Клінічна картина ураження ОР задушливої дії, перша медична допомога. (Знати)
До цієї групи відносяться хлор, фосген, дифосген, хлорпікрин, окиси азоту тощо.
Зацікавлення отрутами задушливої дії проявляється ще й тому, що в мирний час зустрічаються випадкові отруєння хлором, окисами азоту і навіть фосгеном. Отруєння фосгеном можливі при пожежах, коли горять поліхлорвінілові матеріали (електроізоляція, пластик).
Фосген - безбарвний газ, що має неприємний запах (запах прілого сіна і гнилих яблук), відноситься до класу нестійких ОР, в організм проникає тільки через дихальні шляхи.
Першими ознаками отруєння фосгеном є відчуття характерного неприємного запаху, неприємного смаку в роті, подразнення очей і дихальних шляхів, кашель, іноді ядуха, біль в епігастральній ділянці і блювота. Може наступити рефлекторна зупинка дихання.
Після виходу із зони зараження, зазначені явища незабаром зникають. Це прихована стадія захворювання або період удаваного благополуччя, що продовжується від 2 до 8 год. і більше. Потім настає період розвитку набряку легень із вираженою задишкою і виділенням великої кількості пінистої, іноді з домішками крові, мокроти (1-1,5 л).
Токсичний набряк легень повністю розвивається до кінця 1 -2-ї доби, як і кисневе голодування. Шкірні покриви і слизова оболонка стають ціанотичними, іноді попелясто-сірого кольору з землистим відтінком. Відмічається згущення крові, підвищення температури тіла, зниження артеріального тиску, частий ниткоподібний пульс. Смерть настає від паралічу дихального або судинорухового центра.
|
|
|
Хлор — широко використовується в хімічній і металургійній промисловості. Випадковий вибух будь-якої ємності з хлором приводить до утворення хмари хлору, який унаслідок ваги газу стелиться по землі, заповнює всі заглиблення (канави, яри, підвали тощо). Смертельна концентрація хлору при 15-хвилинній експозиції складає 0,5мг/л. Ураження хлором у малих і середніх концентраціях насамперед проявляється вираженими симптомами подразнення очей і органів дихання. Потерпілі відчувають різь в очах, відчуття стиснення і болю за грудиною, печії та дряпання в горлі. У них відзначається сильна сльозотеча і сухий болючий кашель. Отруєні хлором сильно страждають від ядухи, що періодично виникає внаслідок спазму гортані. Дихання у них стає утрудненим, поверхневим, болючим та з’являється відчуття тиску у грудній клітці. За зовнішнім виглядом отруєні нагадують хворих із нападом бронхіальної астми. Дуже швидко після впливу досить високих концентрацій хлору починає розвиватися набряк легень, що має приблизно такий перебіг, як і при ураженнях іншими задушливими ОР.
У людини, яка потрапила до атмосфери з дуже високою концентрацією хлору, швидко настає втрата свідомості і смерть від зупинки дихання.
|
|
|
Перша медична допомога складається з одягання протигазу, найшвидшому винесенні за межі хімічного осередку. При подразненні очей необхідно промити їх водою з фляги. У випадку зупинки дихання проводять штучне дихання. Зігрівання.
9.
Клінічна картина ураження ОР психотомиметичної дії, перша медична допомога. (Ознайомлення).
До психотоміметичних ОР відносяться хімічні сполуки різноманітної структури, здатні викликати тимчасові розлади психіки у здорових людей.
Подібні гострі токсичні психози ще називають модельними, тому що вони імітують відомі психічні хвороби, зокрема шизофренію.
З військово-хімічної точки зору, найбільший інтерес представляють похідні гліколевої (БІ-Зет) та лізергінової (ДЛК) кислот. Табельною ОР, що прийнята на озброєння у армії США, є БІ-Зет. Згідно з тактичною класифікацією, психотоміметики належать до БОР, що тимчасово виводять зі строю. Але у великих дозах вони можуть викликати незворотні (стійкі) психічні розлади і навіть смерть ураженого. Вони можуть плануватися для бойового застосування з метою дезорганізації штабів та військ, нейтралізації та взяття у полон живої сили військ противника без фізичного знищення.
|
|
|
БІ-Зет та ДЛК у бойових умовах можуть використовуватись у вигляді твердих аерозолів (димів). їх можна розглядати і як диверсійну отруту для зараження води та продовольства. В організм вони проникають здебільшого інгаляційним шляхом і через шлунково-кишковий тракт. При будь - якому шляху надходження виникає однакова клініка. Діють на організм у дуже малих дозах, у сотні разів менших від смертельних. Ефект одного і того ж психотоміметика, використаного в малих дозах, залежить від індивідуальних особливостей людини та ситуації, на фоні якої відбувалось отруєння.
Клініка ураження ВZ нагадує отруєння атропіноподібними речовинами. Залежно від дози BZ, період прихованої дії може бути від 30 хвилин до З годин. Симптоматика включає вегетативні, соматичні та психічні розлади, до яких відносяться тахікардія, сухість шкіри і слизових, розширення зіниць, атаскія, втрата орієнтації і сплутаність свідомості. Вдихання аерозолю ВZ, у достатньо високих концентраціях призводить до розвитку інтоксикації, яка характеризується наступною динамікою:
> з 1—4-ї години - тахікардія, запаморочення, порушення ходи і мови, атаксія, блювота, сухість у роті, затуманення зору, сплутаність свідомості та заціпеніння;
|
|
|
> з 4-12-ї години — неспроможність адекватно реагувати на зовнішні подразнення або пересуватися, втрата зв’язку з навколишнім середовищем, порушення пам'яті, утруднення концентрації уваги, повна втрата логічного зв’язку думок, зорові, акустичні й тактильні галюцинації, коливання настрою від ейфорії до депресії (можливе агресивне поводження);
> з 12—96-ї години — посилення активності, безладна непередбачувана поведінка, поступове повернення до нормального стану через 2-4 доби.
Після припинення психозу, протягом 1-3 тижнів залишається астенічний стан. Дуже характерним є розвиток амнезії.
При дуже тяжких формах ураження можливі смертельні випадки внаслідок порушень дихання, серцевої діяльності та терморегуляції.
Діетиламід лізергінової кислоти (ДЛК)- розглядають як перспективну ОР, оскільки за своєю психотоміметичною активністю він перевершує усі відомі дотепер речовини цього типу.
Отруєння, як правило, розвивається у такій послідовності: спочатку з’являються соматичні і вегетативні симптоми, потім порушується перцепція, змінюється настрій, порушується психіка.
Перед початком психозу отруєний почуває легку нудоту, зіниці розширюються. З’являються занепокоєння, розлади зору, ослаблення уваги, безпричинний сміх, утруднення мови. Зорові сприйнятгя спотворюються — предмети і речі деформуються, збільшуються або зменшуються в розмірах і набувають неприродного забарвлення. Отруєний втрачає відчуття часу і швидкості. Реакції значно сповільнюються. Зорові галюцинації проявляються у вигляді фантастичних яскраво забарвлених і строкатих образів. Галюцинації часто сприймаються нестерпно. Уражені впадають в стан страху та страждають на манію переслідування. Вони настроєні вороже та недовірливо, надміру чутливі до дотику та деколи реагують на нього імпульсивно та злісно. Перші ознаки отруєння, залежно від тяжкості, з’являються через 15-60 хвилин. Симптоматика досягає максимального розвитку через 2-5 годин. Загальна тривалість інтоксикації 12-24 години. Можливі спонтанні рецидиви психозу через декілька днів і навіть тижнів. Провокуючим агентом є алкоголь. Як правило, перенесений психоз ніяких наслідків не залишає. Амнезія відсутня. Проте описані затяжні психози, що виникають у результаті дії ДЛК у звичайній дозі.
Надійним засобом профілактики інгаляційного ураження аерозолями психотоміметиків є протигаз. Окрім того, ураженим необхідно проводити часткову санітарну обробку. Також потрібно вилучати у них зброю з метою попередження ушкодження оточуючих від неконтрольованого її використання.
Медикаментозне лікування проводять в умовах охоронного режиму. У даний час як табельний антидот проти ураження BZ використовують препарат аміностигмін, який за механізмом лікувальної дії є оборотним інгібітором холінестерази. Використання препарату приводить до накопичення ацетилхоліну і посилює його дію на блоковані отрутою холінорецептори центральної та периферичної нервової системи. Зокрема, цей препарат є функціональним антагоністом ВТ. Аміностигмін - антидот першої лікарської допомоги, випускається в ампулах по 1 мл 0,1% розчину для внутрі- шньом’язевого введення. Повторне застосування можливе через 4-6 годин. Виражену антипсихотичну дію (припиняє галюцинації, марення) має три- фтазин. При тривалих психозах, поряд з трифтазином, рекомендують застосування вітамінів групи В, аскорбінової та никотинової кислот. З розвитком різко вираженої тахікардії (при отруєнні ВТ) вводять анаприлін (інде- рал, обзидан) по 1-2 мл 0,25% розчину внутрішньом’язево чи внутрішньовенно 2-3 рази на добу з інтервалом між введеннями 3-4 годин.
Перша медична допомога:
> одягання протигаза;
> часткова санітарна обробка за допомогою ІПП;
> при психомоторному збудженні ввести промедол;
> вихід (винос) із осередку, вилучення зброї, фіксація до ношів.
10.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 322; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!