ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ



Nbsp;

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………… 4
1 Мета і завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності”…… 5
2 Перелік рекомендованих джерел……………………………... 8
2.1. Основна література…………………………………………. 8
2.2 Додаткова література……………………………………….. 9
3 Зміст дисципліни “Безпека життєдіяльності”……………….. 11
3.1 Структура модулів дисципліни……………………………... 11
3.2 Зміст практичних занять…………………………………….. 18
3.3 Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента…………………………………………………………...   19
4 Перелік контрольних питань………………………………….. 21
5 Контрольна робота з дисципліни “Безпека життєдіяльності” 26
5.1 Загальні вимоги……………………………………………… 26
5.2 Теоретичні питання………………………………………….. 27
5.3 Практичні питання…………………………………………... 31
5.3.1 Задача №1. Розрахунок концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі в районі джерел  їх викиду при несприятливих метеорологічних умовах……………………….     31
5.3.2 Задача №2. Розрахунок мінімального сумарного ризику при оптимальних видатках…………………………………….... 40
5.3.3 Задача №3. Експертний метод оцінки ризику…………… 44
5.3.4 Задача №4. Експертний метод оцінки ризику. Визначення узагальненого показника безпеки………………...   50
5.3.5 Задача №5. Визначення теплового стану людини………. 52
5.3.6 Задача №6. Система “людина-машина” та особливості діяльності людини-оператора. Надійність людини-оператора..   59
5.3.7 Задача №7. Система “людина-машина”. Оцінка ергономічних характеристик системи “людина-машина”(І)….   65
5.3.8 Задача №8. Система “людина-машина”. Оцінка ергономічних характеристик системи “людина-машина”(ІІ)....   67

 

 


ВСТУП

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і становить 54 академічних годин (1,5 кредиту EСTS).

Викладання та вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” проводиться в формі лекційного курсу, самостійного вивчення навчального матеріалу, практичних занять, а також індивідуальних консультацій. У процесі опанування навчальним матеріалом студенти заочної та дистанційної форм навчання виконують контрольну роботу Згідно з робочим навчальним планом студенти вивчають дисципліну один семестр. Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу призводить до того, що весь курс поділяється на кредити (один кредит становить 36 годин) і містить один модуль, що складається із логічно завершеної частини лекційних та практичних занять. Після засвоєння модуля студент зобов’язаний здати його у визначений термін. Здача модуля відбувається у вигляді тестування.


МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

 

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання (ОГ), а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври (молодші спеціалісти) повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу ОГ в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври (молодші спеціалісти) у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

· знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

· вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

· здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

· вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

· вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

· знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

· вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

· вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

· вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

· вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

· обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

· вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

· оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;

· здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;

Перелік дисциплін, які використовуються при вивченні дисципліни “Безпека життєдіяльності”: вища математика, фізика, хімія, правознавство, соціологія, психологія, валеологія, геологія, філософія та інші.

Перелік дисциплін, які забезпечуються даною програмою: екологія, інженерна психологія, основи охорони праці, електротехніка, електропостачання, теоретичні основи теплотехніки, охорона праці в галузі та інші.

 

 


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Основна література

1 Безпека життєдіяльності /За ред. Я.І. Бедрія. – Львів: Афіша, 1999. – 275 с.

2 Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I–IV рівнів акредитації /За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. – Київ: “Каравела”; Львів: “Новий світ-2000”, 2001.-320 с.

3 Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко М.М., Троянов М.М., Безпека життєдіяльності. – К.: Кондор, 2003 с.

4 Пістун І.П., Кіт Ю.В. Безпека життєдіяльності (психофізіологічні аспекти). Практичні заняття: (навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2002. – 238 с.

5 Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. / За ред. М.Назарука. – Львів: За вільну Україну”, 1997. – 275 с.

6 Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. - Суми: Вид-во „Університетська книга”, 1999. – 301 с.

7 Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. - К.: Вид-во „Професіонал”, 2004. – 560 с.

8 Безпека життєдіяльності: Підручник / В.Г. Цапко, Д,.І, Мазоренко, Ю.С. Скобло, Л.М. Тіщенко; За ред. В.Г. Цапка. – К.: Знання, 2008 – 397 с.

9 Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – Л.: ЛБК НБУ, – К.: “Знання”, 2000.

10 Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецький А.П. Практикум з безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник / За заг. ред. І.П Пістуна. – Суми: Вид-во “Університетська книга”, 2000. – 232 c.

11 Семчук Я.М, Паневник О.В., Мандрик О.М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: Факел, 2006 – 130 с.

12 Безпека життєдіяльності: навч. посіб. / Г.М. Кривенко, Я.М. Семчук, Л.Я. Савчук, І.О. Камаєва - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010 – 461с.

13 Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2001. – 304 с.

14 Семчук Я.М, Паневник О.В., Мандрик О.М. Безпека життєдіяльності: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ, Факел, 2002. – 90 с.

15 Паневник О.В., Мандрик О.М. Практикум з курсу “Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей. м.Івано-Франківськ, 2000. – 60 с.

16 Семчук Я.М., Костельна Л.І., Кривенко Г.М., Камаєва І.О., Боднар Г.В. Безпека життєдіяльності: Тестові завдання.–Івано-Франківськ: Факел, 2005.– 103 с.

Додаткова література

17 Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник . – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 203 с.

18 Губський А.І. Цивільна оборона. – К.: 1995. – 216 с.

19 Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 248 с. 

20 Геврик Є.О. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280с.

21 Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998. – 292 с.

22 Конституція України, 28 червня 1996 р. – К., 1996.

23 Про Охорону праці: Закон України – К., 1992.

24 Про цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р. – К., 1993.

25 Про охорону здоров’я: Закон України. – К., 1992.

26 Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993.

27 Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.

28 Про працю: Закон України. – К., 1994.

29 Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 27.

30 Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998р. – К., 1998.

31 Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (реєстр ДНАОП). – К., 1998. – 240 с.

32 Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К., 1998. – 544 с.

33 Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях. – К., 2007.

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

 

Структура модулів дисципліни

     Структура модулів дисципліни “Безпека життєдіяльності” наведена у таблиці 3.1.  

Таблиця 3.1 – Структура модулів дисципліни

Шифри модулів (М), змістових модулів

(ЗМ) та навчаль-них елементів (НЕ)

 

Модулі, змістові модулі,

навчальні елементи

Література

Поряд-ковий номер Розділ, під-розділ
М 1 Безпека життєдіяльності (БЖД)    
ЗМ 1 Теоретичні основи БЖД.    
НЕ 1.1   БЖД. Поняття та визначення. Вступ. Модель життєдіяльності людини. Аксіома безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення БЖД. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. 2     7 п.1.1 п.6.1 п.6.2 р.5, п.1.1  
НЕ 1.2 Небезпека. Таксономія, номенклатура, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків. Джерела небезпечних та шкідливих факторів в нафтогазовому комплексі. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. 2 7 1 13 п.1.1.3 п.1.3 п.1.1.1, р.7
НЕ 1.3 Ризик.Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину, об’єкти техносфери та природне середовище. Види ризику. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Методичні підходи до визначення ризику. Управління ризиком. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком. 2 7 3   1     12 п.1.3 п.1.4 р.2 (85-89) п.1.1.1     п.1.2.1 п.1.3, п.1.4.4  
НЕ 1.4 Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей. 1   12     п.1.3, п.1.4.4
НЕ 1.5 Системний аналіз безпеки життєдіяльності. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. 1   2 п.1.4
ЗМ 2 Природні, техногенні та соціально-політичні небезпеки. Менеджмент безпеки.    
НЕ 2.1   Природні небезпеки. Регіональний комплекс природних загроз. Характеристика небезпечних процесів і явищ: землетрусу, зсуву, повені, пожеж у природних екосистемах. Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ. Комплексні показники фізіологічного комфорту. Біологічні небезпеки. 2 7 8 11 13   12   п.4.1 п.3.1 п.5.1 п.3.1 р.11   п.3.4 п.3.3.1    
НЕ 2.2 Техногенні небезпеки. Класифікація вражаючих факторів техногенних небезпек за генезисом і механізмом впливу. Номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек. Промислові аварії, катастрофи та їх причини і наслідки; вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. 1 2   7 8     13 п.2.2 п.3.2, 4.2 п.3.2 п.4.1     р.8
НЕ 2.3 Пожежна небезпека. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Основи забезпечення пожежної безпеки об'єкта 17 р.19  
НЕ 2.4 Іонізуюче випромінювання. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань Джерела іонізуючого випромінювання (в тому числі в нафтогазовій промисловості). Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Нормування радіаційної безпеки. Захист від іонізуючого випромінювання. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення. 1 2 7 8 12   п.2.2 п.3.2,4.2 п.3.2 п.4.1 п.3.5.1
НЕ 2.5 Хімічні фактори небезпеки. Класифікація небезпечних хімічних речовин. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Класифікація об’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. 12     13 п.3.5.3     р.1,2
НЕ 2.6 Соціально-політичні небезпеки. Загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек. Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Психофізіологічна надійність людини як природна система захисту. Психофізичний закон Вебера-Фехнера - основа безпечної взаємодії людини з елементами довкілля. Працездатність людини та її надійність. 1 2 7 8 13 12   2 19 п.1.3 п.2.1.2 п.2.2. п.3.2,3.3 р.15, п.2.2.2, п.2.2.3, п.2.2.4     п.8.2
НЕ 2.7 Психологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні безпеки. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори ризику, що зменшують тривалість життя людини. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС. 4   11 12 п.2,п.6, п.7 п.2.1.6, п.2.2.6, п.2.1.2
НЕ 2.8 Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно територіальних одиниць (АТО) у НС. Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ОГ) під час НС. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні. 2 3 8   13 23 24,25 26, 27 28 29,30 13 п.6.2 р.VI п.1.1, п.1.2, п.6.1, п.6.2     р.6

Зміст практичних занять

Перелік практичних занять наведений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Зміст практичних занять

Шифри модулів (М), змістових модулів

(ЗМ) та практичних занять (П)

 

Назви модулів та теми практичних занять

Література


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 119; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!