Вопрос 4. Состав участников (субъектов) гражданских правоотношений
Суб’єктами або учасниками цивільних правовідносин відповідно до ст. 2 ЦК є фізичні та юридичні особи, держава, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.
Поняття «фізична особа» включає декілька категорій суб’єктів — це громадяни, іноземці, особи без громадянства. Як правило, усі фізичні особи мають рівні права, однак, в окремих випадках іноземці та особи без громадянства не можуть бути учасниками цивільних правовідносин в Україні. Так, відповідно до ст. 14 Конституції, а також ч. 2 ст. 374 ЦК іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. У даному випадку — це Земельний кодекс України, відповідно до якого ці особи можуть набувати право власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належить їм на праві приватної власності (статті 81-91 ЗК).
До суб’єктів цивільних відносин належать і юридичні особи, які на відміну від природних учасників цивільних відносин — фізичних осіб, являють собою створені шляхом об’єднання осіб та/або майна штучні утворення — організації, що наділяються цивільною правоздатністю і можуть від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов’язки (цивільна дієздатність), бути позивачем та відповідачем у суді.
|
|
|
У ряді випадків учасником цивільних правовідносин виступає держава Україна. Це можливо, зокрема, коли держава укладає міжнародні договори позики, застави, виступає гарантом по договорах, успадковує майно та ін. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Суб’єктами цивільних правовідносин можуть також виступати територіальні громади сіл, селищ, міст і районів у містах, інші суб’єкти публічного права. Кожен із цих суб’єктів, як правило, виступає у правовідносинах через уповноважені органи (органи приватизації, управління комунального майна, виконавчі комітети місцевих рад тощо).
За загальним правилом у цивільних правовідносинах беруть участь дві сторони — управомочена (активна) сторона і зобов’язана (пасивна) сторона. Управомочена сторона має певні права, в той час як зобов’язана виступає носієм відповідних обов’язків. Наприклад, за договором позики позикодавець має право вимагати від боржника повернення боргу, а боржник зобов’язаний борг повернути. Утім існує багато цивільних правовідносин, за якими кожна із сторін наділена правами та обов’язками одночасно. Такі правовідносини за своєю структурою є взаємними або двосторонніми. Наприклад, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язаний передати покупцеві товар і має право вимагати передачі грошей. У свою чергу, покупець зобов’язаний передати гроші і має право вимагати від продавця передачі товару.
|
|
|
Суттєву особливість у цьому аспекті має договір про спільну діяльність, учасники якого прагнуть досягти певної мети, що не суперечить законові (зокрема, збудувати житловий будинок, здійснити спільний проект тощо). Привертає увагу та обставина, що в цьому договорі всі його учасники діють разом для досягнення спільної мети, у той час як в інших цивільних договорах цілі його учасників різноспрямовані (покупець має за мету купити річ (товар), а продавець — її продати; підрядник одержати гроші за виконану роботу, а замовник — результати такої роботи). З урахуванням наведеного вважають, що кожен з учасників договору про спільну діяльність не має права вимагати виконання договору для себе особисто і діяти тільки в своїх інтересах. Інтереси всіх учасників названого договору тісно пов’язані між собою, і кожен із них має однакові права та обов’язки.
|
|
|
Нерідко стороною правовідношення виступає не одна, а дві чи більше осіб (наприклад, два брати бажають разом придбати автомобіль). Ця обставина не змінює загальної структури правовідношення, учасниками якого є управомочена та зобов’язана сторона. Тому не має значення один або декілька осіб беруть участь у договорі на боці кожної сторони. Вони діють як одна сторона правовідношення — покупець, продавець, наймач тощо. У цьому разі ми стикаємося з множинністю осіб у зобов’язанні. Така множинність може бути як активною (на боці управомоченої сторони виступає декілька осіб), так і пасивною (декілька осіб виступають на боці зобов’язаної сторони).
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 153; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!