Коротка історія розвитку геодезії, зв'язок її з іншими спеціальними дисциплінами. Роль вітчизняних і зарубіжних вчених у розвитку цієї науки.
Геодезія—одна з найдавніших наук.
Дослідження в даній області показали, що геодезією почали займатися за декілька тисячоліть до нашої ери в стародавніх рабовласницьких державах Сходу — в Китаї, Єгипті, Ассиро-Вавілонії і ін.
Греки перші поставили геодезію на дійсно наукову базу. Відомо, що АнаксимандрМілетський, учень знаменитого ученого Фалеса Мілетського (689 р. до н. э.), вперше обґрунтував гіпотезу кулеподібності Землі, склав першу географічну карту і небесний глобус. Фалес з Мілета перший застосував коло для вимірювання кутів. Герон при вимірюванні кутів вживав діоптри, які використовуять і в даний час (інструмент гоніометр). Герон написав підручник по геодезії «Діоптрика» і книгу «Вимірювання площ». Ератосфен, що очолював Александрійську бібліотеку (276— 195 р. до н. э.), дав визначення розмірів земної кулі шляхом вимірювання дуги меридіана. Він застосував метод вимірювань, який має місце і зараз — визначення шляхом астрономічних спостережень різниці широт двох точок на одному і тому ж меридіані.
До стародавніх часів відноситься і початок геодезичних робіт в Росії. Так, наприклад, поблизу р. Тамані був знайдений камінь, що зберігається з 1851 р. в Державному Ермітажі. На цьому камені висічений напис: «В лето 6576 индкта 6 Глеб князь мерил море по леду от Тмутороканя до Крчева 14000 сажен». Це означає, що в 1068 р. була зміряна по льоду ширина Керченської протоки.
|
|
|
В XVI ст. геодезія одержує широкий розвиток у зв'язку з новими запитами економіки буржуазного суспільства, що зароджувалося.
Винахід на початку XVII ст. астрономічної труби, рівня, верньєра, далекоміра (учені Янсен, Галілей, Кеплер) намітило новий етап в розвитку геодезії.
Перші геодезичні інструменти з оптичною трубою — нівеліри—з’явились в другій половині XVII ст. Теодоліт з оптичною трубою був винайдений англійським механіком Рамсденом в 1787 р. (майже на 100 років пізніше, ніж нівелір).
Теодоліт Рамсдена
В Росії в XVI ст. було опубліковано перше керівництво по геодезичних роботах і була складена карта всієї Московської держави — «Большойчертёж» — з прикладеною до неї «Книгой к большомучертежу». В 1614 р. з'явилася карта, складена Федором Годуновим по «Большомучертежу», з нанесеними на ній меридіанами і паралелями, з планом р. Москви.
При Петрові І геодезичні роботи проводилися у зв'язку із спорудою каналів, осушенням земель, плануванням і будівництвом міст і зйомкою віддалених земель Росії. В 1701 р. указом Петра І в Москві, в приміщенні Сухаревої башти, була відкрита математико - навігаційна школа. Перший російський викладач школи, математик Леонтій Пилипович Магніцкий створив підручник «Арифметики», який був свого роду енциклопедією математичних, астрономічних і геодезичних знань. Математико - навігаційну школу закінчила більшість російських геодезистів.
|
|
|
Першими геодезистами, що закінчили школу, були Челюскін, Овцин, Лужін, Евреїнов і ін.
Іван Евреїнов в 1722 р. склав карту Сибіру, Камчатки і Курильських островів, яка була знайдена в Центральному архіві стародавніх актів в Москві (1945 р.)
В 1714 р. в Петербурзі була заснована Морська академія з класом геодезії, в якому готувалися кваліфіковані геодезисти і картографи. За матеріалами зйомок Академією наук був виданий в 1745 р. «Атлас Российский», що складається з 13 листів Європейської Росії, 6 листів Азіатської Росії (масштаб карти: в 1дм близько 206,5 верст).
Особливо багато в області розвитку геодезії було зроблено в період 1758—1765 рр., коли керівником географічного департаменту був геніальний російський вчений Михайло Васильович Ломоносов. Вийшли в світ перші підручники по геодезії, наприклад «Практическаягеодезия » С. Назарова (1761 р.), «Молодойгеодетилипервыеоснованиягеодезии » акад. С.К.Котельникова.
У зв'язку з розширенням геодезичних робіт, пов'язаних з генеральним межеванием, в 1779 р. в Москві була заснована Межова школа, перетворена незабаром в Межовий інститут — найбільше в країні вищий учбовий заклад по підготовці геодезичних кадрів.
|
|
|
Великі геодезичні роботи в Росії були виконані після Вітчизняної війни 1812 р. Для цієї цілі в тому ж році було організовано Військово-топографічне депо, перетворене в 1822 р. в Корпус військових топографів. З того часу геодезичні роботи отримали особливо широкий розвиток.
Геодезичні роботи по розвитку тріангуляції в західній частині Європейської Росії були проведені російським ученим військовим топографом Теннером в 1816 р. Ці роботи продовжив інший російський вчений астроном і геодезист Василь Якович Струве — засновник і перший директор Пулковської астрономічної обсерваторії. Під керівництвом Струве з 1816 р. по 1855 р. було проведено одне з найбільших по протягненості градусне вимірювання по меридіану на довжину більше 3000км (дуга меридіана 20°20' в.д.) від Північного Льодовитого океану до річки Дунай. Ця робота, проведена з метою визначення точних розмірів Землі, і донині не втратила свого значення.
Великий внесок в справу розвитку геодезії в Росії вніс професор А.П.Болотов, що поставив вивчення цієї науки на дійсно реальний грунт. Так, в 1845 р. була видана І частина підручника А. П. Болотова «Курс высшей и низшейгеодезии», а в 1849р.— II частини цього підручника.
|
|
|
В 1925 році в топографічних зйомках стали використовувати аерофотозйомку для складання державних карт, яка зараз являється найбільш вдосконаленим методом картографування і вивчення земної поверхні.
В теперішній час в нашій країні виконуються суцільні і систематичні зйомки на всій території країни, складені та випущені у великій кількості різні карти загальнодержавного і спеціального призначення.
В результаті топографічних, геодезичних і аерофотозйомочних робіт була створена карта всієї території СРСР в масштабі 1:1000000.
В даний час за допомогою аерофотозйомок можливо створювати карти в масштабі 1: 100000. Для цих цілей створено Центральний науково-дослідний інститут геодезії, аерофотозйомки і картографії.
Значний внесок в справу створення високоточних геодезичних і фотограмметричних приладів внесли ряд вчених: Ф.В. Дробишев, М.Д. Коншін, М. М. Русінов, І.М. Алєксапольській та ін.
Загальні геодезичні роботи дають високоточний матеріал для досліджень різного виду та вивчення форми і розмірів землі.
Велика заслуга в діло розробки нових методів досліджень форми Землі належать проф. Ф.Н.Красовському, А.А.Ізотову, А.А.Михайлову і М.С.Молоденському.
В 1940 році колектив ЦНІІГА і К під керівництвом Ф.Н.Красовського виконав нове, найбільш точне визначення розміру земного еліпсоїду, який було прийнято для основних геодезичних розрахунків в 1946 році.
Із розвитком космонавтики, при запуску штучних супутників Землі, вперше було проведено космічну зйомку її поверхні в 1961 році. В наслідок розвитку приладобудування в наш час широко використовуються новітні технології по зйомці, обробітку матеріалів вимірювань, а також по створенню планово – картографічного матеріалу.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 372; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!