Стомлення. Працездатність та її динаміка. Режим праці та відпочинку



Робочий час є загальною мірою кількості праці Загальна тривалість

робочого часу визначається, з одного боку, рівнем розвитку виробництва,

з іншого — фізичними і психофізіологічними можливостями людини. Згідно з Кодексом законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства й організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. У разі шкідливих умов праці передбачається зменшення загальної норми робочого часу, вона не може перевищувати 36 год. на тиждень. Законодавством також установлюється скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень.

Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок.

Серед факторів підвищення ефективності праці особливе місце належить раціональному режиму праці і відпочинку. Від його структури залежить динаміка втоми, відновлюваність функцій організму, працездатність і здоров’я, надійність і продуктивність праці. Під режимом праці і відпочинку розуміють загальну тривалість трудової діяльності протягом доби, тижня, місяця, року, частоту і тривалість періодів трудової активності і перерв у процесі цієї активності, співвідношення і чергування цих періодів. Режим праці включає характеристики самого трудового процесу — інтенсивність чи екстенсивність, а також допустиму тривалість дії шкідливих факторів.

Незалежно від виду праці функціональний стан працівника змінюється внаслідок втоми, що призводить до зниження рівня оперативних резервів. Оптимізація діяльності забезпечує реалізацію тих резервних можливостей, які до цього не входили в оперативні резерви. Таким чином, з фізіологічної точки зору режим праці і відпочинку являє собою процес управління функціональним станом працівника з метою оптимізації діяльності.

Режим праці і відпочинку є предметом переговорів між найманими працівниками (профспілками) і роботодавцями при укладенні колективних договорів.

Режим праці і відпочинку залежить від характеру виробничого процесу, тобто може бути однозмінним або багатозмінним, стандартним або нестандартним. Однак у всіх випадках він повинен бути науково обгрунтованим, раціональним.

Раціональний, фізіологічно обгрунтований режим праці і відпочинку повинен відповідати таким вимогам:

● запобігати ранньому і надмірному розвиткові втоми працівників;

● сприяти збереженню високої працездатності і оптимального функціонального стану організму працівників протягом зміни;

● забезпечувати високу продуктивність праці;

● сприяти ефективному відновленню фізіологічних функцій під час відпочинку.

    Арсенал мотиваційних засобів. Керівник повинен володіти системою стимулів зовнішнього впливу, які забезпечують виникнення у співробітників позитивних мотивів до праці. Універсальних стимулів не існує. Люди реагують по-різному, і навіть у тих самих людей реакція на однакові стимули не завжди однозначна. Основними з них є: інформування про результати праці; обмін досвідом та знаннями між ме­неджером і підлеглими; мотив «першого дня роботи»; розкриття перспектив службового росту; справедлива оплата праці; усвідомлення важливості виконуваної ро­боти; професійна гордість; участь у прийнятті рішень; еластичність робочого часу; недирективна консульта­ція; уміння використовувати заохочення і стягнення.

      Інформування про результати праці. Відсутність ін­формації про результати власної праці часто стає причи­ною фрустрації (переживання невдачі). Стимулом для працівника є інформування про якість виконаної роботи.

    Мотив «першого дня роботи». Протягом тривалого періоду діє враження, яке виникає у працівника від першого ознайомлення з роботою. Як правило, підлеглі добре пам'ятають свої враження від першого дня пере­бування в організації, а не від сотого або тисячного. То­му доцільно подбати про доброзичливу атмосферу в пер­ші години, дні, тижні роботи нового працівника.

   Розкриття перспектив службового росту. Співро­бітник, який тільки починає працювати, володіє віднос­но більшим запасом сил та енергії, ніж люди старшого віку. Якщо він бачить перед собою перспективу службо­вого росту, то намагатиметься спрямувати свої сили, енергію на підвищення кваліфікації.

   Справедлива оплата праці. Ефективному мотивуван­ню сприяє дотримання принципу справедливого розподі­лу фонду оплати праці. Тому слід застосовувати однакові параметри для оцінювання роботи всіх працівників.

       Професійна гордість. У людей, які переконані, що їх успіхи будуть помічені і належно оцінені, посилюється віра у свої сили і намагання добиватися нових успіхів.

     Участь у прийнятті рішень. Будучи залученим до вироблення і прийняття рішень, працівник глибше ус­відомлює необхідність виконання конкретної роботи і відповідно — свій внесок у загальну справу, бачить себе активним суб'єктом діяльності в організації.

      Еластичність робочого часу. Час, протягом якого працівник повинен бути на робочому місці, орієнтуючись на потреби колективу (колег, керівника) або відвідува­чів, не збігається з часом, призначеним для виконання завдань без контакту з людьми.

    Недирективна консультація. Вона полягає у добро­зичливому вислуховуванні підлеглого, який перебуває у стані сильного емоційного напруження. Розповідаючи керівнику про свої труднощі, він поступово заспокою­ється і може самостійно вирішувати проблеми, які його турбують.

Запитання для самоперевірки

1. Що називається мисленням?

2. Назвіть специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності. Поясніть, у чому полягає відмінність мислення від чуттєвого пізнання.

3.Схарактеризуйте співвідношення понять "розуміння" і "мислення"

4. Які є види мислення? Схарактеризуйте їх.

5.У яких формах виявляються продукти мислення? Проілюструйте їх.

6. Схарактеризуйте індивідуальні особливості мислення. Які найхарактерніші для Вас?

7.Якими є основні особливості внутрішнього мовлення?

8. Яку роль відіграє в діяльності дизайнера швидкість протікання мисленнєвих процесів?

9. В чому полягає суть поняття «професійна придатність»?

10. Що ви розумієте під поняттям «арсенал мотиваційних зсобів»? Їх характеристика.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 117; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!