Кваліметрична модель оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку Г. Єльникової

Питання необхідності оцінки рівня розвитку дитини напередодні вступу до школи зумовлена вимогами чинного законодавства.

Стаття 22 Закону України «Про дошкільну освіту» зазначає обов’язкове виконання дошкільними навчальними закладами вимог, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

З метою моніторингу якості освітнього процесу, робочою групою при МОН України проведено відповідну роботу та розроблено критерії визначення рівня розвитку дитини та інструментарійдо їх практичного застосування.

За основу взято кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за методикою Галини Єльнікової.

Невід’ємною складовою системних моніторингових досліджень є кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку та вихованості дитини дошкільного віку (далі –кваліметрична модель). Вона містить фактори, критерії і показники такого оцінювання.

Мета застосуваннякваліметричної моделі:

- дозволяє отримати дані про розвиток дитини;

- дати можливість педагогам проаналізувати досягнення кожної дитини і відставання та внести корективи у план роботи на початку навчального року;

- дає можливість бачити недоліки у освітньому процесі та отримати уявлення про шляхи його удосконалення.

Кваліметрія– це наука про методи кількісного оцінювання якості (від латинського «квалі» – якість і давньогрецького «метріо» – вимірювати). Сутність кваліметричного підходу полягає в тому, що будь-яке якісне явище можна розкласти на фактори та критерії, які допомагають розкрити це явище; визначити вагомість факторів, тобто їх пріоритетність, та оцінити кожний критерій у межах від 0 до 4. Чим вищий рівень розвитку того чи іншого критерію, тим вища його оцінка.

Кваліметрична модель містить:

-протокол оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку;

-кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку;

-діаграму з показниками невикористаних резервів розвитку дитини старшого дошкільного віку;

-портрет розвитку дитини з результатами моніторингу рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.

Кваліметрична модель передбачає здійснення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Якісні показники оцінюють за допомогою кількісних балів. Під час внесення показників до програми всі розрахунки відбуваються автоматично і відбиваються на Діаграмі та в Портреті.

Етапи проведення моніторингу:

1. Підготовчий:

-Вивчення наявної літератури;

-Добирання методів та інструментарію для проведення моніторингу-тестів, завдань, оформлення бланків протоколів тощо

-Призначення відповідальних осіб.

2. Практичний:

- Здійснення дослідження.

3. Аналітичний:

- Оброблення та аналізування даних;

- Розроблення рекомендацій;

- Підготовка звітної документації.

Моніторингове дослідження проводить творча група у складі вихователя-методиста, практичного психолога, вихователів групи.

Моніторингове дослідження здійснюється за обраними методами:

1) Спостереження.

2) Проведення бесід.

3) Виконання тестових ігрових завдань.

Розвиток дитини старшого дошкільного віку оцінюється за такими факторами:

1. Фізичний розвиток і здоров'я.

2. Соціальний розвиток.

3. Природничо-екологічний розвиток.

4. Предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток.

5. Ігрова діяльність.

6. Сенсорно-пізнавальний розвиток.

7. Мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор електронної програми кваліметричної моделі включає певні види компетенцій(критерії):

Фактор Критерій

І. Фізичний розвиток й здоров’я дитини
1.Біологічна зрілість (вага, зріст)

2. Здоров’ябережувальна компетенція

3. Особистісно-оцінна компетенція

ІІ. Соціальний розвиток
4.Родинно-побутова компетенція

5. Соціально-комунікативна компетенція

ІІІ. Природничо-екологічний розвиток 6. Природничо-екологічна компетенція

IV. Предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток

7.Предметно-практична компетенція

8. Художньо-продуктивна компетенція

V. Ігрова діяльність 9. Ігрова компетенція

VI. Сенсорно-пізнавальний розвиток
10. Сенсорно-пізнавальна компетенція

11. Математична компетенція

VII. Мовленнєвий розвиток
12.Комунікативна компетенція

13. Мовленнєва компетенція

Здійснюючи експертизу, вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє,усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Орієнтовні показники оцінювання критеріїв:

4 бали – компетенція сформована в повній мірі (В);

3 бали – компетенція сформована в достатній мірі (Д);

2 бали – компетенція сформована посередньо (С);

1 бал – компетенція сформована мінімально (Н);

0 балів – компетенція не сформована.

Кожна компетенція містить 3 складових:

-Когнітивна – що знає дитина;

-Емоційна – як ставиться до ситуації;

-Поведінкова – як діє в різних ситуаціях.

Краще, якщо діагностику проводять дві особи (методист, практичний психолог), коли одна веде діалог, а друга фіксує відповіді дитини.

Аналізуючи оцінки, наведені в моделі, можна одразу зробити висновок про те, які складові потребують доопрацювання. Так, завдяки аналізу за кожним критерієм чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрями, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендують здійснювати оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні-жовтні (перше оцінювання). За результатами оцінювання доречно скоригувати план роботи, щоб приділити належну увагу тим компетенціям, які в дітей недостатньо сформовані.

За результатами першого оцінювання керівник закладу освіти не повинен приймати жодних управлінських рішень, оскільки перевірку здійснюють виключно для корекції освітньої діяльності вихователя.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні-травні. За його результатами визначають сумарний кінцевий показник рівня розвитку та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з’ясувати невикористані резерви розвитку дитини.

Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

Комп’ютерну програму оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/normbaza.html .

Методика дослідження:

І. «Знайомство з дитиною» (бесіда з 10 запитань).

Результати вносяться у бланк протоколу (обводяться 0,4; 0,2; 0). Окремо, в 3-й таблиці оцінюється поведінковий компонент.

* Розповіді дитини бажано фіксувати.

3). Емоційна складова досліджується під час виконання завдання «Чарівні перетворення» (перетвори геометричну фігуру на малюнок).

Запитання: Що намалював?Чи впорався з завданням?.

Результати заносяться до Протоколу.

Фіксується:Вибір дитини;Виконання;Невиконання.

Визначається середній бал:

4,0-3,6 бали компетенція сформована повною мірою;

3,5-2,6 бали – сформована достатньо;

2,5-1,6 бали – сформована посередньо;

1,5-0,6 бали – сформована мінімально;

0,5-0 балів – не сформована.

Соціально-комунікативна компетенція визначається також під час бесіди з дитиною «Знайомство» – потрібний бал необхідно обвести.

ІІ. Художньо-продуктивна компетенція

Визначається за результатами домальовування дитиною геометричної фігури.

Орієнтовні схематичні малюнки оцінено у балах (за типами розвитку творчої уяви).

Необхідно обвести потрібний бал і дослівно записати розповідь дитини про намальоване.

ІІІ. Мовленнєва і комунікативна компетенції

Визначається за результатами спостережень під час діагностичного дослідження.

Фонетична, лексична, граматична, діалогічна, монологічна складові оцінюються в балах та обчислюється середній бал.

Для більш точного результату можна застосовувати мовленнєві ігри та ігрові вправи.

Комунікативну компетенцію оцінюють так:

4 бали – володіє культурою мовленнєвої комунікації;

3 бали – не завжди проявляє стриманість у спілкуванні;

2 бали – мовні та немовні засоби комунікації бідні, культура мовлення не сформована;

1 бал – переважають немовні засоби спілкування, уникає спілкування.

ІV. Ігрова діагностична методика «Я і Світ».

Для проведення дослідження використовуються 16 карток, половина з яких із зображенням позитивного ставлення дітей до здоров'я (природи родинних взаємин, предметного світу), половина – негативного.

Бесіда містить 12 запитань:

1-9 – за когнітивною складовою;

10,11 – емоційною;

12 – поведінковою.

Таким чином визначаються здоров'язбережувальна, родинно-побутова, предметно-практична, природничо-екологічна компетенції.

V. Сенсорно-пізнавальна та математична компетенції.Вони пов'язані між собою.

Сенсорно-пізнавальна компетенція виявляє спостережливість., винахідливість, володіння прийомами класифікації, порівняння, орієнтування у сенсорних еталонах (колір, форма, величина).

Досліджується за допомогою ігрових вправ «Четвертий зайвий», «Порівняй».Також проводяться завдання-бесіда за картинками.

Обчислюється середній бал.

Математична компетенція визначається під час виконання завдань за комплектом тих же карток. Протокол містить 12 запитань та завдань за всіма складовими математичного розвитку «лічба», «число та цифра», «геометричні фігури», «величина», «орієнтування у просторі», «орієнтування у часі».

VІ. Рівень сформованості ігрової компетенції.

Гра – провідний вид діяльності дошкільника, вона є умовою нормального психічного розвитку дитини, засобом спілкування.

Діагностика ігрової компетенції:

1. Проводиться бесіда за картинками: різні іграшки; іграшки до сюжетно-рольової гри; групи дітей, що грають у сюжетно-рольову гру та дитина, яка грається самостійно.

2. Оцінка ігрової компетенції за результатами спостережень.

VІІ. Оцінювання біологічної зрілості.

Порівнюються показники довжини тіла, маси тіла, окружності грудної клітки.

Оцінка в балах (4,3,2). Визначається середній бал.

Недоліки: Показники дуже відносні. Багато залежить від інших чинників: зріст батьків тощо.

Моніторингові дослідження і оцінювання розвитку дітей старшого дошкільного віку може проводити як сам педагог, так і вихователь-методист ЗДО чи практичний психолог. За результатами першого оцінювання, яке слід проводити у вересні-жовтні, необхідно внести корективи в освітню діяльність педагогів, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані. До розроблення індивідуальних освітніх маршрутів розвитку дітей слід залучити як педагогів, так і практичного психолога.

А до реалізації завдань, передбачених індивідуальними освітніми маршрутами розвитку дітей, слід обов’язково залучати батьків, надаючи їм індивідуальні консультації та підвищуючи їхню психолого-педагогічну культуру під час просвітницьких заходів.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні-травні і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. Показовою при цьому є діаграма невикористаних резервів розвитку дитини. Аналіз причин негативних результатів освітньої роботи та педагогічна рефлексія дадуть змогу оптимізувати педагогічний процес. А за потреби стануть підставою для прийняття керівником управлінських рішень.

Діаграма другого оцінювання може бути використана для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

Кінцевою метою освітньої роботи з дітьми є виховання соціально активної творчої особистості, здатної дбайливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності, виховання у дитини свого власного Я, свого місця серед інших людей, віри у свої сили та здібності. Тож саме на такі показники і слід орієнтуватися педагогам, аби забезпечити якісну освіту дошкільникам.

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1144; Мы поможем в написании вашей работы!
Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 12

Мы поможем в написании ваших работ!