Вплив магнітного поля на живі організми

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

Важливою біологічною дією на організм людини статичних магнітних полів, є зміна чутливості до болі, що призводить до ефекту знеболювання. Під час лікування статичним магнітним полем відмічається покращення стану хворих на гіпертонічну хворобу: знижується артеріальний тиск, зменшуються головні болі та болі в ділянці серця тощо.

На життєдіяльність живих організмів впливають магнітні бурі. Дослідження показали залежність артеріального тиску, серцевого ритму та самопочуття від магнітних бурь Сонця, збільшення частоти інфекційних хвороб, нападів епілепсії тощо.

Існують особливо небезпечні техногенні магнітні поля, так магнітні поля з частотою 0,2 Гц збільшують час реакції людини, магнітні поля з частотою 1 Гц – негативно впливають на здібності до навчання, а поля з частотою 5 Гц – погіршують вербальну пам’ять. Це пояснюється тим, що слабкі магнітні поля знаходяться в інтервалі частот нормальної хвильової вольової активності мозку, котрі відповідають основним фізіологічним ритмам організму людини.

Самостійна робота № 6.

Тема: Інтерференція світла в природі і техніці.

Мета:

Знати - в чому полягає явище інтерференції світла.

Вміти - пояснити прояви явища інтерференції у природі та пріоритети у застосуванні цього явища у техніці.

План вивчення теми:

1. Інтерференції світла у природі.

2. Інтерференції світла у техніці.

Рекомендована література

Засєкіна Т.М. Фізика для 11 класу. Академічний рівень [Текст]: підручник для загальноосвітніх навч. закладів/ Т.М. Засєкіна, Д.О Засєкін.- Х.: Сиция, 2011.- с. 202-208

Теоретичні відомості

Інтерференція світла у природі

Інтерференцію світла можна легко спостерігати в природних умовах. Забарвлення тонких прозорих плівок, кольорові розводи на тонких плівках бензину, гасу, олії, красиве забарвлення мильних бульбашок, яке безперервно змінюється - все це результат інтерференції світлових променів у цих плівках.

Розглянемо інтерференцію світла в тонких плівках, товщина яких неоднакова в різних місцях, як показано на рисунку 6.1, а. Якщо освітити таку плівку однорідним світлом, то у відбитому світлі її поверхня вже не здаватиметься рівномірно освітленою або темною, оскільки різниця ходу променів, які інтерферують у різних за товщиною місцях плівки, буде неоднаковою. Періодично зустрічатимуться такі товщини клина, які задовольняють умову взаємного підсилення і послаблення когерентних хвиль. Тому дуже тонка клиноподібна пластинка чи плівка, освітлена паралельним пучком однорідного світла, дає інтерференційну картину у вигляді світлих і темних смуг на рисунку 6.1, б, розміщених паралельно гострому ребру клина. Тому на плівці виникнуть смуги, забарвлені всіма кольорами веселки.

а б

Рисунок 6.1

Інтерференційну картину на клиноподібній пластинці зручно спостерігати на тонкій мильній плівці. Досить дротяну рамку опустити в мильний розчин і внаслідок його стікання вниз мильна плівка набуватиме форми клина.

Інтерференція світла у техніці

Явище інтерференції світла знаходить різноманітне практичне застосування у техніці:

- просвітлення оптики;

- точне визначення довжини світлових хвиль;

- здійснення точного вимірювання лінійних розмірів;

- контроль якості шліфування і полірування поверхонь тощо.

Просвітлення оптики.Інтерференція світла у разі відбивання від тонких плівок лежить в основі просвітлення оптики, відкритого українським фізиком О. Смакулою. Проходження світла крізь кожну заломлюючу поверхню лінзи супроводжується відбиванням приблизно 4 % падаючого світла. В складних об'єктивах кількість лінз може перевищувати десять і сумарна втрата світлового потоку внаслідок відбивань може досягти помітної величини. Крім того, відбивання від поверхонь лінз веде до виникнення полисків.

Для усунення відбивання світла на кожну вільну поверхню лінзи наноситься тонка плівка речовини, як на рисунку 6.2, з показником заломлення іншим, ніж у лінзи. У разі проходження світла крізь лінзу відбуватиметься його відбивання як від поверхні лінзи, так і від поверхні плівки. Відбиті хвилі інтерферують. Товщина плівки підбирається так, щоб відбиті від обох поверхонь плівки хвилі гасили одна одну. Гасіння відбитого світла веде до збільшення частки енергії світла, яке проходить крізь лінзу (в цьому і полягає зміст терміну «просвітлення оптики»). Звичайно намагаються погасити відбивання зеленого світла, до якого найбільш чутливі фотоматеріали. В цьому випадку поверхня об'єктива здаватиметься фіолетово-синьою (тому часто таку оптику називають голубою).

Рисунок 6.2 Рисунок 6.3

Нині усі фотоапарати випускаються з просвітленою оптикою.

Контроль якості поверхонь. Залежність форми інтерференційних смуг від товщини тонких прозорих плівок використовується для контролю якості шліфування і полірування поверхонь. Якщо на поверхню досліджуваного виробу В накласти добре відполіровану скляну пластинку-шаблон А на рисунку 6.3, то між цією поверхнею і нижньою поверхнею шаблона утворюється тонка повітряна плівка, в якій можна спостерігати інтерференційну картину. Інтерференційні смуги утворюються у разі відбивання світла від верхніх поверхонь виробу і шаблона. Ці смуги спостерігаються через лінзу чи в мікроскоп.

Інтерферометри. Інтерференційна картина дуже чутлива до різниці ходу інтерферуючих хвиль: мізерно мала зміна різниці ходу порядку частки довжини світлової хвилі викликає істотне зміщення інтерференційних смуг. На цьому ґрунтується дія інтерферометрів -

приладів для точного вимірювання довжини і кутів хвиль, а також для визначення показника заломлення прозорих середовищ.

Інтерферометр А. Майкельсона

Центральним елементом інтерферометра Майкельсона є напівпрозора пластинка, приз- начена для того, щоб розділити світловий промінь на два коге рентні промені, а потім знову об'єднати їх, забезпечуючи інтерференцію.

Рисунок 6.4

Світловий промінь від джерела світла падає на пластинку під кутом 45^o. Світло частково відбивається від пластинки, а частково проходить її. На певній відстані від пластинки під прямим кутом до променів встановлені дзеркала. Відбившись від дзеркал, промені знову повертаються до пластинки, частково відбиваючись, а частково проходячи її. Екран, на якому формується інтерференційна картина, або детектор оптичного випромінювання встановлений навпроти одного із дзеркал так, що джерело світла, два дзеркала і детектор утворюють хрест.

Світловий промінь розділяється на два. Один із променів відбивається від напівпрозорої пластинки і проходить до дзеркала на рисунку 6.4. Відбившись від дзеркала, промінь повертається і проходить через напівпрозору пластинку до детектора. Інший промінь проходить через напівпрозору пластинку до іншого дзеркала, відбивається від нього, повертається до пластинки і відбивається у напрямку детектора. Інтерференційна картина залежить від різниці оптичного шляху двох променів.

У промисловості інтерферометри широко використовуються для контролю якості (гладкості, рівності) шліфованих виробів.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 647; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!