Забруднення грунту величини щільності радіоактивного
забруднення за 134Cs.
2.3.На більшій частині лісів, що зазнали радіоактивного забруднення, основним дозоутворюючим радіонуклідом нині є l37Cs, період напіврозпаду якого складає - 30,17 роки. Розрахунки дозволяють стверджувати, що наступним кроком у визначенні сучасної радіаційної ситуації у лісах повинно бути:
Зниження величини щільності радіоактивного забруднення
грунту 137Cs на 25%.
2.4. У лісах, які знаходяться ближче до аварійного блоку ЧАЕС, а також
на значній відстані від нього у південному напрямку, спостерігаються значні
рівні радіоактивного забруднення грунту 90Sr. Даний радіонуклід
відзначається значною міграційною здатністю і на сучасному етапі розвитку
радіаційної ситуації, відноситься до важливих дозоутворюючих
радіонуклідів.
Період напіврозпаду 90Sr - 29,1 роки. Враховуючи ці обставини, а також час, що пройшов після аварії, необхідно:
- знизити величину щільності радіоактивного забруднення грунту даним радіонуклідом на 25%.
2.5.Електронний банк даних про радіоактивне забруднення лісів знаходиться: у Держкомлісгоспі України, у відомчих лабораторіях радіології Держкомлісгоспу України, лісовпорядному виробничому об'єднанні "Укрдержліспроект", Поліському філіалі УкрНДІЛГА.
3. Методичні положення радіаційної сертифікації продукції лісового господарства та деревини, що відпускається на корню
Сертифікація продукції лісового господарстваза радіаційною ознакою є невід'ємною частиною зонально-типологічної системи комплексного лісокористування, яка діє в Україні. Вона базується на сучасних уявленнях про радіаційну ситуацію у лісах, закономірностях розподілу та міграції радіонуклідів у лісових екосистемах, Нормах радіаційної безпеки України, Основних санітарних правилах та Гігієничному нормативі питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr удеревині та продукції з деревини.
|
|
|
Сертифікація лісу на корню- це процедура оцінки вмісту нормованих радіонуклідів і відповідності його існуючим допустимим рівням у деревних породах на відведених у рубку лісосіках.
Партія деревини— це сукупність продукції одного найменування і сорту, яка відвантажується з однієї лісосіки або виготовлена з деревини, взятої з однієї лісосіки і завантажується на один транспортний засіб (вагон, автомобіль).
3.1. Сертифікація продукції лісового господарства та деревини, що відпускається на корню, здійснюється з метою запобігання переопроміненню працівників лісового господарства та випуску продукції,
радіоактивне забруднення якої перевищувало б допустимі рівні, а також
може використовуватися для реабілітації лісів. Сертифікації можуть
підлягати тільки конкретні таксаційні виділи, незалежно від рівнів
радіоактивного забруднення грунту за матеріалами обстеження 1991 -1992
pp. Останнє обумовлено тим, що на всі виділи в межах кварталу
поширюється значення щільності забруднення, визначеної за результатами
відбору проб у п'яти точках кварталу (1991 p.). В той же час, відомо, що
коефіцієнт варіювання щільності забруднення грунту 137Cs у межах
кварталу у більшості випадків перевищує 40% [6].
|
|
|
Роботи по сертифікації продукції лісового господарства та
деревини, що відпускається на корню, здійснюються акредитованими
галузевими радіологічними лабораторіями Державного комітету лісового
господарства України на замовлення лісогосподарських підприємств
Держкомлісгоспу, інших користувачів лісу, підприємств, що переробляють
деревину, а також тих, які її реалізують.
3.3. Радіаційному контролю підлягає кожна партія продукції, що
відпускається, згідно Інструкції з відбору та підготовки зразків для
радіометричного контролю продукції лісового господарства [3] або іншого
документу, який буде введений на її заміну.
3.4.Для сертифікації лісу на корню проводиться ґрунтовне
радіоекологічне обстеження. Воно полягає у відборі необхідної кількості
зразків грунту, та деревини на одиницю площі:
|
|
|
- на 1 га рівномірно по площі відбирається до 10 (в залежності від строкатості радіоактивного забруднення) зразків грунту (кожен -методом конверту) та по 3 зразки деревини в корі та без кори кожної деревної породи, участь яких у складі насадження складає 10% і більше.
При прийнятті рішення про можливе використання даної ділянки лісу необхідно керуватися притримками згідно існуючих Рекомендацій з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення, а також Гігієнічного нормативу питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у деревині та продукції з деревини (2005 р.) [1].
3.5. При поступовому накопиченні даних про реальну величину
щільності радіоактивного забруднення грунту у лісовому кварталі за
даними сертифікації деревини на корню (не менше 75% площі кварталу)
вносяться відповідні корективи в банк даних радіоактивного забруднення
лісів. Величину радіоактивного забруднення лісового кварталу
встановлюють за максимальною щільністю серед усіх вивчених
таксаційних виділів.
Накопичення даних про радіаційний стан таксаційних виділів у лісових кварталах здійснюється інженерами-радіологами державних лісогосподарських підприємств, підготовка документів про віднесення лісів до певних зон - радіологічними лабораторіями Держкомлісгоспу України, прийняття рішення про перегляд зонування - Держкомлісгоспом України.
|
|
|
3.6. Проведення сертифікації деревини на корню надає право
лабораторіям радіології видавати Сертифікати на вміст радіоактивних
речовин без поточного радіаційного контролю кожної партії деревної
продукції, яка реалізується з даної ділянки лісу.
3.7. Після проведення сертифікації деревини на корню складається Акт
в якому обов'язково вказується:
кількість відібраних зразків за видами (грунт, деревина по породах), значення щільності радіоактивного забруднення грунту та питомої активності Cs та Sr у деревині по породах і повторностях,
- рекомендації про можливе використання деревини на ті чи інші цілі.
Акт підписується головним лісничим і інженером-радіологом держлісгоспу, завідувачем лабораторії радіології, яка виконувала спектрометричні дослідження.
4. Обгрунтування моделей міграції техногенних радіонуклідів у лісових екосистемах на лісотипологічній основі
Лісові екосистеми (біогеоценози) є найбільш складними з усіх наземних екосистем, характеризуються значним біорізяоманіттям та складною ценотичною структурою. Саме багатокомпонентність лісових екосистем, складність їх просторової будови та мозаїчність радіоактивного забруднення створюють основні труднощі при складанні коротко- та довгострокового прогнозу міграції техногенних радіонуклідів у лісах.
4.1. Багаторічні моніторингові спостереження за питомою активністю
137Cs у компонентах лісових екосистем демонструють наявність
різнонаправленої її динаміки [10]. Так, наприклад, у сосні звичайній питома
активність 137Cs у деревині, корі внутрішній та пагонах однорічних
продовжує збільшуватися, а у кори зовнішньої - зменшуватися; у лісовій
підстилці цей показник зменшується, а в мінеральній частині грунту -
збільшується; у деяких видів грибів - польського гриба, маслюка жовтого,
лисички справжньої - питома активність 137Cs у плодових тілах
зменшується, а у сироїжки синьо-зеленої та білого гриба, навпаки,
збільшується. І в усіх компонентах екосистем при цьому триває фізичний
розпад радіоізотопу. Таким чином, зміна тенденції динаміки вмісту 137Cs у
певному компоненті лісової екосистеми відбувається лише за умови, коли
біогеохімічний потік радіонукліду до цього компоненту врівноважується
радіоактивним розпадом, а згодом останній стане домінуючим процесом.
Виходячи з вищевикладеного, правомірно зробити висновок про те, що розробка прогнозу вмісту l37Cs у компонентах лісових екосистем на більш-менш тривалий час можлива виключно засобами математичного моделювання.
4.2. Математична модель повинна відповідати таким головним
вимогам:
її концептуальна схема повинна складатися з таких компартментів, між якими в натурних умовах існують реальні геохімічні зв'язки;
ці зв'язки характеризують реальні процеси масообміну в
екосистемі, їх обирають з таким розрахунком, щоб вони могли
вимірюватися в польових або лабораторних умовах;
повинна забезпечуватися математична деталізація зв' язків у межах
блоків компартментів та між ними;
модель повинна бути динамічною, тому може бути вирішена
виключно як система диференційних рівнянь. 4.3. Неможливо математично моделювати "ліс взагалі", тому прикладні математичні моделі, придатні для практичного використання з метою реабілітації лісів, повинні враховувати такі параметри лісової екосистеми, ж:
вік та склад деревостану (звідси похідна - його продуктивність на
одиниці площі);
відносна інтенсивність фізіологічних процесів;
тип умов місцезростання (звідси друга частина похідної, наведеної
вище, а також інтенсивність акумуляції радіонуклідів рослинами
та грибами з грунту);
ярусна будова фітоценозу та видовий склад принаймні головних
видів кожного з ярусів рослинності, які приймають значну участь
у перерозподілі радіонуклідів у лісовій екосистемі. 4.4. Приклад - концептуальна схема (рис. 1) екосистеми 55-річного соснового лісу чорнично-зеленомошного в типі умов вологий субір (В3) [4]. Едифікаторний блок екосистеми - деревостан - складається з деревини, шпильок, пагонів поточного року, гілок, зовнішньої та внутрішньої частин кори, між якими вказані напрямки обмінних процесів. Блок підросту та підліску також складається з стовбурової деревини, гілок, кори, коріння та шпильок (листя); трав'яно-чагарничковий ярус розглядається спрощено, як такий, що характеризується надземною та підземною фітомасою. Моховий ярус, щільний та потужний в даній екосистемі, поділений на дві частини - живу та мертву (при цьому відомо, що мохи не мають коріння та, відповідно, і кореневого надходження радіонуклідів з грунту). Також схема чітко демонструє, що саме моховий покрив є бар'єром на шляху щорічного опаду та відпаду до лісової підстилки. Опад випадає на поверхню мохів.
Блок грунту складається з двох головних субблоків - лісової підстилки та мінеральної частини грунту (поділених на 2-см прошарки). Зі схеми випливає, що частини лісової підстилки (свіжий опад, напіврозкладена та розкладена частини підстилки) геохімічно пов'язані між собою діяльністю
 |
Рис. 1. Концептуальна схема моделі міграції I37Cs у лісовій екосистемі
соснового чорнично-зеленомошного лісу [4]
 |
Puc. 2. Прогноз багаторічної динаміки питомої активності mCsy плодових тілах білого гриба (Boletus edulis) та лисички справжньої (Cantharellus cibarius) при щільності забруднення грунту 185 кБк/м2
(5 Кі/км2) [4, 5]
 |
Рис.З. Прогноз багаторічної динаміки питомої активності l37Csy плодових тілах білого гриба (Boletus edulis) та лисички справжньої (Cantharellus cibarius) при щільності забруднення грунту 370 кБк/м2
 |
(10 Кі/км2) [4, 5]
Puc.4. Прогноз багаторічної динаміки питомої активності 137Csy плодових тілах білого гриба (Boletus edulis) та лисички справжньої (Cantharellus cibarius) при щільності забруднення грунту 555 кБк/м2
(15 Кі/км2) [4, 5]
 |
Рис. 5. Прогноз багаторічної динаміки питомої активності 137Cs y мінеральних горизонтах дерново-середньопідзолистого супіщаного грунту при щільності забруднення грунту 555 кБк/м2 (15 Кі/км2) [4, 5]
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 439; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!