Правила поведінки населення під час повенів.



У разі безпосередньої загрози повені у першу чер­гу проводиться оповіщення та інформування керівни­ків підприємств, установ, навчальних закладів і всього населення. Інформація щодо Повені передається через радіомережі радіостанціями, телебаченням та за допо­могою інших засобів зв'язку.

Перед евакуацією населення у регіоні, який уникає затоплення, усі громадяни виконують роботи щодо за­хисту свого житла: відключають воду, газ, електропо­стачання, переносять на верхні поверхи будівель речі домашнього вжитку, прибирають з двору сільськогос­подарський реманент. У деяких випадках вікна та две­рі забивають дошками або фанерою.

Громадяни, які підлягають евакуації, повинні при­бути згідно з вказаним часом на місце збору і мати особисті документи, речі першої необхідності, невели­кий запас продуктів харчування та питної води.

Евакуація проводиться звичайно у найближчі насе­лені пункти, що перебувають поза зоною затоплення. Евакуйованих розташовують у громадських будівлях, а також у помешканнях жителів цього населеного пункту.

На деяких промислових підприємствах може зміню­ватися режим роботи, можливе навіть тимчасове при­пинення роботи. У приміщеннях, де робота тимчасово припинена, вимикають електричну силову мережу, при­пиняють подачу пари, газу, води.

Повінь може початися несподівано, створити для населення реальну небезпеку. Це найзагрозливіший варіант для життя та здоров'я людей. За такої умови кожному громадянину насамперед треба підтримува­ти спокій та бути впевненим, що допомога буде нада­на. Не слід піддаватися паніці, треба утримувати від неї оточуючих.

Необхідно привести у належну готовність плавзасоби. За їх відсутності слід узяти участь у виготовленні найпростіших таких засобів із матеріалів, які є під ру­кою: колод, дошок, автомобільних камер, бочок тощо. Під час повені найважливіший обов'язок усіх грома­дян — надання допомоги та рятування потопаючих.

Окремі групи людей у силу певних обставин, що склалися, можуть  залишитися на затопленій території. У такому випадку насамперед необхідно перемістити­ся у безпечне місце (це можуть бути верхні поверхи будівель та споруд) і дотримуватись таких правил без­пеки:

не вживати продукти харчування, які забруднені повеневою водою;

не пити непереварену воду;

не користуватися електроприладами, що намокли; перебуваючи у воді або у своєму приміщенні, не торкатися до електричних дротів та включених у елек­тромережу приладів;

обмежити пересування у затопленому місці; у разі необхідності пересування і відсутності плавзасобів пливти слід не проти течії, а під кутом до неї, остерігаючись предметів, що плавають або затоплені.

Після спаду води громадяни повертаються до місця постійного мешкання і розпочинають роботи щодо ліквідації наслідків повені, а саме:

відводять воду із затоплених ділянок та осушують їх;

 приводять до належного порядку напівзруйновані будівлі, що підлягають відновленню;

викачують воду з підвальних та інших приміщень;

 ремонтують та лагодять зруйновані споруди, кому­нально-енергетичні мережі, ділянки шляхів тощо;

відновлюють водопроводи та каналізаційні систе­ми, автономні системи водопостачання.

 

Атмосферні (шторми, урагани, смерчі…)

Основною причиною виникнення бурі, урагану й смерчу є циклонічна ді­яльність атмосфери.

Циклони Атлантичного океану зазвичай називають ураганами, а тропічні циклони західної частини Тихого океану — тайфунами.

 

Ураган- вітер швідкистю понад 29 м/с.

 

Ураган є однією з наймогутнішихсил стихії. За своєю згубною дією непоступається такому страшному стихійному лиху, як землетрус. Це пояснюється тим, що несе в собі колосальнуенергію.

Ураган супроводжують і такі явища, як зливи, снігопади, град, електричні розряди. Ураганні вітри часто призводять до виникнення пилових і сніговихбурь. Він ламає, вириває з корінням дерева, зриває покрівлю, руйнує будинки, лінії електропередачі та зв’язку, споруди, виводить із ладу різноманітну техніку. Під уламками зруйнованих будинків і споруд можуть опинитися люди. Уламки та інші предмети, що летять з великою швидкістю, можуть завдати тяжких травм.

 

Смерч (торнадо) висхідний атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і досягає поверхні землі.

Смерч— вихровий рух повітря, що виникає у гро­зовій хмарі і поширюється у вигляді величезного чор­ного рукава або хобота, розрідженого усередині.

Смерчові хмари найчастіше ви­никають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій — теплої та холодної.

 Складається з повітря, яке надзвичайно швидко обертається, змішане з вологою, часточками піску, пилу та
інших суспензій. Має вигляд стовпа, іноді з вигнутою віссю обертання, діаметром від десятків до сотень метрів з лійкоподібними розширеннями зверху і знизу. Повітря в смерчі обертається проти годинникової стрілки із швидкістю до 100 м/с і водночас підіймається спірально, втягуючи різні предмети. Смерч майже завжди добре помітний, під час його підходу чути оглушливий стогін. Середня швидкість його пересування становить 50—150 км/год. Існує смерч недовго, від кількох хвилин до кількох годин, за цей час проходить шлях від сотень метрів до десятків кілометрів.

Виникають смерчі як над водною поверхнею, так і над сушею. Найчастіше — під час спекотної погоди і високої вологості, коли надто різко виявляється нестійкість повітря в нижніх шарах атмосфери. Зазвичай смерч народжується від низької купчасто-дощової хмари, опускаючись на землю у вигляді темної воронки. Іноді виникає і за ясної погоди.

Руйнації пов’язані з дією повітря, яке стрімко обертається, і різким під­йомом повітряних мас. Усередині смерчу тиск завжди знижений, тому туди засмоктуються будь-які предмети (автомобілі, легкі будівлі, дахи будинків, люди і тварини). Потрапляючи у вихрове кільце, вони підтримуються в ньо­му і переносяться на десятки кілометрів. Падаючи, ці предмети руйнують­ся, а люди і тварини зазнають травматичних ушкоджень або навіть гинуть. Одночасно за рахунок потрапляння у повітря величезної кількості дрібних предметів можуть відбуватися непрямі ураження людей.

 

 

Інформацію про наближення урагану надають уста­нови гідрометеослужби.

Спеціалізовані формування, місцеві жителі після оповіщення про ймовірність урагану, бурі, смерчу по­чинають проводити необхідні запобіжні заходи.

Ними є:

- укріплення споруд, будівель, різного роду конструк­цій;

- зачинення вікон, дверей, дахів;

- видалення предметів, які можуть травмувати людей;

- переведення людей в укриття або виведення їх на відкритий простір, захищений від вітру рельєфом міс­цевості;

- перегін сільськогосподарських тварин у безпечні місця.

 

У зоні дії урагану, бурі, смерчу населення повинне дотримуватися необхідних правил безпеки:

- не виходити з укриття відразу після ослаблення вітру;

- знаходитися якнайдалі від різних предметів (шифер, черепиця, скло, дахове залізо), від електропроводів;

- знаходячись поза укриттям, треба або знайти най­ближчий яр, рів, яму, або щільно припасти до землі.

 

У ході ліквідації наслідків урагану, бурі, смерчу проводяться такі заходи:

- евакуація населення та сільськогосподарських тва­рин з небезпечних районів;

- розшук потерпілих та витягування поранених з-під завалів, уламків будівель і споруд;

- надання першої медичної допомоги потерпілим і доставка їх у лікувальні заклади;

- гасіння пожеж;

- рятування людей, які знаходяться в палаючих та напівзруйнованих будівлях;

- ліквідація аварій на промислових об'єктах та кому­нально-енергетичних мережах.

 

Література.

Черняков Г.О. Медицина катастроф. ст..19-37, 270-275.

Тарасюк В.С. Медицина надзвичайних ситуацій. ст..15-38.

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 376; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!