Поняття і головні характеристики принципів права



Будь-яка діяльність здійснюється на основі певних принципів, тобто основних, вихідних положень, додержання яких за­безпечує узгодженість у діях її учасників, орієнтує на досягнення певного результату шляхом вико­ристання найефективніших методів тощо. Відхід від визначених принципів даної конкретної діяль­ності призводить до її непослідовності, неузгодже­ності у діях її учасників і, зрештою, не до тих ре­зультатів, досягнення яких було її основною метою.

Принцип (від лат. ргіnсіpum — основа) — керів­на ідея, головне правило поведінки. Принцип та­кож можна розглядати як вираз необхідності чи, в певному аспекті, закономірності окремих проце­сів об'єктивної дійсності. У логічному змісті прин­цип — центральне поняття, основа системи, що являє собою узагальнення й поширення певного положення на всі явища тієї сфери, з якої даний принцип абстрагований[3].

Розвинуте суспільство передбачає досконалу, ці­лісну юридичну надбудову, сформовану на передо­вих засадах правової організації суспільного життя людей, їх установ і соціальних інституцій. Ці заса­ди відображені насамперед у праві і перш за все в його принципах.

Принципи права — багатоманітне явище й до йо­го дослідження можна і треба підходити з багатьох сторін, але при цьому бажано внести в дефініцію принципів права єдину основу. На нашу думку, ка­тегорія «принцип» тісно пов'язана з категоріями «закономірність», «сутність», «ідея». Принципи пра­ва можна визначати по-різному, наприклад, через закономірності розвитку суспільства і права або че­рез сутність і зміст права. Також близькі поняття за­кону та принципу: закономірність виражає зв'язок між явищами, їх сутністю, а принцип концентрує властивості, основний зміст кожного явища, що по­рівнюються. Категорія «принцип» перетинається з категорією «ідея», коли під нею розуміється внут­рішня логіка, закон існування об'єкта. А крім цьо­го, принцип може виступати як абстрактне визна­чення ідеї, тобто сума принципів дорівнює ідеї.

В юридичній літературі питання про поняття і сутність принципів права й досі не вирішується од­нозначно. Існує декілька варіантів дефініцій прин­ципів права. В одних визначеннях звертається ува­га на те, що принципи — категорія об'єктивна, в інших - юридичні принципи трактуються як основні ідеї й поняття, що виражають сутність історичного типу права.

Деякі дослідники акцентують увагу на тому, що принципи є сферою правосвідомості пра­вової ідеології та науки, інші — відносять їх до змісту досить широко визначеного чинного права. Але й у цьому випадку тривають дис­кусії про те, чи можна вважати принципами права загальні положення, що не знайшли свого відобра­ження в законі, а випливають лише зі змісту його правових норм.

Принципи природи, суспільного буття взагалі об’єктивні і не залежать від людської свідомості. Але люди в змозі їх пізнати, сформулювати як пев­ні поняття і дефініції, використовувати в практич­ній діяльності. Принципи не створюють певну істо­ричну епоху, суспільно-економічну формацію, а навпаки, історичні умови висувають певні принци­пи: вони такі, якими їх робить певний розвиток цивілізації. Але з цього не випливає, що принципи існують поза людською діяльністю. Справа в тому, що зміст принципів завжди обумовлений мате­ріальним базисом суспільства, а люди пізнають, формулюють його і втілюють у реальність.

У науковій літературі принципи права визначають по-різному.

Принципи права — це такі відправні ідеї існу­вання права, які виражають найважливіші законо­мірності й підвалини даного типу держави і права, є однопорядковими із сутністю права і становлять головні його риси, вирізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальною значимістю, відповідають об’єктивній необхідності побудови і зміцнення певного суспільного ладу.

Принципи права — це його основні засади, ви­хідні ідеї, що за своєю сутністю є узагальненим ві­дображенням об'єктивних закономірностей розвит­ку суспільства, людства в цілому.

На підставі вищевикладеного можна зазначити як попередній висновок, що принципи права як певне явище правової матерії мають певні загальні ознаки, що дають змогу визначити їх як основні за­сади, відправні ідеї його буття, котрі виражають найважливіші закономірності даної суспільно-еко­номічної формації, є однопорядковими із сутністю права й володіють універсальністю, вищою імпера­тивністю й загальною значимістю.

Принципи права спрямовують і синхронізують увесь механізм правового регулювання суспільних відносин, розкривають місце права в суспільному розвитку. Саме принципи права є критерієм право­мірності дій громадян і державного апарату в цілому та при належних умовах сприяють зростанню пра­восвідомості населення, правової культури й освіти.

Принципи права є своєрідною передавальною ланкою між економічним базисом суспільства та його юридичною надбудовою, системою норматив­ного регулювання.

Слід зауважити, що в юридичній літературі, присвяченій принципам права, існує два моменти, що мають неоднозначне трактування:

1. Як формуються принципи права — виведені вони зі змісту права і чи мають самостій­ну першооснову.

2. Яка сфера застосування принципів права — обмежена вона рамками системи юридичних норм і чи поширюється на інші прояви пра­ва.

Перший аспект тісно пов’язаний з проблемою сутності права. З точки зору теорії природного пра­ва, принципи права мають самостійну першоосно­ву, формуються у свідомості людини й уже потім, можливо (але не обов'язково), отримують законо­давче закріплення. Вважається, що спочатку зміст принципів права спонтанно випливає із самого життя, із суспільних соціальних відносин, що скла­даються у реальності й пізніше отримують регла­ментацію й захист із боку держави у комплексах суб'єктивних прав учасників правовідносин.

Виникнення принципів права як загальносоціальних є необхідною умовою наступного закріп­лення їх у вигляді юридичних принципів і норм, бо свідчать про актуальність проблеми для суспільства та необхідність юридичного оформлення їх. При цьому головна роль у виявленні й конструюванні таких принципів належить не правотворчості, а са­ме правоутворенню, конкретніше — юридичній практиці, яка за своєю природою покликана опера­тивно реагувати на зміни, що відбуваються у сфері права.

Самий процес утворення принципів права, його стадії в межах теорії природного права також не визначаються однозначно. Деякі дослідники визна­чають процес утворення принципів права наступ­ним чином: суспільні відносини — правоположення юридичної практики — норми-принципи[4]. Вважається, що зміни суспільних відносин обумов­люють зміни змісту існуючих принципів права або формування нових. Юридична практика реагує на ці зміни, формує необхідні принципи права й про­водить потрібні зміни в законодавстві.

Інша точка зору виділяє такі стадії формування принципів права: правова теорія — система право­вих норм — правопорядок. Юристи і філософи, аналізуючи досвід людства, роблять пев­ні висновки, проводять аналогії і локалізують про­тиріччя у суспільному розвитку. На підставі всього цього і з'являються ідеї-принципи та тлумачення їх у правовій теорії.

Таким чином, у правовій теорії ідеї відіграють синтезуючу роль і водночас одержують підтримку в юридичних знаннях. На стадії системи правових норм правові ідеї, після закріплення в нормах пра­ва, стають принципами права, що постають як уза­гальнений, концентрований, синтезований вираз основних ідейних засад, головних суспільних інте­ресів, що одержують розвиток і конкретизацію в правилах і вимогах даної правової системи.

А на третій, останній, стадії вони переходять у зміст правової форми реальних суспільних відно­син. Але треба зауважити, що правова норма «працює» лише тоді, коли державна корекція сус­пільних відносин, що здійснюється за допомогою цієї норми, у формі суб'єктивних прав, юридичних обов'язків, правовідносин знаходить в них реальне відображення.

Отже, принципи права — об’єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку.

Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв’язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії.


Дія принципів права

Дія принципів права і розвиток правової системи України вимагає з’ясування розуміння самої правової системи, а також методики її дослідження і функціонування. Визначальними при цьому є методологічні принципи і підходи, а найголовнішими з них стають принципи системності, цілісності, комплексності, функціональності.

Якщо врахувати ці принципи, то з точки зору теоретичного моделювання правової системи за законами системного підходу, правова система - це сукупність усіх взаємопов'язаних матеріальних і нематеріальних, об'єктивних і суб'єктивних, статичних і динамічних правових явищ, що функціонують у суспільстві з приводу створення. реалізації і охорони права. Тобто, правова система -  надзвичайно широке поняття, що зумовлює існування і необхідність виділення у ній таких  сторін як: 1) цілі та інтереси; 2) матеріальна база; 3) нормативна основа; 4)духовна основа; 5)організаційна структура; 6) інституційна; 7) органічна; 8) функціональна; 9) ідеологічна,10) комунікативна.

Згадані підсистеми і елементи правової системи поєднанні її принципами, які у ній виступають головними структурними зв’язками. Принципи правової системи, у тому числі й України, - це об'єктивно зумовлені її витоки, за якими вона розвивається і які становлять основу її системності. Це елементи правової системи,  що мають найбільш загальний зміст, фіксують найважливіші напрямки і способи її дії. Вони у найбільшій мірі  поєднуються з об’єктивними законами розвитку суспільства, з загальними принципами організації і функціонування суспільних відносин.

Найбільш важливим завданням нашої держави у цьому аспекті є створення повноцінної Концепції правової реформи в Україні, у відповідності саме з таким розумінням правової системи і її принципів.

Принципи правоутвореиня -це найбільш загальні і важливі правові  явища за якими відбувається переведення об'єктивних закономірностей суспільного життя на мову юридичних принципів і норм. У найбільшій мірі принципи правоутворення існують у вигляді принципів правосвідомості. Виникнувши у вигляді ідей правосвідомості, юридичні принципи втілюються в принципах права через правоутворення, а вже потім через правотворчіеть, яка включає нормотворчість і законотворчість.

Правотворча діяльність носить складний і специфічний характер, а тому досить важко перерахувати всі основні ідеї правотворчості. Проте у правовій державі вона повинна здійснюватись на основі таких найважливіших принципів: гуманізму; демократизму; науковості; правності; законності; юридичної формалізованості; внутрішньої системності і структурованості; врахування специфіки предмета методу регулювання, властивих кожній галузі права; об'єктивної оцінки можливостей діючої правової системи і її співвідношення з іншими системами; використання засобів і прийомів юридичної техніки; врахування необхідності подальшої систематизації нормативно-правових актів тощо.

Цим принципам мають відповідати принципи законотворності, які зафіксовані у Конституції України і мають стати відправними джерелами при реформуванні цього виду юридичної діяльності. Їх систему складають принципи: 1) верховенства права; 2) верховенства закону у системі нормативно-правових актів; 3) демократизму у законотворчій діяльності: 4) соціальної доцільності; 5) системності і узгодженості; 6) наукової обґрунтованості.

У відповідності з таким розумінням правоутворення і висвітленими принципами надзвичайно важливим уявляється створення повноцінної Концепції реформування правоутворення і правотворчості в Україні. Остання має розроблятися за тими методологічними підходами, які були застосовані щодо Концепції правової реформи в Україні і деталізувались Концепцією реформування законодавства України. Орієнтовною  програмою розвитку законодавстваУкраїни, Законами "Про нормативно-правові акти в Україні" і "Про закони і законодавчу діяльність в Україні". Лише за таких умов можна забезпечити кардинально-якісні зміни у цьому процесі

Виходячи з загальнотеоретичного розуміння реалізації норм права, можна підійти до аналізу шляхів втілення його принципів у фактичній поведінці учасників суспільних відносин.

Насамперед звертаємо увагу на можливість і корисність прямої дії принципів права. Для цього вони повинні матеріалізуватись у чинному законодавстві. Подібне їх юридичне оформлення і закріплення безперечно має нормативно - регулятивний і орієнтаційно - керівний характер щодо усіх соціальних інституцій. Пряма дія принципів права здатна також забезпечити цілеспрямованість і одноманітність правового регулювання суспільних відносин. При цьому не можна віддавати перевагу якомусь одному різновиду принципів.

Другим шляхом реалізації принципів права є їх опосередкування через механізм правовою регулювання, що вимагає їх конкретнзації у нормах законодавства і підзаконних нормативно-правових актах, юридичних документах судової і адміністративної практики. Таким чином, принципи виражаються у правах і обов'язках суб’єктів, у юридичних зв'язках і відносинах. Вказанний шлях реалізації принципів права найбільш розповсюджений. Завдяки закріпленню у юридичних нормах, правах і обов'язках, правовідносинах і правопорядку принципи набувають саме регулятивно  - нормативної специфіки. А тому можна говорити про три рівні реалізації принципів у праві. На першому - суб'єкти мають справу з юридичними принципами, що є найбільш високим узагальненням і регулятором фактичних суспільних відносин. На другому - принципи права виступають, як модифіковані юридичні норми, що  містять моделі суб'єктивних прав і юридичних обов’язків. І  третій – це рівень реалізацїї принципів, коли вони деталізуються у вигляді рішень судової і адміністративної загалом усій юридичної практики.

Це дає змогу виділити і обгрунтувати загальні принципи правореалізації. До них насамперед слід віднести принципи: законності; реальності; обгрунтованості; доцільності; справедливості й ефективності.

Усі названі і не згадані принципи правореалізації, як і сама ця діяльність є системними явищами,  а тому вони мають розглядатися  як складова безперечно одна з найбільш головних частин правової  системи, в тому числі і щодо правової реформа в Україні. Завданням останньої у цій сфері є створення на  підставі науково обґрунтованої теорії повноцінної Концепції реформування реалізації права в Україні. Вважаємо, що подібно до Концепції правової реформи в Україні, інших Концепцій  (реформування законодавства, охорони права), Концепція реформування реалізації права в Україні повинна прийматися Верховною Радою України на підставі участі і врахування  пропозицій від усіх зацікавлених суб'єктів. Її офіційним, більш конкретним, вираженням маюгь статті Закону України «Про створення державного механізму реалізації нормативно – правових актів в Україні»,  «Про застосування нормативно – правових актів в Україні».

Щодо реалізації  принципів права в правоохоронній діяльності. То охорона права це надзвичайно широка категорія, яка включає у себе усі правові явища,  що функціонують у правовій системі, щодо забезпечення правомірного його втілення у поведінці усіх соціальних суб'єктів.

Правоохоронна діяльність, у свою чергу, є складовою частиною суспільної охоронної діяльності (поряд із політичною, економічною, ідеологічною, охоронною діяльністю, а тому може диференціюватись на суспільну (здійснюється усім суспільством), державну (реалізуються державними органами), правоохоронну діяльність окремих  колективів людей (наприклад,  політичних партій,  громадських організацій, трудових колективів) і навіть окремих індивідів (наприклад, необхідна оборона у кримінальному праві). І це пояснюється  тим що, у демократичному громадянському суспільстві і правовій державі  за кожним соціальним організмом  визнається право самому забезпечувати свою охорону, своє співіснування з іншими соціальними суб'єктами.

 

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 295; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!