Система та джерела фінансового права



Під системою фінансового права розуміємо об’єктивно обумовлену внутрішню його побудову, об’єднання і розміщення фінансово-правових норм в певному взаємозв’язку і послідовності.

Групування фінансово-правових норм має дві сторони зовнішню і внутрішню.

1. Зовнішня сторона вказує на місце фінансового права в системі права України.

2. Внутрішня сторона - систематизація фінансово-правових норм, має на увазі їх групування відповідно до внутрішнього змісту і ієрархії загальногалузеві норми, норми підгалузеві, норми окремих фінансово-правових інститутів.

Система фінансового права складається з підгалузей і окремих фінансово-правових інститутів

Фінансове право поділяється на:

Загальну частину фінансового права в яку входять  галузі права, фінансово-правові норми, що закріплюють: загальні принципи, правові форми і методи фінансової діяльності держави:

Особливучастинафінансового права яка складається з низки великих розділів, які в свою чергу складаються з фінансово-правових інститутів.

Джерела фінансового праваУкраїни - це правові акти органів законодавчої і виконавчої влади і місцевого самоврядування, в яких містяться норми фінансового права.

В будь-якій державі головним джерелом фінансового права є Конституція. В Конституції України закріплені основи правової організації фінансової діяльності держави, її суб’єктний склад в цілому і за окремими її напрямками зокрема.

Наука фінансового права

Наука фінансового права - частина юридичної науки.

Науку фінансового права можна визначити, як внутрішньо цілісну систему узагальнених специфічних знань про фінансове право і фінансову діяльність держави і закономірності розвитку цих знань.

Наука фінансового права вивчиє фінансово-правові категорії і норми, розвиває їх і сприяє удосконаленню фінансового законодавства шляхом вроблення рекомендацій.

Предметом науки фінансового права є вся сукупність знань про фінансове право, фінансову діяльність держави.

Особливості науки фінансового права

Науці фінансового права властиві особливості, що відрізняють її від інших суспільних наук:

Перш за все вона була і залишається суспільствознавчою наукою, а тому завжди піддається всіляким деформаціям і політичній кон'юнктурі, її предмет складають соціальні явища - фінансово-правові відно-сини і норми, що їх регулюють. Жодна інша наука ці явища не досліджує.

По-друге, наука фінансового права вивчає такі фінансово-правові явища, які за своєю юридичною природою відносяться до публічно-правових, що мають місце тільки в сфері держав-них (публічних) фінансів. В сфері приватних фінансів, де відно-сини відображають рівноправність їх суб'єктів, діють норми цивільного права.

По-третє, наука фінансового права є юридичною наукою, що вивчає такі фінансово-правові явища і поняття, багато з яких двоякі за своєю природою, зіткані з правової і економіч-ної «матерії».

Наука фінансового права - необхідна складова частина української юридичної науки.

Наука фінансового права знаходиться в тісних зв"язках з політекономікою і фінансовою наукою.

Зміст науки фінансового права проявляється в її термінах, поняттях і категоріях

 

Місце фінансового права в системі права. Співвідношення фінансового права з іншими галузями права.

Фінансове право співвідноситься з такими видами права:

1. Конституційним

2. Цивільним

3. Адміністративне

4. Податкове

5. Бюджетне

6. Трудове

7. Страхове

8. Господарське

9. Підприємницьке

Фінансове право - самостійна галузь єдиної правової системи держави.

Фінансове право, як публічна галузь права, тісно пов'язане з конституційним та адміністративним правом.

Не менш важливим є його зв'язок з цивільним та господарським правом.
Конституційне право охоплює суспільні відносини, що випливають з організації держави, її устрою, пов'язані з державним управлінням. Конституційне право є провідною галуззю національного права і складається з сукупності конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов'язані з взаємовідносинами особи з державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних основ владування, а також з визначенням територіальної організації держави.
При аналізі зв'язку конституційних і фінансових норм слід враховувати їх певну однорідність (у регулюванні однакових відносин), але розуміти, що вони не тотожні.

Норми Конституції України посідають найвище становище в ієрархії правових норм. На відміну від фінансово-правових, конституційні норми мають більшу юридичну насиченість, більшу щільність юридичного змісту, що створює підстави для багатьох юридичних інтерпретацій з урахуванням змін життєвих обставин чи суб'єктивного праворозуміння. Отже, галузеві фінансові норми базуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, що коректуються під час правозастосування.

 


Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!