Відповіді на тестові завдання.

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра сімейної медицини та терапії ФПО

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Декан медичного факультету Перший проректор

Запорізького державного Запорізького державного

медичного університету медичного університету

____________________ ______________________

_____ серпня 2010 року _____ серпня 2010 року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для занять із студентами шостого курсу

з навчальної дисципліни “загальна практика – сімейна медицина”

змістовий модуль № 1

«ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ»

Запоріжжя

2010

Тема 1

1. Предмет і завдання загальної медицини (сімейної медицини). Історія розвитку. Основні напрямки розвитку.

2. Сучасні уявлення про структуру ПМСД.

3. Особливості роботи сімейного лікаря.

4. Принципи сімейного обслуговування

5. Облікова документація в сімейній медицині.

6. Організація сімейного лікаря.

7. Функції та зміст роботи сімейного лікаря.

8. Деонтологія та етика відносин сімейного лікаря з пацієнтом і родиною.

9. Вирішення соціально-медичних проблем родини.

10. Оцінка показників діяльності.

Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю

1. Опанування навичками встановлення здоров'я, раннього виявлення відхилень від норми та ранньої діагностики захворювань.

2. Планування проведення скринінгу та моніторингу здоров'я.

3. Опанування навичками ведення хворих в амбулаторних умовах.

4. Вміти заповнювати та аналізувати облікову документацію закладів сімейної медицини.

5. Вміти спілкуватися з пацієнтом і родиною.

1. Розрахувати навантаження сімейного лікаря, якщо навантаження терапевта 1700 осіб, відсоток дорослих – 75%, навантаження педіатра 800 пацієнтів, а відсоток дітей на дільниці 25%.

2. Оформити паспорт дільниці амбулаторії.

3. Обчислити частоту виявлення захворювання, якщо було оглянуто 1342 особи, а число випадків захворювання, виявлених в результаті профілактичного огляду – 5 випадків.

4. Оформити інформовану згоду пацієнта , вказати основні графи документу.

5. Запропонуйте свої аргументи для переконання родини у необхідності термінового оперативного втручання (моделювання ситуації).

Тема 3

1. Сучасні методи інформаційного забезпечення амбулаторій сімейного лікаря.

2. Впровадження телемедицини в практику сімейного лікаря.

3. Метод скринінгу в сімейній медицині.

1. Як називають алгоритми та структури даних для забезпечення збереження даних у зовнішній пам'яті?

файлова система;
жорсткий диск;
віртуальний диск;
файли та папки.

2. Що таке фрагментація оперативної пам'яті?

втрата частини пам'яті виділеної процесу, але не використовуваної ним;
поділ адресного простору на фрагменти;
неможливість використання частини пам'яті при використанні алгоритмів поділу пам'яті з фіксованими розділами;
неможливість використання частини пам'яті при використанні алгоритмів поділу пам'яті із змінними розділами.

3. За допомогою якого показника можна визначити різницю між двома середніми показниками:

моди;
критерію вірогідності Ст’юдента;
помилки репрезентативності;
середнього квадратичного відхилення;
інтервалу.

4. Якою повинна бути ступінь вірогідності середніх показників при медико-біологічних дослідженнях:

10%;
68%;
95%;
99%;
100%.

5. Як охарактеризувати зв'язок між явищами, якщо коефіцієнт кореляції дорівнює –0,62:

зв'язок зворотній середньої тісноти;
зв'язок зворотній слабкий;
зв'язок зворотній високий;
зв'язок прямий середньої тісноти;
зв'язок прямий слабкий.

Відповіді на завдання:

Підсумковий рівень 1 - c; 2 – a; 3 - b; 4 - c ; 5 – a.

Практичне завдання

1. Вміти аналізувати дані автоматизованої диспансеризації.

2. Вміти аналізувати дані телеметричного спостереження за функціональними показниками хворих при серцево-судинних захворюваннях (порушення ритму, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія).

1.Уведіть повний регістр пацієнтів своєї ділянки.

2. Оформіть звітну картку.

3. Знайдіть інформацію про методи лікування заданого хворого.

4. Складіть електронну амбулаторну картку.

5. Оформіть статистичну звітність в електронному вигляді.

Тема 4

1. Поняття про здоров'я, проміжний стан, хворобу.

2. Функціональні клінічні синдроми в практиці сімейного лікаря.

3. Загальні принципи укріплення здоров'я.

4. Класифікація та значення факторів ризику.

5. Сучасні погляди на профілактику, диспансеризацію.

6. Показання та протипоказання для ведення хворих в амбулаторних умовах.

7. Переваги надання медичної допомоги в денних стаціонарах.

8. Показання до ведення хворих вдома, організація стаціонару на дому.

9. Проведення медико-соціальної та трудової експертизи в амбулаторних умовах.

10. Складання генеалогічного дерева сім'ї.

11. Складові поетапної програми профілактики захворювань сім'ї.

1. Зміст профілактичної спрямованості в діяльності системи охорони здоров’я передбачає:

А. соціально-економічні заходи направлені на поліпшення праці та життя населення.

Б. . медико-санітарну допомогу хворим на запальні гострі хвороби

В. проведення санітарно-гігієнічних, санітарно технічних заходів та диспансерний нагляд за хворими і окремими групами здорових людей.

Г. вчасно екстрену медичну допомогу

Д. оптимізацію способу життя та поліпшення соціально економічних умов

2. Поняття «здоров’я» з точки зору популяційного підходу:

А. стан організму людини,при якому він здатний повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції

Б. стан організму людини,коли всі його функції врівноважені з навколишнім середовищем

В. стан повного соціального,біологічного та психологічного благополуччя людини «одночасно з відсутністю хвороби та фізичних дефектів»

Г. умовне статистичне поняття,яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників захворюваності,фізичного розвитку і інвалідності та частоти до нозологічних станів

Д. Інтервал у межах якого коливання біологічних процесів утримують організм на рівні функціонального оптимуму

3. Медичними показниками здоров’я населення є:

А. показники соціального добробуту та частоти до нозологічних (преморбідних) станів

Б. показники демографічні,фізичного розвитку,захворюваності,інвалідності та частоти до нозологічних станів

В. показники летальності,способу життя та захворюваності

Г. показники демографічні,інвалідності,захворюваності

Д. показники частоти до нозологічних станів,способу життя,фізичного розвитку та летальності.

4. Скільки існує диспансерних груп,спостереження серед населення?

А. чотири;

Б. сім;

В. шість;

Г. три;

Д. дві.

5. Які категорії населення об’єднують в собі групи здоров’я?

А. здорових,часто і тривало хворіючих;

Б. практично здорових і тих, що знаходяться під диспансерним лікарським спостереженням;

В. хворих на гострі захворювання та таких, що вимагають постійного,динамічного лікарського спостереження;

Г. хворих на хронічні захворювання в стані субкомпенсації, компенсації та декомпенсації;

Д. здорових, практично здорових та таких, що вимагають постійного динамічного лікарського спостереження.

6. Мета вивчення захворюваності населення:

А .характеристика стану здоров’я населення, розробка заходів профілактики;

Б. характеристика стану здоров’я населення, планування медичних служб, розробка заходів профілактики та оцінка ефективності проведення оздоровчих заходів;

В. оцінка рівня санітарної культури населення, планування медичних служб, оцінка стану здоров’я пацієнта;

Г. розробка заходів профілактики;

Д. оцінка ефективності проведення оздоровчих заходів та розробка заходів профілактики.

7. Україна відноситься до країн, де питома вага осіб, старших за 60 років, у структурі населення (%):

А. 5-9;

Б. 10-14;

В. 15-19;

Г. 20-25;

Д. 25 і більше.

8. До немедикаментозних методів зниження артеріального тиску відносять:

A. Припинення куріння;

Б. Нормалізація ваги;

В. Зменшення споживання кухонної солі;

Г. Збільшення дозованого фізичного навантаження;

Д. Усе вище зазначене.

9. До факторів ризику розвитку внутрішньолікарняних пневмоній відносять:

A. Штучну вентиляцію легенів;

Б. Наявність у хворого цукрового діабету;

В. Ранню рухову активність пацієнта в післяопераційному періоді;

Г. Літній вік.

10. У дитячому закладі "Сонечко" протягом останніх років немає спалахів кору не дивлячись на "занесення|" цієї інфекції, що періодично має місце. Назвіть вид профілактики, що має місце в даному дитячому закладі.

А. Первинна;

Б. Вторинна;

В. Третинна;

Г. Первинна і вторинна;

Д. Третинна і вторинна.

Практичні завдання для підсумкового модульного контролю

1 .Проведення профілактики захворювань та аналізу ефективності диспансеризації.

2. Організація санітарно-просвітницької роботи з метою пропаганди здорового способу життя.

3. Вміти проводити профілактичні заходи при вакцинації.

4. Вміти заповнювати та аналізувати облікову документацію закладів сімейної медицини.

5. Вміти спілкуватися з пацієнтом і родиною.

1. Скласти медико-соціальний паспорт родини (на прикладі власної).

2. Скласти генеалогічне дерево власної родини.

3. Розрахуйте ваго-ростовий індекс у жінки 35 років, яка працює лікарем і має зріст 165 см, вагу 55 кг.Визначте добову величину калорійності їжі та розрахуйте кількість білків, жирів та вуглеводів у її раціоні.

4. Чоловік 45 років. Палить 1 пачку сигарет на добу, зріст175 см, вага 95 кг, окружність талії 105 см, протягом 3 років підвищений АТ до 160/100, ліки приймає періодично, ЗХС – 5,8 ммоль/л, харчування – жирне м’ясо, сало, картопля, овочі, у батька – гіпертонічна хворобаз молодих років.

1. Проведіть стратифікацію ризику за шкалою SCORE

2. Проведіть стратифікацію ризику додаткового по АГ

3. Визначить ІМТ

4. Призначте рекомендації по зміні способу життя

5. Медикаментозне лікування.

6. Цільовий рівень холестерину

5. Жінка 45 років, палить, має АТ – 140/80, батько помер від інсульту у 48 років, цукор крові - 4,5 ммоль/л, вага 75 кг, ЗХС – 5,5 ммоль/л, зріст – 165 см.

1. Визначить ІМТ

2. Проведіть стратифікацію ризику за шкалою SCORE

3. Проведіть стратифікацію ризику додаткового за АГ

4. Призначте рекомендації щодо зміни способу життя

5. Медикаментозне лікування.

6. Цільовий рівень холестерину.

6. Проведіть санітарно-просвітницьку бесіду з пацієнтом щодо шкідливого впливу тютюнопаління.

Відповіді на тестові завдання.

Підсумковий рівень. 1. В. 2. Г. 3. Б. 4. Г. 5. Д. 6. Б. 7. Г. 8. Д. 9. А, Б, Г. 10. А.

Тема 5

Завдання 1

Хворий 53-х років скаржиться на відчуття важкості в надчеревній ділянці, періодичну нудоту, неприємний присмак у роті, нестійкий стілець, схуднення, поганий апетит. Хворіє 7 років, лікувався самостійно за народними рецептами. Погіршення відмічає на протязі двох тижнів. Об’єктивно: достатнього живлення, шкіра волога; периферичні лімфовузли не пальпуються. При пальпації – незначна розлита болючість в надчеревній ділянці. У загальному аналізі крові: ер. – 4,1х10¹²/л, Hb – 128 г/л, КП – 0,94; лейк. – 7,2х10⁹/л, е – 0, п – 4, с – 70, л – 20, м – 6; ШЗЕ – 18 мм/год.

1.1. Враховуючи наведені данні, Ви діагностуєте:

A. Недосліджену шлункову диспепсію

Б. Хронічний неатрофічний гастрит, нормоацидний стан

В. Рак шлунка

Г. Хронічний атрофічний гастрит, гіпоацидний стан

Д. Хронічний атрофічний гастрит антацидний стан

1.2. Відповідно до обраного діагнозу вкажіть на вірогідні зміни, які можуть бути при рентгенологічному досліджені шлунка у цього хворого:

A. Згладженість складок, вкорочення і звуження антрального відділу, перистальтика в цій зоні відсутня.

Б. Складки звичайної форми, евакуація прискорена

В. Згладженість складок, евакуація пригнічена, воротар зіяє.

Г. У антрального відділу складки згладжені, бугриста пухлина

Д. Потовщення складок, перистальтика збережена.

1.3. Яке обов’язкове лабораторне дослідження необхідно зробити перш за все:

A. Визначення активності ферментів підшлункової залози

Б. Визначення реакції Грегерсена

В. Визначення вмісту у крові гастрину

Г. Визначення титру антитіл до лямблій

Д. Визначення наявність хелікобактерної інфекції

1.4. Визначте подальшу лікувальну тактику:

A. Перш за все провести комп’ютерну томографію органів черевної порожнини

Б. Проведення дообстеження хворого з подальшим медикаментозним лікуванням

В. Проведення дообстеження хворого з подальшим направленням до спеціаліста

Г. Амбулаторне симптоматичне лікування і продовження дообстеження

Д. Планова хірургічна операція

Завдання 2

У хворого 55 років скарги на задишку при малому навантаженні, набряки ніг, серцебиття, спить сидячи, кашель з незначною кількістю світлого мокротиння.

3 роки тому переніс інфаркт міокарда, після якого виникають болі в серці при ході 50-60м стискуючого характеру, які зникають в спокої , або після нітрогліцерину.

Протягом двох років з’явилася задишка, набряки, а останні місяці задишка посилилась – не може спати сидячи. АТ контролює в межах 130/80.

Об’єктивно: акроціаноз, набряки голеней, положення сидячи. В легенях жорстке дихання, дрібнопухірцеві вологі хрипи в нижніх відділах. Межі серця розширені вліво, ліва межа на 3 см ліворуч від середньо ключичної лінії. Ритм серця правильний, ЧСС – 110/хв, 1 тон слабкий, систолічний шум на верхівці без проведення. АТ – 120/70. Живіт м’який при пальпації, розміри печінки за Курловим – 18-12-10 см, болісна при пальпації.

Питання:

1. Виділить основні синдроми та об’єднайте симптоми в синдроми.

2. Визначте взаємозв’язок між синдромами.

3. Призначте план обстеження хворому та обґрунтуйте кожне призначення.

4. Окресліть тактику ведення пацієнта.

Завдання 3

Хвора 65 років. Скарги на болі за грудиною тиснучого характеру з іррадіацією в ліву руку, які з’явилися на фоні підвищення АТ 200/110, В анамнезі: підвищення АТ з 50 років, 5 років тому перенесла Q інфаркт міокарду, після якого напади болю за грудиною виникають при ході на 200-300 м і при підвищенні АТ вище 160/100. Звичні цифри АТ – 130/85.

Об’єктивно: набряки відсутні, в легенях дихання везикулярне, хрипів немає, ліва межа серця розширена, ритм правильний, тони приглушені, ЧСС – 92, АТ – 200/110, печінка біля краю ребрової дуги.

Питання:

1. Попередній діагноз.

2. Обґрунтувати ступінь тяжкості і стадію АГ.

3. Провести стратифікацію ризику за АГ і обґрунтувати.

4. Чи має потребу хвора в госпіталізації, в яке відділення?

Завдання 4

Хворий Д. 58 років. Скарги на задишку при ході і в нічний час в горизонтальному положенні, велику частину ночі проводить сидячи, слабкість, стомлюваність. В анамнезі: 10 років – підвищення АТ, 5 років – назад Q-інфаркт міокарда передньої стінки, болі за грудиною виникають при ході на відстань 200-300 м. Протягом останнього року почала турбувати задишка при швидкій ході, потім – в помірному темпі, а останній тиждень – вночі.

Об’єктивно: акроціаноз, набряків немає, в легенях дихання жорстке, в нижніх відділах з обох боків вологі не звучні дрібнопухирчасті хрипи, ліва межа – на 3 см до зовні від середньоключичної лінії, ритм правильний, перший тон послаблений, ЧСС – 100, АТ –160/100, печінка – біля краю ребрової дуги.

Питання:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте лікування та обґрунтуйте вибір препаратів.

3. Складіть план фізичної реабілітації.

4. Вирішить питання трудової експертизи.

Завдання 5

Хворого, 24 років захворів гостро, після переохолодження. Поступив в клініку на 11 день захворювання. Скарги на біль поперекової області, t – 38ºС, озноб. У загальному аналізі сечі: білок 0,033 г/л, ер. – 3-4, L – 20-30 в п/зору. Бактерійний посів сечі – кишкова паличка.

Питання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Яка тактика ведення хворого?

Завдання 6

Хворий 30 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на біль у попереку зліва., часті сечовипускання, озноблення. Захворів 24 години тому назад, до цього вважав себе здоровим.

Об’єктивно: температура 38,6ºС, різка болючість при пальпації в лівому фланку живота та проекції лівого сечоводу. Симптоми “биття” зліва різко позитивний.

Питання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Яка тактика ведення хворого?

Завдання 7

30-річна жінка вранці по дорозі з дачі на роботу потрапила під проливний дощ. Вдень з’явилася слабкість, час від часу морозити. Двічі приймала аспірин, після чого виникла блювота. Вночі з’явився сильний жар, озноб. Хвора марила. Вранці наступного дня: слабкість, погане самопочуття, температура тіла – 38,7° С; з’явився сухий кашель, що супроводжувався болями в правій половині грудної клітки. Аналогічні болі виникають при глибокому вдиху.

При огляді викликаним сімейним лікарем: стан середньої тяжкості, обличчя гіперемоване, ЧД – 22/хв., дихання поверхневе, у верхніх відділах правої половини грудної клітки притуплення перкуторного звуку і бронхіальне дихання, там же шум тертя плеври. Пульс – 94 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення, АТ – 100/60 мм рт.ст.

Питання:

1. Визначте місце лікування хворої згідно шкали PORT.

2. Які зміни ви чекаєте знайти в загальному аналізі крові?

3. Призначте лікування та обґрунтуйте його.

Завдання 8

Хворий К., 59 років, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на задуху, кашель з мокротою жовто-зеленого кольору, яка важко відділяється, пітливість, субфебрилітет увечері, слабкість, зниження апетиту. При обстеженні: грудна клітина бочкоподібна, перкуторно − коробковий звук, при аускультації − дихання жорстке, маса сухих свистячих хрипів, особливо при форсованому видиху. ЧД − 25 на хв. При спірографії встановлено ОФВ₁ − 45% від належних, ОФВ₁/ФЖЄЛ − 60% від належних.

Питання:

1. Поставте діагноз.

2. Визначте місце лікування хворого.

3. Складіть план обстеження та призначте терапію.

Завдання 9

Хвора 35 років скаржиться на швидку втомлюваність, поганий апетит, бажання їсти крейду, штукатурку. Аналіз крові: еритроцити – 3,2 Т/л, гемоглобін – 74 г/л, кольоровий показник – 0,7, ретикулоцити – 2\%. Лейкоцити – 3,9 Г/л, у лейкоцитарній формулі змін не виявлено. ШОЕ – 20 мм/год. Сироваткове залізо – 7,3 мкмоль/л. Який ваш діагноз?

Питання:

1. Поставте діагноз та означте етіологічні фактори, що могли спричинити захворювання.

2. Визначте місце лікування хворого.

3. Складіть план обстеження та призначте терапію.

Завдання 10

Робітник П. 37 років, звернувся до сімейного лікаря 04.10.2009 року. Захворів 2 дні тому, лікар поставив діагноз: гострий бронхіт. Під час другої зустрічі з лікарем стан хворого погіршився, хворий був направлений на стаціонарне лікування з діагнозом: пневмонія. У стаціонарі пацієнт знаходився 16 днів, після чого був виписаний до роботи. Як оформити непрацездатність цьому хворому?

А. З 02.10.2009 по 04.10.2009 оформляється довідка. З 04.10.2009 по 26.10.2009 - лікарняний листок;

Б. З 02.10.2009 по 04.10.2009 оформляється довідка. З 04.10.2009 по 09.10.2009 оформляється перший лікарняний листок у сімейній амбулаторії, з 10.10.2009 – другий лікарняний листок у стаціонарі;

В. Оформляється 2 листка непрацездатності: перший – у сімейній амбулаторії з 04.10.2009 по 06.10.2009, другий – у стаціонарі з 07.10.2009 по 22.10.2009;

Г. Оформляється 2 листка непрацездатності: перший – у сімейній амбулаторії з 04.10.2009 по 09.10.2009, другий – у сімейній амбулаторії з 10.10.2009 по 25.10.2009;

Д. Оформляється один листок непрацездатності з 04.10.2009 по 25.10.2009.

Практичні завдання для підсумкового модульного контролю

1. Опанування навичками ведення хворих в амбулаторних умовах.

2. Виявляти наявність основних клінічних симптомів та синдромів при первинному контакті з пацієнтом.

3. Вміти проводити збір анамнез захворювання, життя, страхового анамнезу, епідеміологічного анамнезу.

4. Застосування об’єктивних методів обстеження: загальний огляд, перкусія, аускультація та пальпація органів з метою виявлення загальних та специфічних ознак захворювань.

5. Проводити диференційний діагноз, вміти обґрунтовувати його при найбільш поширених захворюваннях терапевтичного профілю.

6. Визначення необхідного обсягу показань та протипоказань до лабораторних, інструментальних, апаратних досліджень. Організація своєчасного виконання і знання правил підготовки хворого до обстеження. Інтерпретація результатів досліджень крові, сечі, кома, калу, харкотиння,спинномозкової рідини, кислотно-лужного балансу, даних функціональних досліджень органів дихання,кровообігу,травлення, печінки, нирок та інших органів та систем,даних ультразвукового та рентгенологічних досліджень.

7. Встановлення клінічного діагнозу, визначення тактики ведення хворого.

8. Обґрунтування плану і показів до медикаментозного або оперативного лікування хворого з урахуванням його стану. Визначення показів до госпіталізації хворих та її організація. Організація стаціонару вдома. Застосування методів реабілітації.

9. Взаємодія сімейного лікаря з вторинним і третинним рівнями надання медичної допомоги.

10. Проведення медико-соціальної та трудової експертизи непрацездатності в амбулаторних умовах. Заповнення необхідних документів на ЛКК та медико-соціальну експертну комісію.

Скласти практичні завдання за основними терапевтичними захворюванням

Оформити направлення на консультацію до судинного хірурга пацієнта з діагнозом: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок.
Заповнити лікарняний листок згідно умов ситуаційної задачі.
Оформити документи для проходження хворим санаторно-курортного лікування.
Оформити направлення на стаціонарне лікування хворого на не госпітальну пневмонію.
Скласти програму ведення в амбулаторних умовах хворого на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, 2 ступеня, помірного ризику (стать – чоловік, вік 45 років).
Скласти програму ведення в амбулаторних умовах хворого на ІХС: постінфарктний кардіосклероз. Постійна форма фібриляції передсердь. СН І ст. ІІ ФК. (стать – жінка, вік 65 років).
Скласти програму ведення в амбулаторних умовах пацієнта з цукровим діабетом 2 типу, середньої тяжкості, стадія субкомпенсації. (стать – чоловік, вік – 55 років).
Скласти програму ведення в амбулаторних умовах хворого на хронічний неатрофічний гастрит, асоційований з H. рylori (стать – чоловік, вік – 30 років).
Скласти програму ведення в амбулаторних умовах хворого на хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ст. (стать – чоловік, вік – 48 років).
Скласти програму ведення в амбулаторних умовах пацієнта з хронічним вторинним пієлонефритом, латентним перебігом, догіпертензіивна стадія (стать – жінка, вік 25 років).

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 476; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!