Медичне сортування . Організація та принципи медичного сортування поранених і хворих.

Медичне сортування - це розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних і профілактичних заходах.

Зміст сортування залежить від завдань, що покладаються на ті чи інші функціональні підрозділи і етапи медичної евакуації у цілому, а також від умов бойової і медичної обстановки.

Мета медичного сортування – забезпечити поранених і хворих своєчасним проведенням лікувально-профілактичних заходів і подальшою евакуацією.

Завдання медичного сортування – визначити характер ураження; встановити необхідність, черговість і місце (функціональний підрозділ) надання пораненим (хворим) медичної допомоги (лікування); визначити порядок подальшої евакуації поранених і хворих: куди евакуювати, в яку чергу, на якому транспорті, в якому положенні.

Види мед сортування:

Внутрішньопунктове сортування має за мету розподілити прибулих поранених і хворих на групи для направлення їх у відповідні функціональні підрозділи даного етапу мед евакуації і встановити черговість їх направлення у ці підрозділи.

Евакуаційно-транспортне сортування проводиться з метою розподілення поранених і хворих на групи згідно з евакуаційним призначенням, черговістю, способами і засобами подальшої їх евакуації і необхідності медичного супроводу.

Головні групи поранених і хворих, які повинні бути виділені у результаті мед сортування:

- Небезпечні для оточуючих, а тому підлягають спеціальному обробленню або ізоляції;

- Ті які потребують надання меддопомоги на даному етапі мед евакуації;

- Ті які підлягають подальшій евакуації без надання їм меддопомоги;

- Ті які отримали ураження, несумісні з життям, і потребують тільки догляду і симптоматичного лікування (хворі в стані агонії);

- Ті, які підлягають поверненню у свої підрозділи.

Результати сортування фіксуються за допомогою сортувальних марок, що прикріплюються до обмундирування пораненого (хворого) на видному місці.

 

5.

Медична евакуація, мета та порядок її проведення.

Медична евакуація – це сукупність заходів, щодо транспортування поранених і хворих на етапі медичної евакуації з метою своєчасного і повного надання їм медичної допомоги і лікування.

Шлях медичної евакуації – шлях по якому здійснюється транспортування поранених і хворих у тил.

Евакуаційний напрямок – сукупність шляхів мед евакуації, розгорнутих на них медичних підрозділів, частин і закладів, задіяних санітарно-транспортних засобів, що забезпечують певне зазвичай велике угрупування військ.

Евакуація поранених і хворих організується старшим начальником медичної служби і здійснюється підпорядкованими йому транспортними засобами. (евакуація на себе).

Від себе – евакуація своїми транспортними засобами.

Рідше проводиться – евакуація на сусіда, евакуація за собою, евакуація через себе.

 

Особливості організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів при ліквідації наслідків застосування ворогом засобів масового ураження.

Необхідність роботи медпрацівників у індивідуальних засобах захисту.

Необхідність проведення санітарного оброблення уражених, дезактивації, дегазації і дезінфекції їхнього одягу і спорядження.

Проведення медрозвідки для виявлення чинника уражень (хімічна, бактеріологічна зброя).

Хімічна зброя – ураховувати можливість вторинних уражень в результаті десорбції ОР із зараженого одягу.

Бактеріологічне ураження – екстрена неспецифічна профілактика, виявлення збудника і проведення щеплення.

Винос (вивоз) постраждалих на незаражені ділянки місцевості у найкоротші терміни з додержанням необхідних засобів захисту.

 

6.

Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення військ у зоні проведення АТО.

Унаслідок військових операцій, які проводять у зоні АТО окремі підрозділи, захоплюються певні території, відокремлені одна від од­ної. Медичні заклади знаходяться далеко від поля бою, медична до­помога надається лише у вигляді само- і взаємодопомоги, тому смерть поранених настає протягом перших 30 хв і може сягати 80 %. На такі результати впливають обмежений час надання самодопомо­ги, несвоєчасна медична допомога, недостатня кількість медичного персоналу, медичного транспорту (реанімобілів).

Україна вперше стикнулася з проблемою надання медичної до­помоги в умовах бойових дій на своїй території, тому медична служ­ба Збройних сил України вимушена переозброюватися, набиратися досвіду в зоні АТО. В основу дій покладено порятунок життя пора­нених, який залежить від багатьох чинників: часу надання першої медичної допомоги та її якості; терміну евакуації пораненого з поля бою; якості виконання маніпуляцій; наявності в повному обсязі не­обхідних медичних засобів; повної координації з МНС, військовими та цивільними медиками.

Перша медична допомога пораненим у зоні АТО надавалась у вигляді само- і взаємодопомоги і, по можливості, у короткий термін їх доставляли в шпиталі першого ешелону — центральні районні лі­карні, які знаходяться в зоні АТО, а також мобільні польові шпиталі. У цих закладах надається перша лікарська допомога з певними необхідними заходами, спрямованими насамперед на врятування життя пораненого.

Другий ешелон — це лікарні, шпиталі міст Харкова і Дніпропет­ровська, в яких виконують оперативні втручання, необхідні для по­рятунку життя пораненого і стабілізації життєвих показників ор­ганізму, надають кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу.

Третій ешелон — це великі військово-медичні клінічні центри в містах Києві, Вінниці, Одесі, Львові, у яких продовжується і завер­шується лікування поранених з урахуванням питань психологічної та реабілітаційної допомоги.

 

Заповнюється картка пораненого.

 

Карта пораненого.

 

.

 

Зверху:

Категорія евакуації та список особового складу (якщо необхідний)

Перша графа: Відзначте галочкою відповідний механізм ушкоджень або «Інше» і запишіть свій варіант.

Механізмушкоджень – Щоспричинилоушкодженняпацієнта.

Друга графа: Тут можна обвести абопозначитилінієюушкоджену зону тіла та пояснити, які там ушкодження. Такожможнаоцінити процент опіків, використовуючи «Правило дев’яток».

Ушкодження – Який тип(и) ушкоджень є у пацієнта (бажано по порядку віднайважчих).

Третя графа: Тут записано життєвіфункції та коли вони перевірялися. Ознаки/Симптоми – Щовибачите? Що вам каже сам пацієнт?

Четверта графа: Тут можна записати, яку негайну допомогу ви надавали пацієнтові, та коли. Також – яку іншу важливу інформацію, не зазначену у карті.

Література.

Бадюк М.І. ВМП ст. 98-141.

Тарасюк В.С. Перша медична допомога. ст. 108-113.

 

---

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 533; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!