СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК ЮГОСЛАВІЇ (1935–1941)
1. Суспільно-політична ситуація в другій половині 30-х років. Внутрішня і зовнішня політика уряду М.Стоядиновича
2. Політична боротьба у 1939 р. Утворення уряду Д.Цветковича – В.Мачека та його політика
3. Зовнішньополітичні орієнтації в керівних колах Югославії. Державний переворот 1941 р.
***
●Баран З., Полещук Т. Країни Центральної та Східної Європи в міжвоєнний період (навчально-методичний посібник). Львів, 1999.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. Д.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.
***
●Баран З., Кріль М. Історія Югославії. 1918–1980 рр. Львів, 1997.
●Волков В.К. Германо-югославские отношения и развал Малой Антанты (1933–1938). Москва, 1966.
●Волков В.К. Мюнхенский сговор и Балканские страны. Москва, 1978.
●История Югославии. В 2-х т. / Под ред. Москва, 1963. Т.2.
●Манчев К. История на балканските народи (XIX–XX в.). София, 1999.*
●Проблемы истории кризиса буржуазного политического строя. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы в межвоенный период / Отв. ред. А.Х.Клеванский. Москва, 1984.
●Романенко С.А. Югославия: кризис, распад, война. Образование независимых государств. Национальное самоопределение народов Центральной и Юго-Восточной Европы в ХІХ–ХХ вв. Москва, 2000.*
●Срби и албанци у XX веку. Београд, 1991.
●Сумарокова М.М. Демократические силы Югославии в борьбе против реакции и угрозы войны. 1929–1939. Москва, 1980.
|
|
●Balkánské socialistické státy mezi dvěma válkami. D.2. Jugoslávie-Rumunsko. Praha,1970.
●Biber D. Nacizem in Nemce v Jugoslaviji. 1933–1941. Ljubljana, 1966.
●Dimitrijevič. S. Privredni razvitak Jugoslavie od 1918 do 1941 godine. Beograd, 1962.
●Felczak W. Historia narodów Jugosławii. Kraków, 1970.
●Rottschild J. East Central Europe between Two World Wars. London, 1974.
●Szulc W. Przemiany gospodarcze i społeczne w Jugosławii w okresie międzywojennym (1918–1941). Warszawa-Poznań, 1980.
***
Втілюючи в життя ідею “єдиної югославської нації” правлячі кола Югославії повністю іґнорували національні особливості народів країни, що безумовно викликало опір існуючому режиму. Державний переворот 1929 р. та встановлення в країні абсолютистського диктаторського режиму не змогли вивести Королівство Югославію з глибокої внутрішньополітичної кризи. Політика королівської Югославії мала великосербський характер, проводився курс на уніфікацію країни, централізацію державного управління. Ця політика не призвела до політичної стабілізації і національного порозуміння.
До літа 1935 р. стало очевидним, що політика диктату не призведе до суспільно-політичної стабілізації. Триваюча боротьба за національну рівноправність і демократизацію державного ладу зробили необхідним зміну форм і методів державного управління, відновлення парламентських інституцій. Розпочалося тривале компромісне узгодження. Лише напередодні війни, побоюючись, що невирішеність національного питання може призвести до розпаду держави, уряд почав шукати шляхів порозуміння з лідерами національних політичних партій, перш за все хорватських. Однак досягнута угода не сприяла внутрішній стабілізації. Час для неї був втрачений.
|
|
Початкова орієнтація зовнішньої політики на Францію зумовлювалася перш за все економічною залежністю, а також збігом інтересів обох країн у підтриманні та зміцненні співвідношення сил, що склалися на Балканському півострові та в Дунайському басейні після Першої світової війни. У другій половині 30-х років відбувається переорієнтація на держави фашистського блоку.
В умовах розпочатої Другої світової війни загроза цілісності і незалежності Королівства стала цілком реальною. Постійно посилювався тиск воюючих держав на Югославію. Питання зовнішньополітичної орієнтації стали предметом гострої внутріполітичної боротьби.
Виходячи з документального матеріалу, дослідницької літератури, потрібно дати відповіді на такі питання:
●концепція “триєдиного народу”;
●суспільно-політична база монархії;
●конституція 1931 р. – видимість парламентської системи;
●причини зміни форм і методів державного управління;
●відновлення парламентського правління;
●проекти федеративного перевлаштування держави;
●політика компромісів;
●міжнаціональні суперечності та спроби його розв’язання;
●здобуття Хорватією автономії;
●зовнішньополітичні орієнтації.
Тема 6.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 592; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!