ІІ. Оформлювання результатів наукової діяльності (6 год)
1. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
2. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
3.Анотування наукових текстів.
4. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань.
5. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
6. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт.
7. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці.
Список літератури:
Основна:
Ковтюх С. Л. Культура наукової мови / С. Л. Ковтюх, О. Л. Кирилюк, Т. В. Андреєва. – Кіровоград: ДЛАУ, 2011. – 148 с.
Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К. : Вища шк., 2003. – 426 с.
Морозов В. Э. Культура письменной научной речи : пособие для студентов филол. профиля / В. Э. Морозов. – М. : Гос. ИРЯ им. А.С. Пушкина, 2007. – 268 с.
Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови : навч. посіб. / Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.
Семеног О. М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О. М. Семеног. – К. : Академія, 2010. – 216 с. – (Альма-матер).
Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 694 с.
Додаткова:
Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертації // Бюлетень ВАК України. – 2007. − № 6. − С. 9−16.
Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови : навч. посіб. / Г. Й. Волкотруб. − К. : МАУП, 2002. – 208 с.
|
|
|
Городенська К. Г. Синтаксична специфіка української наукової мови / К .Г. Городеньска // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць. – К. : КНЕУ, 2001. – С.11–14.
Дядюра Г. М. Функціональні параметри образності в науковому стилі (на матеріалі текстів природничих та технічних наук) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Г. М. Дядюра. − К., 2001. - 18 с.
Єрмоленко С. Я. Науковий стиль / С. Я. Єрмоленко // Українська мова. Енциклопедія / [редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін.]. − К. : Українська енциклопедія, 2000. - С. 372–373.
Пугач В. М. Історія формування та функціонування предикативних форм на -но, -то в українській мові : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Пугач Валентина Миколаївна. – К., 1996. – 18 с.
Виконати практично:
До практичного заняття № 2:
Завдання 1.Порівняйте 2 подані тексти. Визначте стильову належність, головну ідею, мовні засоби кожного з них. У чому відмінність?
Текст 1.
Усі люди прагнуть стати успішними, але насправді такими стають одиниці, які, озброєні наполегливістю, перебороли зневіру та зуміли дійти до кінцевої мети. Дорога до успіху вимагає багато зусиль, та праці над собою і якщо людина не готова до цього, то всі мрії про успіх так і залишаться мріями.
|
|
|
Безумовно, щоб досягти успіху потрібно працювати. Наведене твердження варто доповнити тим, що праця повинна бути розумною. Тисячі людей тяжко працюють на безперспективних роботах, очікуючи на той день, коли вини досягнуть своєї мети. Людські можливості є обмеженими і успішними стають ті люди, які зуміли раціонально використати не тільки власні сили, але і сили оточуючих людей.
Як досягти успіху?
Звісно, що немає універсального рецепту успіху, але, зробивши певні узагальнення, можна зрозуміти базові принципи успішних людей.
Не бійтеся мріяти і бути оптимістом. Мрії допомагають людині уявити кінцевий результат який вона бажає досягнути, сприяють обдумуванню цілі та допомагають розпочати діяльність щодо її досягнення. Тому не бійтеся мріяти, адже мрії мають властивість здійснюватися. Вірте в це, вірте в успіх справи, якою ви займаєтеся, і впевнено йдіть до нього.
Аналізуйте й плануйте. Розрахунок власних сил, аналіз методів та засобів досягнення мети повинні стати вашими супутниками на шляху до успіху. Навчитися аналізувати життєві перспективи досить складно, але ці навики допоможуть суттєво зменшити зусилля для досягнення успіху. Результатом аналізу має бути список запланованих справ. Не забувайте розставляти пріоритети кожній справі та виконуйте спочатку найважливіше. Розставляти пріоритети можна за наступним принципом: чим більше певна справа наближає вас до здійснення мрії, тим вона важливіша.
|
|
|
Зосередьтесь на кінцевій меті. На шляху до здійснення мрії завжди будуть з’являтися обставини, зустрічатися люди, траплятися події, які будуть відволікати вас від кінцевої мети. Можливо, відкриються нові перспективи та нові цілі. Але не варто розпорошувати свої сили на багато проектів та справ одночасно. Інакше, ви ризикуєте провалити всі справи зразу. Звісно, що не варто відмовлятися від абсолютно всіх інших ідей та планів, але щоб це не стало перешкодою до досягнення головної мети.
Не бійтеся помилок і вчіться на них. Ніхто не застрахований від помилок. Інша справа як ми ставимося до своїх невдач. Можна їх сприймати як провал, крах мрії та причину опустити руки, а можна взяти з них життєвий урок і не повторювати їх у майбутньому. Не варто зраджувати мрії при перших труднощах, адже тільки переборовши почуття розчарування і вступивши у боротьбу із подвійними силами, можна стати успішнішим за будь-кого у своїй справі. Пам’ятайте, що із труднощами зустрічаються всі, а стають успішними ті, які знайшли в собі сили перебороти їх.
|
|
|
Не зволікайте. Час – це гроші. Не витрачайте даремно цей неповоротний ресурс і почніть рухатися до успіху, хоч і малими кроками, але вже зараз. Найцікавіші та найскладніші нюанси кожної справи пізнаються у процесі роботи, а не під час планування. Люди, які без вагань стали на шлях реалізації запланованої цілі найчастіше досягають успіху. А “геніальні” мрійники, які так і не наважилися встати з дивана і відірватися від улюбеної телепередачі, залишаються з нічим.
Шукайте підтримки. Не спішіть ділитися своїми ідеями з іншими людьми. Велика ймовірність, що вас не зрозуміють, поховають вашу мрію під горою скептицизму й насмішок. Часто навіть близькі люди не можуть зрозуміти вашого прагнення до успіху, вони сміються з вас, говорять, що всі зусилля марні, що у вас нічого не вийде, потрібно покинути всі спроби й жити як всі. Інколи люди не готові до тих змін, які відбуваються у вас на шляху до успіху, і тому різними способами підсвідомо намагаються вам перешкодити. Їм потрібна людина, яку вони знають, а будь-які зміни у вас загрожують їхньому життю, або приносять дискомфорт. Але підтримка друзів чи близьких для кожного з нас дуже важлива, особливо у періоди невдач, труднощів чи невизначеності. Якщо не можете знайти підтримки в родичів, то знайдіть однодумців яким ви довіряєте та які можуть вам допомогти у важкі моменти життя.
Відпочивайте. Відпочинок не менш важливий, ніж робота. Під час робочого дня регулярно робіть перерви. Підвищення продуктивності праці компенсує вам витрачений час на відпочинок. Не забувайте про відпустку, адже хороший відпочинок може зарядити енергією та новими ідеями, які так потрібні у роботі.
Текст 2.
Успіх у діловому, особистому, соціальному житті — це те, чого прагне багато людей. Американський психолог Дж. Макклелланд встановив наявність зв'язку між потребами успіху і економічним зростанням суспільства. Ця потреба спонукає людину шукати нові способи застосування своєї енергії, здібностей та сил, якщо оточуючі заохочують успішність такого пошуку. Макклелланд висунув гіпотезу: за зростанням потреби в успіху в суспільстві (це відображається в газетних, наукових публікаціях, художній літературі) можна передбачити тенденцію економічного зльоту. Виходячи з цієї гіпотези, успіх окремої людини залежить від рівня успішності самого суспільства.
Успіх — факт досягнення поставленої мети при мінімальних витратах матеріальних, соціальних і психологічних ресурсів. Макклелланд досліджував "спрагу успіху" як психологічну рису і дійшов висновку, що вона складається з таких компонентів:
- готовність нести відповідальність за свої рішення, вміння поставити мету і досягти її власними зусиллями;
- схильність до помірного ризику, ставки на власні знання і вміння, а не на випадок;
- уміння за кожним рішенням бачити конкретний результат.
Висновки дослідника про те, що вираження цих складових у людини говорить про її схильність до підприємництва, не підтвердилася у наступних пошуках психологів. Виявилось, що внутрішнє прагнення до успіху і схильність до успішної дії не є основною рисою тільки підприємців. Вивчення "індексу успіху" у підприємців пов'язане з тим, що їх діяльність за ефектом як для суспільства, так і для них самих перевищує і випереджає зусилля інших соціапьних груп. У результаті підприємницької діяльності у суспільстві з'являються нові організаційні структури, зростає економічний добробут, підвищується трудова зайнятість. Умови економічної свободи сприяють виявленню особистого потенціалу в людей.
Отже "успішність", швидше універсальний показник для всіх. Критерії успішності (особистої, професійної) для різних людей можуть бути різними. Із зростанням рівня знань людей результат діяльності все більше залежить від особистих рис людини. У науково-публіцистичній літературі німецьких, американських та інших авторів відзначається, що успіх у діяльності менеджера невіддільний від процвітання фірми в цілому, і, навпаки, секрети успіху містяться в системі принципів, які складаються в процесі функціонування фірми. Сенс політики, ціннісних критеріїв фірм, переконань керівництва і персоналу концентрується в девізах. Наприклад, "IBM — це сервіс". Фірма на ділі підтримує свій імідж. Так, в останній час її завдання — створення для споживача, який недосвідчений в інформатиці, доступного у використанні комп'ютера. У Японії відомі нам компанії формують свій образ - це цінність, яка концентрує "внутрішню філософію" фірми. "Мацусита електронік" — купець, "Соні" — морська свита, "Хіта-та" — лицар з провінції, "Тошиба" — джентльмен. У цих образах японські корпорації відбивають свої правила прийняття рішень і поведінки.
Девід Мерсер, менеджер англійського філіалу IBM у книзі "Ай Бі М -управление в самой процветающей корпорации мира" наводить принципи цієї фірми, які допомагають їй перемагати:
- потужне переконання, що веде до встановлення певної мети в рамках обраного підходу;
- етичні цінності, які сприймаються працівниками;
- політика повної зайнятості (довічний найм);
- різноманітність у роботі;
- особисте стимулювання;
- розвиток неспеціалізованої кар'єри;
- особиста (на основі консенсусу) участь у прийнятті рішень;
- прихований (встановлений системою цінностей) контроль замість явного, заснованого на цифрових показниках;
- висока культура.
Важлива складова успіху корпорації - характер спілкування з людьми: повага до особистості (офіційно визнана віра в індивідуальність), єдиний статус всіх працівників, відбір спеціалістів найвищого класу делегування відповідальності на найнижчі рівні.
О. Гроссман, радник, відомий німецький економіст розробив рекомендації для досягнення успіху в книзі "В успіху є метод", яка нещодавно видана в Німеччині. Він вважає, що більшість менеджерів, які тільки починають, та підприємців могли б досягти значно більших успіхів у своїй діяльності, якщо б діяли більш планомірно і цілеспрямовано. Більше того, своїм першочерговим завданням кожен підприємець повинен вважати конкурентне визначення завдань, які стоять перед ним. Відсутність "правильних" завдань ототожнюється зі збільшенням їх множин, що, як правило, ставить бар'єр перед досягненням успіху.
Здавалося б, не такі вже й оригінальні ідеї. За оцінкою Гроссмана, лише три відсотки німецьких підприємств мають перед собою розумні, сформовані на папері завдання, а менше одного відсотка — ретельно відпрацьовану стратегію дій на певний відрізок часу. Але ретельне відпрацювання завдань і роботи підприємства - це ще далеко не все, що вимагається в сучасному менеджменті. Фактором номер один будь-якого успіху є особистість самого підприємця чи менеджера, який повинен володіти низкою особистих якостей і постійно займатися їх розвитком та удосконаленням. Найвищі досягнення базуються виключно на вищому професіоналізмі, щоденному тренінгу та підвищенні рівня своїх здібностей, у тому числі й фізичної підготовки, тому що більше 80% підприємців можуть розвинути успіх своєї фірми тільки за рахунок кращої мобілізації сил і здібностей.
У центрі ділової активності удосконалення професійних здібностей повинні стояти три методичні настанови:
- розробка певної мети й стратегії для її досягнення на основі глибокого аналізу загального стану справ;
- поєднання головної мети з планами її досягнення на певних відрізках вирішення поставленого перед собою завдання;
- забезпечення реалізації поставлених завдань чітким плануванням часу, потрібного для їх досягнення.
Ще один нюанс щодо шляхів досягнення успіху: не забувати за лихоманкою ділових буднів про особисте життя, оскільки ділове й особисте життя менеджера взаємопов'язані та впливають одне на одного. Тільки монолітна життєва позиція може дати людині повне задоволення від життя, відчуття щастя. При цьому варто не забувати про здоров'я. Тому, що саме воно є важливим фактором успіху чи неуспіху в житті й роботі.
Потрібно сказати, що менеджер високого класу відрізняється від просто доброго менеджера глибоко осмисленим і цілеспрямованим використанням часового фактора. Нестача часу — професійна хвороба старанних. У того, хто володіє методами економії часу, значно підвищується ефективність трудових затрат. Однак не потрібно при цьому забувати про головну мету руху. Тому, хто прямує в хибному напрямку, не допоможе економія часу.
З погляду аналізу менеджменту, головне - визначити відносно правильні завдання й відпрацювати відповідну стратегію їх досягнення. У цьому полягає половина успіху. Ясність завдань — головний фактор успіху.
Для досягнення істинних успіхів потрібно повністю володіти ситуацією і докладати багато зусиль. Щоб провалити справу достатньо зробити тільки одну помилку. Тому кожен менеджер повинен, у першу чергу, поставити собі запитання: які цілі він прагне досягнути у найближчі 5 років, які здібності йому потрібно розвивати в собі для досягнення цих завдань. При цьому кожен повинен ретельно продумати й уявити собі, які першочергові фактори можуть в тій чи іншій ситуації забезпечити йому особистий успіх. При цьому потрібно дотримуватися принципу — максимальний успіх при розумній мобілізації енергії та часу.
Кожен, хто хоче зробити успішну кар'єру, повинен тверезо й об'єктивно оцінити свої сили й здібності, визначити, що йому потрібно для самовдосконалення й розвитку, знайти свою мету й шляхи її досягнення. Використовуйте соту частину свого життя, щоб на кожному його етапі хоча б в чорновому варіанті визначити коло завдань, які ви насправді маєте намір розв'язувати. Піввідсотка від суми днів кожного року пожертвуйте для того, щоб намітити план Вашої професійної діяльності і особистого життя. І, нарешті, один відсоток з 24 годин на добу приділяйте для ретельної підготовки до наступного дня. Наше завтра складається з того, що ми робимо для цього сьогодні.
Особливо успіх необхідний на початку нової справи. Для керівників в цьому питанні доможуть такі поради.
1. Підготуйте повний письмовий конспект, яким Ви хочете бачити Ваш бізнес.
Багато хто думає, що все буде добре. Навіть якщо Ви хвилини не сумніваєтеся в успіху, потрібно примусити себе описати свою майбутню справу з граничною точністю. У наш час жоден будівельник не буде зводити мури, не обміркувавши попередньо все до найменших дрібниць з архітектором.
2. Проаналізуйте Ваші потреби й конкуренцію.
Ще кілька років тому, коли в Україні тільки починався перехід до ринкової економіки кожен мав можливість, озброївшись простою ідеєю, створити підприємство. Сьогодні, щоб вижити, потрібно передчасно прорахувати, з якими проблемами можна зіштовхнутися, як задовольнити потенційні потреби, які можуть виникнути на перших етапах діяльності, а також мати чітке уявлення про силу конкурентів.
3. Будьте винахідливі у фінансуванні.
Багато підприємців відмовляються від кооперації і паю, тому що побоюються, що доведеться багато чим ділитися. Проте завжди краще менший відсоток від великої суми, ніж більший відсоток від малої. У крайньому разі на початковій фазі зростання, якої не уникнув жоден підприємець, молодий бізнесмен потребує великої кількості готівки. Мало хто із засновників своєї справи має уявлення, скільки коштує зростання.
4. Будьте реалістичним в очікуванні обороту та прибутку.
Знаходячись в ейфорії стрімкого початкового зльоту, підприємець часто стає жертвою переоцінки обороту, якого можна досягти за перші роки функціонування справи і, як результат, помилково вважає себе багатим. Як правило, дійсні результати вводять в оману, так як бажання підприємця та клієнтів можуть не збігатися.
5. Не покладайтеся на повіреного.
Багато повірених намагаються звести необхідні для справи засоби до детального планування обороту, витрат і прибутку. По-справжньому, критичний пункт цих розрахунків згадується тільки мимохідь. Нова справа не в змозі отримати достатню кількість замовлень. Спеціалістів з рахунків це не турбує. У цих обчисленнях рентабельності немає жодного слова про клієнтів, які є джерелом енергії, з якого підприємство черпає свої сили.
6. Просіть поради в усіх, хто Вам може допомогти.
Хто питає, той більше знає. Так само, як і будівельник, який не розпочне роботи без ідей, пропозицій і допомоги спеціалістів, підприємець повинен цікавитися в якомога більшої кількості людей зі свого оточення про можливі недоліки та похибки. Найкращий пораднику будь-якій справі — клієнт. Не варто також забувати про допомогу спеціалізованих консультативних фірм.
7. Не женіть сумніви.
Якщо Ви бажаєте розпочати якусь нову справу, потрібно поставити перед собою запитання: раніше світ і клієнти обходилися без мене! Так чому ж зараз вони будуть купувати в мене?
Досягти успіху — це півсправи. Його потрібно ще втримати. Для цього менеджеру необхідно організувати свою працю, не зупинятися на досягнутому, раціонально витрачати свій час, сили й енергію, займатися постійним самовдосконаленням і розвитком особистості.
До практичного заняття № 3.
Завдання 1: Опраювати матеріал посібникаКовтюх С. Л. Культура наукової мови / С. Л. Ковтюх, О. Л. Кирилюк, Т. В. Андреєва. – Кіровоград: ДЛАУ, 2011. на сторінках 76–77. Ознайомитися зі зразками різних видів плану на ст. 78–79.
Завдання 2: Складіть 3 види плану до тексту 2, поданого до попереднього заняття.
Завдання 3. Написати тези текстів, поданих до попереднього заняття.
Завдання для самостійної роботи:Підготувати реферативне повідомлення на одну з тем: „Наукові об’єднання, що сприяли формуванню наукової мови”, „Розвиток наукової мови у ХХ ст.”
До практичного заняття № 4:
Завдання 1. Зробіть реферат-резюме та реферат-опис тексту „Історія гендерного питання” у посібнику Ковтюх С. Л. Культура наукової мови / С. Л. Ковтюх, О. Л. Кирилюк, Т. В. Андреєва. – Кіровоград: ДЛАУ, 2011. – С.105–111.
Завдання 2. Зробіть бібліографічний запис 30 наукових джерел з фаху (5 монографій, 5 посібників/підручників, 5 статей у фахових виданнях, 5 словників, 5 авторефератів дисертацій, 5 електронних видань).
Завдання 3. Зробіть анотації текстів „Історія гендерного питання” та „Мистецтво слухати й схиляти до своєї думки” з посібникаКовтюх С. Л. Культура наукової мови / С. Л. Ковтюх, О. Л. Кирилюк, Т. В. Андреєва. – Кіровоград: ДЛАУ, 2011. – С.104–111, а також текстів до попереднього практичного заняття.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 283; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!