Сутність страхового ринку. Який стан і перспективи розвитку страхового ринку в Україні?

⇐ ПредыдущаяСтр 47 из 66Следующая ⇒

Страх ринок –це особлива формаекон. відносин де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист і де фор-ся пропозиція і попит на цю послугу. Також це сукупність страхових і пере страхових орг-й, що діють на ринку. Об’єднавши ці два підходи можна визначити страховий ринок як сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються. Товаром цього ринку є страхова послуга — конкретний вид страхування.

Процес стан-ня сучасного ринку страхових послуг в Україні почався разом з глибокими соці.-екон. реформами. Створення мережі страхових компаній стало необхідною умовою форм. нового екон., соц., ін форм.-аналіт. й політ. середовища, пов’язаного з різними видами ризику. Актуальність огляду страхового ринку пояснюється стабільним зростанням останніми роками в Україні попиту на страхові послуги, саме на страхування майна. Страхування суттєво впливає на соціально-економічну стабільність суспільства і належить до кола чинників, що безпосередньо визначають рівень економічної безпеки країни. Страховий ринок України характеризується тим, що в його інституціональній структурі домінуюче становище займають страхові компанії, створені капіталом юридичних осіб. Територіальна структура страхового ринку України складається з чотирьох регіонів: Центр., Сх.., Зх. та Пд. Найбільше страховиків (50 %) зосереджено у Центр. регіоні, зокрема у м.Києві та Київській обл... Найменш розвинутий - у Зх. регіоні через відсутність там крупних промисл. під-в та через низький рівень платосп-сті населення. Розвиток націон. страх. ринку на сучасному етапі відбувається за умов підвищення зацікавленості юр.та фіз..осіб у захисті своїх майнових інтересів, розвитку ринку фін. послуг та формування націон. системи іпотечного кредитування, запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення. З іншого боку стримують розвиток ринку страх. послуг - недосконалість захисту прав споживачів страх. послуг, вузька клієнтська база страховиків, недостатність надійних фін. інструментів для інвестування, слабкий розвиток націон. перестрахового ринку, низький рівень страх. культури населення. Прийнятий у 1996 р. ЗУ «Про страхування» став 1м кроком у системі заходів, спрямованих на форм-я цивілізованого ринку страх. послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Важливим етапом стало прийняття Концепції розвитку страхового ринку до 2010 року. Отже, страх. поки що не стало невід’ємною частиною ринку, що розвивається. Основний тягар витрат по ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф лягає на державний бюджет. Можливості національних страхових компаній розміщувати значні страхові ризики (екологічні, атомні, індустріальні, транспортні) залишаються низькими.

192.Назвіть і охарактеризуйте суб’єкти страхового ринку, визначте особливості фінансових відносин у страховій діяльності.

Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.

Страховик – юридична особа – Страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовою інституцією.

Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.

Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Крім того, може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Крім безпосередніх суб’єктів страхування на страховому ринку діють страхові посередники. Страхові агенти- громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування).

Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком. Страхові брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Включаючи сферу страхування до фінансової системи, ми виходимо з того, що економічна категорія страхування є складником котегарії фінансів. Разом їз тим можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії С (страхування), а саме:

С пов’язане тільки з перерозподільчими відносинами, які зумовлені настанням страхових випадків;

При страх-ні має місце солідарне розподілення нанесеного збитку між учасниками С, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду;

С передбачає перерозподіл збитку як між територіальними одиницями, такі в часі.

193.Інституціональна структура страхового ринку та її характеристика.

Інституціональна структура ґрунтується на розмежуванні приватної, публічної або комбінованої форм власності, на якій створюється страхова організація. Вона може бути представлена акціонерними, корпоративними, взаємними, державними страховими компаніями. Закон України "Про господарські товариства" регламентує конкретніше використання різноманітних організаційно-правових форм господарських об'єднань. Саме ці суб’єкти формують і використовують страхові фонди, саме в їхній діяльності реалізуються і зав’язуються нові економічні відносини, переплітаються особисті, корпоративні (колективні) і державні інтереси.

Страхова компанія – юридична особа, що складає і забезпечує функціонування страхового фонду, здійснює укладання договорів страхування та їхнє обслуговування. Страховій компанії притаманні організаційна єдність і економіко-правова відособленість. Економічна відособленість страхової компанії полягає у повній господарській самостійності обороту її ресурсів. Страхова компанія функціонує як самостійний суб’єкт, що господарює, і є “вмонтованою” у певну систему цивільно-правових відносин. Страхова компанія будує свої відносини з іншими суб’єктами на договірній основі.

194.Суб’єкти страхового ринку, їх функції. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.

Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою додержання вимог закон-ва У про страхування, ефект-го розвитку страх. послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території У здійснюють Мінфін У та його органи на місцях.. Основними функціями Мінфіну є: 1) ведення єдиного держ. реєстру страховиків (перестраховиків); 2) видача ліцензій на проведення страх. діял-ті; 3) контроль за платоспр-тю страховиків щодо вик-ня їх страх. зобов'язань перед страхувальниками; 4) встано-ня правил формування, розміщення та обліку страх.резервів; 5) розробка нормат. і метод. документів з питань страх. діял-ті, що віднесена законом до компетенції Мінфіна; 6) узагальнення практики страх. діял-і, розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення закон-ва про страх. діял-ть; 7) участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліф. кадрів для страх.діяльності. Як одну з форм держ. регулювання страх. діяльності можна розглядати примусову санацію страховика, яку має право провести Мінфін У. Примусова санація передбачає: проведення перевірки фін.-госп. діял. страховика, у тому числі обов'язкової аудит.перевірки; прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.

195.Обґрунтуйте роль страхування у реалізації соціальної політики держави.

Система соціального страхування є однією з ключових напрямків соціальної політики держави.

Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм.

Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямовуваних на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи.

Перевага страхового методу формування й використання коштів соціального спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівнялівку в їх розподілі, коли одчв" кові за розміром пенсії одержують академіки та прибиральниці, підвищує відповідальність за якість медичних та інших соціальних послуг

Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат навчання у вузі чи коледжі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет, а контроль за раціональним використанням коштів переноситься безпосередньо на споживача соціальних послуг і виплат

196.Поясніть відмінності між «страховим платежем» і «страховим відшкодуванням».

Страховий платіж — це переказування коштів страхувальником страховику. Вони можуть здійснюватись одноразово чи поетапно. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми.

Страхове́ відшкодува́ння — грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності з настанням страхового випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.(це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників — страхової суми і страхового збитку)

197.Проведіть порівняльну характеристику перестрахування і співстрахування.

Співстрахування — це страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками. При цьому в договорі мають міститись умови, що визначають права й обов'язки кожного страховика. Одному зі співстраховиків за його згодою може бути доручено представництво всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, але залишено відповідальність перед останнім лише в розмірі відповідної частки. Співстрахування має свої переваги і недоліки. Позитивним є те, що компанії мають змогу об'єднати свої зусилля зі страхування великих ризиків, не поступаючись ні перед ким страховою премією. Недоліки співстрахування полягають в ускладненні процедури оформлення страхування і виплати відшкодування.

Перестрахування — це страхування страховиком ризиків виконання всіх або частини своїх обов 'язків перед страхувальником у іншого страховика.

Страховик, який уклав договір на перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Отже, різниця між співстрахуванням і перестрахуванням полягає в тому, що в першому випадку поділяється відповідальність за ризик між страховиками, а при перестрахуванні вся відповідальність перед страхувальником зберігається за страховиком, так званим цедентом, який, у свою чергу, перестраховує частину цієї відповідальності в іншого страховика або професійного перестраховика. Страхувальник може й не знати про наявність договору на перестрахування.

Співстрахуванню і перестрахуванню належить велика роль у збалансуванні страхового портфеля, забезпеченні фінансової стабільності й рентабельності страхових операцій. Поділ відповідальності між страховиками і перестраховиками сприяє підвищенню місткості національного страхового ринку. Через перестрахування здійснюється вихід на міжнародні страхові ринки.

198. Поясніть відмінності між страховою премією та страховим відшкодуванням.

Страхова премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобов´язався відшкодувати страхувальникові у разі виникнення матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страхування або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страхового тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страхування та іноді від деяких інших факторів.

Страхове відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності з настанням страхового випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

199.Розкрийте відмінності між страховим полем та страховим портфелем.

Страхове поле – це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування. Страхове поле визначає потенційні масштаби страхування.

Страховий портфель – сукупність укладених певною компанією угод як з окремого виду страхування, так і з усіх видів. Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку. Мета – сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 378; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 42 43 44 45 464748 49 50 51 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!