За допомогою джгута або стисної пов’язки
Рятівник розміщується із зовнішнього боку ушкодженої кінцівки і проводить джгут з її внутрішньої частини. Однією рукою захоплює його кінець, а іншою – середню третину, розтягує і обмотує навколо кінцівки, затягує до припинення кровотечі з рани та зникнення пульсу. Кожним новим туром джгута слід частково накривати попередній. Частину джгута, що залишилась вільною, фіксують ланцюжком або зав’язують.
При кровотечі з рани верхньої третини плеча або стегна джгут накладають у вигляді вісімки. Для цього верхню частину кінцівки охоплюють 2-3 турами , а потім, після перехрещування стрічки на її зовнішній частині , кінці джгута виводять на протилежну від ураження бічну поверхню щодо грудної клітки або таза і закріплюють.
Тривалість накладеного джгута не має перевищувати 1,5-2 години у теплу пору року та 1 год – у холодну.
Рятівник повинен обов’язково зазначити час його накладання.
Як імпровізований джгут можна використовувати підручні засоби (косинку, носову хустку, рушник, клапоть тканини або резини тощо). Указані предмети складають у формі широкої стрічки і нею обгортають кінцівку, попередньо наклавши на ділянку судинного пучка прокладку з м’якого матеріалу. Кінці стрічки зв’язують двома вузлами, між якими вставляють міцну дерев’яну палку і обертами (закручуванням) досягають стиснення кровоносної судини. Палку фіксують бинтом, стрічкою.
|
|
|
Замість джгута не можна використовувати тонкі мотузки, електричний провід, телефонний кабель, проволоку та інші предмети, які можуть пошкодити м’які тканини.
Для спинення венозної, капілярної, змішаної і навіть артеріальної кровотечі з невеликих судин застосовують стисну пов’язку.
Перед її накладанням рану прикривають стерильною ватно-марлевою серветкою (подушечкою перев’язувального пакета). Фіксують до рани і тканин навколо неї бинтом.
Цей спосіб є єдиним при кровотечах із ран тулуба.
За допомогою стисної пов’язки можна спинити кровотечу із ран шиї та голови. Для цього руку з неушкодженої сторони закидають за голову, на місце поранення накладають пов’язку і круговими турами фіксують через закинуту руку з однієї сторони і шию – з іншої.
Накладання асептичної пов’язки у разі відкритого пневмотораксу.
При відкритому пневмотораксі необхідно накласти оклюзійну (герметизуючу) пов’язку. Для цього поверх стерильних серветок накладають шматок клейонки, целофану, внутрішню поверхню прогумованого чохла індивідуального перев’язочного пакету (остання є стерильною). Зверху на цей герметизуючий шар необхідно накласти серветки та кругову пов’язку.
|
|
|
Іммобілізація ушкодженої кінцівки підручними засобами.
При відсутності стандартних шин застосовують підручні засоби. Ними можуть служити палиці, дошки, парасолька, лижа, лижні палиці, лінійка, щільний картон, жердини, пучки очерету, смуги фанери. Якщо не виявиться підручних засобів, тоді доведеться скористатися найпростішим способом — автоіммобілізацією: прибинтувати верхню кінцівку, зігнуту під прямим кутом в ліктьовому суглобі до тулуба, а пошкоджену нижню кінцівку до здорової ноги.
Способи накладення .
Перелом кісток передпліччя.
Підручні засоби на передпліччя накладають так, щоб вони починалися від кінчиків пальців і закінчувалися за ліктьовим суглобом. Якщо немає змоги підібрати матеріал для шини, руку підвішують на косинці (бинті)і прибинтовують до тулуба або, уклавши її у полу шинелі (куртки) у напівзігнутому стані, закріплюють шпильками на рівні грудини.
Фанерні шини накладають під кутом одна до одної зі згинанням у ліктьовому суглобі. Шину розміщують ззовні передпліччя, закріплюють і підвішують на косинці, бинті, або ремені.
Перелом плечової кістки.
Можна іммобілізувати за допомогою малої фанерної шини або підручних засобів.
Одну з шин (дощечку, гілки тощо) накладають із внутрішнього боку плеча так, щоб її верхній кінець упирався у пахвову ямку, другу – іззовні. Нижні кінці обох шин (дощечок) мають виступати за лікоть. Між тулубом і плечем кладуть згорток одягу, а ушкоджену руку закріплюють на тулубі.
|
|
|
При переломі кісток гомілки
З підручних засобів можуть бути використані дошки, фанера, товсті палиці. Найкраще іммобілізацію досягають під час їх накладання ззаду та з боків кінцівки. Бічні шини накладають від середини стегна до ступні, а задню – до кінчиків пальців потерпілого.
При переломі стегнової кістки
Із підручних засобів у разі перелому стегнової кістки найдоцільніше використовувати дві дошки. Одну з них розташовують із зовнішнього боку стегна, іншу – по внутрішній поверхні. Під верхні кінці дощок та в ділянці суглобів підкладають вату. Дошки прибинтовують до кінцівки, а верхню частину зовнішньої дошки – до тулуба. Для їх закріплення можна використовувати ремені, різні матеріали, полоси, мотузку тощо. Якщо шину накласти неможливо, ушкоджену нижню кінцівку прибинтовують (прив’язують ременями) до здорової.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 349; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!