Тема 2: Морфологічна та біологічна характеристика мікоплазм, рикетсій, хламідій, Л-форм бактерій

Мета заняття:

· Ознайомитись з особливостями морфологічної будови мікоплазм, їх систематичним положенням, та інфекційними хворобами, які вони визивають.

· Ознайомитись з особливостями морфологічної будови рикетсій, принципом їх класифікації, та інфекційними хворобами, які вони визивають.

· Ознайомитись з особливостями морфологічної будови хламідій, принципом їх класифікації, та інфекційними хворобами, які вони визивають.

· Ознайомитись з особливостями морфологічної будови Л-форм бактерії, та умовами за яких вони виникають.

Перелік питань:

1. Основна морфологічна характеристика мікоплазм, будова клітинної оболонки, хімічний склад.

2. Морфологічні, культуральні та біологічні властивості рикетсій, хімічний склад.

3. Характеристика хламідій як внутрішньоклітинних облігатних паразитів.

4. Характеристика Л-форм бактерій як утворень в наслідок дії на збудників хвороб інгібіторів синтезу клітинної оболонки.

Основні мікробіологічні терміни та інші ключові слова, на які треба звернути увагу під час засвоєння матеріалу:

· Відкриття мікоплазм, розміри, поліморфізм, особливості будови, відсутність пептидоглікану, розмноження, культивування на живильних середовищах, серологічні групи, респіраторний мікоплазмоз птиці та плевропневмонія ВРХ.

· Відкриття рикетсій, подібність до бактерій та вірусів, чотири морфологічні форми мікроорганізму, хімічний склад, кількість ліпідів, особливості культивування, курячі ембріони, культура тканин, переносники збудника, ку-гарчка, кератокон’юктивіт, рикетсійний моноцитоз, висипний тиф.

· Форма, розміри, особливості будови хламідій, внутрішньоклітинний паразитизм, культивування, хламідіози людини та с/г тварин.

· Відкриття Л-форм окремих збудників інфекційних хвороб тварин, причини виникнення та особливості існування Л-форм ешеріхій, пастерел, сальмонел та інших груп мікроорганізмів, втрата здатності синтезу пептогліканів, особливості геному, здатність до реверсії, проходження через бактеріальні фільтри, фільтрівні форми туберкульозної палички.

Література:

1. Асонов Н.Р. «Мікробиология» - М.-1989. - 351с.

2. Векірчик К.М. «Мікробіологія з основами вірусології» - К.-2001. - 311с.

3. Вербина Н.М., Каптерева Ю.В. «Микробиология пищевых производств». – М.-1988. - 256с.

4. Миколайчик О.І. Кравців Ю.Р. Лабораторний практикум з мікробіології – Львів -2005. - 248с.

5. Фурзікова Т.М. та ін. «Мікробіологія» практикум, - К.-2006. - 210с.

6. Харченко С.М. «Мікробіологія» - К.-1994. - 350с.

Тема 3: Систематика і морфологія актиноміцетів та мікроскопічних грибів.

Мета заняття:

· Ознайомитись з систематичним положенням, особливостями будови та значенням актиноміцетів для перетворення органічних сполук у природі, а також як збудників інфекційних хвороб с.-г. тварин та людей.

· Проаналізувати значення актиноміцетів як основного джерела антибіотичних речовин.

· Ознайомитись з основними морфологічними особливостями мікроскопічних грибів.

· Проаналізувати значення головчатої плісені, чорного аспергилу, зеленого кистьовика та інших мікотоксикозів для інфекційної патології, та збереження грубих і концентрованих кормів.

Перелік питань:

1. Морфологічна будова променистих грибів, хімічний склад, способи розмноження, окремі представники найбільш розповсюджених хвороб с.-г. тварин, біотехнологічна цінність.

2. Використання актиноміцетів як джерела антибіотиків для фармакології, медицини та ветеринарії.

3. Морфологічна будова цвільових грибів, їх класифікація, хімічний склад, способи розмноження, значення як джерел токсинів у кормах.

4. Особливості будови та розмноження на грубих кормах, зернофуражі, продуктах харчування головчатої плісені, чорного аспергилу, зеленого кистьовика та інших збудників мікотоксикозів.

· Променисті гриби, проміжне положення між бактеріями і грибами, морфологічні ознаки характерні для грибів та бактерій одночасно, спороутворення, чотири морфологічні групи, розповсюдженість у природі, збудники близько сорока видів актиномікозів людини і тварин, хвороби рослин.

· Вивчення сапрофітних форм актиноміцетів

М.О. Красильниковим та З.Я. Ваксманом, одержання стрептоміцину, продуценти близько тисячі атибіотичних речовин, вітамінів, ферментів, гормонів, стимуляторів росту, пігментів.

· Особливості еукаріотної будови мікроскопічних грибів, кількість видів, характерні ознаки нитчастої будови тіла, гіфи, міцелій, вегетативне та статеве розмноження, особливості спороутворення, класифікація в залежності від типів статевого розмноження та інших ознак. Розподілення грибів на хітридієві, гіфохітридіальні, ооміцети, зигоміцети, сумчасті, базедіальні та дейтероміцети. Шкода здоров’ю тварин та людини в результаті утворення великої кількості токсичних речовин, шкода рослинництву за рахунок пошкодження с.-г. продукції.

· Розповсюдження, особливості біологічного циклу та шкода, яку завдають головчаста плісень, чорний аспергил, зелений кістьовик при зберіганні грубих кормів, концентратів з підвищеною вологістю, токсиноутворення, хвороби с.-г. тварин спричинені наявністю вищевказаних мікроорганізмів в кормах.

Література:

1. Асонов Н.Р. «Мікробиология» - М.-1989. - 351с.

2. Векірчик К.М. «Мікробіологія з основами вірусології» - К.-2001. - 311с.

3. Вербина Н.М., Каптерева Ю.В. «микробиология пищевых производств». – М.-1988. - 256с.

4. Миколайчик О.І. Кравців Ю.Р. Лабораторний практикум з мікробіології – Львів -2005. - 248с.

5. Фурзікова Т.М. та ін. «Мікробіологія» практикум, - К.-2006. - 210с.

6. Харченко С.М. «Мікробіологія» - К.-1994. - 350с.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1000; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!