ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ
1. Боротьба у верхніх ешелонах влади (1953–1957)
2. Внутрішня урядова політика
а) економічні експерименти;
б) зміни в соціальній сфері;
в) особливості розвитку культури
3. Зміни у зовнішній політиці
***
●Аксютин Ю.В. Новое о XX сьезде КПСС // Отечественная история (Москва). 1998. № 2.*
●Наумов В.П. Был ли заговор Берии? Новые документы о событиях 1953 г. // Новая и новейшая история (Москва). 1998. № 5.*
***
●Авторханов А. Технология власти. Франкфурт, 1976.
●Боффа Д. История Советского Союза. В 2-х т. Москва, 1990. Т.2.
●Верт Н. История советского государства. 1900–1991. Москва, 1992.*
●Геллер М., Некрич Н. Утопия и власть: История Советского Союза с 1917 года до наших дней. Лондон, 1989.
●Наумов В.П. Борьба Н.С.Хрущева за единоличную власть // Новая и новейшая история (Москва). 1996. № 2.*
●Наумов В.П. К истории секретного доклада Н.С.Хрущева на XX сьезде КПСС // Новая и новейшая история (Москва). 1996. № 4.*
●Нежинский Л.Н., Челышев И.А. О доктринальных основах советской внешней политики в годы “холодной войны” // Отечественная история (Москва). 1995. № 1.*
●Пайпс Р. Россия при большевиках. Москва, 1997.
●Пихоя Р.Г. О внутриполитической борьбе в Советском руководстве. 1945–1958 гг. // Новая и новейшая история (Москва). 1995. № 6.
●Lewytzkyj B. Die sowjietische Nationalitatpolitik nach Stalins Tod (1953–1970). Műnchen, 1970.
●Szporluk R. Russia, Ukraine and The Breakup of the Soviet Union. Stanford, 2000.*
***
Процес оновлення, який у 50-ті роки охопив усі сфери суспільного життя, розпочався насамперед з партійної сфери. Вершиною лібералізації стали ухвали ХХ з’їзду КПРС. Водночас, критикуючи і відкидаючи сталінізм, замовчувалися причини, які його породили і надалі продовжували зберігати свої позиції.
|
|
|
Особливістю господарських реорґанізацій було те, що вони вирішувалися політичними прийомами і методами, не зачіпали основ командно-адміністративної системи. Досить швидко виявилася згубність економічних реформ. Їхня неефективність, низький рівень життя, фактична відсутність політичних свобод сприяли появі дисидентства, спричиняли спалахи народного протесту (Кривий Ріг, Грозний, Новочеркаськ та ін.).
Процес десталінізації сприяв пожвавленню культурного життя, появі нового покоління інтелігенції (“шестидесятників”). Водночас влада вдалася до гострої конфронтації з творчою інтелігенцією.
Суперечливий характер вищого керівництва країною відбивали і зміни у зовнішній політиці СРСР: уряд постійно маневрував на міжнародній арені. Розпочалося протистояння з країнами блоку (Китай, Румунія).
Загалом друга половина 50-х – початок 60-х років пройшли під знаком боротьби демократичної і консервативної тенденцій у розвитку суспільного життя. Внаслідок непослідовних дій вищого партійно-державного керівництва, проявами волюнтаризму і адміністрування наприкінці цього періоду демократична тенденція почала слабшати. Це стало підґрунтям зміцнення адміністративно-командної системи.
|
|
|
У ході вивчення теми на семінарському занятті студенти повинні проаналізувати соціальні і політичні процеси в роки перебування при владі М.Хрущова та його оточення, вільно орієнтуватися у таких проблемах:
●боротьба за владу після смерті Й.Сталіна;
●політична лібералізація;
●ХХ з’їзд КПРС і його ухвали;
●суспільні реформи;
●реформування сільського господарства та його наслідки;
●реформи у промисловості;
●масові виступи протесту проти існуючого становища;
●культурні процеси;
●мета реформи середньої школи;
●феномен “шестидесятників”;
●конфронтація уряду і творчої інтелігенції;
●зародження дисидентського руху та його слабкість;
●політична конфронтація СРСР з союзниками по блоку;
●спроби конструктивного діалогу з країнами Заходу;
●причини антихрущовської опозиції, її організація.
Тема 5.
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА КРИЗА У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ
|
|
|
(1960-ТІ – ПОЧАТОК 70-Х РОКІВ)
1. Соціально-політичні та економічні процеси у першій половині 1960-х рр.
2. Утворення демократичної течії в середовищі Компартії і формування програми “демократичного соціалізму”
3. Інтервенція країн Варшавського блоку у Чехословаччину
4. Відновлення комуністичної диктатури
***
●Гавел В. Заочный допрос. Москва, 1991.
●Страшнюк С.Ю., Пугач Є.П. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи. 50–80-ті роки XX ст. Хрестоматія за спецкурсом. Харків, 1998.
●Советско-чехословацкие отношения. 1961–1971. Документы и материалы / Под ред. Н.Н.Родионова и М.Клусака. Москва, 1975.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. Д.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.
●Legters L. Eastern Europe: Transformation and Revolution 1945–1991: Documents and Analyses. Lexington; Toronto, 1992.
***
●Валента И. Советское вторжение в Чехословакию. Москва, 1991.
●Гришин Я.Я. Происки контрреволюции и защита революционных завоеваний. Казань, 1989.
●Кріль М.М. Суспільно-політичний розвиток Словаччини. 1945–1995. Львів, 1996.
●Марко М. Психологическая война и “чехословацкий эксперимент”. Москва, 1972.
●Млынарж З. Мороз ударил из Кремля. Москва, 1992.*
●Новопашин Ю.С. Вторжение в Чехословакию в 1968 г. как воплощение практики “классового подхода” // Славяноведение (Москва). 1993. № 1.
|
|
|
●Пихоя Р.Г. Чехословакия 1968 г. Взгляд из Москвы. По документам ЦК КПСС. На перепутье между политическими и военными методами // Новая и новейшая история (Москва). 1995. № 1.
●Терешко Ю.М. Соціально-економічні проблеми Чехословаччини 1953–1963 рр. // Наукові записки Острозької академії. Острог, 1999. Т.2. Ч.1.
●Шик О. Весеннее возрождение – иллюзии и действительность. Москва, 1991.
●Crampton R.J. Eastern Europe in the Twentith Century. London; New-York, 1995.
●Schwartz H. Prague’s 200 Days: The Struggle for Democracy in Czechoslovakia. New York, 1969.
●The Soviet Invasion of Czechoslovakia: Its Effects on Eastern Europe. New York, 1972.
●Zartman W. Czechoslovakia: Intervention and Impact. New York; London, 1970.
***
Усвідомлення протиріч між соціалістичними ідеалами і дійсністю режиму диктатури спричинилося до появи у Чехословацькій компартії реформістських ідей. Однак реформи були можливі лише після повної заміни керівництва партії на всіх рівнях. Тому найперше реформісти почали боротися проти вищого партійного керівництва, вимагаючи реабілітації невинних жертв терору часів правління К.Готвальда і А.Новотного. Обмеження Конституцією 1960 р. автономії словацьких національних органів влади призвело до виникнення у Словаччині національно-реформістського руху. Національний рух у Словаччині, його демократичний аспект знаходили підтримку в Чехії, поглиблювали кризу режиму.
Особливість реформаторського руху того часу в Чехословаччині полягала в тому, що це був мирний процес. Він виник усередині правлячої Комуністичної партії. Однак процеси демократизації у Чехословаччині були перервані насильно. Вступ на її територію у серпні 1968 р. військ п’яти держав Варшавського блоку дав поштовх до згортання реформ, викликав у суспільстві процеси стаґнації і застою.
Під час суспільно-політичної кризи були порушені проблеми федералізації Чехословаччини, які знайшли підтримку не лише у Словаччині, але й у Чеських землях. Вперше суб’єктами державного утворення стали дві національні держави – Чеська і Словацька і республіки.
При опрацюванні даної теми треба розглянути і охарактеризувати вузлові проблеми кризи у Чехословаччині та дати відповіді на такі питання:
●чесько-словацькі відносини на початку 60-х років;
●особливості багатопартійної системи у Чехословаччині;
●формування опозиції та її ідеологічна платформа;
●програма демократичного соціалізму – політика реформування політичної системи;
●проекти економічного реформування;
●політизація суспільства;
●міжнародний резонанс суспільних реформ у Чехословаччині;
●позиція СРСР з так званого чехословацького питання;
●розробка основних принципів і проголошення Чесько-Словацької федерації;
●військова інтервенція і насильницьке припинення реформування суспільства Чехословаччини;
●політичні репресії;
●“Московський протокол” – юридична підстава втручань СРСР у внутрішні справи Чехословаччини.
Тема 6.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 731; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!