для розвитку українсько-арГентинських відносин став офіційний візит в Аргентину Президента України Л.Кучми у жовтні 1995 р. Його результатом стало зміцнення й розширення співробітництва між двома країнами. Відтоді набув динамічного розвитку політичний діалог, була закладена договірно-правова база двосторонніх відносин, налагодилася співпраця на міжнародній арені, зросла зацікавленість у співробітництві з Україною з боку аргентинського суспільства.

Важливе значення для подальшого розвитку двосторонніх відносин мала зустріч Президента України Л.Кучми з Президентом Аргентини К. Менемом у Нью-Йорку 23 червня 1997 р.

Протягом 1995-1999рр, відбулися II раундів двосторонніх політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами двох держав. 26-30 серпня 1997 р. в Аргентині побувала з візитом урядова делегація України для відзначення 100-річчя українських першопоселень у цій країні. Державний візит Президента Аргентини К.Менема в Україну 28-30 червня

1998 р. надав нового імпульсу українсько-арГентинським відносинам. Підписано Договір про дружні відносини та співробітництво між двома країнами, Угоду про науково-технічне співробітництво. Україна й Аргентина виступили ініціаторами розвитку зв'язків між ОЧЕС та МЕРКОСУР. К.Менем підтвердив намір Уряду Аргентини надати Україні технічне сприяння у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС.

Розвивається двостороннє міжпарламентське співробітництво. Національний Конгрес Аргентини уважно стежить за подіями в Україні. У квітні 1996 р. аргентинські законодавці схвалили резолюцію із закликом до світової спільноти надати допомогу Україні у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. З нагоди 100-річчя українських першопоселень в Аргентині 1997 р. парламент цієї країни прийняв рішення про відзначення ювілею як події загальнонаціонального значення. Нині в Аргентині мешкає близько 350 тис. етнічних українців.

Зв'язки в торговельно-економічній сфері між двома країнами почали формуватися ще за часів колишнього Радянського Союзу. Україна пропонує свою участь у промислових програмах, що реалізуються в Аргентині: модернізації залізничного транспорту, будівництві вантажного автотранспорту, будівництві мостів, каналів, у гірничорудній промисловості, модернізації портового господарства, створенні систем транспортних авіаперевезень, лісового пожежегасіння. З другого боку, для аргентинського бізнесу існують значні можливості участі у приватизаційних проектах в Україні, співпраці в сільському господарстві.

Протягом останніх двох років Україну відвідало понад 60 делегацій представників ділових кіл Аргентини, а Аргентину — понад 25 делегацій з України. Важливою віхою в подальшому розвитку українсько-арГентинських відносин стало створення механізму координації торговельно-економічної діяльності — Міжурядової українсько-аргентинської комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Зміцненню контактів між діловими та промисловими колами двох країн сприяли міжнародні економічні конференції представників ділових кіл країн ОЧЕС-МЕРКОСУР — у жовтні 1997 р. в Києві та у червні 1998 в Буенос-Айрес. Спостерігається також активізація контактів у військово-технічній сфері.

На сьогодні створено сприятливі умови, передусім політичні, для поглиблення двосторонніх українсько-арГентинських відносин. Подальший їх розвиток відкриває реальні можливості для різнобічної взаємовигідної двосторонньої взаємодії в усіх сферах, переходу до реалізації конкретних проектів у галузі економіки.

Тема 4

Українсько-японські відносини

В Японії існує зацікавленість у розвитку співробітництва з Україною, у першу чергу в сфері торгівлі, розвитку інфраструктури, промисловості, агропромислового комплексу, енергозберігаючих технологій. Великим позитивним фактором для такого співробітництва є відсутність невирішених проблем між двома країнами. Проте у 2010 р. японська сторона була стурбована непрозорою “грою” України щодо нецільового використання грошей, сплачених Японією Україні за схемою “зелених інвестицій” (продаж квоти на викид парникових газів за Кіотським протоколом). В результаті перевірки японські аудитори підтвердили факт використання коштів відповідно до домовленостей, проте скандал негативно вплинув на імідж України серед японських політиків та бізнесменів.

Пріоритетними для японської зовнішньої політики є відносини зі США та державами Азії, причому одним із важливих завдань є економізація дипломатії. В межах Європи Японія розглядає Україну як важливу європейську державу з огляду на її географічне розташування між ЄС та РФ, площу, кількість та кваліфікацію населення. На жаль, з моменту визнання незалежності нашої держави в грудні 1991 до України не було здійснено жодного візиту з боку Японії на найвищому рівні. У 2006 р. відбувся візит тодішнього міністра закордонних справ Японії Таро АСО (в подальшому - прем’єр-міністрЯпонії). З українського боку у січні 2011 р. відбувся офіційний візит Президента України В.Ф. Януковича, в ході якого прем’єр-міністра Японії було запрошено відвідати Україну. В рамках багатосторонніх міжнародних структур Україна і Японія активно співпрацюють, зокрема з питань просування країнами власних кандидатур та документів у рамках міжнародних організацій та робочих органів системи ООН.

Механізми співпраці

З 1997 р. започатковано міжпарламентський діалог між Японією і Україною.

У 1999 р. розпочалися регулярні двосторонні політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ, присвячені обговоренню актуальних міжнародних питань та глобальної і регіональної безпеки.

У 2002 р. заснована Координаційна рада з питань економічного співробітництва з Японією при Міністерстві економіки України, а у 2007 р. – Комітет ділового співробітництва «Японія-Україна» японської федерації бізнесу «Кейданрен». У 2008 р. відбулося перше спільне засідання Координаційної ради і Комітету ділового співробітництва. У березні 2009 р. відбулося друге спільне засідання.

У липні 2006 р. під час офіційного візиту міністра закордонних справ Таро Асо відбулося перше (установче) засідання Українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ.

Договірно-правова база

Станом на лютий 2011 р.між Україною та Японією підписано 39 угод. На розгляді та узгодженні знаходяться наступні угоди: 1) про сприяння торгівлі та інвестиціям (угода має забезпечити умови залучення та взаємний захист інвестицій); 2) про науково-технічне співробітництво; 3) про пряме авіасполучення; 4) щодо скасування візового режиму для власників дипломатичних та службових паспортів.

Економіка

Україна зацікавлена у розвитку економічного співробітництва з Японією у сфері високих технологій, залученні інвестицій, зокрема для розвитку інфраструктури та промисловості.

За даними Державного комітету статистки, у 2010 р. обсяг українського експорту до Японії склав 105 млн. доларів. Основні статті експорту складають зернові культури (35%), чорні метали (19%), руди, шлаки та зола (17%). Обсяг імпорту досяг майже 802 млрд. доларів, з яких 67% припадає на наземні транспорті засоби. Таким чином, імпорт майже у 8 разів перевищує експорт. До того ж він зосереджений на імпорті автомобілів з Японії та експорті з України зернових. Така структура двосторонньої торгівлі не відповідає тим можливостям, які існують у Японії та України, особливо враховуючи той факт, що у 2010 р. обсяг експорту Японії склав 765,2 млрд. дол., а імпорту - 636,8 млрд. дол. 23 За даними Японської організації з розвитку зовнішньої торгівлі (JETRO) у 2010 р. торгівельним партнером Японії номер один був Китай, товарообіг з яким склав 301,9 млрд. доларів., 24 на другому місці – США. За даними Бюро перепису США Японія імпортувала з США товарів на загальну суму 60,6 млрд. доларів, а експортувала на 120,3 млрд. доларів.

Японія імпортує понад 60% сільськогосподарської продукції і для неї представляє інтерес сільськогосподарська галузь України та, за словами прем’єр-міністра Японії Н. Кана, інвестування в неї. Через березневу трагедію потреба у продуктах харчування зросте, і можна очікувати на збільшення обсягу експорту сільськогосподарської продукції з України.

Інвестиції

Японія як країна номер один у світі з розвитку і використання енергозберігаючих технологій представляє для нашої країни великий інтерес і можливості у цій сфері, зокрема у впровадженні проектів «зелених інвестицій». Японський бізнес зацікавлений у розвитку співробітництва в енергозбереженні, а також розвитку інфраструктури, розташуванні на території України виробничих потужностей. Проте слід відзначити, що цей інтерес недостатньо реалізується. За даними Державного комітету статистики України станом на кінець 2010 р. загальний обсяг інвестицій в економіку України з Японії склав 131 млн. доларів, з яких 64,2% або 84 млн. доларів. було інвестовано у торгівлю та ремонт автомобілів і побутових виробів.

Лише 35,6% або 47 млн. доларів було спрямовано у переробну промисловість. Незважаючи на висловлену зацікавленість в інвестування у сільськогосподарський сектор, наразі немає офіційної інформації про реалізацію інвестпроектів у цій галузі. При цьому загальна сума прямих іноземних інвестицій з Японії у 2010 р. склала 720 млрд. доларів, 27 з яких значну частину було спрямовано в країни Азії.

Головними вимогами й очікуваннями японського бізнесу щодо України є прозорість економіки, забезпечення стабільного сприятливого інвестиційного клімату, надання гарантій інвестиціям, в т.ч. державних. Ці питання мають стати основою угоди про сприяння торгівлі та інвестиціям, яку у другій половині 2010 р. просувало Посольство України в Японії.

На теперішньому етапі через березневу катастрофу цілком можливо передбачити суттєве скорочення інвестиційної діяльності Японії за кордоном.

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 485; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!