Традиційні й комп’ютерно-орієнтовані методи, засоби і форми організації навчання
| Компоненти технології навчання | Традиційні | Комп’ютерно-орієнтовані |
| Засоби навчання: | наочні та технічні засоби навчання; підручники й посібники; дидактичні матеріали; довідкова та інша навчально-методична предметна література | Апаратне забезпечення: комп’ютер; засоби телекомунікацій; Програмне забезпечення: операційні системи; текстові й графічні редактори; табличні процесори; педагогічні програмні засоби; проблемно-орієнтовані програми; електронні підручники; мультимедійні методичні розробки та ін. |
| Методи навчання (за джерелом здобуття знань): | Вербальні методи навчання: | |
| лекція; розповідь; пояснення; бесіда; робота з підручником, довідкою, науково-популярною та навчальною літературою | робота з електронними підручниками, довідковим матеріалом комп’ютерних програм; робота з відомостями, що отримуються через глобальну мережу Internet | |
| Наочні методи навчання: | ||
| демонстраційний експеримент; самостійне спостереження | робота з навчаючими та навчально-контролюючими програмами | |
| Практичні методи навчання: | ||
| Виконання лабораторних робіт; виконання практикумів; розв’язування доцільно підібраних задач | дослідницька робота в комп’ютерних лабораторіях; обчислювальні експерименти; телекомунікаційні проекти | |
| Форми організації навчання: | лекції, практичні заняття, семінари, лабораторні роботи, навчальні дискусії, самостійна позааудиторнаробота, індивідуальна або групова науково-дослідна робота, поточні та підсумкові форми контролю: контрольні роботи, тестування, колоквіуми, модульний контроль, заліки, екзамени | - комп’ютерно-орієнтовані лекції, семінари, практичні і лабораторні заняття, контрольні роботи тощо; - комп’ютерно-орієнтована науково-дослідна робота; - комп’ютерне тестування; - дистанційні форми: чат (текстовий, графічний); відео- і телеконференції, інтерактивні форми проведення лекцій, семінарів, практичних й лабораторних занять, навчальних дискусій та ін. комп’ютерно-орієнтовані екзамени й заліки |
Основним засобом навчання КОМСН є комплекс технічного (апаратного), програмного, інформаційного і методичного забезпечення, за допомогою якого реалізуються комп’ютерно-орієнтовані форми організації навчання, його технічним забезпеченням є комп’ютери, об’єднані в локальну мережу навчального закладу з доступом до мережі Internet, а програмне забезпечення включає засоби для створення електронних навчальних матеріалів, підтримки роботи в мережі й управління базами даних, проблемно-орієнтовані пакети, педагогічні програмні засоби з відповідних навчальних дисциплін, зокрема комп’ютерні навчальні, тренувальні, контролюючі програми, лабораторні практикуми, методичне забезпечення містить різноманітні електронні видання з навчальними матеріалами дисциплін, що вивчаються: електронні підручники, мультимедійні методичні розробки, довідковий матеріал тощо.
|
|
|
|
|
|
Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання мають розроблятися на основі новітніх педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, використання яких може забезпечити створення в навчальному закладі єдиного освітньо-наукового інформаційного середовища.
Розглянемо основні види занять з використанням комп’ютерно-орієнтованих систем навчання [1, с.154].
Комп’ютерно-орієнтована лекція – систематичне, послідовне і логічне подання проблемних ситуацій з розділів конкретної науки із використанням відео і комп’ютерної техніки для демонстрації малюнків, графіків, динамічних зображень тощо. Проводиться в аудиторії, оснащеній комп’ютерами, з’єднаними між собою в локальну мережу навчального призначення, управління роботою учнів здійснюється через центральний комп’ютер викладачем, або мультимедійною дошкою з мультимедійним проектором, які дозволяють презентувати матеріал для всіх учнів.
|
|
|
Така лекція проходить у 2 етапи:
І етап – лектор усно подає один із розділів навчального матеріалу; при цьому на комп’ютерах учнів виводиться супровідний матеріал, ілюстрації, графіки, таблиці, динамічні зображення тощо. Лектор задає темп подання матеріалу однаковий для всієї аудиторії.
ІІ етап – на комп’ютери учнів виводиться план лекції, основні поняття, логічна структура й основний зміст навчального матеріалу. Учень може поставити запитання лекторові в усній формі або використати свій комп’ютер для передавання повідомлення-запитання на центральний комп’ютер. Діалогова форма активізує увагу і дозволяє уникнути монотонності подання навчального матеріалу.
В основі комп’ютерно-орієнтованої лекції лежить план лекції – чітке формулювання теми і мети, запису найбільш складних доведень, заздалегідь намічений план розкриття теми, логіка переходу від одного питання до іншого, який подається, як правило, у вигляді мультимедійної презентації.
|
|
|
Комп’ютерно-орієнтоване практичне заняття – вид навчальної діяльності пов’язаний із набуттям учнями практичних навичок у відповідній галузі знань із використанням комп’ютера. Будується на поєднанні традиційних і комп’ютерних форм навчання та контролю знань і орієнтовано на розв’язування задач, що забезпечують наступність між практичними, лабораторними і лекційними заняттями на основі внутрішніх і міждисциплінарних логічних зв’язків.
Виділяють дві основних форми проведення комп’ютерно-орієнтованого практичного заняття: за схемою «питання-відповідь» і на основі методів ситуаційного навчання. Використання першої форми дає можливість забезпечити за допомогою автоматизованої навчальної системи дієвий контроль знань, умінь і навичок студентів. У другому варіанті учням пропонуються проблемні ситуації, для вирішення яких використовується колективний підхід у формі ділової гри, що максимально сприяє розвиткові самостійного мислення й умінню відстоювати свою думку при вирішенні науково-технічних задач. Діалогова форма роботи групи стимулює учнів до активної участі в колективному мисленні, сприяє систематизації знань. При цьому для розв’язування задач, які потребують комп’ютерного моделювання певних процесів складних обчислень використовується відповідне проблемно-орієнтоване програмне забезпечення, зокрема систем комп’ютерної математики та опрацювання даних. Наприкінці практичного заняття за допомогою автоматизованої навчальної системи проводиться контроль за результатами розв’язання індивідуальних завдань.
Комп’ютерно-орієнтоване лабораторне заняття – вид навчальної діяльності, пов’язаний із виконанням досліджень на лабораторному устаткуванні із застосуванням комп’ютера. Включає перевірку знань учнів, необхідних для виконання роботи (допуск до лабораторних занять за допомогою комп’ютера); розробку учнями плану проведення лабораторного експерименту; виконання досліджень на наборному устаткуванні, збирання й опрацювання даних експерименту на комп’ютері, підготовку і друкування звіту на комп’ютері; інтерпретацію отриманих результатів і висновків.
Один із варіантів виконання лабораторного завдання – створення інформаційної моделі досліджуваного процесу, явища. За допомогою комп’ютера можна провести експеримент, моделюючі дії, які необхідно виконувати на реальному лабораторному обладнанні. Учень за допомогою комп’ютера, його пристроїв введення-виведення задає початкові умови, опрацьовує результати дослідження за допомогою редактора електронних таблиць або систем комп’ютерної математики, формує звіт і друкує його результати. За одне заняття можна провести значну кількість спостережень і підбити підсумок результатів за рахунок скорочення часу на технічну підготовку й проведення реального досліду.
Інший варіант виконання лабораторного завдання полягає в роботі з реальним устаткування, причому або вручну, або через спеціальний інтерфейс, який перетворює аналогові сигнали в цифрові, до відповідної програми вводяться дані, отримані за допомогою вимірювальної апаратури. За допомогою програми здійснюється опрацювання даних і результати подаються в аналітичному або табличному вигляді.
Проведення комп’ютерно-орієнтованого лабораторного заняття сприяє підвищенню рівня засвоєння знань учнів, формуванню необхідних практичних умінь і навичок використання комп’ютерів у лабораторному експерименті.
Комп’ютерно-орієнтована контрольна робота (КОКР) – форма виявлення й оцінювання ступеня оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками, що контролює рівень засвоєння визначеного обсягу навчального матеріалу в межах теми, розділу або модуля й організована викладачем за допомогою комп’ютера та спеціального програмного забезпечення – контролюючої програми. Може застосовуватися для здійснення попереднього, поточного, рубіжного і проміжного контролю. Основу КОКР складає база контрольних завдань. Перспективним напрямом розвитку контролюючих програм є автоматизована генерація навчальних контрольних завдань.
У КОКР використовуються, як правило, такі варіанти завдань: вибіркові – вибір і введення відповіді з ряду запропонованих; числові – кодування відповіді у вигляді числа; результативні – введення результату обчислень; конструйовані – введення сукупності символів у визначеній послідовності; графічні – представлення відповіді фігурою, графом або певною структурою; природні – введення відповіді в довільній формі або з використанням граматики мови, яка застосована в контролюючій системі.
Формування оцінки за виконання контрольних завдань може проводитися з урахуванням числа допущених помилок, відношення числа помилок і правильних відповідей, характеру допущених помилок і їхніх вагових коефіцієнтів. Результати виконання КОКР відображаються на екрані, зберігаються у файлі і друкуються (за необхідністю). У підсумковий документ (відомість або протокол) включаються: назва дисципліни, назва теми, модуля або розділу, з яких здійснюється контроль, прізвище учнів, клас (група), номер варіанта контрольних завдань, дата і час проходження контрольної роботи, число правильних і неправильних відповідей, оцінка. Щоб уникнути конфліктних ситуацій при незгоді учня з оцінкою, в підсумковий документ включають його відповіді на контрольні завдання і правильні відповіді на ці завдання. При виконанні кількох КОКР, наприклад, у складі дистанційного курсу, для проміжного і підсумкового контролю результати, одержані студентами, можуть накопичуватися в банку даних для їхньої наступного опрацювання.
На сьогодні найбільш розповсюдженими засобами для організації і проведення комп’ютерно-орієнтованого контролю є системи комп’ютерного тестування (СКТ), наприклад, пакет програм для комп'ютерного тестування в локальній і глобальній мережах UniTest System (http://sight2k.com). Проблемам створення СКТ та їх впровадженню у навчальних процес середньої і вищої школи нині присвячено багато робіт.
На жаль, СКТ не завжди дають можливість досить об’єктивно здійснити оцінювання знань, умінь та навичок учнів, особливо це стосується математичних і природничих дисциплін. Це пов’язано з тим, що поряд зі знанням певного теоретичного матеріалу, учні мають уміти будувати моделі різноманітних об’єктів, процесів і явищ, уміти їх аналізувати, реалізовувати ефективні методи їх дослідження, використовуючи при цьому логічний і алгоритмічний підходи тощо. Хоча є приклади комп’ютерних систем контролю, які містять досить складні механізми ідентифікації так званих відкритих відповідей (наприклад, ACT CONTROL). Тому необхідно шукати альтернативні способи використанні інформаційно-комунікаційних технологій для комп’ютерно-орієнтованого контролю особливо з математичних дисциплін.
Одним із можливих напрямів створення систем комп’ютерного тестування і контролю, крім інтелектуалізації цих засобів, при контролі та оцінюванні навчальних досягнень учнів з математичних дисциплін доцільно використовувати інструментально-контролюючі програми. Найчастіше такі програми являють компактні спеціалізовані середовища, які призначені для розв'язування досить вузького класу задач, які є найбільш актуальними при вивченні певної теми або розділу дисципліни, а також, використовуючи реалізований у них математичний апарат, формувати відповідні контрольні завдання і здійснювати досить ефективний контроль навчальних досягнень студентів з відповідного матеріалу як в автономному режимі роботи, так і в режимі роботи в локальній та глобальній мережах.
Комп’ютерно-орієнтований іспит (КОІ) – вид підсумкового контролю із застосуванням комп’ютера, метою якого є перевірка й оцінювання рівня наявних в учнів знань певної навчальної дисципліни, вмінь і навичок їх застосовування для вирішення як завдань теоретичного характеру, так і розв’язування практичних задач у межах вимог навчальної програми. Основна особливість КОІ полягає у тому, що учень, який складає іспит, використовує комп’ютер або для безпосереднього вирішення завдань за допомогою проблемно-орієнтованої програми і/або для проходження комп’ютерно-орієнтованого контролю, наприклад, комп’ютерного тестування.
При проведенні КОІ учні займають місця за комп’ютерами і з дозволу викладача розпочинають роботу або з проблемно-орієнтованим ПЗ або контролюючою програмою, в останньому випадку вони реєструються. Кількість учнів, які одночасно беруть участь у складанні КОІ, встановлюється викладачем у залежності від кількості робочих місць у комп’ютерному класі, можливостей контролюючої програми, часу, відведеного на KOІ, сценарію його проведення і т.п. Після завершення реєстрації на екрані кожного учня у визначеній послідовності з’являється серія запитань, призначених для перевірки рівня знань. При цьому тема і запитання з дисципліни вибираються комп’ютером, як правило, випадково, відповідно до заданого автором контролюючої програми закону розподілу.
Після завершення учнем комп’ютерно-орієнтованого контролю викладач, у залежності від одержаних результатів, приймає рішення: завершити перевірку знань; продовжити опитування, перейшовши до інших розділів дисципліни; заглибитися в навчальний матеріал з аналізом допущених студентом помилок (якщо цього не робить контролююча програма). Перевірка знань завершується виставленням оцінки, з урахуванням кількості допущених помилок, ваги помилково виконаних тестових завдань, ваги типу допущених помилок, витраченого часу і т.д.
Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання, згідно з концептуальними положеннями і принципами, можуть широко використовувати як традиційні методи, засоби і форми навчання, так і комп’ютерно-орієнтовані. Вибір конкретної технології навчання для кожного фаху та її деталізація стосовно навчальних дисциплін здійснюється на рівні кафедр і факультетів.
Висновки та перспективи подальших розвідок.Одним з реальних шляхів підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців на рівні ВНЗ, є розробка науково-обґрунтованих комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання з фахових дисциплін, які б сприяли активізації навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності студентів, розкриттю їх творчого потенціалу, збільшенню ролі самостійної та індивідуальної роботи і ґрунтувалися б на широкому впровадженні у навчальний процес новітніх педагогічних та інформаційних технологій.
Ефективне застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі можливе лише в тому випадку, коли відповідні технології не є певною надбудовою до існуючої системи навчання, обґрунтовано та гармонійно інтегруються у цей процес, забезпечуючи нові можливості викладачам, і тим, хто навчається.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 926; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!