Поняття, структура і особливості фінансово-правових норм
Фінансово-правові норми - це загальнообов'язкові приписи компетентних органів державної влади та місцевого самоврядування з приводу мобілізації, розподілу й використання коштів централізованих та децентралізованих фондів, що виражені у категоричній формі й забезпечені силою державного примусу.
Фінансово-правові норми визначають права та обов'язки учасників фінансових відносин, обставини, за наявності яких вони стають носіями прав та обов'язків, і передбачають відповідальність за невиконання приписів держави.
Ці норми регулюють відносини тільки в галузі фінансів і містять приписи та заборони, що встановлюються державою з приводу мобілізації, розподілу й використання грошових фондів.
Головна особливість фінансово-правових норм полягає в тому, що вони мають державно-владний, імперативний характер.
Сама суть, зміст фінансово-правової норми зумовлює її імперативний (владний) характер.
Змістом усіх фінансово-правових норм є діяльність держави з регулювання фінансових відносин.
Фінансово-правові норми можна поділити на три види:
- зобов'язуючі фінансово-правові норми вимагають від учасників фінансових відносин здійснювати відповідні дії і встановлюють їх права та обов'язки у сфері цих відносин..
- забороняючі фінансово-правові норми містять заборону на здійснення певних дій, встановлюють обов'язок учасників фінансових відносин утриматися від них
|
|
|
- уповноважуючі встановлюють права учасників фінансових відносин на здійснення певних самостійних дій у передбачених межах
За змістом норми фінансового права можуть бути матеріальними та процесуальними.
-матеріальні фінансово-правові норми закріплюють види та обсяг грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед державою та територіальними громадами, джерела утворення фінансових ресурсів, види видатків тощо, тобто матеріальні норми виражають матеріальний (грошовий) зміст юридичних прав та обов'язків учасників фінансових відносин.
- процесуальні (процедурні) фінансово-правові норми визначають порядок діяльності у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів.
Структура фінансово-правової норми тотожна будь-якій іншій нормі права.
Фінансово-правова норма може містити гіпотезу, диспозицію та санкцію, тобто основні елементи правової норми, хоч далеко не всі фінансові норми є повними за змістом.
Гіпотеза визначає умови, за яких можуть виникати передбачені нормою юридичні права та обов'язки учасників фінансових відносин у галузі фінансової діяльності. Такі умови повинні мати конкретний вираз.
Диспозиція є основою норми й містить саме правило поведінки учасників фінансових відносин за наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин. Диспозиція виражена у безумовно визначеній формі і, як правило, є достатньо обтяженою за змістом.
Санкція фінансово-правової норми містить вказівки на невигідні для її порушника наслідки. Саме у санкції виражається імперативний характер приписів у сфері фінансової діяльності. За порушення встановлених умов законодавство передбачає можливість застосування фінансових, адміністративних, дисциплінарних та кримінальних заходів.
|
|
|
Зміст і особливості фінансових правовідносин
Фінансові правовідносини – це один із видів суспільно-правових відносин, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та регулюються фінансово-правовими нормами Тобто, це урегульовані нормами права відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності.
Особливості фінансових правовідносин:
- виникають лише у сфері фінансової діяльності держави і пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів, тобто вони завжди мають грошовий характер;
- одним із суб’єктів цих відносин обов’язково є держава, яка бере участь безпосередньо або через уповноважені нею фінансові або кредитні органи, що зумовлює нерівне положення об’єктів правовідносин. У фінансових правовідносинах не буває рівності сторін. Уповноважена державою сторона фінансових правовідносин наділена правом привести в дію юридичні засоби, що забезпечуються фінансові приписи держави, бо вона виступає в інтересах держави в цілому;
|
|
|
- об’єктом фінансових правовідносин є кошти або грошові зобов’язання, пов’язані з формуванням, розподілом або використанням фондів грошових ресурсів;
виникають, змінюються і припиняються не за волевиявленням сторін, а за законом чи іншим нормативним актом.
Функції фінансових правовідносин:
- вказівка на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фінансово-правової норми;
- закріплення конкретної поведінки юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу і використання фондів грошових ресурсів;
- є умовою можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб’єктивних прав і використання обов’язкових учасників фінансових правовідносин.
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 483; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!