Фінансові посередники. Їх види, функції.
Поняття інвестицій. Інвестиція – це(у макро) частина сукупних видатків, яка складається з видатків на нові засоби вир-ва, вкладень у придбання облад-ня, житла тощо та збільш-ня тов. запасів. – (у макро) частина ВВп, що не спожита у поточному періоді та забезпечує приріст прибутку у майбутньому. – (у теор.фін) придбання реальних та фін. активів, метою якого є отримання майб. вигід. – (загал) обмін певної теперішньої вартості грошей на майбутню. Капітал – це засоби вир-ва, які викор. протягом тривал. часу. Реальні інв. – будь-які витрати на створення нового або відновл. старого капіталу. Фін. інв. – це вкладання коштів в обмін на забов. Класиф. –реальні;-фін.;- прямі – це безпосередня участь інвестора у процесі інцест; - непрямі; - короткострокові(до 1 року); - довгостр.; - приватні; - державні; - інозем.; - спільні; - внутрішні; - закордонні; - валові(сукупний обсяг всіх інв.); - чисті(валові - А); - портфельні.
Основні положення теорії запозичених коштів.
Існує 2 учасники - фірми тощо. Вони формують попит на запозичені кошти, які необхідні для створ. капіт. Дом. госп. зберігають частину свого поточ. доходу і формують пропоз. фін. ресурсів. Ціна – це відсоток, який сплачує позичальник кредитору за право використання його коштів протягом певного періоду(чим > період, тим > %). Попит – сумарний обсяг коштів, який готові залучити підпр-ва пр. різних рівнях % ст. Пропоз – показує, який обсяг коштів готові надати інв.-ри при кожному рівні % ст. Якщо ринок конкурентний, тобто жоден з учасників ринку не має можл. впливати на ціну до тих пір, поки вона не встановиться на рівні, коли обсяг попиту=обсягу пропоз.
|
|
|
Інвестиційний попит
Основною метою фірми є макс приб. Намагання здійснити інв.-ії, т. створювати новий капітал, виникає тоді, коли вкладені кошти дозвол. компенсувати початкові витрати і отрим. додатк. дохід. Спонукальним мотивом до інцест. є оптимальне співвідношення факторів вир-ва і можливості отрим. додатк. приб.: - при збільш.обсягу інвест.;- при покращенні якості вкладання коштів.
Розмір цього приб. можна виразити у вигляді % від інцест. втрат, який наз дохідністю інвет-ій( (приріст приб – обсяг інцест)/обсяг інцест ).
Закономірність: при збільшенні обсягу інв. знижується їх дохідність. Це є проявом екон. закону про граничну корисність факторів виробн.., який в ІнвМен наз закон про граничну ефективність інвестицій. (рисунок)
Пропозиція запозичених коштів. Основні положення теорії
Модель пропозиції запозичених коштів наз т. міжчасового вибору. Люди зберігають частину свого поточного доходу для споживання його в майб. Пропозиція, в якій суб’єкт ринку буде обмінювати своє поточне спожив. на майб. наз % ставкою. Для ринку капіт. властиві також єфект заміщення поточного споживання на майб. та ефект доходу. Основним учасником ринку, який впливає своїми діями на % ст. є НБУ. (рисунок)
|
|
|
Міжнародні взаємозв'язки: мобільність капіталу, валютні курси і
Відсоткові ставки.
Одним з головних факторів на між нар. ринку капіталів, який визнач. попит на гроші є валютний курс. Режим функціонуванн нац. вал. ринку визнач-ся. держ грош. інститутом та міжнар. угодами. Снує фіксований і вільно плаваючий вал.курс. (В Укр – режим керованого плавання). Курс вал. встановлюється через торги на УМВБ, фікс. НБУ і корегується на рівень моржі комерц. банками. Розрізн.: - реальний (курс, в якому враховані всі поправки на рівень цін та інфляції); - номінальний (курс, який існує на ринку). Також існує гіпотеза про паритет(=) купівельної спроможності. Якщо ціни різні, то на ринку виникає можливість здійснення арбітражних операцій(спекуляція).
Поняття і сутність цінних паперів.
Функцією інвест посередників є акумуляція та перерозподіл фін.ресурсів. елементами інвест. оточення на фін.ринку є фін.активи та цінні папери. Цінний папер – це преді.торгівлі на фін.ринку, документ, який оформлюється у відповідності з правовими вимогами, який забезпечує своєму власнику певні майнові права, тим самим забезпечує собі певну вартість. Класифікація: - інструменти позики; - гібридні інструменти; - похідні цінні папери.
|
|
|
Структура фінансових ринків.
Фін ринок – механізм торгівлі фін активами, обов атрибутами якого є чіткі правила торгівлі, наявність професіоналів на ринку, розвинута інфраструктура, яка забезпечує мін втрати та макс надійність угод. Виділ: первинний та вторинний ринок. (рисунок)
Інструменти позики.
Вексель (2 гр): 1. – простий – це забов’язання векселедавця виплатити певн. грош. суму векселеотримувачу; 2. – переказний – це вказівка векселедавця платникові про виплату пев. суми грошей 3ії особі. Облігації – це цінні папери, які являють собою зобов. з виплати фіксованих сум грош коштів в обумовлений умовами випуску момент часу. Розрізн.: - купонні - % по ним виплачується у вигляді фікс. купонів з певн.умовами емісії та періодичністю; - дисконтні – емітентом виплачується лише основна сума боргу (номінальна вартість обліг), а % приймає форму дисконту до номінальної вартості при первинному розміщені. Ощадні сертифікати – це право власності або інструм, який обслуговує це право власності. Прості акції – розмір ставки дивідендів – в залежн. від прибутку компанії, мають право голосу на зборах акціонерів, мають остаточні вимоги з виплати дивідендів та з погашення вартості акцій у разі банкрутства.
|
|
|
Гібридні інструменти.
Привілейовані акції - розмір ставки дивідендів – фіксований, не мають право голосу на зборах акціонерів, в першу чергу отримують дивіденди та погашення вартості акцій у разі банкрутства. Конвертовані облігації – це обліг, які забезпечують право їх власникові на отримання акцій фірми.
Похідні цінні папери.
Форвардний контракт – це угода, в якій одна сторона зобов. купити, а інша продати певний базовий актив за раніше оговореною ціною в обумовлений контрактом момент часу. Ф’ючерсний контракт – в основному ідентичний до форвард., але головною відмінністю є стандартизація всіх параметрів, тобто торгівля здійсн. на організованих площадках (біржах) і гарантією виконання угоди переймається клірингова палата біржі(розрахункова). Опціон – це різновид угоди на срок у відповідності з умовами якої в якій одна сторона зобов. купити, а інша продати певний базовий актив за раніше оговореною ціною в обумовлений контрактом момент часу. Покупець опціона має право вибору виконувати угоду або ні, оск. весь ризик зміни ціни покладається на продавця, покупець платить йому за отримання цього права премію по опціону. Існ.: - опціон на продаж(to put an option); - опціон на купівлю(to call an option); - опц. і на куп і на продаж, але не одночасно (double up). Варрант – це опціонний контракт на придбання акцій корпорації продавцем якого є сама корпорація емітент цих акцій, випуск варрантів передує новій емісії акцій компанії. Цінні папери з властивостями опціонів – конвертовані обліг, обліг з правом викупу, обліг з плаваючим %, варранти.
Фінансові посередники. Їх види, функції.
Фін посередники – це невід’ємна частина фін системи, предметом діяльності яких є фін інструменти. Форми: - банки та біржі; - інцест фонди та компанії; - страх комп; - ПФ; - торговці цінними паперами – підприємства, виключним видом діяльності яких є випуск в обіг цінних паперів. 3 види 6 – діяльність по випуску в обіг цін паперів; - комісійна дія-ть; - комерційна дія-ть; - комерційна дія-ть, яка здійснюється за власний рахунок. Функції: 1. Аккумуляція заощаджень 2. Розподіл ресурсів у часі 3 перерозподіл ризику 4. Узгодження тривалості активів та забов. 5. Забезпечення ліквідності інв.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 316; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!