Тема: Основні терміни та поняття рекреаційної географії
СЕМІНАР 1
Тема: Об’єкт, предмет дослідження рекреаційної географії, її місце в системі географічних наук
Контрольні питання
1. Розвиток рекреаційної географії як наукової дисципліни.
2. Передумови становлення й розвитку рекреації.
3. Об’єкт і суб’єкт рекреації.
4. Визначення предмета рекреаційної географії.
5. Місце рекреаційної географії в системі географічних наук.
Завдання
1. Визначити зміни, що відбулися в рекреаційній географії
після розпаду СРСР.
2. Намалювати схему, в якій показати місце рекреаційної географії в системі географічних наук.
3. Провести оцінку рекреаційної інформації, доступної рядовому споживачу та необхідної для прийняття рішення про щорічний відпочинок:
А) Проаналізуйте місячний обсяг реґіональних періодичних видань – щотижневиків і журналів, а також спеціалізованих туристських видань на предмет наявності
в них інформації рекреаційного плану про ваш реґіон, Карпати й Крим.
Б) Якщо у вас є доступ до Інтернету, спробуйте також знайти там рекламні/довідкові відомості про ці реґіони.
В) Відвідайте книгарні й кіоски, що поширюють періодичні видання, і складіть список наявної на сьогодні
в продажу рекламно-довідкової та спеціальної туристської літератури про реґіони (спеціалізовані періодичні видання, довідники-путівники містами, буклети/брошури окремих визначних пам’яток, туристські карти тощо).
|
|
|
Аналіз зібраного масиву інформації:
1. Розділіть усю знайдену вами інформацію на три умовні групи – (а) рекламні оголошення, (б) змістовна інформація – позитивні відомості, і (в) критичні/негативні матеріали.
2. Обробивши зібрану інформацію, відповідайте на такі питання:
А) Яка інформація – рекламна або змістовна, позитивна або негативна – переважає в масі публікацій?
Б) Якою мірою висвітлено в публікаціях ті або інші складові рекреаційної сфери - транспортні послуги, екскурсійне обслуговування, можливості розміщення в готелях/приватному секторі, пункти громадського харчування, лікувально-оздоровчі послуги для відпочиваючих тощо?
В) Чи дає існуюча інформація можливість скласти певне враження про Крим і Карпати, їхні різні райони, зрозуміти, які рекреаційні послуги пропонують сьогодні ці реґіони і який рівень цін на туристський сервіс?
3. На підставі проведеного аналізу зробіть висновок про стан інформаційного ринку рекреаційних послуг реґіону - які пробіли існують у масиві публікацій; наскільки наявна рекреаційна інформація доступна рядовому споживачеві; чи зможе споживач рекреаційних послуг на підставі реально циркулюючої інформації вибрати ці реґіони як місце для відпочинку в майбутньому сезоні.
|
|
|
СЕМІНАР 2
Тема: Класифікація рекреаційної діяльності
Контрольні питання
1. Класифікація рекреації. Цикли рекреації.
2. Дайте характеристику видів рекреаційної діяльності, що виділяються за:
а) мотивацією рекреації;
б) правовим статусом;
в) характером організації;
г) характером використання транспорту тощо.
Завдання
1. Визначте соціальні чинники життєвого циклу рекреації.
2. На контурну карту України нанесіть райони курортно-пляжної та лікувально-курортної рекреації.
3. Визначте найпривабливіші, на вашу думку, рекреаційні місця України.
4. Проаналізуйте просторово-часову поведінку на Південному березі Криму таких груп відпочиваючих, які прибули до Ялти з континентальних реґіонів України:
1-й варіант – родина середнього достатку із двома дітьми молодшого шкільного віку, яка зупинилася на приватній квартирі в Ялті;
2-й варіант – група молодих людей скромного достатку
(чотири особи 20–25 років, студенти й службовці), які зупинилися в кемпінгу в районі Масандри;
3-й варіант – подружня пара передпенсійного віку з високим рівнем доходів, яка відновлює здоров’я в санаторії “Ореанда”.
|
|
|
Додаткові умови: усі відпочиваючі вперше відвідують район Ялти; їхнє перебування в місті триває два тижні; відпочинок припадає на першу половину серпня.
Складіть докладний можливий розклад одного “рядового” дня зазначених груп відпочиваючих. При аналізі зверніть
особливу увагу на такі аспекти можливостей організації дня різними групами відпочиваючих:
А) кількість часу, який відводиться безпосередньо на рекреаційну діяльність (прогулянки й екскурсії, відпочинок на пляжі, відвідування розважальних об’єктів
тощо) і на самообслуговування (організація харчування, гігієнічні процедури);
Б) практичні побутові зручності/незручності перебування на відпочинку (організація догляду за дітьми, можливості прання особистих речей тощо);
В) потенційна розмаїтість занять розглянутих груп відпочиваючих, виходячи з реальних можливостей, обумовлених віком, рівнем достатку, соціальним статусом
і, відповідно, вимогами до рівня рекреаційного сервісу,
а також тривалістю їхнього перебування на відпочинку й погодно-кліматичними умовами під час відвідування ними Південного берега Криму;
Г) з огляду на практичні можливості організації відпочинку на Південному березі Криму, визначте, на які групи відпочиваючих найбільшою мірою орієнтована сформована система рекреаційних послуг і, відповідно, хто з рекреантів перебуває в кращому становищі.
|
|
|
Проаналізувавши реальні можливості різних груп рекреантів в організації свого відпочинку на Південному березі Криму, зробіть висновок про потенційну відтворюваність потоків відпочиваючих - іншими словами, спробуйте визначити, чи виникне в розглянутих групах відпочиваючих у наступному курортному сезоні бажання знову відвідати район Ялти з рекреаційними цілями?
СЕМІНАР 3
Тема: Основні терміни та поняття рекреаційної географії
Контрольні питання
1. Типи соціокультурних утворень.
2. Соціокультурний простір, його поділ та характеристики.
3. Соціокультурний час та його поділ.
4. Соціокультурні процеси.
5. Поняття “вільний час”, “рекреація”.
6. Рекреаційний потенціал, рекреаційні ресурси, рекреант.
Завдання
1. Враховуючи образ Криму як центру сімейного відпочинку, проведіть оцінку сучасної доступності його як рекреаційного об’єкта для стандартної сім’ї (2 дорослих та 2 дітей)
середнього достатку, яка постійно мешкає в Києві, Санкт-Петербурзі, Дрездені (ФРН). Оцінювання доступності об’єкта проводиться на основі балів від 1 до 5 (1 – дуже низька;
2 – низька; 3 – середня; 4 – висока; 5 – дуже висока) за такими видами доступності рекреаційного об’єкта:
А. Інформаційна доступність:
– наявність повної та різноманітної інформації про об’єкт, а саме – широка циркуляція путівників і загальної довідкової літератури різними мовами;
– можливість отримання вичерпної інформації про реґіон від туристських операторів та агенцій;
– існування спеціалізованих інформаційних служб при консульських відділах посольств України в різних країнах;
– існування інформаційної “сторінки реґіону” в Інтернеті різними мовами.
Б. Формальна доступність:
– існування доступної для споживача системи отримання в’їзних/транзитних віз і лояльних паспортних служб;
– можливість апеляції до вищих посадових інстанцій
у разі перевищення владою повноважень/порушення правил паспортного контролю.
В. Транспортна доступність:
– наявність прямих авіасполучень і залізничних маршрутів;
– можливість і простота використання особистого автотранспорту;
– якість транспортних послуг, а також зручність автострад, залізничних вокзалів, аеропортів із точки зору мандрівників із дітьми.
Г. Фінансова доступність:
– рівень цін на рекреаційні послуги;
– відповідність цін на сервіс якості наданих послуг;
– наявність спектра альтернативних послуг (готелів різних категорій, сімейних пансіонатів, ресторанів/кафе, що обслуговують спеціальні потреби відпочиваючих - лікувальне харчування, вегетаріанське тощо),
– відповідність цін на рекреаційні послуги в реґіоні рівню цін у реґіонах-конкурентах.
Д. Практична доступність рекреаційних послуг у реґіоні:
– наявність інформаційних служб/бюро, що допомагають відпочиваючим організувати перебування в реґіоні відповідно до їхніх смаків, специфічних (мовних, вікових, соціальних, фізичних) вимог і фінансових можливостей;
– наявність готелів і місць громадського харчування
(в тому числі безпосередньо в аеропортах і поряд із вокзалами), що відповідають різним смакам і рівням достатку;
– зручність та обладнання пляжів, прогулянкових шляхів/маршрутів, садово-паркових комплексів тощо;
– можливість оренди автотранспорту;
– наявність послуг, орієнтованих на задоволення специфічних потреб дітей (дитяче харчування, спеціальні розваги, можливість організації догляду за дітьми тощо).
Е. Альтернативна доступність:
– проблематичність придбання путівок/туристських пакетів й організації “неорганізованих” мандрівок;
– наскільки краще може оцінюватися реґіон із точки
зору відпочинку порівняно з реґіонами-конкурентами.
На підставі цієї оцінки зробіть висновок щодо перспектив сімейного відпочинку в реґіоні в майбутньому сезоні. Жителі яких реґіонів, швидше за все, виберуть цей реґіон як місце для відпочинку своєї родини? Які рекомендації ви могли б дати для того, щоб зробити сімейний відпочинок у Криму доступнішим?
.
СЕМІНАР 4
Тема: Картографічний метод дослідження
в рекреаційній географії
Контрольні питання
1. Картографічний метод дослідження в рекреаційній географії. Значення карт.
2. Елементи карти, властивості карт.
3. Критерії класифікації карт.
4. Картографічні проекції.
5. Використання карт.
6. Картоїди, їхні особливості та переваги.
7. Особливості “уявних” карт.
Завдання
1. Знайдіть та замалюйте карти, виконані в різних проекціях.
2. У яких масштабах виконано більшість туристських карт України?
3. Наведіть кілька прикладів карт, з якими ви зустрічалися, що групуються за тематикою, масштабом, просторовим охопленням, за призначенням.
4. Наведіть кілька прикладів атласів, які були надруковані
в Україні.
.
СЕМІНАР 5
Тема: Рекреаційні ресурси
Контрольні питання
1. Поняття “рекреаційні ресурси”, їхні види.
2. Природні передумови рекреації.
3. Основні положення рекреаційної оцінки природних ресурсів.
4. Методичні прийоми і способи медико-біологічного типу оцінювання природних рекреаційних ресурсів.
5. Психолого-естетичний тип оцінювання природних рекреаційних ресурсів.
6. Технологічний тип оцінювання природних рекреаційних ресурсів.
7. Культурно-історичні рекреаційні ресурси.
8. Класифікація культурно-історичних рекреаційних ресурсів.
Завдання
1. Визначте природні рекреаційні ресурси України.
2. Проведіть оцінювання за 5-бальною шкалою ступеня контрастності основних пар природних комплексів: ліс – водоймище; поле – водоймище; ліс – поле; чагарники – луки;
ліс – чагарники; поле – луки (5 – найбільша контрастність,
1 – найменша).
3. Наведіть приклади культурно-історичних ресурсів України.
4. Наведіть приклади культурно-історичних рекреаційних об’єктів свого регіону.
.
СЕМІНАР 6
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 318; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!